А

а зрештою чи слухай чи конай…
а якщо зупинитись…
алебардами підпираючи…

В

в брутально-білий часопростір…
в оправі озера неначе…
взуття душі… (З полтавських реколекцій — 2)
ви такі ж як і я…
вимірювати запахом чи кроком…
вирок поезії
витинання на схилах гробів…
він нині не побачить паркана…
вітер…
вічними не будемо ніколи…
вкраїнські поети
вода і дощ - істоти невмолимі…

Г

геометричне
герметично зачинені вікна до пекла…
гортанні крики божевільних…
графине…
гуцули

Д

депресивний синдром
димом теменним андрійку…
дихай на воду і на пінгвіна…
діагноз Офелії
дозвольте жінкам по…
доле зірви мене віткою простору…
допоки цих филистимлян…

Ж

живемо під чортом неначе під Богом…
жили з богами…
жовтий вечір. Оранжеві свічі…

З

з полтавських реколекцій
з полтавських реколекцій — 2
з циклу "води"
за димом за струпом невидимі інші стихії…
за оводом терпне самотній сумний рамадан…
за розкішним притоном брудної як світ арагви…
замісити краплю на дощі…
застрягнуть в жовтому піску…
затуркані розтуркані затуркані…
звитяжці станули живими…
зріднився кров’ю з містом купленим…

І

і в зашморгу до тебе долечу…
і днище солов'я сповите в павутину…
і знову дощ і знову знову знову…
і люди і очі і води і зорі і там…
ідеш і бачиш…
істинно кажу тобі - зима…

К

канцерогенний сад крізь мармур і нейлон…
кирпата безодня розплющує губи…

Л

легко, ніби помахом крила…
лівим берегом живучи…

М

Мазепа
мертвому…
ми до дерева глузду себе присилили аббасе…
місцем прирощення крил до стебла…

Н

на ліктях вже не мозолі…
наврочили - я пас чужих дітей…
над косовом сміється білий сип…
нам сьогодні повільно безладно невлучно…
намалювавши на лиці…
нас зостанеться двоє…
не з учених криниць… (З полтавських реколекцій)
не зимою не синім виляском…
не повертайся в жовтий ліс…
не ті собаки…
нема тобі синього…
нині тебе ще приймає земля…
німого водити…
нова дегенерація

О

о недоречна прадавня буколіка…
облога
оступися…
ошалілий комівояжер…

П

пам’яті Івана Косиніна
панночко з блакитними очима…
першими різати…
по інерції крик по інерції постріл з лука…
по чорних схилах як зоря повзуча…
поводирі Великого Сліпця…
повернення на схід…
повернення в Ґалапаґос
погляд дерева покруч…
покірно розпашіла пуща злаків…
порозсипавши сутінки і шкло…
потворні дощ покора і спасіння…
прирощуєш тонку погорду крил…
причетно рубали ліс…
продихаєш від снігу…
проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах…
прощай гаутамо…
прощення…

Р

рис твоїх до шкла не завернути…

С

середньовічні візії
синієш синім плачеш босим…
сію цих жевжиків…
сплітаються пальці сплітаються очі і голови…
спроба молитви
стільки жінок в…
сховатись за віспу за спини за виступи…
сьогодні час вимірюється в крилах…

Т

так буває вічно і ніколи…
так вітражі кохаються - колись…
такий конклав: ніхто не помирав…
текст як відмазка…
тонкого сну знакоме відображення…
тризна острова втята в страх…

У

у червоній калюжі…

Ц

це дуплаве свято генералів…
це потреба бути - все одразу…
це розчавлені арфи…
це синтаксис обвуглених печер…
ці тексти як жінки…

Ч

чого мені далі чекати жінки і вода…
чотири сонети повільної смерті

Ш

шамани сплять…
Шевченко

Я

я буду помирати восени…
я помираю вас…
як вороги на вежі проростуть…
якщо ніхто якщо нікого…

LAT

Ad Hominem (поема)
“це розріджене повітря не закінчиться ніколи…”
“не протерти потолами цю траву…”
“середньовічних полювань…”
Предтеча
Автопортрет з елементами розпачу
Вертеп
Каїн (фраґменти з поеми)
Саломея (поема)
Отруєння голосом
Колискова
Троянда для Піночета
“проповідуєш безвість як ніч проповідує спрагу…”
“семимильні провини безсилі як крони дерев…”
“банда грала навиліт і росяні коси губила…”
“остроголосні привиди речей…”
“чия то ґою праща несповита…”
“і самоти береговизна…”
“за краплею крапля сповзає під лід…”
“поцілований кожною буквою…”
“є місце де вода не приживається…”
“зоря як дичина пройде поміж рядами…”
“дівчина знає м`ясо зійшло з води…”
“ніч як вікно на схід мокра і довга…”
“складаю ці залякані слова…”
“я себе посеред ікони на дерево проміняв…”
“Не возводять ні мости, ні вежі…”
“меж білих околів кастор і полукс…”
Франко. 1916
“гортанний — в захід — аспера…”
“слід на коліні — оздоба…”
“і обезводнена цим житієм…”
“якщо рясніють — дай їм отрока…”
“парадокси розмножень звичайні як дріт…”
“на синій світ птахів злетяться інші…”
“стільки крику в цих птахів…”
“поети втікають від знуджених полчищ…”
“відпостити всю зиму замість мене…”
“поволі — так дозволено було…”
“це не вічне як птах і вода…”
“здиміє раптово і напружено…”
“одноактовий день відкипів як смола…”
“довірившись тонкому спирту слів…”
“такою зимою безкровно неначе потребою…”
“прощання смислу — вирок і пророцтво…”
“здається ми перестаємо слухати…”
“ти деревам шептав…”
“і будеш ти як провидець ділити свій отченаш…”
“осінь вечір пора вмирати…”
“Гливка психіатрія домагань…”