Співак — співець

Ці іменники значеннєво близькі, застосовуються для позначення подібних понять, але не тотожні.

Співак — той, хто вміє і любить співати; вокаліст-професіонал; самодіяльний виконавець пісень. Сполучається зі словами: естрадний, оперний, обдарований, професійний, самобутній, талановитий тощо.

Співець — народний виконавець вокальної імпровізації, який акомпанує собі на народному інструменті. Натхненний співець, безіменний співець. Переносно: митець, виразник високих ідеалів, які він прославляє в літературі, музиці, живописі. До речі, співець часом уживають як синонім слова поет. Однак артиста співцем назвати не можна.

Стан — становище — положення

У мовній практиці не завжди розрізняють ці терміни. Замість “міжнародного становища” можемо почути “міжнародне положення”, замість “матеріальний стан” — “матеріальне положення”. Тим часом кожне з названих слів має свою окрему семантику, свою сполучуваність з іншими.

Стан. З багатьох його значень тут узято тільки потрібні для зіставлення. 1. Те саме, що й становище, а також фізичне самопочуття або настрій. Ця лексема нерідко поєднується з різними словами: акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, надзвичайний (винятковий) стан, родинний стан, санітарний стан, стан облоги, стан справ, стан фінансів, у занедбаному стані, стан душевної тривоги, стан здоров’я, стан невагомості, у нетверезому стані і под.

2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.

3. Соціальна група людей: духовний стан, розшарування суспільства на стани.

Становище. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, діє: внутрішнє становище, критичне становище, скрутне становище, смішне становище, виправити становище, опинитися в становищі безробітного. А також місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині: нелегальне становище, сімейне становище, зловживання своїм службовим становищем.

Положення. Означає розташування, розміщення (географічне положення, положення тіла); зведення правил, законів (положення про вибори, теоретичні положення). У значенні “становище” невживане.

Довжиною — завдовжки

“Вагончик-побутівка був довжиною п’ять метрів, шириною три й висотою два метри”; “У просторій ямі, наповненій водою, глибиною до двох метрів, Сидорчук вирощує карасів”. Такі вислови можна почути і прочитати сьогодні. Але їх не знала українська народна мова, не знала й наша класика, а користувалися іншими: “Роги по аршину завдовжки, коли не більш” (Олекса Стороженко); “Наша річка хоч і неабияка там завширшки, проте рибу має” (з живих уст); “Сам той Ох на корх заввишки, а на сажень борода” (Леся Українка).

Отже, для російських висловів длиной, в длину, шириной, в ширину, высотой, глубиной, величиной, толщиной, на расстоянии маємо українські відповідники — завдовжки, завширшки, заввишки, завглибшки, завбільшки, завтовшки, завгрубшки, завдальшки, яких і слід дотримуватися в писемному та усному мовленні.

Максимум — мінімум

Як прислівники вживаються найчастіше в конструкціях на позначення кількості. Наявність слова максимум (мінімум) не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним. “Видача перепусток була дуже впорядкована і забирала максимум дві-три хвилини” (Микола Трублаїні); “Довести температуру до мінімум тридцяти п’яти градусів” (з газети).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua