Завдавати — задавати

Щоб не було плутанини у вживанні цих дієслів, запам’ятайте їхні значення. Завдавати — робити комусь щось неприємне; заподіювати. Сполучається здебільшого з іменниками, які передають негативний зміст: біль, втрата (втрати), жаль, клопіт, морока, мука (муки), неприємності, нудьга, образа, поразка, прикрість, скорбота, страждання, страх, тортури, туга, удар, шкода тощо. Наприклад: “Зчорнілий, спалений посухою степ ще більшої туги, ще гіршої нудьги завдає чумакові” (Михайло Коцюбинський), “Танк Шашла, напевно, був останнім у групі військ, які, завдаючи німцям великих втрат, відходили на схід” (Юрій Збанацький). Зі словами позитивного плану поєднується зрідка: завдавати втіхи. Уживається також у розумінні “допомогти комусь підняти тягар на плечі, спину; піддати”. “— От завдай мені, сину, на плечі тую в’язку” (Іван Франко). Або в значенні “додаючи якийсь продукт, готувати тісто, ряжанку і т. ін.”. “Жінки тим часом обдивлялися запаси, дивувалися хлібові святому, що він у Олени Іванівни завжди і пухкий, і високий; розпитувалися — у кого брали борошно, як учиняли, чим завдавали” (Панас Мирний).

Задавати. Основне значення — пропонувати, давати щось для виконання, розв’язання або відповіді; показувати приклад”. “Коли учитель нам задає урок на завтра, я тихесенько з-під парти витягаю маленьку книжечку” (Павло Тичина), “Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді” (Вадим Собко). Задати жару, перцю, прочухана, хропака, чосу.

Рекордсмен — рекордист

Розрізняються семантичними відтінками.

Рекордсмен — спортсмен, котрий установив рекорд, досяг найвищих результатів у змаганні. “Анатолій Бондарчук став чемпіоном Європи та рекордсменом світу з метання молота” (з газети). Цей іменник використовується і переносно: “Жодна транспортна машина не може зрівнятися з ракетою — рекордсменом швидкості й висоти” (з журналу).

Рекордист — 1. Той, хто досягає найкращих показників у чомусь. “Гріш ціна рудникові, який хвастає одним рекордистом, а всі інші не виконують навіть своїх норм” (Юрій Мокрієв). 2. Високопродуктивна свійська тварина. “Те зерно жадібно клюють несучки-рекордистки на птахофабриках” (Микола Рудь). Корова-рекордистка з надоїв молока.

Наймит — найманець

Слово наймит колись означало людину, яка наймалася працювати в заможного хазяїна. “Опріч Гафійки, було ще два наймити” (Михайло Коцюбинський). Зневажливо — той, хто захищає чужі інтереси з корисливих мотивів. “Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам” (Тарас Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилося нове слово — найманець. Сьогодні воно найчастіше вживається в розумінні “солдати й офіцери найманого війська”. “Не тільки чоловіки, а й жінки і підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їхніх найманців” (Олесь Гончар).

Отже, в сучасній мові найманець у значенні “найманий сільськогосподарський працівник” не виступає. Навпаки, наймит не можна вживати на позначення вояка найманої армії.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”