Форум — збориФорум — слово з походження латинське (forum). Ним у містах Стародавнього Риму називали майдан, на якому проводили збори, влаштовували торги, чинили суд. У сучасній літературній мові прижилося переносне значення цього іменника — “широкі представницькі збори”. Наприклад, Всесвітній форум українців. Синонімічними до нього є з’їзд, конференція, конгрес. Цією лексемою доцільно позначати акції міжнародного, всеукраїнського масштабу. Скажімо, Всеєвропейський з’їзд славістів можна назвати форумом дослідників слов’янських мов, літератур, фольклору, історії та культури. І в такій назві віддзеркалюється публіцистичний стиль інформації. Слово збори зазвичай уживають стосовно зібрання членів певного колективу, організації для обговорення якихось питань чи проведення всіляких заходів. Воно входить до численних стійких словосполучень: відкривати, закривати збори, загальні збори, урочисті збори, установчі збори; писати протокол зборів, обирати голову, президію зборів тощо. Власник — володарВласником називають того, кому належить певна річ, майно. Власник окулярів, власник фірми. Вживається цей іменник і для позначення особи, яка вирізняється якоюсь характерною прикметою. Власник розкішної бороди, власник низького голосу. Книжне слово володар переважно виступає в переносному значенні. Володар життя. Володар дум — так кажуть про людину, яка має великий суспільний вплив. Як поняття історичне і в нашій дійсності архаїчне, володар — то правитель з необмеженою владою, монарх. Лексему часом ставлять і тоді, коли йдеться про власника чогось, і факт володіння власністю у нього самого чи в інших викликає глибокі позитивні емоції. “Панкратов оглядав архівні папки з таким виразом, наче він уже був володарем старовинних карт з багатющими родовищами міді, срібла, вугілля, калію” (Олесь Донченко). Але у звичайному, не піднесеному мовленні людину, в котрої є майно чи прикметна ознака, слід називати власником, а не володарем. Тому ми сприймаємо як порушення стилістичної норми таке, наприклад, речення у байці Леоніда Глібова: “Володарі великих вух в клубочках скулились і затаїли дух”. Аркуш — листАркуш — шматок паперу, картону тощо. Цей іменник позначає одиницю вимірювання обсягу книжки. Бувають авторський аркуш, друкований аркуш, обліково-видавничий аркуш. Приміром, обліково-видавничий дорівнює 40 тисячам знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу. Лист — тонкий шматок якогось матеріалу певної форми і розміру. Вживається зі словами бляшаний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний і т. ін. З лексемами папір, паперовий не сполучається. Інші значення: писане повідомлення, звертання (лист до дружини); орган живлення рослин; листок.
Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик” |
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД | ||
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua | ||
|