This version of the page http://mova.kreschatic.kiev.ua/231.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-15. The original page over time could change.
Уроки державної мови. Зміст.
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Відноситися — ставитися — стосуватися

Перше з дієслів має кілька значень. Насамперед — “переміщатися”. “Пил відноситься вітром у море” (Олександр Сизоненко). У розумінні “перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чимось” теж уживається відноситися. Зокрема в математиці воно виражає зв’язок між членами пропорції. Наприклад: “А так відноситься до В, як С до Д”. У лінгвістиці: “Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до нього в цілому або до якоїсь його частини” (з підручника).

Найчастіша помилка, коли це дієслово використовують у значенні “ставитися”. “Студенти сумлінно відносяться (треба: ставляться) до своїх обов’язків”, “Петро з погордою відноситься (треба: ставиться) до друзів”.

Стосунок до когось або чогось може передаватися словом стосуватися. “Наказ директора стосується всіх” (а не відноситься до всіх). Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи, іноді — про демонстративну незацікавленість, удаються до форми не обходить. “Мене ся справа не обходить зовсім...” (Іван Франко). Якщо мовиться про належність до певного кола, групи, категорії людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду і т. ін., слід ставити лексему належить (часом — припадає). “Пшениця належить до родини злакових”, “Ця подія припадає на початок ХХ сторіччя”.

У мене є — я маю

Там, де росіяни кажуть у меня есть, українці вживають я маю. Але останнім часом багато хто з наших мовців також став використовувати форму у мене є, яку створено за російським зразком. Тож треба послуговуватися не калькою, а питомим українським зворотом я маю, який відповідає сучасній літературній нормі.

Виконавський — виконавчий

Прикметники, що мають спільний корінь, але різний зміст. Тому й не можна їх взаємозамінювати, бо це призведе до похибок.

Виконавський — який стосується виконання музичного, літературного твору, певної ролі в театральній виставі тощо. Виконавський колектив, виконавська майстерність, виконавське мистецтво, виконавський стиль.

Виконавчий — який здійснює рішення, постанови, практичне керівництво чимось. Виконавчий комітет, виконавчий орган, виконавча команда.

Співробітництво — співпраця

Дуже модне нині слово співробітництво. Але краще вживати українське співпраця. І коротше, і не повторює чужих моделей.

Державний — державницький

Словотвірно і семантично вони споріднені з іменником держава, однак розрізняються відтінками у значенні, а головне — сполучуваністю.

Державний — той, що належить державі, символізує її сутність (власність, кошти, мова, підприємство, політика, службовець, герб, гімн, прапор). Державницький пов’язане зі словом державник — той, кому дорогі інтереси держави, хто вболіває за її долю. А ще державницький (— а,— е,— і): ідеологія, ідеї, мислення, сили, позиція, погляди, функція, структури.

Не існуючий, а сучасний

Слово існуючий — штучне, як казав Панько Куліш, “перековерзяне”. Його уникали наші класики, ним не користувався народ. Зате нині лексема безпідставно набула популярності. Цьому певною мірою сприяли російсько-українські словники УРСР, де рос. существующий перекладено калькованим відповідником існуючий та формою що існує. Його можна замінити низкою слів: сущий, сучасний, теперішній, наявний, здатний існувати тощо. Існуючі кордони — сучасні кордони, існуючі істоти — сущі істоти, існуюча мережа — наявна мережа, існуючий порядок — теперішній (чи заведений) порядок, існуючі права — зафіксовані права, існуючий у воді — здатний існувати у воді.

Приморозки — заморозки

Котрий з цих іменників має більше підстав для називання невеликих весняних та осінніх морозів, що бувають удосвіта або вночі? Перший походить від приморожувати (злегка пошкоджувати морозом), а другий від заморожувати (дуже охолоджувати, доводити до замерзання). Отже, слово приморозки семантично точніше, тому йому й треба надавати перевагу. “Сніг швидко почав танути. А надвечір взяв приморозок” (Ярослав Гримайло), “Прибитий ранніми приморозками паслін визирає з-поміж сизуватої лободи, мов десятки гострих зіниць” (Микола Руденко).

Суржикова форма

Правильна українська форма

безпреривно

безперервно

відзив на дисертацію

відгук на дисертацію

ведучий інженер

провідний інженер

відповідно чому

відповідно до чого

взамін

замість

всього доброгo

всього найкращого (на все добре)

глиба

брила

глузувати над ким

глузувати з кого

в деякій мірі

деякою мірою

дивуватися чому

дивуватися з чого

в залежності від чого

залежно від чого

запобігати ласки перед ким

запобігати ласки у кого

заслуговує уваги

вартий уваги

заходи по забезпеченню

заходи щодо (для) забезпечення

згідно закону

згідно з законом

знущатися над ким

знущатися з кого

зраджувати кому

зраджувати кого

жарений

смажений

по всякому поводу

з усякого приводу

у найближчі дні

найближчими днями

у найближчому часі

найближчим часом

накінець

нарешті

навчатися (вчитися) чому

навчатися (вчитися) чого

невпопад говорити

не до ладу говорити

саме головне

найголовніше

коврижка

медяник

саме краще

найкраще

лапонька

голубонька, ясенька

наслідувати кому, чому

наслідувати кого, що

нехтувати чим (порадами)

нехтувати що (поради)

в міру можливостей

по змозі

махонький

малесенький

опановувати чим (науками)

опановувати що (науки)

ограбити

пограбувати

під стать

до пари

побритися

поголитися

признавати

визнавати

прихожа

передпокій

протирічити

суперечити

приймати до відома

брати до відома

причеп

причіп

по темі

на тему

план по продажу

план продажу

першим ділом

насамперед

(в першу чергу)

(передусім, щонайперше)

постачати кого чим

постачати кому що

(батьків продуктами)

(батькам продукти)

вроді заснув

наче, ніби, немов заснув

на даний час

тепер (сьогодні)

по цілих днях

цілими днями

в остаточному рахунку

в кінцевому підсумку

радіти (радий) чому

радіти (радий) з чого

спонукати до чого

спонукати на що

само по собі

само собою

тошнота

нудота

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.