Продовжуватися чи тривати?

Набуває дедалі більшого поширення така не притаманна українській мові форма, як складний дієслівний присудок з дієсловом-зв’язкою продовжувати. Тільки й чуємо: “Він продовжує користуватися моєю допомогою”, “На планеті продовжують вибухати конфлікти”, “Кандидати в депутати продовжують проводити роботу в округах”, “Фірма продовжує дивувати успіхами”, “Прокурор продовжує застерігати...” Ці по-канцелярськи неоковирні фрази можна й треба перебудовувати, щоб звучали просто, дохідливо. Наприклад, пропускаючи дієслово-зв’язку або послуговуючись прислівниками далі, досі, знову, ще тощо. Ось так: “Він і далі користується моєю допомогою”, “На планеті й досі вибухають конфлікти”, “Кандидати в депутати проводять роботу в округах”, “Фірма знову дивує успіхами”, “Прокурор ще раз застерігає...”

Для російського продолжаться (в часі) український відповідник — тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або й без нього. Тому не варто в цьому значенні вдаватися до дієслова продовжуватися: протистояння продовжується, неспокій продовжується, життя продовжувалося, не може так довго продовжуватися і под. Треба: протистояння триває, “Неспокій, однак, триває довго” (Леся Українка), “Життя точилося своєю чергою” (Михайло Коцюбинський), не може так довго тривати.

Навшпиньках — навшпиньки

Прислівники, однакові значеннєво, але відмінні сполучуваністю. Навшпиньках — на кінчиках пальців ніг (переважно щоб не порушувати тиші). Поєднується з дієсловами йти, підійти, стояти. “Леся злізла з полу, навшпиньках підійшла до дверей” (Микола Олійник). Образно: “Вітер навшпиньках, вітер з Дніпра, Крадеться повз вартового” (Іван Нехода).

Навшпиньки — на кінчики пальців ніг. Поєднується з дієсловами звестися, підвестися, зіп’ятися, стати і т. ін. “Ватя підвелася навшпиньки, нарвала яблук і покидала їх у траву” (Іван Нечуй-Левицький).

Знаючи особливості цих синонімів, легше правильно вживати кожен з них на письмі та в усному мовленні.

Спрямовувати, а не направляти

Спрямовувати, окрім свого безпосереднього значення (“скеровувати рух автомашини, літака, човна тощо”), використовується переносно: надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін.; зосереджувати зусилля, енергію, здібності на чомусь. “Розмова з роботи непомітно перескочила на спогади. А Микола слухав, інколи тільки запитаннями спрямовував та підганяв їх” (Юрій Збанацький).

Нерідко замість спрямовувати вживають направляти. Для такої заміни немає жодних підстав. Бо перше з дієслів — питоме українське, а друге — калька з російської. Те ж саме стосується похідних від них: не направлений, а спрямований. Рос. направлять ще перекладається скеровувати, напроваджувати на..., напучувати (доконаний вид напутити), (на працю) призначати, давати призначення, (лист) надсилати; направлять мысли (к кому) — повертатися думкою (до кого); направлять на путь истины — навертати на праведну дорогу (шлях).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua