Не можна ”закаляти волю"

Хтось ненароком вас штовхнув у громадському транспорті чи на вулиці й каже: “Я вибачаюся”. Але частка -ся в дієслові означає себе, отже, виходить, людина вибачає саму себе, хоча вважає, що завинила перед вами. Тому потрібно казати і писати: вибачте (пробачте, даруйте, простіть) мені або я перепрошую.

Так само недоречні звороти треба вибачитися, не забудьте вибачитися; краще вжити треба попросити вибачення, не забудьте перепросити.

Старий інтелігент, працівник редакції окружної газети Степан Демидович в одному з творів Семена Жураховича зауважує своєму молодому колезі Маратові Крицевому: “А ось ви пишете: “Закаляти волю”. Так не можна... Закаляти (забруднювати) чоботи в болоті — то буває. Бачите, в російській мові це слово має зовсім інший зміст. Саме його ви, певно, і мали на увазі”. Той зміст в українській мові передають дієслова гартувати, загартовувати та інші з коренем гарт. Гартують сталь, залізо, стріли, тобто, охолоджуючи розжарений метал, надають йому твердості й міцності. А переносно гартувати — виховувати моральну і фізичну стійкість, витривалість, уміння переборювати труднощі, незгоди.

Слова військовий і воєнний багато хто помилково вважає за синоніми і вживає у невластивому їм значенні. Коли у Верховній Раді депутати обговорюють воєнну доктрину, то вводять людей в оману, бо вони можуть подумати, що наша країна збирається з кимось воювати. Адже те, що пов’язане з війною, українською мовою — воєнний: воєнний стан, воєнна загроза, воєнна перемога. А військовий стосується війська: військова доктрина, військова частина, військова таємниця, військові маневри.

А згадаймо, скільки плутанини було з уживанням слів виборний і виборчий під час недавніх президентських перегонів. Мовилося й писалося то виборна кампанія, то виборча, то виборне начало, то виборче і т. ін. А як же правильно? Академічний словник української мови (СУМ) фіксує ці слова в таких значеннях: виборний — що визначається чи обирається голосуванням. Виборна особа, виборна посада, виборне начало. Виборчий — пов’язаний з виборами, з місцем, де вони відбуваються, з правовими нормами, які встановлюють порядок їх проведення. Виборча кампанія, виборчий блок, виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право.

Змістову відмінність мають і прикметники громадський та громадянський. Перший з них походить від іменника громада й означає — належний до певного колективу людей. Громадські організації, громадський будинок, громадська думка. Другий стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість. Відповідно до цих значень маємо й послуговуватися згаданими прикметниками.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua