Одним із пріоритетних напрямів політики України як соціальної держави є створення умов для реалізації права на гідне існування осіб, які втратили працездатність.

Загальною декларацією прав людини встановлено, що кожна людина має право на забезпечення, зокрема, на випадок настання старості або іншого випадку втрати засобів для існування з незалежних від нього обставин.

З прийняттям Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” можна наголосити на тому, що в Україні створено нову сучасну пенсійну систему, яка враховує загальноприйняті європейські стандарти та базується на принципах соціальної справедливості, фінансової стабільності пенсійної системи та сприяння економічному зростанню. Цей Закон встановлює обов’язкову (для всіх працюючих) і добровільну участь населення України в загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Пенсії визначатимуться на страховій основі виключно за даними системи персоніфікованого обліку страхових внесків.

Органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Інформація з бази даних системи персоніфікованого обліку, що ведеться в електронній формі, може надаватися за запитом страхувальників або застрахованих осіб у вигляді документа, що відповідає вимогам законодавства.

На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.

Разом з цим слід зазначити, що починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними персоніфікованого обліку.

На практиці виникали певні труднощі із визначенням заробітної плати до 1 липня 2000 року для обчислення пенсії, у тих випадках, коли документи, які свідчили про її нарахування та виплату були втрачені.

У зв’язку з цим, Кабінетом Міністрів України 5 липня 2006 року за N 919 було прийнято постанову, якою затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Вказаним вище Порядком запроваджено механізм визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за основним місцем роботи застрахованої особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року у зв’язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Так, починаючи з 1 січня 1998 року заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів.

Разом з цим, слід зазначити, що за період до 1 січня 1998 року та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається у наступному порядку.

За наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

У разі відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника.

За відповідною або аналогічною їй професією (посадою) довідка про середню заробітну плату надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником.

Щодо правонаступництва слід зазначити, що відповідно до Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта.

У разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

Згідно із Законом України „Про Національний архівний фонд та архівні установи” у разі ліквідації або реорганізації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій документи, що нагромадилися за час їх діяльності, передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) правонаступникам у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, із збереженням відповідної форми власності на зазначені документи, а у випадках відсутності правонаступників - відповідним державним архівним установам або іншим місцевим архівним установам.

Положення про архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій затверджується зазначеними юридичними особами на основі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

У разі ж коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - заробітна плата (дохід) визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) у відповідній галузі (системі), за календарний рік, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію, або виходячи з мінімально гарантованої зазначеної тарифної ставки (посадового окладу), передбаченої галузевою угодою. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Крім того, необхідно зазначити, що довідка про заробітну плату виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) видається місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а у разі відсутності в такому органі зазначених відомостей – Міністерством праці та соціальної політики.

При цьому, за бажанням особи у зазначених вище випадках, коефіцієнт заробітної плати (доходу) за кожен місяць періоду роботи визначається виходячи з мінімальної заробітної плати за відповідний період.

Також, доцільно відмітити, що час та причини, а також відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), що призвели до втрати таких документів, підтверджується довідкою роботодавця, правонаступника або відповідної архівної установи.

Одночасно, слід зазначити також і про те, що наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 18 жовтня 2006 року N 385/626, та постановою правління Пенсійного фонду України від 18 жовтня 2006 року N 15-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 року за N 1169/13043, затверджено Порядок отримання з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів даних про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Цей Порядок визначає процедуру обміну інформацією між суб’єктами інформаційного обміну, а саме між Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів про надання у разі наявності даних про заробітну плату (дохід) за період з 01.01.1998 року до 01.07.2000 року для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Так, Пенсійний фонд України відповідно до вказаного Порядку протягом двох робочих днів від дня одержання повідомлення або звернення про отримання даних про заробітну плату (дохід) фізичних осіб для обчислення пенсії, у разі втрати документів про її нарахування та виплату, формує письмовий запит та подає його до Державної податкової адміністрації України.

Запит має містити такі відомості:

ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів;

прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податків (без скорочень);

період, за який необхідно отримати дані про заробітну плату для обчислення пенсії (поквартально починаючи з 01.01.1998 року).

Запит Пенсійного фонду України розглядається Державною податковою адміністрацією України протягом 10 робочих днів з дати реєстрації вхідної кореспонденції.

Відповідь на запит Пенсійного фонду України має містити такі данні:

прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів;

відмітку про перевірку ідентифікаційного номера фізичної особи;

дані щодо отримання фізичною особою доходів у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) їй відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Зазначена інформація надається за відповідний період поквартально. При цьому, вказується найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, де особа отримувала дохід; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів; дата початку та закінчення періоду отримання доходів у межах періоду, зазначеного в запиті (у разі наявності таких даних).

У разі відсутності даних про доходи фізичних осіб у відповідній графі відповіді зазначається "НД" (немає даних), у разі нульового доходу - нуль.

Під час кожної передачі відомостей відповідь повинна містити повну інформацію щодо фізичної особи.

У Пенсійному фонді України та Державній податковій адміністрації України запити і відповіді на них реєструються в загальному порядку, передбаченому для реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції.

Доставка запитів, а також отримання відповідей здійснюється Пенсійним фондом України.

Крім того, передбачено захист інформації при інформаційному обміні.

Так, дані про фізичну особу є інформацією з обмеженим доступом. При обміні інформацією згідно із цим Порядком суб’єкти інформаційного обміну впроваджують організаційно-технічні заходи, які забезпечують її захист. Отримана інформація використовується виключно з метою обчислення пенсії і не може бути передана третім особам.

Крім того, суб’єкти інформаційного обміну є відповідальними за своєчасне та повне надання достовірних даних, зазначених у запиті.

Відповідальні виконавці щодо організації та виконання взаємообміну відповідно до вказаного вище Порядку визначаються у відповідних протоколах.

Також, необхідно зазначити, що суб’єкти інформаційного обміну зобов’язуються без зволікань інформувати один одного про обставини, які мають значення для виконання вимог згаданого Порядку.

Підсумовуючи все вищенаведене, можна зробити висновок, що в даний час достатньо врегульовані питання щодо порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Головний спеціаліст Департаменту
соціального, трудового та
гуманітарного законодавства
Білик Ірина Олександрівна