Парламентарій — парламентер

Часто плутають ці іменники, підмінюють одного одним. А значення їхні такі. Парламентарій (парламентар) — член парламенту. “В Україну приїздять делегації керівних діячів і парламентаріїв з інших країн” (з газети).

Парламентер — особа, уповноважена однією з сторін, що воюють, вступати в переговори з іншою. “Якуб Собеський розумів небезпеку і вимагав від Хоткевича надіслати до турків парламентерів з пропозицією миру” (Зінаїда Тулуб).

Порскати — порськати

Розрізняються семантично.

Порскати — з силою прискати, вилітати, розсипатися (про бризки, іскри, дрібні часточки чогось). “Горіла хата. Завалювалися крокви, і в захмарене небо порскали снопи іскр” (Юрій Бедзик), переносно: “— Коли б не сиве волосся, нізащо б не назвав обох старими — скільки бризків молодості порскає з-під їхніх примружених вій!..” (Юрій Яновський).

Зал — зала

Слова запозичені. Зал утворене від німецького der saal (чоловічий рід), а зала — від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: “Пізній вечір. Зал чекання на вокзалі майже порожній” (Іван Кочерга), “Черговий збір влаштували у фізкультурному залі” (Олесь Донченко); “Ясна зала вся світлом палає” (Леся Українка), “Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала” (з журналу).

Отже, наявність двох форм можна пояснити впливом мови-джерела, з якої лексема запозичена. У сучасній українській мові варіант чоловічого роду (зал) уживають частіше, ніж жіночого (зала).

У готелі “Україні” чи “Україна”?

Читачі цікавляться: чи треба узгоджувати прикладки, що складаються зі слова готель і його назви? Приміром: “Я живу в готелі “Україні” чи в готелі “Україна”?

Назва готелів — умовна. А прикладки, виражені умовними назвами, не узгоджуються. Тому слід написати: “Я живу в готелі “Україна”. Так само в готелі “Театральний”, а не в готелі “Театральному”, в готелі “Дніпро”, а не в готелі “Дніпрі”.

Газифікація, а не газофікація

Чому? Адже — газогенератор. В обох іменників корінь газ-. У слові газогенератор, яке є складним і компонентами має самостійні лексеми газ та генератор, звук о — сполучний голосний. У слові газифікація не може бути сполучного звука, бо в ньому тільки один корінь (газ-), а наступна його частина являє собою поєднання суфікса й закінчення. Суфікс —ифікаці(я) знаходимо в таких іменниках, як електрифікація, класифікація, ратифікація тощо.

Міць — моці

Від іменника міць походять міцність, міцний, міцніти, зміцнювати та ін. Під впливом форм із закритим складом з’явилася тенденція вживати і також у відкритому: “Постарів Головатюк — немає в тілі вже тієї міці, що була раніше” (з газети). Це груба помилка. Треба казати й писати міць, міццю, але моці, як ніч, ніччю, але ночі. Наприклад: “Безсмертен, хто прийшов у світ як первоук І міццю генія піднісся на вершини” (Максим Рильський), “Вітер дув, дув, аж із моці вибився, сердешний” (Євген Гребінка)

Одним рядком

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”