Законом України від 11 липня 2003 року Закон України "Про рекламу" викладено в новій редакції (далі – Закон). Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Вказаний Закон є кроком вперед у законодавчому регулюванні діяльності суб’єктів рекламного ринку.

З дня набрання чинності нової редакції Закону минуло більш ніж півтора року (у новій редакції набрав чинності 19.09.2003р.).

Проте, неузгодженості актів законодавства з питань рекламної діяльності призводять на практиці до певних труднощів.

Так, зокрема, не внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі – постанова).

Відповідно до статті 18 Закону розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об’єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється.

Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.

За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами.

Забороняється розміщення на транспортних засобах:

• реклами, яка повторює чи імітує кольорографічні схеми спеціальних та оперативних транспортних засобів;
• реклами із нанесенням світлоповертаючих матеріалів;
• реклами, яка супроводжується звуковими чи світловими сигналами.

Забороняється розміщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.

Забороняється розповсюдження реклами через радіотрансляційні або інші звукові мережі сповіщання пасажирів у транспортних засобах громадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соціальної реклами.

Тоді як, підпунктом "в" пункту 2.1 постанови передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС.

Підпунктом "е" пункту 32.1 постанови встановлено, що з органами Державтоінспекції узгоджуються технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (типу "Сирена", проблисковий маячок тощо), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також розміщення реклами та нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів.

Отже, з урахуванням наведених положень, постанова потребує приведення у відповідність із Законом.

Також слід відмітити, що виникають питання при застосуванні на практиці Закону, зокрема, щодо реклами алкогольних напоїв та розміщення зовнішньої реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження.

Поняття термінів "попередження" та "текст" в законодавстві про рекламу не розкривається.

Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови, Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел, Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003р., стор.868, 1234:

На нашу думку, наведене вище дозволяє зробити висновок, що саме текст попередження нанесений на контрастному фоні повинен займати не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Пунктом 37 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, передбачено, що реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.

Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача (стаття 1 Закону).

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об’ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами (пункт 2 зазначених Типових правил).

Місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою) (пункт 2 зазначених Типових правил).

Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (стаття 1 Закону).

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (стаття 1 Закону).

З урахуванням вищенаведеного, рекламні засоби, зокрема щити, з інформацією про алкогольні напої та тютюнові вироби, не можна розташовувати ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.

Щодо площі місця розташування рекламного засобу слід також відмітити наступне.

Пунктами 32, 33 зазначених Типових правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для не наземного та не дахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Розмір плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу не може встановлюватися залежно від змісту реклами.

Статтею 1 Закону визначено, що рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

У пункті 2 Типових правил визначено, що місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

При цьому, зазначаємо, що термін "проекція" – 1) зображення якогось предмета на площині; 2) передача зображення на екран за допомогою проектора; 3) перен. перенесення чого-небудь з однієї сфери, середовища в інше, розкривається в Словнику іншомовних слів, за ред. Л.О.Пустовіт, Київ, видавництво "Довіра" УНВЦ "Рідна мова", 2000р., стор. 765.

Термін "проекція" - 1. мат. зображення просторової фігури на площині; 2. спец. збільшене зображення нерухомих об’єктів (рисунків, креслень, кінокадрів і т. ін.) на екрані за допомогою оптичних приладів, містить Великий тлумачний словник сучасної української мови, Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел, Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003р., стор.970.

На останок, слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 26 Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів;
• Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
• Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

Головний спеціаліст
Департаменту цивільного законодавства та підприємництва
Міністерства юстиції України
Процкова А.М.