Оброблення — опрацювання

Оброблення (обробка) — надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо. Оброблення (обробка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка народної пісні. Є ще в українській мові слово обробіток, яке вживається з таким самим значенням, але переважно стосовно грунту та вирощування на ньому сільськогосподарських культур: обробіток землі, обробіток цукрових буряків, міжрядний обробіток.

Опрацювання — докладне ознайомлення з чимось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, добирання й систематизації матеріалів. Опрацювання теми, опрацювання плану, опрацювання проекту. Таким чином, у віддієслівних іменників оброблення й опрацювання є певні семантичні відмінності, на які варто зважати.

Роду, а не родів

Як правильно: іменники жіночого і середнього роду чи жіночого і середнього родів? У термінологічних сполученнях означуване слово звичайно стоїть у формі однини, підкреслюючи внутрішній зв’язок понять, виражених однорідними означеннями. Вислови жіночий рід, середній рід — терміни. Тут ужитий у формі однини іменник рід виступає як сполучна ланка між різновидами цього поняття (жіночий, середній). Отож правильно: іменники жіночого і середнього роду.

Одягати — надягати

На відміну від одягати дієслово надягати використовується переважно в прямому значенні “натягувати одяг чи щось інше на кого-, що-небудь”. “А твій (генерале) мундир із залізним хрестом мої партизани надягали на опудало в городі” (Юрій Яновський).

Надівати — надіти

Порівняно з одягати, одягнути (одягти) та надягати, надягнути (надягти) вживаються в розумінні “приладжувати, припасовувати на комусь чи до когось, чогось”. Надівати (надіти) шапку, надівати окуляри, надівати сережки, надівати намисто, надіти наручники, надіти збрую на коня.

Обеззброїти — роззброїти — озброїти

За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- (обездолити, обезкровити, обезчестити) — поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити — змодельовано лексему обеззброїти: “Міліціонери затримали й обеззброїли рекетирів, що тероризували продавців на ринку” (з газети). Але навіщо вдаватися до паралельного слова, котре семантично нічим не відрізняється від роззброїти? Хіба недостатньо передає той самий зміст ця лексема і в прямому, і в переносному значенні: “Під час, коли селяни їх роззброювали, розложено вогонь” (Іван Франко), “П’єнтак не наважився заперечити, його роззброїла та непохитна впевненість, яка прозвучала в голосі бригадира” (Семен Журахович)?

Із префіксом о- в українській мові існує дієслово озброювати, що має протилежне значення: “Імператори Візантії... озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки” (Семен Скляренко).

Пересічний — середній

Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній. “Задовольнятися пересічною, посередньою поезією — це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків” (з газети). 2. Звичайний, рядовий. “Глитай” Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами — не пересічної публіки, а якраз найінтелігентніших українських представників” (Іван Франко). Пересічний студент, пересічний читач. 3. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їхню кількість; типовий, нормальний для якоїсь групи явищ. Пересічна теплота згоряння, пересічний приріст продукції. 4. Який перетинається з чим-небудь. Пересічна траса, пересічні координати.

Розвідницький — розвідувальний

Прикметники не синонімічні й не взаємозамінні.

Розвідницький. Стосується розвідки, властивий розвідникові. Розвідницьке завдання, розвідницький талант. Розвідувальний. Стосується розвідування, пов’язаний з ним. Розвідувальні роботи, розвідувальний літак, розвідувальне буріння.

Набувати — набути

Керування: що і чого. 1. що. Переважно тоді, коли дієслово виступає у значенні “придбати; купити”. Набувати золото. Набути маєток. 2. чого. Переважно тоді, коли дія поширюється на предмети з абстрактним значенням. Набувати нових якостей. Образ набував глибокого патріотичного звучання.

Виїхати в село чи на село?

Граматично можливі обидва варіанти — і з у, і з на, але кожен із них пов’язаний з певними змістовими відтінками. Коли кажуть виїхав (ла) на село, то цим хочуть підкреслити, що людина перебуває не в місті, а в сільській місцевості (взагалі, без конкретизації, уточнення). Виїхав (ла) у село означає, що співрозмовникам відомо, про яке конкретне село йдеться.

“Аж ніяк” замість “аби не так”

Російський вислів как бы не так! є експресивним синонімічним замінником заперечної частки нет: “Думаешь, сосед возвратил долг? Как бы не так!” Його українські відповідники аж ніяк, де там, овва. Тим-то годиться користуватися котримсь із них, а не вдаватися до недоладного штучного утворення аби не так!

Доводити до відома, повідомляти

Захоплюються наші засоби масової інформації і зворотом ставимо вас у відомість, що є дослівним перекладом російського ставим вас в известность. А правильно по-українськи: доводимо до вашого відома, повідомляємо вам, сповіщаємо вас.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”