Справа — діло — річ

Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: “Знається на своїй справі”, “Майстер своєї справи”. Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова — тотожні, наприклад, можна сказати: “Я прийшов до вас у такій справі” або “Я прийшов до вас із таким ділом”. А от у перших двох фразах треба було поставити діло: “Знається на своєму ділі”, “Майстер свого діла”. Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: “За добру справу варто добре постояти” (прислів’я), “За всякими справами ви нічого не пишете про себе” (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: “Діло в неї наче горіло в руках” (Іван Нечуй-Левицький), “І діла не зробить, і час ізгайнує” (з живих уст).

На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці (“Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде” — Олександр Кониський), у фольклорі (“Лицарська річ — у бою полягти” — приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.

Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів “В чем дело?”, “Дело в том, что...” вживати українські “У чому річ?” “Річ у тім (тому), що...”, а не “В чому справа?”, “Справа в тім (тому), що...”

Просьба — прохання

Збігаються у значенні “ввічливе звертання до когось, щоб добитися чогось”. Але коли йдеться про письмове клопотання, заяву, складену за офіційно встановленою формою, в сучасному мовленні переважає прохання. Щодо дієслів прошу (наголос на другому складі) й прошу (наголос на першому складі), то вони розрізняються стилістично. Тільки прошу (наголос на першому складі) є синонімом до будь ласка. Прошу (будь ласка) заходьте.

Одержувати — діставати — здобувати

Хоча в літературній мові точно встановлених і всеохопних критеріїв використання кожного з цих дієслів немає, однак узвичаєно, приміром, що пенсію одержують, по заслузі дістають, освіту здобувають, а популярність набувають. Отже, одержувати (отримувати) доречне в контексті, де йдеться про конкретний фізичний, матеріальний об’єкт, про те, що надсилається, вручається, або про дію систематичну. Одержувати листи, книжки в бібліотеці, зарплату. А також тоді, коли мовиться про вироблення, вирощення чогось, результат певних дослідів. Одержати високий урожай, одержати новий сплав металів. Але стилістично невдалими є вислови типу одержати (отримати) кулю, отримати догану, отримати можливість тощо. Тут на місці буде дістати.

Діставати переносно вживається в двох значеннях: 1. Відшукувати, здобувати щось, долаючи труднощі. Діставати потрібні відомості, діставати допомогу, діставати роботу, діставати гроші.

2. Як синонім слова одержувати. “Альпіністи дістали наказ вирушити в похід”. Найчастіше це дієслово в другому значенні поєднується з іменниками, що виражають абстрактні поняття. Дістати визнання, дістати моральне задоволення.

Здобувати здебільшого теж виступає з іменниками абстрактного значення і має виразне семантично-стилістичне забарвлення — відтінок одержання чогось із затратою енергії, зусиль. Здобувати перемогу, здобувати науковий ступінь, здобувати звання лауреата, майстра спорту. Окрім того, передає зміст “оволодівати чимось у бою”. Здобувати місто, здобувати ворожі бастіони.

Виборний — виборчий

Виборний — який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов’язків; якого заміщують шляхом виборів, а не призначення. Виборна посада, виборна служба, виборна особа, виборні представники. Виборчий — який стосується проведення виборів та різних заходів, пов’язаних з ними. Вживається зі словами: бюлетень, голос, закон, округ, агітація, дільниця, кампанія, комісія, платформа, система, справа, урна, право, збори тощо.

Ринок — базар

Збігаються у значенні “місце роздрібної торгівлі продуктами сільського господарства і товарами широкого вжитку”, але розрізняються вживанням: в офіційно-діловому мовленні перевага надається слову ринок. Бессарабський ринок, Володимирський ринок, Лук’янівський ринок, критий ринок.

Тільки ринок використовується як політично-економічний термін. Світовий ринок, зовнішній ринок, ринок збуту, теорія ринків.

Тільки базар уживається в значеннях: 1. Торгівля спеціальними товарами перед святами або в періоди найбільшого попиту на них. Книжковий базар, новорічний базар, шкільний базар. 2. Переносно: шум, гам, голосні безладні розмови. Розводити базар. Стійке словосполучення пташиний базар означає “місце на морському березі, де масово гніздяться птахи”. До двох цих слів близькі торг, торговиця, ярмарок. Останнім часом поширилася практика організованої торгівлі — сезонних ярмарків (на Полтавщині здавна проводиться Сорочинський ярмарок). Про них повідомляють засоби масової інформації. На жаль, у таких публікаціях, передачах часом уживається помилкова форма родового відмінка множини — весняних, осінніх ярмарок. Треба: ярмарків. Ця похибка трапляється через сплутування російської назви жіночого роду ярмарка та українського іменника чоловічого роду ярмарок, які по-різному відмінюються.

Машинно...—машино...

Машинно...— перша частина складних слів, що відповідає прикметникові машинний; пишеться з другим компонентом через дефіс. Машинно-дорожній, машинно-технічний.

Машино — перша частина складних слів, що відповідає іменникові машина, пишеться з другим компонентом разом. Машиноремонтний, машинознавство (але: машино-година, машино-місце).

Взаємно — взаємо...

Взаємно, прислівник. Пишеться окремо від наступних слів. Взаємно вигідний, взаємно корисний, взаємно перпендикулярний, взаємно протилежний тощо (але: взаємно-зворотний, взаємно-однозначний).

Взаємо... Перша частина складних слів, що відповідає лексемі взаємний. З наступною частиною пишеться разом. Взаємозацікавлений, взаємозалежний, взаємозумовлений, взаємоприйнятний, взаємоконтроль.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua