Вирізують апендикс, а не апендицит

Апендикс і апендицит. Перше слово означає “червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин,” друге — “запалення апендикса”. Тому не слід казати і писати: вирізали апендицит, хворіє апендицитом. Адже насправді вирізують (видаляють) апендикс, а хворіють на апендицит.

Автобіографія і біографія. Автобіографія — життєпис конкретної людини, який вона склала сама. Неправильно: моя автобіографія, написав свою автобіографію. У такому разі замість автобіографія треба вживати біографія, оскільки перша частина складного слова (авто) значеннєво відповідає присвійним займенникам мій, свій.

Прищеплювати і прививати. До рідковживаних у сучасній мові належить дієслово прививати, що означає “присукувати”, “з’єднувати нитки, зсукуючи їх”. Коли йдеться про медикаментозні щеплення або про виведення нових сортів рослин, послуговуються лексемою прищеплювати (“У саду прищеплювали гілки до яблунь і груш”). У назві дії прищеплювати розвинулося також переносне значення “виховувати”: прищеплювати навички, риси характеру.

Під впливом російського прививать дехто невиправдано користується в українській мові висловами типу “прививати любов до праці”, “прививати почуття гордості за свою Батьківщину”, “прививати добрий смак” тощо. У цих випадках потрібне дієслово прищеплювати.

Особистий і особовий. Часто, зокрема в усному мовленні, плутають ці слова. Особистий — то індивідуальний, належний окремій особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя. А особовий — такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа (у відділі кадрів) та ін. Крім того, прикметник особовий уживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник.

Дякуючи і завдяки. У розмовах та писаних текстах часом вдаються до висловів дякуючи допомозі (підтримці), дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам. Але це помилка. На позначення причини, що викликає бажаний результат, слід ставити прийменник завдяки. До речі, його не можна вживати для називання негативної причини (“Студент не склав екзаменів завдяки непідготовленості”; треба через непідготовленість).

Любимий і улюблений. Розрізняються значенням. Любимий — той, що оточений чиєюсь любов’ю, викликає в когось це почуття. Здебільшого вживається у сполученні із словами, що виражають одиночне поняття. Любима Вітчизна, любимий Київ. Улюблений — такий, якого серед інших найбільше люблять, який найвищою мірою відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам. Улюблена роль, улюблений жанр.

Підмінювати одне слово іншим не рекомендується. Помилковим є вживання: любимий літературний герой, любима книжка.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua