Порядок денний чи повістка денна?

Часто помилково вживають словосполучення повістка денна. А як правильно? Коли йдеться про перелік питань, що їх обговорюють на зборах, засіданнях, треба використовувати зворот порядок денний. “Ви тільки послухайте, який порядок денний вони пропонують” (Олександр Корнійчук). Паралельно з цим у літературній мові виступає вислів порядок дня (а не повістка дня). “Товариші! — сказав Методій Кирилович.— Перше питання нашого порядку дня — остання вилазка проти самокритики” (Микола Хвильовий).

Гортати, а не листати

“Листає протяг потемнілі книги” — на такий рядок натрапляємо у вірші сучасного поета. Однак давно відомо, що сторінки видань не листають, а гортають, перегортають, перегортують. “Марта вдавала, що спить, а він гортав книжку, хоч видно було, що не читає” (Михайло Коцюбинський). Як зазначав Борис Антоненко-Давидович, “Ніби нове, слово листати аж ніяк не можна вважати за неологізм, бо його скальковано з російського дієслова листать і свідчить воно не про творчі пошуки автора, а про брак доброго знання української мови, отже, не збагачує її на ще одне слово, а засмічує”.

Туристичний — туристський

Значення цих прикметників не збігається, хоч за звуковою будовою і написанням вони подібні.

Туристичний — який стосується туризму. Туристичне бюро, туристичний довідник, туристичний журнал.

Туристський — який стосується туриста, туристів. Туристський намет, туристська група, туристський одяг.

Тож замінювати їх один одним не бажано, бо викривиться зміст сказаного чи написаного.

Оснований — заснований

Семантично різні слова. Перше з них означає “той, що грунтується на чомусь”, друге — “закладений, організований, створений”. “Підневільна праця була малопродуктивна, а основане на ній сільське господарство — відстале” (з газети); “— Чи давно засноване це місто? — запитав я” (Олесь Гончар).

Крім того, що лексеми розрізняються за змістом, у виборі однієї з них можуть допомогти такі формальні ознаки: оснований відповідає тільки на питання на чому?, а заснований — на питання ким? де? коли?

Листопадний — листопадовий

Розрізняються значенням.

Листопадний. Стосується процесу опадання листя. Листопадна пора. Листопадовий. Стосується назви місяця. Листопадовий дощ. Листопадовий фестиваль.

“Догана по лінії”

Вислів по лінії чого або якій уживають у значенні “галузь, ділянка якоїсь діяльності; щодо когось, чогось” в офіційно-діловому стилі. Дістати догану по адміністративній лінії. Працювати по лінії профспілки. Використовувати такі канцелярські звороти в інших стилях, зокрема й розмовному, не рекомендується.

Лже...— “несправжній”

Лже... Перша частина складних слів, яка за значенням відповідає прикметникові “несправжній”. У загальних назвах завжди пишеться разом з наступним компонентом: лженаука, лжепророк, лжетеорія, лжесвідок.

З власними іменами пишеться: а) з малої літери і через дефіс: лже-Іванов; б) з великої літери і разом, коли це прізвисько: Лжедмитрій; в) з великої літери і через дефіс, коли все слово є власною назвою: “Лже-Нерон” (роман Ліона Фейхтвангера).

Латвійці — латиші

Запам’ятайте значення кожного із слів.

Латвійці — весь народ Латвії.

Латиші — нація, яка становить основне населення цієї країни. Відповідно слід і застосовувати ці іменники.

Китайка — китаянка

Китайка. Первісно — шовкова тканина, що її привозили з Китаю, пізніше — бавовняна тканина, яку виробляли в Російській імперії.

Китаянка — представниця корінної нації КНР.

Корейка — кореянка

Розрізняються значенням і вживаністю.

Корейка — свиняча або теляча грудинка. Шматок корейки. Кореянка (не корейка) — назва жіночої статі народності корейців.

Литовець — литвин

Литовець — представник нації, що становить основне населення Литви. Литвини — застаріла назва. Тільки литвин уживається в значенні “поліщук, житель або уродженець Полісся”.

Кома не ставиться:

а) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету. Сядь поміркуй про свої вчинки. Спробуй зроби цю вправу. Піди провідай батьків;

б) між словами, що є одним цілим, але при другому з них стоїть заперечна частка не. Хочеш не хочеш, але треба повертатися додому;

в) між частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним сполучником і (й), та (в значенні і), або, чи (в значенні або), якщо вони мають спільне слово. “Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася” (Андрій Головко). “Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк” (Анатолій Шиян).

Не відокремлюються обставинні дієприслівникові звороти:

— фразеологічного типу. Бігти не оглядаючись. Говорити не переводячи духу;

— якщо обставина починається підсилювальною часткою і (й). Можна було про все це розказувати й не вдаючись до подробиць;

— обставина, поєднана з іншою однорідною невідокремленою обставиною сполучником і. “Жінка йде поволі і трохи зігнувшись” (Олександр Довженко); — зворот із сполучним словом який у складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення. На мене чекала цікава робота, виконуючи яку я все забував;

— одиничні дієприслівники, що стоять при присудкові й мають значення прислівника. “Вона не звикла сидіти склавши руки” (Максим Рильський). “Із вирію летять курличучи ключі” (Микола Зеров).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”