Префікси де-, дез-, диз-, дис-

Який саме голосний писати в них, залежить від значення слова.

Префіс де — означає: а) віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь: дестабілізація; б) рух донизу, зниження: девальвація. Дез- виражає дію — знищення, видалення, спотворення чогось: дезінтеграція, дезорієнтація. Префікси диз- і дис -позначають поділ, розлад, позбавлення, утруднення, втрату, надають поняттю негативного або протилежного змісту: дизасоціація, дислокація, дискваліфікація, дисгармонія.

Мана — манна

Треба розрізняти правопис і значення слів: бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) — бонна (вихователька, гувернантка), біль (страждання) — білль (законопроект), була (наголос на другому складі, жін. рід від бути) — булла (папська грамота), Віла (столиця Вануату) — вілла (комфортабельний будинок за містом), пана (род. відмінок іменника пан) — панна (дівчина), міра (одиниця виміру) — мірра (ароматна смола), мана (привид, ілюзія) — манна (крупа, каша), гама (музичний термін; переносно: послідовний ряд якихось однорідних або відмінних одне від одного предметів, явищ: гама барв, гама настроїв) — гамма (назва третьої літери грецького алфавіту; складник низки термінів — гамма-проміння, гамма-спектр, гамма-функція тощо), мото... (частина складного слова, що означає “моторний”, наприклад, мотоклуб і под.) — мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів).

Утискувати — втискувати

Утискувати, утискати — насильно, несправедливо обмежувати чиїсь права та дії, піддавати утиску.

У всіх інших значеннях вживаються паралельно із втискувати, втискати.

Учень — школяр

Досить часто ці слова використовують як рівнозначні та взаємозамінні. Але все-таки певна відмінність у їхньому вживанні є.

Учень — 1). Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, хто набуває якогось фаху, ремесла. Учні старших класів, учень слюсаря, учень морської школи. 2). Послідовник чиїхось поглядів, учення.

Школяр — 1). Учень загальноосвітньої школи. Школярі поспішали на уроки. 2). Переносно: доросла людина, котра своєю поведінкою нагадує дитину.

Всередині — в середині

Всередині, усередині (предмет перебуває в межах, а не поза межами чогось). Це складний прийменник, а не прислівник. Коли нема вказівки на конкретне місце (наприклад, у хаті), його треба писати як одне слово.

В середині, у середині (предмет перебуває в центральній, середній частині чогось, а не на початку і не в кінці). Тобто, якщо поняття конкретизується, тоді в середині пишемо окремо. То вже прислівникове словосполучення, в якому середина зберігає в реченні свої функції іменника.

Плодоягідний — плодово-ягідний

Якщо перша частина складного слова не обтяжена суфіксом, який надає їй явно вираженої морфологічної окресленості, то дефіс не ставиться: автотракторний (але автомобільно-тракторний), хлібобулочний (але хлібно-булочний), плодоягідний (але плодово-ягідний), фанеростругальний (але фанерно-стругальний).

Завідувач, а не завідуючий

Як уже наголошували “Уроки...”, активні дієприкметники теперішнього часу не є властивістю української мови, і їх маємо уникати. Не можна казати і писати: навчаючий сина батько, поважаюча себе людина, говорячий промову депутат, виконуючий пісню співак. Треба: батько, який навчає сина, людина, котра себе поважає, депутат, що виголошує промову, співак, який виконує пісню. Але можливий вислів виконуючий обов’язки, оскільки він має значення іменника.

Слід уживати завідувач, а не завідуючий, командувач, а не командуючий. Вони потребують після себе додатків у родовому, а не орудному відмінку: завідувач відділу, а не відділом, командувач війська, а не військом.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua