Сьогодні ми чуємо чимало розмов про те, як має розвиватися місто. Незалежно від його назви. Влада декларує проекти, вибудовує стратегії. ZAXID.NET запропонував двом посадовцям – секретарям міських рад Львова та Донецька – викласти бачення розвитку свого міста. Сьогодні Вашій увазі ми пропонуємо точку зору на владний менеджмент Львова від Володимира Квурта.

Сучасна модель управління Львовом ґрунтується на багатій історичній та культурній традиції. Саме цим, на мою думку, зумовлено те, що Львів усі роки незалежності виступав містом-новатором, містом, яке не лише декларувало бажання постійних реформ та змін, але й  одним із перших впроваджувало їх у життя. Наприклад: Львів у числі перших міст України відмовився від системи районних рад та ліквідував цю ланку місцевого управління; першим запровадив систему департаментів у прийнятті рішень; першим почав проводити земельні аукціони; першим створив якісну інформаційну систему місцевого самоврядування і багато іншого.

Але в силу певних як об'єктивних, так і суб'єктивних причин, Львів не зумів у повній мірі використати цей новаторський імпульс. Справа в тому, що зміни в системі управління містом не носили комплексного, глибинного характеру. Як наслідок - ми отримали у спадок неефективну систему управління, яка сьогодні не спроможна адекватно відповісти на виклики сучасності. А, отже, потребує подальшого вдосконалення.

Стратегія розвитку Львова

Найбільш яскравим свідченням неефективності старої системи управління є відсутність Стратегії розвитку Львова. Тобто, вона не справилася з основною своєю функцією - плануванням.

Львову конче необхідний стратегічний план розвитку, який дасть чіткі відповіді на питання про місію міського управління, його довготермінові завдання та цілі. Саме над цим ми зараз працюємо. Вже розроблено новий Генплан міста, слухання з якого відбудуться у вересні. До цього часу пройдуть громадські слухання, відбудеться представлення депутатському корпусу. Затвердження Генплану заплановане на січень 2008 року. Ведуться роботи і з розробки довготривалої концепції розвитку Львова, в якій місто позиціонується, перш за все, як сучасний культурно-освітній та туристичний центр.

Наші зусилля сьогодні також зосереджені на тому, щоб чітко усвідомити та оцінити ресурсний потенціал, яким володіє Львів.

Ми провели аудит комунальних підприємств, створили міське БТІ, яке повинно дати чітку відповідь на питання - яким ресурсом комунальної власності сьогодні володіє місто, впроваджуємо жорсткий контроль у всіх інших ділянках міської господарки.

 Львів, знову ж таки, одним із перших в Україні запровадив практику прийняття бюджетної резолюції.

Інвентаризація ресурсів міста дозволить правильно визначити пріоритети його стратегічного розвитку. Ефективне використання цих ресурсів допоможе залучати фінанси для наповнення міської казни, що, у свою чергу, дасть можливість реалізувати багато нових, передусім, культурних та соціальних проектів.

Як ефективно розпоряджатися майном громади?

Перш за все - покласти край його розбазарюванню. Львів як місто, яке володіє доволі обмеженим земельним та майновим ресурсом, свідомо сьогодні відмовилось від формування бюджету розвитку виключно за рахунок продажу майна та землі. Ми ввели у практику нові фінансові механізми, які дозволяють наповнювати міський бюджет: облігаційні запозичення, кредитування, депозитні операції. За рахунок цих надходжень зараз формується до третини бюджету розвитку міста.

Ми змінили механізми надання пільг різним організаціям та установам на оренду комунального майна, замінивши їх грошовими компенсаціями.

Ми ведемо роботу щодо чіткого розмежування прав власності на об'єкти, які сьогодні перебувають у спільній власності міста та області чи інших державних установ.

Разом з тим, вважаю, що після завершення аудиту комунальної власності, місто повинно чітко визначити, що йому необхідно для реалізації стратегічних завдань. Саме цей мінімум залишити у своєму управлінні. Все інше майно та землю місто повинно передати іншим власникам, які зможуть ефективно ним розпоряджатися.

Надання якісних послуг громаді міста - проблема, яка сьогодні потребує системного вирішення і від якої в значній мірі залежить створення привабливих умов для розвитку міста.

Ми сьогодні активно працюємо над виробленням і затвердженням процедур отримання різних погоджень та дозволів, над їх спрощенням та визначенням чітких, розумних часових рамок їх проходження. Працівники управління секретаріату міськради вже склали Топ-20 процедур, погоджень, які потребують негайного вдосконалення. Ми їх сьогодні аналізуємо і пробуємо запропонувати нові процедурні рішення. Це ж саме стосується і проходження документів та підготовки ухвал до сесії міської ради, де чітко намагаємось прописати порядок візування певними керівниками і принципи винесення цих питань на розгляд сесії міської ради. Мета цієї роботи - зробити всі процедури прозорими, публічними, ввести єдині правила гри. Лише це дасть нам можливість остаточно покласти край корупції, створити привабливий інвестиційний клімат у Львові.

Важливе завдання, яке сьогодні стоїть перед нами, - забезпечення партнерських стосунків між владою, громадою та бізнесом у досягненні стратегічних цілей.

Якщо говорити про партнерство між владою та бізнесом, то першим кроком на шляху його розвитку повинно стати чітке усвідомлення владою своєї основної функції - вироблення та реалізація політики розвитку міста, що є передумовою створення в ньому позитивного інвестиційного клімату.

На думку знаменитого соціолога Ричарда Флорида, у сучасному розвитку територій та міст до уваги беруться три «Т»: таланти, технологія й толерантність. Саме ці три передумови повинна забезпечити міська влада для того, щоб капітал у Львові почувався комфортно. Адже бізнес сьогодні не приходить туди, де є нестабільність, де відсутні гарантії його роботи, немає кваліфікованих кадрів. Насправді, виробивши чіткі та прозорі правила гри, створивши рівні умови для ведення бізнесу, ми природно створюємо умови для вливання в місто інвестицій. Бізнес за таких умов повинен чітко відповісти на наші пропозиції щодо готельного бізнесу, площадок для відпочинку, кількості кінотеатрів, магазинів. Створивши відповідні умови для залучення інвестора, ми повинні подати увесь готовий пакет пропозиції та документів, аби інвестор не чекав два роки на погодження документів, а вже завтра розпочинав будівництво чи виробництво. У процесі вироблення чітких правила гри для бізнесу не менш важливо при цьому врахувати й інтереси самої громади міста щодо розвитку соціальної інфраструктури.

Громада Львова сьогодні демонструє високу активність та бажання участі у вирішенні всіх наболілих проблем міста. Громадські організації Львова виступили з ініціативою створення Громадських колегій, основне завдання яких полягає в  налагодженні постійної та тісної співпраці між ними та профільними депутатськими комісіями і департаментами міськради. Громадські колегії - механізм, який дозволить залучити громадськість до процесу ініціювання, обговорення та прийняття рішень та контролю за їх виконанням. Вже підготовлено проект ухвали «Про Громадські колегії м. Львова». Розгляд цього питання включено у план роботи міської ради. Сьогодні депутати спільно з представниками громадських організацій працюють над проектом положення про Громадські колегії.

Ефективна модель управління містом неможлива без якісної організації роботи управлінської системи та контролю за виконанням управлінських рішень.

Ефективна сучасна модель управління містом повинна забезпечити на високому якісному рівні організацію, мотивацію, координацію, контроль та оцінку за виконанням управлінських рішень.

Виконання цих функцій, на мій погляд, в значній мірі залежить від двох обставин: по-перше, це продуманий підхід до кадрової політики, по-друге, вироблення оптимальної системи прийняття рішень та контролю за їх виконанням, а також чітке розмежування функцій між різними структурами в системі управління містом.  

Якщо говорити про кадрову політику, то Львів, як і більшість інших міст, сьогодні відчуває сильний кадровий голод. Питання це частково вирішується шляхом запрошення спеціалістів з інших міст, а також за рахунок постійного навчання, в тому числі і за кордоном, місцевих управлінців. Наше завдання - сформувати команду однодумців, здатну приймати управлінські рішення та відповідати за їх реалізацію.

Нам вдалося суттєво збільшити фонди зарплати працівників міської влади. Але основним мотиваційним стимулом в роботі львівських управлінців сьогодні залишається їх віра в те, що ситуацію в місті можна радикально змінити на краще. Їх бажання долучитися до цих змін не можна не вітати.

Системи прийняття рішень та контролю за їх виконанням в рамках управлінської моделі Львова зазнала декілька кардинальних змін саме з боку виконавчої структури міста. Сьогодні ми повернулися до європейської, більш децентралізованої моделі, яка передбачає право прийняття виконавчих рішень не лише міським головою чи його заступниками, але й керівниками департаментів. Структура поділу на департаменти, на мій погляд, правильна ідея, в основу якої покладені принципи  децентралізація та відповідальність влади. Суть цієї системи - розмежування повноважень в міській раді між департаментами - галузевими напрямками. Згідно цієї структури, департамент є юридичною особою, що несе повну юридичну відповідальність за свою діяльність. Директор департаменту повністю відповідає за свій напрям роботи. Разом з тим, керівники департаментів не зажди хочуть брати на себе відповідальність за прийняття кінцевого рішення і намагаються будь-яким чином перекинути відповідальність на колегіальний орган, в даному випадку, на виконком. Це затягує час прийняття управлінського рішення.

Ми серйозно обговорюємо необхідність реформи роботи депутатського корпусу Львівської міської ради, розуміючи при цьому, що такі зміни не повинні порушити баланс та рівновагу важелів впливу у місті. Можливо, відкриті партійні списки та фахова основа дозволять скоротити відстань депутатського корпусу до громади і забезпечити кадровий резерв партій. Довіра, відповідальність, результат, на мою думку, мають стати основним девізом роботи представників громади у міській раді. Подальшого вдосконалення потребує також налагодження ефективних механізмів контролю за виконанням рішень міськради.

Формування та налагодження сучасної управлінської моделі містом потребують постійного підтвердження її класу і статусу, роботи в напрямку оптимізації управлінських рішень та взаємовідносин між різними ланками управлінської структури. У Львові зараз створюється система постійно діючого управлінського аудиту (моніторингу), яка дасть можливість відповісти на питання: наскільки ефективною є ця модель по відношенню до міста і яких подальших змін чи корегувань вона потребує.

Майбутнє Львова, як на мене, тісно пов'язано з його минулим, з великими духовними та культурними традиціями, на яких виросло місто. Я сподіваюся, що Львів не лише збереже за собою звання культурної столиці України, але й перетворитися на відомий європейський культурно-освітній та туристичний центр. Серйозний шанс зреалізувати все це Львів отримав завдяки проведенню в Україні Євро-2012. Наше завдання - не втратити цей шанс, максимально зреалізувати його.

Львів та Донецьк: об'єднати зусилля заради майбутнього

Кожне місто за своєю суттю є унікальним. Разом з тим, всі вони, зокрема Львів та Донецьк, сьогодні у своєму розвитку наштовхуються на подібні проблеми, стають заручниками деяких недалекоглядних рішень, що приймаються на столичному рівні. Ніхто сьогодні не стане заперечувати, що діючий закон про місцеве самоврядування, як і закон про вибори місцевих органів влади, потребують змін та вдосконалення. Також потребує вдосконалення більшість регуляторних актів та постанов Кабміну, що стосується діяльності органів місцевого самоврядування. На часі - перегляд підходів до принципів формування загальнонаціонального бюджету та бюджетних відносин між центром і регіонами.

Зростання ролі місцевого самоврядування, розширення його функцій, розкриття потенціалу самоврядних громад - один із головних трендів сучасного розвитку України. Це мета, задля якої Львів та Донецьк та й інші міста України повинні об'єднати свої зусилля.

Довідка ZAXID.NET

Володимир Квурт - секретар Львівської міської ради.

Народився 1967 року на Київщині.

У 1989 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю автоматика і телемеханіка. У 2002 році у Львівському регіональному інституті державного управління при Президентові України отримав звання магістра державного управління.

Працював інженером-технологом, ведучим інженером, заступник директора Фонду соціальної адаптації молоді.

У 1999-2002 роках був консультантом з ефективності підприємства ТзОВ «Західна тютюнова компанія». У 2002-2006 роках голова ради товариства, в.о. генерального директора, генеральний директор ВАТ «Львівська тютюнова фабрика».

З 27 квітня 2006 року секретар Львівської міської ради.

Член Громадянської партії «Пора».

Володимир Квурт  для ZAXID.NET