This version of the page http://mova.kreschatic.kiev.ua/180.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-15. The original page over time could change.
Уроки державної мови. Зміст.
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Помилки у слововживанні

Ось одна з них. Багато мовців не розрізняють понять україніка та україністика і ставлять ці слова невпопад. Тож запам’ятайте: україніка — сукупність чогось, що стосується історії, економіки, культури нашої країни (крім наук). Відділ україніки в бібліотеці, збирати україніку. А україністика — це українська філологія, мовознавство та літературознавство. Питання україністики, центри україністики, працювати в галузі україністики.

Під впливом російського сборочный у нас часом уживають лексему збиральний (збиральний цех, треба: складальний). Як відомо, вона має інше значення, пов’язане із жнивуванням. Збиральні роботи, збиральна кампанія, збиральна техніка.

Складний і складаний. Аби не помилятися у застосуванні цих схожих прикметників, що часто спостерігається в мовленні, слід знати таке. Перший з них означає: “якась річ або явище становлять певну складність”. А другий указує на предмет, котрий можна складати й розкладати. Сполучається зі словами: будиночок, метр, стіл, стілець, гумовий човен, драбина, крісло, ліжко тощо. Кишеньковий ножичок може бути не тільки складаним, бо його частини рухомо поєднуються, а й складним, якщо в ньому є багато деталей, призначення яких важко відразу збагнути.

Пристрасний передає зміст “бурхливий, нестримний у почуттях, переживаннях”. Антонімічне йому слово безпристрасний, себто такий, що не виявляє емоцій, до всього ставиться байдуже. Однак наші ЗМІ часом послуговуються цими лексемами у невластивому їм значенні: “Миколі Пархоменку по закінченні школи видали об’єктивну, неупереджену, безпристрасну характеристику” (з газети). А потрібно було вжити безсторонню. Помилка полягає в тому, що в український текст уведено російське беспристрастный, яке нашою мовою перекладається безсторонній (антонім — небезсторонній, рос. пристрастный). Наприклад: “Щось блиснуло в очах Петушика. Та він приховав їх повіками і відповів тоном безстороннього спостерігача” (Юрій Шовкопляс); “Василина Матвіївна завжди має свої гострі небезсторонні думки” (Кость Гордієнко).

Застінок, катівня. “Із фашистських застінків підпільникам удалося втекти”,— пише автор однієї з газетних статей, забуваючи чи не знаючи, що в українській мові цього слова нема, а є катівня — місце, де людей піддають тортурам, мучать. “Катівня при поліції. Масивний стіл для мордувань, гаки й ланцюги на стіні” (Юрій Яновський). Ігнорувати (навмисне не помічати когось або чогось, не рахуватися, не брати до уваги) вимагає після себе додатка в знахідному відмінку. “Завдяки тому, що мистецтво основним своїм об’єктом має людину, воно не може ігнорувати багатства проявів її життя” (з журналу). Вживання дієслова з додатком в орудному відмінку (“ігнорувати думкою членів колективу”) — помилкове.

У літературі натрапляємо на непоодинокі випадки використання в значенні “обдарований” прикметника здатний. У наш час це сприймається як порушення норми.

Гра (ігри). Іноді виникають труднощі у відмінюванні цього іменника. Хибне вживання певних форм зрідка бачимо і в друкованому тексті. Приміром, у Панаса Мирного: “Ігра їх (дівчат) така — беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари.” Правильно: в однині у відповідній відмінковій формі виступає гра, а в усіх відмінках множини додається і (ігри). “Оксано, Оксано! Де твої ігри та щебетання?..” (Григорій Квітка-Основ’яненко).

Дуже. Прислівник, що вказує на інтенсивність якоїсь ознаки і поєднується з дієсловами (дуже квапився), з формою звичайного ступеня прикметників (дуже глибокий), дієприкметниками (дуже потемнілий), іншими прислівниками (дуже тепло). Іноді його помилково вживають у сполученні зі словами, які означають найвищу міру якості: “дуже величезний”. Виникає тавтологія не тільки семантична, а й граматична (порівняйте правильне: дуже великий чи величезний).

“Уроки...” вже писали й нагадують ще раз: мовці помиляються, коли буквалістично будують українські вислови за зразком російських: в рассрочку — у розстрочку (треба: на виплат), потерять сознание — втратити свідомість (знепритомніти, зомліти), принимать участие — приймати участь (брати участь), в виде наказания — у вигляді кари (за кару), таким путем — таким шляхом (таким способом або таким чином), заключать договор — заключати договір (укладати), с точки зрения — з точки зору (з погляду), сопоставлять факты — співставляти факти (зіставляти, порівнювати), пользоваться успехом — користуватися успіхом (мати успіх), бросаться в глаза — кидатися в очі (впадати) і т. ін.

Одним рядком

НеправильноПравильно
аби не так!аж ніяк, де там!
а іменноа саме
базова цінабазисна ціна
в його честьна його честь
в кінці кінцівзрештою, врешті-решт
вербовкавербування
вивізвивезення
виздоровленняодужання
внештатнийпозаштатний
вчинити злочинскоїти злочин
гарантійний заробітокгарантований заробіток
глибабрила
горбушкаокраєць, окрайчик, цілушка
глуха ніч глупа ніч
даромдаремно, задурно
дольова участьпайова участь
жертвеннийжертовний
за останній часостаннім часом
забезпечувати безпекугарантувати безпеку
задаватися метоюставити на меті (за мету), мати на меті
залишити (кого?) в спокоїдавати (кому?) спокій
карточна системакарткова система
кожний разщоразу
книжний магазинкнижковий магазин
хто крайній?хто останній?
круглодобовоцілодобово
навик, навикинавичка, навички
намітитинакреслити, запланувати
нарядвбрання
недобросовіснийнесумлінний
не по собініяково, незручно
нижня білизнаспідня білизна
об'явитиоголосити
обездолений народзнедолений народ
покінчити життя самогубствомзаподіяти собі смерть
першим діломнасамперед, передусім, щонайперше
повальний суцільний, поголовний
просто-напростопросто, всього-на-всього
різномастнийрізномастий
різношерстна компаніярізношерста компанія
робочий телефонслужбовий телефон
розводити багаття розкладати багаття
халатне відношеннянедбале ставлення
увіковічнитиувіковічити, увічнити

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua