Метою соціальної держави, якою відповідно до Конституції є Україна, має бути всебічне забезпечення добробуту громадян. Однією із найважливіших складових добробуту у державі є надійне, стабільне та якісне забезпечення громадян електричною енергією.

Користування населенням електричною енергією є актуальними питаннями, адже це нагальні питання повсякденного життя, які стосуються без винятку усіх громадян.

Знання споживачем своїх прав і обов’язків дасть змогу вільно орієнтуватись у законодавстві та у разі необхідності захищати свої права та інтереси.

Відносини між громадянами (споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі – Правила).

Правила обов’язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Правилами встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об’єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

У разі розташування об’єктів споживача за різними адресами споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об’єкта.

Під об’єктом споживача слід розуміти житловий будинок, гараж, майстерню або іншу електрифіковану споруду, що належить споживачу на правах власності або користування.

У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.

У разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору.

Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об’єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку.

Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об’єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об’єкт споживача до електропостачання.

Окремо зупинимось на такому питанні як установлення та експлуатація приладів обліку електричної енергії.

Прилади обліку електричної енергії (далі - прилади обліку) мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена:

а) для новозбудованих будинків - забудовниками;

б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку.

У квартирах або на інших об’єктах споживача, розташованих за однією адресою, встановлюється один прилад обліку незалежно від кількості господарських будівель.

За наявності декількох наймачів (власників) квартири прилад обліку встановлюється для кожного з них.

Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

У разі встановлення приладу обліку в квартирі (будинку) або іншому об’єкті споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об’єктах споживача, та пломб на них несе споживач.

Відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок.

Перенесення приладів обліку за бажанням споживача, якщо це не суперечить вимогам правил улаштування електроустановок, виконується енергопостачальником за рахунок споживача.

Споживання електричної енергії за різними видами тарифів має забезпечуватися окремим обліком.

У разі вибору споживачем іншого або кількох видів тарифу на електричну енергію енергопостачальник видає споживачеві технічні умови на встановлення відповідних приладів обліку. При цьому споживач сплачує вартість нового приладу обліку з урахуванням балансової вартості та амортизаційного зносу приладу обліку, який встановлюється.

У разі встановлення за межами квартири або іншого об’єкта споживача багатофункціонального приладу обліку, приладу обліку з передоплатою або іншого, що вимагає щоденного нагляду за його показаннями, у квартирі або на іншому об’єкті споживача встановлюється виносне табло для спостереження за станом обліку, кількістю попередньо оплаченої електричної енергії.

У разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов’язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника.

Пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держенергонагляду і Держспоживстандарту.

Експертиза приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача.

За результатами експертизи складається акт.

У разі сумніву споживача у правильній роботі приладу обліку він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. Після оплати споживачем вартості робіт енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу.

У разі підтвердження експертизою неправильної роботи приладу обліку енергопостачальник відшкодовує споживачу всі витрати, пов’язані з проведенням експертизи.

У разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку.

В інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку.

Енергопостачальник повинен відновити облік електричної енергії протягом 3 місяців. Постачання електричної енергії без обліку понад 3 місяці забороняється.

Якщо виникає необхідність тимчасового використання електричної енергії для виконання споживачем робіт протягом декількох годин або діб і встановлення приладу обліку недоцільно або неможливо, споживач повинен звернутися за відповідним дозволом на тимчасове безоблікове використання електричної енергії до енергопостачальника та укласти з ним відповідний договір.

У договорі зазначаються величина підключеної потужності (за паспортними даними струмоприймачів), кількість днів безоблікового користування на місяць та годин на добу. Договір підписується енергопостачальником та споживачем.

Серед актуальних питань є розрахунки споживача за спожиту електричну енергію.

Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:

• за розрахунковими книжками;
• за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
• за карткою попередньої оплати.

Порядок та форма оплати спожитої електричної енергії визначаються у договорі.

У разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.

У разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

У разі виявлення в платіжному документі помилкових показань приладу обліку споживач зобов’язаний повідомити про це енергопостачальника.

Представник енергопостачальника повинен протягом 5 днів від дня подання заяви перевірити рахунок, а в разі потреби протягом 20 днів перевірити прилад обліку та повідомити споживача про результати перевірки.

Якщо доступ до приладу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку споживача.

Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до приладу обліку, він залишає споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання приладу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу.

Актуальним є питання припинення користування електричною енергією.

Випадки, за яких припиняється користування електричною енергією, визначені в пунктах 34-36 Правил.

Користування електричною енергією може бути тимчасово припинено у разі:

• проведення планових ремонтів електроустановок і електричних мереж;
• виникнення режимів, безпосередньо не пов’язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску електричної енергії та потужності.

Про тимчасове припинення постачання електричної енергії енергопостачальник повідомляє через засоби масової інформації не пізніше ніж за 10 днів.

Під час виникнення аварійних режимів енергопостачальник протягом 5 днів після виникнення аварії повинен повідомити споживачів про причини тимчасового припинення постачання електричної енергії.

В той же час Правилами передбачено, що енергопостачальник має право відключити споживача у разі:

• самовільного підключення до електричної мережі, тобто споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням Правил;

• розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби;
• порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
• неоплати за встановлення нового приладу обліку у разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача або інших платежів згідно з Правилами;
• невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії;
• зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.

Відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.

Представник енергопостачальника під час знімання показань приладів обліку, заміни приладів обліку, виписування платіжних документів за електричну енергію та інших дій, що виконуються відповідно до Правил, зобов’язаний пред’являти своє службове посвідчення.

Відповідно до Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за:

• прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію;
• порушення правил користування електричною енергією;
• ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії;
• розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку;
• пошкодження приладу обліку;
• розукомплектування та пошкодження об’єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об’єктів;
• насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов’язки.

Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством.

У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії.

У разі неповернення в триденний термін споживачу електричної енергії коштів, сплачених ним за електричну енергію на інші рахунки, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє енергопостачальника від повернення цих коштів споживачу електричної енергії.

У разі відпуску споживачу електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі, енергопостачальник несе відповідальність і сплачує 25 відсотків вартості такої енергії.

У разі порушення прав споживачів (відмова споживачеві в реалізації його прав, надання послуг, що за якістю не відповідають вимогам нормативно-технічних документів, відмова у наданні необхідної та достовірної інформації, ухилення від перевірки якості електричної енергії тощо) енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Енергопостачальник не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, постачання електричної енергії, параметри якості якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а внаслідок дії обставин непереборної сили або з вини споживача.

Дуже часто виникає питання, як засвідчити факт ненадання послуг або надання послуг, що за якістю не відповідають вимогам нормативно-технічних документів?

Так, у разі порушення енергопостачальником умов договору споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо.

Без таких актів-претензій у кожному конкретному випадку усі звинувачення абсолютно безпідставні.

Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами.

У разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 днів - у сільській місцевості споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі.

У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три споживачі або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.

Акт-претензія споживача подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.

У разі відмови енергопостачальника провести необхідні заміри параметрів якості електричної енергії споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості електроенергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку енергопостачальник повинен відшкодувати витрати споживача.

У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання у випадках, передбачених Правилами, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.

Головний спеціаліст відділу
законодавства з питань промисловості
та прав споживачів
Департаменту цивільного законодавства
та підприємництва
Петрова Світлана Михайлівна