Однією із основних функцій Міністерства юстиції та територіальних управлінь юстиції є здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також нормативно-правових актів обласних, районних держадміністрацій, їх управлінь, відділів та інших структурних підрозділів.

Ця функція покладена на органи юстиції Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", відповідно до якого з 1 січня 1993 року запроваджена державна реєстрація нормативних актів.

Для створення єдиного правового поля нормативних актів, які пройшли правову експертизу на відповідність Конституції та чинному законодавству України, за ініціативою Міністерства юстиції Указом Президента України від 21 травня 1998 року була введена державна реєстрація нормативних актів районних держадміністрацій, їх управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, а постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.98 № 592 "Про систему органів юстиції" та наказом Міністерства юстиції України були створені районні управління юстиції, на які покладені зазначені функції.

На жаль, поза цим полем на сьогодні залишаються акти органів місцевого самоврядування, але ми сподіваємось, що це питання часу і воно буде врегульовано.

Здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів - це не просто зареєструвати акт, тобто занести його до державного реєстру, це - проведення його правової експертизи на відповідність чинному законодавству і, перш за все, Конституції України. А це означає, що органи юстиції стоять на сторожі забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян та юридичних осіб шляхом здійснення правової експертизи нормативно-правових актів, прийнятих суб\’єктами нормотворення.

За період з 1993 року та 6 місяців 2003 року Міністерством юстиції було здійснено правову експертизу майже 11 тисяч нормативних актів (10.727), з яких зареєстровано 7.852 акти, обласними управліннями юстиції - 24.032 акта, з яких зареєстровано 20.067 актів (з них 5.695 розпоряджень голів обласних держадміністрацій), а районними управліннями юстиції зареєстровано 47.867 актів із 52.599 актів, що були подані на державну реєстрацію.

У результаті порушень чинного законодавства, у тому числі прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, за цей період Міністерством було відмовлено у державній реєстрації більше тисячі актів (1212), а в цілому органами юстиції більше 5 тисяч актів, які були видані з перевищенням компетенції суб\’єкта нормотворення, порушували права та законні інтереси громадян та юридичних осіб. Лише за два останні роки Міністерством та управліннями юстиції завдяки проведеній правовій експертизі поданих на державну реєстрацію нормативних актів було попереджено прийняття біля 3-х тисяч незаконних правових норм.

Крім того, за цей період Мін\’юстом було скасовано - 22, а управліннями юстиції - 982 рішень про державну реєстрацію нормативних актів, занесених до державного реєстру, які в установленому порядку не були приведені у відповідність з чинним законодавством суб\’єктами нормотворення, що прийняли ці акти.

Одним із засобів забезпечення чинності нормативних актів є їх перегляд на відповідність чинному законодавству органами юстиції разом із суб\’єктами нормотворення.

Лише за минулий рік за ініціативи Мін\’юсту центральними органами виконавчої влади переглянуто більше тисячі нормативнно-правових актів, занесених до державного реєстру, за результатами чого 329 актів приведено у відповідність з чинним законодавством.

Обласними управліннями юстиції за минулий рік переглянуто більше 8 тисяч актів, занесених до державного реєстру, з них більше півтори тисячі (1617) приведені у відповідність з чинним законодавством.

Районними управліннями юстиції переглянуто більше 23 тисяч нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, з них більше 5 тисяч актів приведено у відповідність з чинним законодавством.

Крім того, за результатами правової експертизи Міністерством лише за 6 місяців цього року було відмовлено у державній реєстрації більше 10 відсотків актів від загальної кількості поданих на державну реєстрацію, які було видано з порушенням чинного законодавства, зокрема порушенням чи обмеженням встановлених законом прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов\’язки; виходить за межі компетенції органу, що його видав.

У державній реєстрації 14 відсотків актів від поданих було відмовлено обласними управліннями юстиції. Із 588 розпоряджень голів обласних держадміністрацій відмовлено у державній реєстрації 61 (майже 10 відсотків).

Районні управління юстиції відмовили у державній реєстрації 342-х (5,5 відсотків від поданих на державну реєстрацію актів).

Як видно із наведеного, суб\’єкти нормотворення подають на державну реєстрацію до органів юстиції багато нормативно-правових актів.

Разом з тим, окремі суб\’єкти нормотворення продовжують спрямовувати до виконання незареєстровані нормативно-правові акти.

За результатами перевірок суб\’єктів нормотворення виявляються ряд нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції, проте на реєстрацію не подаються.

Такі акти, по-перше, є нечинними, оскільки застосовуються без державної реєстрації. По-друге, вони не проходять правову експертизу в органах юстиції і, як правило, суперечать чинному законодавству.

У минулому році Міністерством юстиції у ході перевірок було виявлено 75 таких актів (у 3 рази більше, ніж у 2001 році). У цьому році такі акти було виявлено у Держбудархітектури, Головдержслужбі, Антимонопольному комітеті, Держпідприємництві, Мінфіні, у Київській міській держадміністрації та районних держадмінстраціях міста Києва. На сьогодні зазначеними органами вживаються заходи щодо усунення виявлених у ході перевірки порушень законодавства про державну реєстрацію.

Обласними управліннями юстиції за цей період виявлено 184, а районними - 643 акти, що підлягали державній реєстрації.

Із 184-х актів 42 подано на державну реєстрацію до обласних управлінь юстиції, 687 - скасовано органами, що їх видали. Із 643-х актів 311 подано на державну реєстрацію до районних управлінь юстиції, 112 скасовано органами, що їх видали. Інші акти знаходяться у стадії опрацювання.

Ще одним із порушень законодавства про державну реєстрацію є встановлення суб\’єктами нормотворення нових правових норм листами, роз\’ясненнями, рекомендаціями тощо.

Разом з тим, листи, роз\’яснення, рекомендації та інше не є нормативно-правовими актами, ними не можуть встановлюватися нові правові норми, вони можуть лише доводити до відома чи роз\’яснювати, в межах своєї компетенції, законодавчі акти органів вищого рівня, носити розпорядчий характер тощо.

На жаль, органи юстиції мають можливість виявляти такі порушення лише у ході перевірок суб\’єктів нормотворення. Крім того, до Мін\’юсту надходять повідомлення від територіальних органів юстиції щодо застосування місцевими органами нечинних (незареєстрованих) актів органів вищого рівня, а також звернення громадян з цього питання.

Таким чином, зазначені порушення є наслідком недостатнього знання працівниками юридичних служб, а також ігнорування посадовими особами суб\’єктів нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

На сьогодні органи юстиції застосовують лише такі заходи впливу до порушників законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів як притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності, що не дає належних результатів, а також повідомлення органів прокуратури про застосування суб\’єктами нормотворення нечинних актів.

Також з метою попередження доведення до виконавців таких актів обласні управління юстиції у місцевій пресі публікують інформацію про нечинність незареєстрованих нормативно-правових актів, а також про акти, в державній реєстрації яких відмовлено.

Крім того, актуальним залишається питання введення адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Стратегічним напрямком сьогодення є також створення в Україні єдиного правового поля, для чого доцільно надати органам юстиції повноваження щодо здійснення правової експертизи актів органів місцевого самоврядування.

Розв\’язанню зазначених проблем сприятимуть закони України "Про нормативно-правові акти" та "Про органи юстиції", які розробляються Міністерством юстиції України.

Директор Департаменту державної реєстрації нормативних актів В.В. Бутрименко