Принциповою різницею нової пенсійної системи є перехід від пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування, яка базуватиметься на чіткому розподілі матеріального забезпечення в старості залежно від трудової участі громадян у здійсненні соціального внеску до системи пенсійного страхування. Іншими словами, ті, хто працював та сплачував пенсійні внески до Пенсійного фонду, матимуть право на забезпечення в старості за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням (пенсія залежно від сплачених внесків), а ті, хто не працював та не сплачував внески до Пенсійного фонду, отримають підтримку за рахунок державних коштів відповідно до законодавства про державну соціальну допомогу. В даний час можна дійти такого висновку, що людина може i повинна отримувати пенсію відповідно до стажу роботи та розміру заробітної плати, обчисленого за всі періоди її трудового життя.

На це націлений новий Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", прийнятий Верховною Радою України 10 липня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року. Цим Законом запроваджується трирівнева пенсійна система.

Перший рівень цієї системи становитиме солідарну систему пенсійних виплат, внески до якої сплачуватимуться всіма працюючими громадянами України та їх роботодавцями. Розмір пенсій при цьому залежатиме від розміру заробітної плати та страхового стажу.

Другий рівень пов’язаний з запровадженням системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування. Суть такої системи полягає в тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи буде накопичуватись в єдиному накопичувальному фонді і обліковуватись на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які (або на користь яких) сплачуватимуть такі внески.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення України здійснюватимуться відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а третій рівень є системою недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Положення Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" виключають із системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування:

Ті особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення", мають право на призначення пенсії за Законом України "Про загальнообов’язкове державне страхування", - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, мають також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Закон вводить поняття страхового стажу, яким є період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За новим законодавством до страхового стажу у солідарній системі враховуватимуться:

Страховий стаж у солідарній системі обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування - це організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, також зараховуються до страхового стажу. Це провадиться в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Так, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Періоди до набрання чинності Законом враховуватимуться у тому ж порядку, що передбачений чинним законодавством, тобто з урахуванням пільгового обчислення стажу (це пільги по обчисленню стажу: за час перебування на фронті; реабілітованим громадянам; за період Великої Вітчизняної війни; за роботу в деяких медичних закладах; на сезонних роботах). Після набрання чинності Законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", тобто з 1 січня 2004 р., всі періоди страхового стажу враховуватимуться в одинарному розмірі.

Для обчислення розміру пенсій враховуватиметься заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж зазначено, враховуватиметься заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. враховуватиметься для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 р., – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Для того щоб визначити заробітну плату, з якої буде обчислюватися розмір пенсії, фактична заробітна плата, яку подає особа для обчислення пенсії, порівнюється із середньою заробітною платою в Україні за відповідний місяць. Фактично шляхом ділення заробітної плати особи на середню заробітну плату в Україні у розрізі кожного місяця періоду, поданого особою для обчислення пенсії, визначатимуться щомісячні коефіцієнти заробітку.

Законом передбачено два варіанти обчислення розміру пенсії за віком у солідарній системі, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе.

Перший варіант – за новою формулою, другий – за так званою двоскладовою формулою.

Основою для обчислення розміру пенсії за новою формулою є скоригована заробітна плата та коефіцієнт страхового стажу.

Розмір пенсії за віком визначається за формулою:

Для визначення однієї зі складових цієї формули - Зп - заробітної плати необхідно визначити середньоарифметичний індивідуальний коефіцієнт заробітку. Його обчислюють шляхом ділення заробітної плати особи за кожен місяць періоду, за який враховується заробіток, на середню заробітну плату в галузях економіки за цей же місяць. Суму коефіцієнтів за весь період, за який враховують заробітну плату, ділять на кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітку.

Другий варіант – за двоскладовою формулою. Визначається розмір пенсії, яка складається із двох частин: частина, яка припадає на період стажу до набрання чинності Законом, та частина пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набрання чинності Законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Перша із цих двох частин (стаж до 1 січня 2004 р.) визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діятиме на момент набрання чинності Законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Друга частина обчислюватиметься за нормами нового Закону без обмеження максимальним розміром. Частина пенсії, обчислена за період стажу до 1 січня 2004 р., буде проіндексована до моменту фактичного виходу на пенсію та підсумована з другою частиною пенсії, обчисленою за період страхового стажу після набрання чинності зазначеним Законом.

Право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" матимуть застраховані особи, які досягли пенсійного віку: чоловіки – 60 років, жінки – 55 років та мають не менше 5 років страхового стажу.

У разі пізнішого виходу на пенсію та відмови від отримання виплати пенсії під час роботи (за умови сплати внесків до Пенсійного фонду) призначена після звільнення з роботи пенсія підвищуватиметься на певний відсоток за шкалою залежно від кількості років більш пізнього виходу на пенсію. Неповні роки відстрочки виходу на пенсію для підвищення розміру пенсії за віком не враховуватимуться.

Слід зазначити, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, буде здійснюватись згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До прийняття відповідного закону та до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (яка передбачає порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто до 21 січня 1992 року), пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" регулюється порядок перерахунку пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом. Такий перерахунок здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі.

При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" передбачено погодитися з пропозицією Державного комітету статистики та Пенсійного фонду щодо застосування під час перерахунку пенсій відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати за 2002 рік на рівні 306,45 гривні.

Із запровадженням системи накопичувального пенсійного забезпечення громадяни і члени їх сімей та/або спадкоємці матимуть змогу отримувати довічну пенсію та одноразові виплати з Накопичувального фонду.

Заступник директора
Департаменту соціального,
трудового та гуманітарного законодавства
Міністерства юстиції України Л. Нижегородова