This version of the page http://artvertep.dp.ua/news/964.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-25. The original page over time could change.
Пресс-конференция журнала ШО, Днепропетровск, 6 октября 2006 + Фотозвіт (Fashion party Оленкольори; Гурти: «100», «Вертеп», «Jungle Man»; Поети: Олександр Кабанов, Олексій Зарахович, Макс Бородін) - Новини - Артвертеп — мистецька аґенцiя
| Зареєструватися | Втратили пароль?
Артвертеп Новини
Що нового?

Сторінки нових авторів:

  • Ірина Трушковська (ляльки)
  • Гурт «Віранда»
  • Олесь Барліг (поезія)
  • Тарас Плахтій (сумки)
  • Наталя Сафонова (живопис)
  • Тетяна Кобзар (живопис)
  • Гурт «Outcry»
  • Ансамбль «Буття»
  • Гурт «Ріва Роччі»
  • Олексій Чупа (поезія)

Оновлення     сторінок:

  • Сергій Монахов (проза,поезія)
  • Влад Бережний (поезія)
  • Артем Юрченко та Галина Чмона (інтер`єрний дизайн, проза)
  • Інна Завгородня (поезія)
  • Володимир Дєєв (фотосвітлина)
  • Аліна і Каріна Гаєві (магніти, прикраси)
  • Гурт «Контрабас»
  • Юрій Фоменко (проза)
  • Денис Струк (авторські футболки)
  • Світлана Поваляєва (проза)
Іван Малкович «Різдвяна рукавичка» Українська народна казка з продовженням, що його розповів Іван Малкович

Ціна: 27.00грн.

Пресс-конференция журнала ШО, Днепропетровск, 6 октября 2006 + Фотозвіт (Fashion party Оленкольори; Гурти: «100», «Вертеп», «Jungle Man»; Поети: Олександр Кабанов, Олексій Зарахович, Макс Бородін) 12 жовтня 2006

Тимофей Хомяк, Директор МА Арт-Вертеп:

— Представляємо до вашої уваги людей, яких дуже добре знають більше за межами навіть України, ніж на її теренах: Олексій Зарахович (ближчий від мене) та Олександр Кабанов, головний редактор журналу ШО. Ми переходимо до Ігоря, який розкаже чому саме в Рок-кафе, і потім переходимо до того, чому журнал ШО з’явився в Дніпропетровську, куди далі планує їхати та звідки приїхав.

Игорь Волошин, директор промо-студии LIFT:

— Мне лично очень нравится журнал, поэтому я только за то, чтобы всё, что с ним связано, происходило и происходило. У меня очень дружеские отношения с журналом НАШ, который, к сожалению, меняет направление своего творчества, и, когда появился журнал ШО, ну я не доверяю вот так на слух, я почитал — и всё в порядке. Я его читаю регулярно. Соответственно, всё хорошо.

Александр Кабанов, главный редактор журнала ШО:

— Днепропетровску ура, я очень рад, что я приехал в этот город через 12 лет. Последний раз я был здесь в 1996 году, была предвыборная кампания, я возглавлял штаб Ланового.

Журнал Шо появился в Днепропетровске не потому, что это родина журнала НАШ, прекрасного журнала, а потому, что мы зарегистрированы как всеукраинский журнал, а получилось так, что он раньше появился в Москве, Казани, Петербурге, чем в Днепропетровске. Я очень благодарен АРТ-ВЕРТЕПУ, Тимофею Хомяку и РОК-КАФЕ за то, что они нас подобрали, но не обобрали, они нас подогрели, тепло, по-дружески, и мы теперь нанесем такой ответный удар, но не в область почек, а в область душевных отношений.

Этот журнал задуман как своеобразное зеркало происходящего в современной культуре, не только Украины-России, но и в мире. Но зеркало оно такое авторское, где-то могла потрескаться амальгама, где-то мы немножко ошибаемся, где-то мы субъективно оцениваем те или иные события, но всё же мы развиваемся в направлении следующем: мы знаем ШО СМОТРЕТЬ — это имеется в виду телевидение, театр, галереи, всё, что у нас перед глазами, ШО СЛУШАТЬ — это касательно музыки, и ШО ЧИТАТЬ — это литература во всех ее проявлениях (и Интернет-литература, и литература бумажная, которую можно потрогать, взять в руки, полистать).

И мы делаем авторский журнал, и он такой более центричный, потому что мы не стараемся подать какую-то маргинальность, такую откровенную, всё же мы движемся в сторону журнала-эксперта в тех или иных культурных областях — мы рекомендуем, мы советуем. Мы стараемся быть полезными для своих читателей, и поэтому в каждом материале у нас есть интернет-ссылки, где человек, например, почитал о той или иной книге, зашел на тот или иной сайт и понял, что эту книгу стоит пойти купить. Или он скачал по ссылке ту или иную музыку, пошел в магазин и приобрел себе диск. Это — одна из основных функций.

Популярен такой вопрос: почему «журнал культурного сопротивления». Что мы под этим подразумеваем. Мы подразумеваем не выскакивание из окопов и бросание с саблей на какие-то обнаженные задницы. Сопротивление — мы под этим словом подразумеваем качественные авторские тексты. Это акции, которые мы проводим. Недавняя акция, прошла в мае, самая крупнейшая, — международный фестиваль поэзии КИЕВСКИЕ ЛАВРЫ. За всю историю поэзии Украины никогда в Киеве не собиралось столько русских и украинских поэтов. Официально было 174 приглашенных, аудитория была 700…1500 зрителей, которые приходили и слушали поэзию. Это была поэзия открытых дверей. Человек приходил, наливал себе бесплатно рюмочку водки, брал бутербродик с икрой и понимал, что поэзия может быть интересной.

И вот под культурным событием ныне мы понимаем такие акции: когда мы находим нового Пушкина или Джона Леннона где-нибудь там в селе Червоная Сынька, мы привозим его в Киев, мы печатаем его в нашем журнале, мы издаем его компакт-диск или его книжку, и от этого только пространство украинской культуры, вне языка, вне сала, вне газа или отравленного боржоми, расширяется. И это — основная задача журнала.

Мы публикуем тексты на белорусском языке , в этом номере есть в рубрике ШОДЕННЫК прекрасный текст белорусского автора, мы публикуем тексты на украинском языке, мы специально сделали вкладыш, ШО ЧИТАТЬ, где вполне умещается повесть одного из наших авторов Сергея Жадана. В ближайших номерах у нас выйдет прекрасный стих львовского поэта Галыны Крук и главы из нового романа Андруховыча, кроме того, мы в ближайших номерах планируем опубликовать пьесу друга нашей редакции Леся Подервянского. Разные есть авторы, и московские, и казанские, но цель всё же одна, и журнал возник из-за чего — из-за того, что я с моим приятелем и другом, фронтменом группы РЕМОНТ ВОДЫ Владимиром Кастельманом, вдруг ощутили, что в Киеве начало пахнуть купечеством, начало смердеть деньгами, вещами, которые нам не нравились. И всё это произошло на Андреевском спуске, там была презентация автографа Велимира Хлебникова, киевский коллекционер купил автограф, и на презентации мы решили делать журнал — причем даже название было в голове, и мы решили эту тему продавить. И вот, спотыкаясь, делая ошибки… ведь мы делаем журнал, который сам себе создает нишу… всегда легче делать женский журнал, когда есть аналоги, или делать политический журнал, или деловую газету, которую я до этого делал, — там понятно, как это можно делать. А когда ты берешь и делаешь ШО, — это интересно, но нету аналогов, за которые можно было браться. Есть журналы, которые узко связаны с кино, есть которые связаны с книгами, или телевизионные какие-то журналы, а здесь журнал объединяет в себе все эти вещи по всем направлениям. Я думаю, что в этом номере, посвященном Днепророку, и это символично, что мы презентуем его в этом кафе, жаль, что нет группы САХР и ДРУГ МОЙ ГРУЗОВИК, которые могли бы здесь быть, и дальше получилось так: мы вроде бы должны были чапать в Одессу, но в Одессу мы поедем 28 октября, в клубе Выхид мы будем представлять прекрасных прозаиков украинских, украиномовных прозаиков, таких как Андруховыч, и поэта Андрия Бондаря; я думаю, что приедут наши друзья группа Ундервуд, ну и думаю, что будут русские поэты и группы, которым был посвящен предыдущий номер. В общих словах так обстоят дела.

Корр: На какую аудиторию Вы сориентированы?

Алескандр Кабанов, главный редактор журнала ШО:

— Если бы я работал в агентстве ЭмЭмАй, которое занимается маркетингом журналов, и с целью отмыва каких-то рекламных денег говорил бы : «У этого журнала аудитория такая-то»… Мне сложно определить пол, размер, умственные способности этого человека. Это человек, активно интересующийся современной культурой. Он не только посещает кинотеатры, выставки и активно покупает музыку (а сейчас это недешево — кинотеатры достаточно дорогие, книги стоят очень дорого, компакт-диски тоже стоят дорого). Это человек сам чего-то пишет, — мы пишущая нация. И в основном это аудитория, активно интегрированная и в Интернет-субкультуру, ведущая ЖеЖе, и на досуге наигрывающая на гитаре, пишущая стихи, и владеющая компьютером — всё-таки наш журнал для человека, перед которым стоит ноутбук или компьютер. Поэтому я думаю, это от 16 до 50 лет, активный человек. У нас есть автор Житинский, составитель первой рок-энциклопедии, ему 68 лет. Он считается одним из самых первых сетевых авторов. Аудитория разная, аудитория активная — которая пишет, которая публикует, которая скажет по поводу журнала своё фе или своё да. 

Корр: Как реагируют на название ?

— Одни говорят, что ШО — это как-то по-жлобски, а есть люди, например профессор какого-то университета в Москве, который считает «шо» своим любимым словом. «Шо» — это некая граница между «Что» и «Що». С одной стороны «Что» — это русское, а «Що» — это украинское. Единство нешуточное — это то, что объединяет. Слово «шо» говорит об украинском происхождении журнала, и в то же время является пограничным между «что» и «що». И в России продаются, и в Украине продаются, и в Белоруссии продаются. Журнал написан на русском, но у нас есть темы на украинском языке. Главное во всем этом деле — у меня спрашивают — русский, украинский язык, больная тема. У нас всегда вставал вопрос таланта, а не вопрос языка. На Украине пытаются поднять вопрос, которого никогда не было. А всегда были прекрасные русские поэты, всегда были украинские, которые за столом всегда договорятся за одним. Дайте мне прекрасную фантастику на украинском языке, прекрасных поэтов на украинском языке, и я с большим удовольствием ее прочту, ее переведут на немецкий язык, и не будет возникать — это украинский автор или немецкий автор. Это текст, это сюжет, это авторский язык. Это всегда было прежде всего для меня. Пример: «Киевские Лавры» — это был фестиваль не языков, там выступали русские и украинские талантливые поэты. И приз — он из себя представлял единое целое: сделанный Евгением Деревянским — есть у нас такой знаменитый скульптор в Киеве — это был такой бронзовый стол, за которым сидят два поэта в лаврах, сидят в таких ватничках. Украинский и русский, за столом. Внизу из итальянского мрамора сделана подставка. Этот приз разделялся на две части — одну часть с украинской надписью получал русский поэт, Алексей Питко, а вторую часть получил украинский поэт. Мы пытаемся всегда объединить самое талантливое. Мне горько, что поднимается вопрос статуса языка. Він болючий, але від нього тхне меншовартістю — потому что тот же Жадан или тот же Андрухович, которые живут в Германии и переводят на все языки, я от них не слышу каких-то вещей, связанных с языком. Мы обсуждаем вопросы сюжета, подачи, таланта или гонорара например. Я вообще сторонник ситуации, когда за хорошую украинскую прозу платят хорошие деньги. Когда прекрасные молодые украинские авторы — сейчас, например, Карпа или Андрий Бондар, — получают какие-то гранты и себя реализовывают. Мы об этом всегда пишем. Всегда в каждом номере есть об этом. Обязательно.

Алексей Зарахович, поэт:

— Я не имею никакого отношения к редакции, просто я очень люблю Александра Кабанова, его суть не в том. В чем интрига? Человек берет журнал и читает: «журнал культурного сопротивления», и в нашей искаженной реальности возникает избыточный пафос. И читатель начинает постепенно в него впадать и как только он окончательно в него впадает, он натыкается на слово ШО. С моей точки зрения в этом и есть интрига — интрига стопроцентного попадания в эту реальность. Такого умения совместить все три стиля — нижний, средний и высокий. Умение сделать и оплатить всё. Этот журнал задаёт определенную систему координат. Вот и всё, собственно говоря… и берет разный диапазон. Таких журналов должно быть в Украине как минимум 15, 20, 30. Тогда бы мы жили в другой стране. Но на самом деле мы живем пока в той реальности, в которой живем.

Корр: Как вы оцениваете свой журнал?

Алексей Зарахович, поэт:

 — Это не мой журнал. Я не имею отношения ни к редакции, ни к журналу. Я имею отношение к какому-то количеству проектов, которые возникли в Киеве. И служу в редколлегии этого журнала. С моей точки зрения задача не в том, чтобы понравиться всем. Интрига в том, чтобы найти адекватную форму, взять умную классную вещь и завернуть ее так, чтобы она понравилась вам. Если сейчас издать достойный альманах стихов, или достойный сборник научных статей… тогда на это обратят внимание 10–20 человек. А Саша может сделать это так, чтобы какие-то вещи значимые, знаковые, выходили за этот маленький круг — назовем его интеллигентный, интеллектуальный… И этот круг чтобы разрастался, и вдруг это становилось значимо для людей, которые об этом даже не догадываются. Они начинают читать о кино, которое, собственно говоря, никогда не смотрели раньше, они начинают читать какую-то необычную прозу, и так далее, и так далее. В этом значимость проекта.

Писал диктофон Симона Чорного

Фото Олександра Кузьмюка

Фото Максима Бородіна

Фото Симона Чорного

Пов'язана інформація

  • Сторінкі авторів 
    • «Сценарій Різдвяного Вертепу»
  • Сторінкі авторів 
    • Фотогалерея 2007 р. (Свято Івана Купала)
  • Сторінкі авторів 
    • Червоно-чорно-біла колекція
    • Червоно-чорно біла колекція одягу від Аліни та Каріни Гаєвих
  • Автори 
    • Олександр Кабанов
    • Гуррт Мандрівних Дяків Вертеп
    • Тимофiй Хом`як
    • Олексiй Бондаренко
    • Группа интелектуальных позерофф Ступени
    • JungleMan
    • Олексій Зарахович
    • Максим Бородін
    • Олександр Кузьмюк
  • Новини 
    • Анархіст літератури Олесь Ульяненко
    • Александр Кабанов: «Читатель всегда чем-нибудь возмущен»
    • Сендвіч із поезії та ковбаси. Презентація збірки трьох молодих поетів «Цілодобово!» не обійшлась без епатажу.
    • Подерв’янський хоче зняти Йовович. Вона про це не знає.
    • Шо було у Одесі? (про креатив, «Вертеп», літературу та одеські частини тіла)
    • «Заметки проходимца»
    • Ніч Івана Купала на Монастирському острові. З обрядами та гуляннями конкурував концерт на центральній площі міста (+ фотозвіт від Олександра Кузьмюка)
    • Дива ночі на Івана Купала (+ фотозвіт від Святослава Зоркого)
    • Етнодисковечорниці на Дніпрі + фотозвіт від Олександра Кузьмюка
    • «Етно-Диско Вечорниці на Дніпрі з гуртами: Мандри, Вертеп, Чоботи з бугая та dj O’Скрипкою»
    • «Таємниця» і несподіванка – два в одному (назирці за новою книгою Юрія Андруховича)
    • Назирці за Вертепом. Святки Станіславські й Січеславські. (Інтерв’ю з Тимофієм Хомя’ком + Фотозвіт з концерту «Вертеп та друзі»)
    • Сценарій різдвяного вертепу (писаний лірником Сашком для славного Коша Січеславського мандрівних дяків, також себе ім`ярек «Вертепом» іменуємого)
    • У Станіславі колядувала вся Україна (Фотозвіт з Всеукраїнського фестивалю вертепів «Карпатія»)
    • «Ідемо колядувати до вашої хати! Як прийняти в себе вдома колядників»
    • «ДніпРОК очима Олександра Кузьмюка» (фотозвіт)
    • Близнючки у «МАРИNАДі» (відкритя виставки Аліни та Каріни Гаєвих)
    • Книжкова полиця-1(95), ефір 6. 10. 2006
    • Фестиваль мистецтв у столиці (без)духовності
    • LIFT
    • Diana Krall, безалкогольне пиво і Олександр Любченко
    • Жінка, яка кладе на рельси (Сергій Жадан: просто потрібно знати де наливають)
    • Фотозвіт з відбіркових турів Дніпроку та коментарі до нього
    • Провідний «інтелектуальний позер» не вміє бути самітником
    • Бабкин вновь!
    • Интервью с Дмитрием Гайдуком
    • «Літературний герць: дівчатка були чарівні і непередбачувані, хлопці — мужні і вперті»
    • Днепропетровск увидел театрализованную постановку-концерт Сергея Бабкина и ТЕАТРА 19 «СНЫ» + фотоотчет от Александра Кузьмюка
    • Б’ютіфул Карпати, або Якби не мороз... («Етноеволюція» у бурхливих враженнях та безладних роздумах)+ оновлений фотозвіт від Олександра Кузьмюка
    • Цілодобове БЖД у Дніпропетровську (Горобчук, Коробчук, Коцарев, Ушкалов)
    • Містичне коло Андруховича (ОНОВЛЕНО!)
    • «…быть классиком означает для меня — быть мертвым…» (Інтерв’ю з Юрієм Андруховичем)
    • Типу того про Ірену Карпу (Презентація нової книги «Bitches Get Everything»
    • «Моряк, который слишком долго плавал». Він повернувся і знову пішов від нас. Помер Василь Гонтарський.
    • Лірник Сашко: «В кожному дорослому дитина сидить» (Інтерв’ю з казкарем + фотосесія від Олександра Кузьмюка)
    • Брати Капранови: «Планета «Дніпропетровськ» — це саме те, про що ми пишемо!»
    • Світлана Поваляєва: Класика жанру
  • Товари 
    • ШО: «ШО №1–2, січень-лютий 2006 рік»
    • ШО: «ШО № 3, березень 2006 рік»
    • ШО: «ШО №4, квітень 2006»
    • ШО: «ШО №7–8, липень-серпень 2006»
    • ШО: «ШО №9, вересень 2006»
    • ШО: «ШО №10, жовтень 2006»
    • ШО: «ШО №11, листопад 2006»
    • ШО: «ШО № 12, грудень 2006 рік»
    • ШО: «ШО № 1–2, січень-лютий 2007 рік»
    • Анатолій Ульянов: «SLAM! Теория и практика поэтической революции»
    • Гуррт Мандрівних Дяків Вертеп: «Підпілля»
    • Гуррт Мандрівних Дяків Вертеп: «Бучалчин Ґандж»
    • Збірка Мазепа-фест: «Мазепа-фест-4» 2006 р.
    • Максим Бородін: «Никакой анестезии»

Коментарі

bozhidar 12 жовтня 2006 18:52

Згоден, що "Таких журналов должно быть в Украине как минимум 15, 20, 30", але це повинні бути україномовні часописи.
Росіянам - російске, українцям - українське, і досить робити російскі солянкі з краплямі "геніальних українських текстів"!
"Дайте мне прекрасную фантастику на украинском языке, прекрасных поэтов на украинском языке" - їди шукай сам, підтримуй, працюй з авторами, а не хапай щось вже готове й відоме.
"На Украине пытаются поднять вопрос, которого никогда не было" - України не було, але вопрос стоїть вже 300 років у 1720 було заборонено друкувати книжкі українською! та й зараз хіба це Україна, коли кацапи з такими дурницями всюди бігають, а шановний Артвертеп їм трибуну ще й дає?

mudry 12 жовтня 2006 19:12

цілком згоден з попереднім постом

Чиж 12 жовтня 2006 20:34

Даааа, щось від Арт-Вертепа стало жидомасонством тхнути! І не кажіть! І монархіста Любченка вони підтримують! Гета всьо рука Москви! Точно Вам кажу! і ваще! ВИ БАЧИЛИ НІС ЇХ ДИРЕКТОРА!

потяг 12 жовтня 2006 21:39

на ніс тре дивитись уважно!!!

Uly 13 жовтня 2006 14:35

Журнал ніби-то і класний, але 90% матеріалів російських (і за мовою і за суттю). Тому, навряд чи буду купувати - мені і так катастрофічно бракує україномовного продукту. Шукаю голодними очима українські журнали (чи то культурні, чи масові), на жаль....
І з жалем згадую модний журнал "Єва" - не жіноча періодика, а чудовий приклад поєднання світового і українського, мода, інтервю, огляди, прекрасні тексти, стильне оформлення. На жаль, його невідомо чому закрили :). І я досі не можу знайти нічого подібного.
Є ще, правда, луцький "City Life", але мене чомусь не вставляє... Попахує провінційним снобізмом.. і сторінок мало. Може, хтось порадить щось цікаве?

Juki 13 жовтня 2006 17:56

Ну привіт! Приїхали! давайте хором гнати на Арт-Вертеп, на то, шо вони влаштовують... От скажіть, хіба мало україномовних акцій вони пропонували? Чи комусь мало сепаратизму політичного, то давайте на культуру понаїжджаємо! Як не крути, а ШО - потужне видання, і те, шо вони роблять - класно! Якісно, цікаво, різноманітно! І чим більше навколо інформації, особливо творчої - тим краще, як на мене. Байдуже, якою мовою. Я от пишу виключно українською - бо пре. Але ж яку смакоту пишуть російськомовні поети!!! Не можу стримати захоплення!
Класно, що є такий журнал, для різномаїття - дуже класно! Молодці ті, хто його робить. А от чому немає настільки ж класних україномовних - варто замислитись...
Пора б і тут влаштувати різномаїття.

Чиж 13 жовтня 2006 19:02

2 потяг:
дивився... І ШО?

потяг 13 жовтня 2006 19:06

так от ніс у нього такий якийсь підозріло грецький, так що звинувачування може й обґрунтовані

tak otozh 13 жовтня 2006 20:38

Маленьке зауваження до диктофону Симона Чорного:
немає ніякого російського поета "Алексея Питко", але є видатний російськомовний поет, який зараз мешкає і працює у Празі, "Алексей Цветков". Іноді до його прізвища додають апендікс "старший", бо є і "младший" - письменник та журналіст (інтервью з яким, до речі, з'являлось влітку на цьому сайті)
Так ШО уважніше тре бути :)

bozhidar 13 жовтня 2006 20:48

Juki , мова йде не за ШО, а за керівника часопису, який на мою думку звичайний російский фашіст, твій пост я розумію так, що ти:
1) підтримуєш думку російских фашистів, що в Україні нема та й ніколи не було мовного питання,
2) що українці мають бути тільки доважком до російскомовного продукту що має якість вже тільки тому що він російский,
3) сьогодні тебе пре....., а завтра має бути страшна ломка.(пре від української... як це розуміти? це що ще "абколатиє апєльсіни" діють?)
Щодо Арт.Вертепу, було б не погано з їх сторони щось відповісти на кацапську пропаганду голови Шо, бо хто як не вони знають справжній стан мовного питання в Україні!

Куся 14 жовтня 2006 15:39

2Божидар:

Друже, ви впевнені, що точно зрозуміли свого часу лексичне значення слова "фашист"? Бо інакше одне з двох: або ви людина нерозумна, яка просто б’ється в типовій колоніальній істериці, або людина зла, яка хоче дошкулити за щось Олександру Кабанову. Я теж з паном Олександром не згодна щодо мовного питання, але це не підстава до таких звинувачень і назвиськ...

І припиніть взагалі цю істерію! Припиніть переконувати всіх і себе в тому, що українська мова та культура знаходиться в стані, що волає про термінову реанімацію! А то варто замислитися, хто більший ворог українського поступу в такому випадку: Кабанов чи ви...

Чиж 14 жовтня 2006 22:37

2 bozhidar:

"Щодо Арт.Вертепу, було б не погано з їх сторони щось відповісти на кацапську пропаганду голови Шо, бо хто як не вони знають справжній стан мовного питання в Україні!"
От нєхуй більше Арт-Вертепу робити, та?

І зі словами обережніше все ж радив бути. Якшо на кожного російськомовного кричати фашист, то можна і єбабнуццо, бо тоді хвашисти будуть всюди. А від усвідомлення цього факту з вами відбудеться отой процес на букву "є"...

2 Куся:
Ви не звертайте увагу на істєрічєк всяких! Давайте краще поговоримо про ніс вертепівського директора! Тут кажуть, що грецький, а я б сказау, що жидокавказький якийсь, а Ви що гадаєте з цього приводу?

Тім 15 жовтня 2006 03:29

Я вважаю, що треба також роздивитися уважно й ніс директора LIFTa. А то якось не об’єктивно!!!
Та й раджу усім перш, ніж вступати у будь-який діалог, роздивлятись носи людей, що поруч!!! Уважніше!!!

Чиж 15 жовтня 2006 12:02

2 Тім: Гета єсць слова нє мальчіка, но мужа!:)
І дійсно ніхарашо! Про Волошина забули!

jull 15 жовтня 2006 23:27

на що ще запропонуєте подивитись? і куди ви ото дивитесь? гарна була вечірка, а вас в політику занесло, носами мірятись почали..

Juki 16 жовтня 2006 10:26

2bozhidar: ой насмішив зі своїм фашизмом!!!! :))))) І розуміння твоє однобоке якось дивує....
А прикольно, якого розголосу наробило російськомовне видання на теренах старенького совєцького Дніпра! Може їх до Львова звозити? Там не одному директорові ніс порівняють!!! :))))

Juki 16 жовтня 2006 10:32

До речі, про свого носа директор щось писав на власній сторінці. Може там і є відповідь на таке хвилююче всіх питання. Кінець дискусії?

Тім 16 жовтня 2006 16:21

"...носа маю, вдачу маю - прикро талан не вітає!" ("Житомир" 2001р.) - http://artvertep.dp.ua/authors/tim/24.html (4-тий текст згори!)
- а хто це так знається на моїй творчості?:)

Juki 16 жовтня 2006 16:56

Коментар:
Файли мр-3, представлені на сайті, призначені для приватного прослуховування та є демонстрацією пісень, представлених на дисках. Після скачування та прослуховування файли мр-3 мають бути видалені з вашого компютера!
31 липня — 26 серпня
Виставка живопису
«25 см в квадраті»
(м. Львів)
20 — 25 серпня
Mіжнародний
фольклорний фестиваль
«Калинове літо на Дніпрі»
(м. Комсомольськ,
Полтавська обл.)
23 — 31 серпня
ІІІ Міжнародний пленер
з художнього лозоплетіння
(м.Київ)
24 — 26 серпня
Етно-фолковий фестиваль «ПІДКАМІНЬ-2007»
(с. Підкамінь, Бродівський р-н, Львівська обл.)
ОНОВЛЕНО!
24 — 25 серпня
Другий музично-літературний андерграундовий фестиваль
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ З МАХНОМ 2007
(м. Гуляйполе, Запорізька обл.)
ОНОВЛЕНО!
25 серпня
Концерт
«Європейський міст — Кордон 803»
(українсько-польський кордон)
26 серпня
Фестиваль національної вишивки та костюму
ЦВІТ ВИШИВАНКИ
(м. Тернопіль)
04 вересня
ВЕЧІР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ
у виконанні
Андрія Куликова,
Марії Матіос,
Сергія Грабовського,
Дмитра Чекалкіна,
Романа Чайковського
та Братів Капранових
(м. Київ)
07 — 14 вересня
І-й етап проекту
«ГОГОЛЬFEST»
(м.Київ,
«Мистецький арсенал»)
13 — 16 вересня
14 національна книжкова виставка-ярмарок «Форум видавців»
(м. Львів)
14 — 16 вересня
Фестиваль української
культури
«Дана-Данц»
(м.Іллічівськ)
21 — 23 вересня
Фестиваль «Джаз Коктебель 2007»
(м. Коктебель)
Подорож з Дніпропетровська!
ОНОВЛЕНО!!!
    Iншi події

 Експорт новин

© Арт-Вертеп 2002-2007 | Лінки | Про нас (герменевтика) | Контакти 
Адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Червона площа, 3. Телефон: +38 0562 33-55-82
Розробник «Студія 908».
Інформація про проект.