Діагноз
Про хворобу
Гліома (пухлина) стовбура головного мозку
Походження пухлин головного мозку до теперішнього часу не встановлено. Передбачають, що вони розвиваються із клітин, які затримались на ранніх стадіях свого перетворення в зрілі форми. Рідше пухлини виникають із зрілих клітин. У розвитку пухлин головного мозку надають значення ендогенним і екзогенним факторам (гормональні впливи, інфекції, травми та ін.). Основну частину пухлин головного мозку складає гліома. Це специфічна пухлина головного мозку, що походить з мозкової речовини. Розміри і консистенція її надзвичайно різноманітні: від дрібних до дуже великих, від м’якої до щільної консистенції. При пухлинах мозкового стовбура уражаються черепні нерви.
Основні симптоми пухлини головного мозку: головний біль, вимушене положення голови (при пухлинах виникає рефлекторно внаслідок подразнення черепних нервів і верхніх шийних корінців, через вплив пухлини на рух спинномозкової рідини і подразнення лабіринту), блювання (як правило, виникає легко і несподівано, без попередньої нудоти, особливо часто спостерігається вранішня нудота, яка виникає натщесерце), запаморочення (відчуття хитливості, погойдування, млосності, несподіваної слабкості, потемніння в очах, втрати рівноваги), зміни очного дна і гостроти зору (один з найбільш важливих об’єктивних симптомів, проявляються у вигляді застою і атрофії зорових нервів і крововиливів в навколодискових відділах сітківки).
Лікування. Радикальним способом лікування пухлин головного мозку є оперативне видалення. Проте пухлини мозкового стовбура не піддаються хірургічному лікуванню через їхню локалізацію. У таких випадках в останні роки почали застосовувати променеву, зокрема протонну, терапію. В практиці застосування протону відомі позитивні результати.
Діагноз Юлі:
