Відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу"¹ адаптація законодавства України до законодавства ЄС є однім з пріоритетів сучасної державної політики нашої держави. Адаптація законодавства є процесом приведення нормативно-правових актів України у відповідність з acquis communautaire. Окрім цього, в цьому законі визначені цілі, завдання, етапи та сфери, в яких здійснюється адаптація законодавства. На першому етапі, який триватиме до 2007 року, адаптація здійснюється, зокрема, в сфері енергетики, включаючи ядерну. На цьому етапі адаптація здійснюється в двох формах: по-перше, приведення чинного законодавства у відповідність до acquis communautaire шляхом внесення відповідних змін, по-друге, розроблення проектів нормативно-правових актів з урахуванням acquis communautaire².

Однак, необхідно зазначити, що мова йде про адаптацію законодавства як частину здійснення правової реформи України, а не лише виконання взятих на себе державою міжнародних зобов’язань. Саме тому слід обережно підходити до адаптації національного законодавства до норм права ЄС. Необхідно пам’ятати, що acquis communautaire є результатом створення єдиного економічного простору, до якого увійшли 25 європейських держав³. Ці держави на момент вступу до ЄС вже мали розвинені ринкові економіки. Для створення уніфікованого масиву європейського права, який міг би ефективно регулювати спільний ринок ЄС, вимоги стали більш жорсткими. Наразі Україна перебуває на стадії становлення своєї економіки, тому для її ефективного та прогресивного розвитку необхідно помірковано ставитись до вибору норм законодавства ЄС, які варто запозичити.

Перш за все, Україні необхідно здійснити реформу правового регулювання відносин, пов’язаних з ринком природного газу, звертаючи увагу на лібералізацію та відхід від виключного державного управління та контролю. І в цій реформі наріжним каменем має стати оновлення та трансформація принципів, які лежать в основі правового регулювання галузі. Зважаючи на відмінність підходів до правового регулювання ринку природного газу в Україні та ЄС, адаптація енергетичного законодавства у формі приведення чинного законодавства у відповідність до acquis communautaire шляхом внесення відповідних змін часто є недостатньою. Так, можна внести безліч змін до чинних нормативно-правових актів, які за формальними ознаками приведуть ці акти у відповідність до acquis communautaire, однак, основні принципи, які, власне, і формують предмет та структуру нормативно-правового акту, залишаться неврахованими. В результаті, правове регулювання суттєво не еволюціонує. Саме тому, у випадку, коли принцип правового регулювання, втілений в українському законодавстві, не відповідає або суперечить європейському, більш доцільною і ефективною є друга форма адаптації – а саме розроблення проектів нормативно-правових актів з урахуванням acquis communautaire.

Саме така ситуація склалась в сфері правового регулювання ринку природного газу України. Зважаючи на те, що газовий сектор держави є одним з найбільших в Європі і потенційно високоприбутковим для державного бюджету, його реструктуризація є вкрай важливою. Ринок природного газу України функціонує за принципами та моделлю, успадкованими від СРСР, які є неефективними в умовах незалежного існування держави та нових ринкових умовах діяльності на газовому ринку. На сьогодні в Україні діють Закон України "Про нафту і газ" від 12 липня 2001 року № 2665-III та Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР. Оскільки в цих актах міститься низка невідповідностей ринковим умовам, а також законодавству ЄС, на розгляді Верховної Ради України знаходяться п’ять проектів Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу в Україні". Однак, ці законопроекти також не відповідають принципам, які закріплені в acquis communautaire, зокрема, в Директиві Європейського Парламенту та Ради 2003/55/ЄС від 26 червня 2003 року щодо спільних правил внутрішнього ринку природного газу, яка скасовує Директиву 98/30/ЄС⁴, та Регламенті (ЄС) № 1775/2005 Європейського Парламенту та Ради від 28 вересня 2005 року про умови доступу до мереж транспортування природного газу⁵. Так, ці акти acquis communautaire передбачають: створення незалежного національного регуляторного органу з широким колом повноважень щодо тарифікації, контролю за якістю обслуговування газовими підприємствами, забезпеченням прав споживачів, ліцензуванням, моніторингом дотримання умов здорової конкуренції на ринку, вирішення спорів та ін.; створення вертикально інтегрованих газових підприємств; введення системи повідомлення споживача про походження джерела енергії; повне розподілення функцій видобування, транспортування та розподілу газу шляхом створення фінансово і юридично незалежних суб’єктів підприємницької діяльності; диверсифікацію поставок газу; лібералізацію газового ринку; гарантування прозорості цінової політики щодо газу. Поєднання цих рис створює ринкову, конкурентоспроможну та відкриту для співробітництва з іншими державами модель ринку природного газу.

В результаті дослідження досвіду держав Східної Європи, які здійснювали реформування газової галузі в рамках підготовки до вступу до ЄС (скажімо, Румунії, Словаччини, Чехії, Польщі, Угорщини)⁶, можна відзначити, що реструктуризація газової галузі здійснюється комплексно відповідно до вимог ЄС, однак з урахуванням національних особливостей енергетичного комплексу держави. Процес реструктуризації має бути заснований на нормах та стандартах acquis communautaire, однак, ефективна реструктуризація можлива виключно за умови вироблення послідовного плану дій. Для наближення енергетичної галузі України до вимог європейського права необхідно перш за все сприяти створенню абсолютно нової структури ринку природного газу, яка забезпечуватиме ринкові умови для діяльності позбавлених виключного державного управління учасників ринку природного газу. На жаль, на сьогодні не розроблено жодного проекту нормативно-правового акту в сфері регулювання газової енергетики, який би пропонував конструктивно нову модель регулювання ринку природного газу, яка б відповідала економічним та політичним реаліям та дозволяла б налагодити раціональне та ефективне функціонування газового ринку.

Головний спеціаліст відділу регулювання
правил та стандартів управління
порівняльно-правового аналізу та експертизи
Державного департаменту з питань адаптації законодавства
Ісічко Анна Олександрівна

¹ № 1629-IV від 18 березня 2004 року

² Методичні настанови з питань адаптації законодавства до acquis communautaire. Зеркаль Олена, Качка Тарас – К.: ТОВ «Ніка-Прінт», 2005, с.5

³ Peter D. Cameron "Creating an Internal Market in Energy: How Can the Tools Be More Effective?" Policy Papers, RSCAS No. 05/1

⁴ Official Journal L 176, 15/07/2003 P. 0057 – 0078

⁵ Official Journal L 289, 03/11/2005 P. 0001 – 0013

⁶ Будущее газотранспортной системы Украины: арендовать нельзя приватизировать 2. Опыт стран Центральной и Восточной Европы. Владимир Сапрыкин //Зеркало Недели № 50 (323)