Тезис — теза

Відомо, що в словах такого типу російська мова надає перевагу утворенням на -ис: кризис, оазис, тезис. А в українській прижився варіант з -а: криза, теза. “Ваша справа ще молода, а вже мусила різні кризи перебувати” (Леся Українка); “Я просто переказую вам тези майбутньої доповіді” (Вадим Собко). Щодо лексем оаза й оазис, то в художній літературі вживаніша перша: “Тепер Кирило ходив уже не сам — панна Устя знала чудові куточки, оази квіток” (Михайло Коцюбинський); “Високі стрункі пальми росли під палючим сонцем. То була оаза серед пустельних пісків” (Любомир Дмитерко). Засоби масової інформації користуються обома цими словами. Однак з огляду на поширенішу в нас модель (криза, теза) слово оаза має стати основним у всіх функціональних стилях.

Живописний чи мальовничий?

Мовці вельми уподобали прикметник живописний, тулячи його безоглядно. “Які тут живописні куточки!” — ділиться враженнями учасник радіопередачі. “Запрошуємо читачів надсилати кольорові фото до нашої рубрики “Живописна Україна” — читаємо в одному з журналів.

Відповідниками до слів живопис та його похідних є малярство, малярський і маляр. Лексема маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, який фарбує дахи, паркани та інші предмети, а насамперед митця, художника, писав Борис Антоненко-Давидович. “Пам’ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал” (Леся Українка).

Є в нашій мові (чомусь занехаяне тепер) слово мальовничий, що означає “гарний, красивий, милий для ока, привабливий”. “Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга” (Микола Трублаїні).

Близький за змістом до мальовничий прикметник барвистий. “Сни барвисті” (Микола Вороний); “Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі” (Володимир Сосюра).

З цього всього можна зробити висновок, що наведені сполучення “живописні куточки”, “живописна Україна” краще замінити на “мальовничі куточки”, “мальовнича Україна”.

Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.

Закінчення, а не заключення

У літературній мові, коли йдеться про кінцеву частину чогось, уживають слово закінчення. “Колосок вирішив ждати закінчення бою, щоб знайти того героя, хто вчинив цей подвиг” (Василь Кучер); “Олімпіада відбулася після закінчення занять у школах” (Леонід Смілянський). У таких випадках інколи помилково використовують штучне слово заключення. Якщо мають на увазі підсумок якоїсь наукової праці, доповіді, слід говорити про висновки. Іменник закінчення (епілог) виступає тоді, коли мовиться про останню частину художнього твору.

Сповнений — наповнений

Сповнений здебільшого сполучається зі словами абстрактного значення, що виражають моральний стан, емоції людини, та керує родовим відмінком. “І кожен рух його був сповнений поваги” (Максим Рильський); “Тоді звилась полум’яна, гучна мелодія, горда і буйна, сповнена болю і розпачу, що збудила всі струни” (Леся Українка).

Наповнений частіше поєднується з лексемами, які передають фізичне значення, і вимагає після себе додатка в орудному відмінку. “Пахнуть черешні, наповнені соком і глеєм” (Кость Герасименко); “У склянці, наповненій аж по сам край свіжою водою, стояли вони (рожі)” (Ольга Кобилянська).

Щастити — таланити — везти

Якщо людина має несподіваний успіх у якійсь важко розв’язуваній справі, кажуть, що їй щастить, таланить (фортунить). “На літературному полі мені щастить” (Михайло Коцюбинський); “Був (Довбуш) дуже веселий, бо таланило йому дивовижно” (Володимир Гжицький). В усному мовленні досить поширене використання в цьому значенні дієслова везти. “Дивись, як повезло: виграв у конкурсі “Фортуна” автомобіль” (з живих уст).

В останні десятиріччя воно витискує з ужитку свої синоніми. Тим часом у словах щастити і таланити прозоріша семантика (від щастя, талан — щаслива доля), і саме через це ними треба послуговуватися ширше. Таланити давно притаманне українській мові, раніше досить часто вживалося, тож немає підстав і рації відмовлятися від нього тепер. А про щастити й казати годі. Щодо дієслова везти, то основне його значення — “переміщати щось транспортним засобом” (“Порадилися разом, і Прокіп повіз продавати пшеницю”, Михайло Коцюбинський). Чому б не залишити йому тільки це значення, а в інших випадках вживати лексеми щастити, таланити.

Ці дієслова мають семантичний відтінок “сприятливий збіг обставин, незалежний від дій, намагань, прагнень людини”. Якщо ж ідеться про досягнення позитивного результату внаслідок власних активних дій, а не щасливого випадку, можна вживати слово вдаватися (вдатися). Наприклад: “Після багатьох спроб ученому, нарешті, вдалося одержати речовину, яку він так довго шукав” (з журналу).

Псалом — псальма

Псалом — релігійна пісня, молитва, що входить до Псалтиря; переносно — гімн.

Псальма — вокальний твір переважно духовного змісту; первісно — покладений на музику псалом.

Статист — статистик

Статист — актор, який виконує ролі без слів, учасник масових сцен.

Статистик — фахівець із статистики, людина, яка займається статистикою.

Верстак — верстат

Верстак — спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів. Не змішувати з верстатом — машиною, механічним устаткуванням.

Аполог — апологет

Аполог — невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки.

Апологет — захисник тих або тих учень, теорій чи течій.

Річковий — річний

Річковий — прикметник від слова річка.

Річний — прикметник від слова рік.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”