Плутати-путати

Обидві лексеми часом уживають у невластивому значенні. Надто в усному мовленні. Тому варто нагадати, що ж вони виражають.

Плутати — безладно переплітати нитки, волосся і т. ін. Ще кажуть плутати ногами, тобто ходити повільно, мляво, ледве переступаючи; плентатися. “Плутає Федір ногами, мов не своїми, а тут ззаду Марина ще хлипа” (Панас Мирний). Переносно: вносити безладдя, плутанину в щось; помилятися; робити не те, що треба; збивати з пантелику, свідомо вводити в оману. Можна “плутати поняття, плани, думки, зізнання, деталі, кольори, Петра з Павлом”. А ще бачимо це дієслово у сталих зворотах плутати карти, плутати сліди. Путати має значення “стягувати путами — мотузками, ременями — ноги якоїсь тварини, щоб обмежити її рух. Путати коней.

Розрізняються семантично й похідні від цих дієслів: поплутати й попутати, поплутаний і попутаний.

Відтинок—відтінок

Часом ці іменники вважають за синоніми і взаємозамінюють їх на письмі. Але робити цього не слід. Бо відтинок — то частина простору або часу; відрізок. “Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло” (Василь Козаченко).

А відтінок — різновид кольору, явища, значення (у мовознавстві); додатковий вияв почуття, настрою. “Барва її лиця була й тепер рум’яною, зостався й досі легкий відтінок слонової кості в загорілім обличчі” (Леся Українка).

Змістовий—змістовний

Їхні значення теж належить розрізняти, щоб не припускатися похибок. Змістовий — “пов’язаний з реальним змістом, суттю, характерними рисами чогось”. Уживається зі словами: багатство, навантаження, спрямування, точність, відмінність тощо. Змістовий зв’язок.

Змістовний — “багатий змістом, зображенням чого-небудь; розумний метою, призначенням чогось”. Уживається зі словами: доповідь, лекція, виступ, праця, стаття, відповідь, концерт, життя, відпочинок і под. Змістовний урок.

Парубок—наречений—жених

Про неодруженого чоловіка українці зазвичай кажуть парубок або старий парубок (людина старшого віку), а не холостяк, як це полюбляють уживати деякі засоби масової інформації. Російське холост (наприклад, в анкетах) треба перекладати неодружений. Словосполучення жених і наречена — невдале. У такому разі, приміром, під час реєстрації шлюбу краще говорити наречений і наречена або наречені. Але слово жених теж цілком українське, широко вживане в фольклорі, у творах наших класиків та сучасних письменників.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua