Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги і гості !

У 2004 році робота Міністерства юстиції, його центрального апарату, територіальних управлінь, незважаючи на складні соціально-економічні і політичні умови, спрямовувалася на те, щоб належним чином виконати покладені на них функції, посилити позитивні тенденції у нормативно-правовому, організаційному, матеріально-технічному, фінансовому та кадровому забезпеченні діяльності органів юстиції, основу яких було закладено упродовж 2002-2003 років.

Коротко зупинюся на найголовніших напрямах роботи Мін’юсту.

Важливою складовою роботи Мін’юсту стала реалізація правової політики у державі, яка виробляється парламентом, Кабінетом міністрів. Активною була участь міністерства у формуванні національної правової системи. Ефективно здійснювалася систематизація законодавства. Посилився вплив міністерства на законотворчу діяльність інших органів влади, підвищилася його координуюча роль у цій сфері.

Аналіз виконання цього завдання свідчить про збільшення кількісних показників нормотворчої діяльності міністерства (в Орієнтовному плані законопроектної роботи Кабінету Міністрів у 2004 році порівняно з 2003 роком 172 законопроекти проти 129). Упродовж минулого року розроблено 64 законопроекти. Це в 2,5 рази більше, ніж було розроблено у 2003 році (24).

З другої половини 2004 року Міністерство юстиції отримало функцію основного розробника законопроектів, які ініціюються Президентом України, Кабінетом Міністрів України стосовно актів у сфері конституційного, цивільного, кримінального законодавства і процесу.

Виконуючи функції головного розробника, Мін’юст розробив низку важливих проектів законів, серед яких проект Закону України "Про нормативно-правові акти", Адміністративно-процедурний кодекс України, проекти законів "Про волонтерський рух", "Про всеукраїнський референдум" ,"Про референдум Автономної Республіки Крим, місцеві референдуми та інші форми безпосередньої демократії" та багато інших. Ефективноюбула робота у сфері перегляду і систематизації чинного законодавства з метою приведення його у відповідність до базових кодексів.

Упродовж 2004 року розглянуто і схвалено парламентськими комітетами 36 законопроектів, розроблених Мін’юстом.

Кращому розумінню проблем, які виникають у процесі удосконалення законодавства з питань прав людини, слугуватиме здійснений на жовтневому засіданні колегії Мін’юсту аналіз сучасного стану українського законодавства у цій сфері. Узагальнені матеріали направлено для врахування в роботі структурних підрозділів центрального апарату міністерства, центральних органів виконавчої влади і окремих комітетів Верховної Ради України.

Однак сьогодні ми ще не можемо говорити про те, що Міністерство юстиції повною мірою скористалося своїми повноваженнями і стало головним центром у країні з розроблення законопроектів. Чимало наших проектів були недостатньо підготовленими, не мали комплексного характеру, а тому й не підтримувалися комітетами Верховної Ради і Верховною Радою в цілому, часто відхилялися.

Причин тут декілька. Найголовніша із них, напевне, полягає у тому, що ми не досягли того рівня професіоналізму і відповідальності нашого, тепер уже досить чисельного загону нормопроектувальників (на 1 липня 2004 працівників у законопроектних департаментах було 194 за штатом, фактично - 157 осіб, на 1 січня 2005 року відповідно 215, фактично - 149), яким має відзначатися міністерство, а також брак розуміння законотворчих перспектив і потреб.

Позначився і загальний фон сприйняття парламентом урядових ініціатив. Недостатньою була й щоденна робота з супроводження міністерством законопроектів у комітетах Верховної Ради України, роз’яснення потреб у законотворчому регулюванні тих чи інших питань. У процесі таких супроводжень у парламенті (а їх у 2003 році було 265) треба особливо наголосити на необхідності не просто володіння ситуацією з тим чи іншим законопроектом, але й вжиття дієвих заходів для досягнення позитивного результату. До цього мають бути причетні усі, хто опікується законопроектною роботою, від спеціаліста до заступника міністра.

Законопроекті підрозділи міністерства мають кардинальним чином переглянути свою роботу. Адже навантаження буде досить значним. У планах роботи 2005 року міністерство відповідає за 62 законопроекти, серед яких найважливіші акти законодавства з питань конституційного устрою, захисту прав і свобод людини і громадянина, законодавчого забезпечення виборчого процесу, діяльності державних органів, місцевого самоврядування, судово-правової реформи, формування економічного законодавства тощо.

Це, зокрема: "Кодекс законів України про дорожній рух" (Рябошапка Р.Г.); "Про відшкодування шкоди потерпілим від злочинів" (Рябошапка Р.Г.); "Про державні підприємства" (Завальна І.І.); "Про документи, що посвідчують особу" (Чехович С.Б.); "Про порядок застосування мов в Україні" (Лутковська В.В., Чехович С.Б.); "Про органи внутрішніх справ" (Рябошапка Р.Г.); "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (нова редакція)" (Чехович С.Б.); "Про місцеві державні адміністрації (нова редакція)" (Чехович С.Б.); "Про публічні торги" (Завальна І.І.); "Про державну підтримку сімей у вихованні дітей" (Топорова О.В.); "Про амністію" (Рябошапка Р.Г.) та ін.

Найбільше законопроектне навантаження у 2005 році припадатиме на Департамент законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та боротьбу із злочинністю (20) та Департамент конституційного законодавства та державного будівництва (15).

Ми глибоко усвідомлюємо те, що для того, щоб на високому професійному рівні виконувати цю законопроекту функцію у подальшому треба багато чого зробити, і в частині підготовки кадрів, і в частині організації цієї роботи, і в частині ставлення до неї. Це стосується і працівників Мін’юсту, і працівників інших органів влади. А цього можна досягти лише тоді, коли ми будемо видавати справді високоякісну продукцію, тільки тоді будемо користуватися незаперечним авторитетом у інших.

Затверджено робочі групи з розроблення законопроектів.¹З метою належного стимулювання цієї роботи встановлено відповідні надбавки до заробітної плати нормопроектувальників (сумарно це 36 надбавок). Ми очікуємо від цього серйозної віддачі. Водночас розуміємо, що маємо спиратися, насамперед, на наявний кадровий потенціал, наполегливо займатися внутрішньою кадровою селекцією. Сподіватися на значне поповнення висококваліфікованими кадрами зі сторони не доводиться.

Стратегічним завданням Мін’юсту залишатиметься законодавче забезпечення діяльності судової системи.

З цією метою Міністерство юстиції має продовжити супровід у Верховній Раді України проектів:

Господарського процесуального кодексу України (Мін’юст) (р. № 4157–2)- 29.06.04 на пленарному засіданні Верховної Ради України законопроект прийнято у першому читанні.

Триває підготовка до третього читання Верховною Радою України Адміністративно-процесуального кодексу України (р. № 1331) - 01.07.2004 законопроект розглянуто на пленарному засіданні Верховної Ради України. Проект Закону прийнято у другому читанні з перенесенням на третє читання окремих статей.

Готується до другого читання проект Кримінально-процесуального кодексу України (р.№3456-1), внесений народними депутатами України Г.А. Васильєвим та іншими.

Ми дбаємо про те, щоб законопроектна робота Мін’юсту ставала все більш публічною. Тому у ц.р. ми розпочинаємо регулярне публічне обговорення найбільш важливих проектів законів України, обнародування їх в Інтернеті на веб-сайтах Міністерства юстиції та його територіальних органів.

Складовою впливу на якість законопроектних робіт залишалася правова експертиза законопроектів, розроблених іншими міністерствами і відомствами. Серед таких проектів 302 закони, що подаються на підпис Президентові України, 5911 проектів нормативно-правових актів, зокрема, кодексів України - 6, законів України – 1567, актів Президента України – 286, актів Кабінету Міністрів України - 3754, інших – 298, а також 599 проектів міжнародних договорів України.

Тут теж є значні резерви. Нерідко наші експертизи законопроектів були поверховими. Неприпустимим є те, що не відбувається творчого зростання того чи іншого працівника. З такими працівниками потрібно рішуче розставатися.

Значних зусиль потребуватиме робота з реалізації невиконаних зобов’язань перед Радою Європи. Це: Кримінально-процесуальний кодекс України; зміна ролі та функцій Генеральної прокуратури (особливо щодо здійснення загального нагляду за додержанням законів); передача Міністерству юстиції відповідальності за управління пенітенціарною системою, виконання вироків та реєстрацію осіб, які прибувають до країни або від’їжджають з неї; ратифікація Європейської соціальної хартії.

Мін’юстом забезпечувався належний рівень систематизації законодавства, удосконалювалася робота з правового інформування населення, органів влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій, а також територіальних органів юстиції та центрального апарату міністерства. Упродовж 2004 року опрацьовано (облік, підтримання у контрольному стані та зберігання) 7586 актів законодавства України, що на 2,5 % більше проти показників 2003 року. При цьому помітно зросла кількість відомчих актів законодавства та Міжнародних угод.

Питання адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Хочу почати із того, що реалізація державної політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС та координація роботи з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, яка була прийнята Верховною Радою України у березні 2004 року, є відносно новими функціями Мін’юсту.

Але це не знімає і не применшує нашої відповідальності за цей напрям роботи.. Треба критично сказати, що внаслідок недостатнього залучення добре підготовлених кадрів, нераціонального використання фінансових ресурсів (з 2 млн. 60 тис., фактично профінансовано 1233,6 через відсутність реальних пропозицій з використання коштів) та неефективної роботи Центру європейського та порівняльного права, підтвердженої перевіркою КРУ, а також інших організаційних прорахунків, ми ще не отримали належної віддачі від цієї діяльності.

Хоч було й чимало зроблено. Розпочато підготовку висновків щодо відповідності проектів законів України законодавству ЄС. Ведеться робота зі створення нормативної бази законодавства ЄС (тут вже 136 актів). Проводиться моніторинг виконання планів з адаптації. Започатковано створення бібліотеки спеціальних видань з міжнародного права. Виконано низку розробок з питань права ЄС.

Мін’юст став більш активним координатором зусиль інших органів влади у цій сфері.

Варто сказати, що ця робота поєднується з правовою підтримкою зусиль держави у сфері євроатлантичної інтеграції (тут Мін’юст зробив вагомий внесок у виконання планів дій Україна-НАТО).

Усвідомлюючи, що без відповідного посилення інституціональної спроможності Мін’юсту неможливо виконання усіх завдань у сфері адаптації законодавства у повному обсязі, нами ініційовано утворення Державного департаменту з питань адаптації законодавства як урядового органу державного управління.

Створення цієї установи має забезпечити як ефективну імплементацію законодавства ЄС в національне законодавство, так і виконання основних функцій Мін’юсту у сфері адаптації законодавства.

Зокрема, на Державний департамент покладено здійснення науково-експертного, аналітичного, інформаційного та методологічного забезпечення виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, переклад актів законодавства ЄС українською мовою, а також здійснення експертизи, тобто підготовка висновків щодо відповідності законодавству ЄС проектів законів України та інших нормативно-правових актів.

Безумовно, ми чітко усвідомлюємо, що створення Державного департаменту не вирішить відразу всіх проблем, що є у сфері адаптації законодавства, але сподіваємось, що це дозволить вирішити низку першочергових завдань.

Головним із них є відповідність її євроінтеграційним устремлінням України, проголошеним Президентом України Віктором Андрійовичем Ющенком під час звернення до українського народу на Майдані Незалежності, набутті повноправного членства в Європейському Союзі, приєднання до СОТ, досягненні європейських стандартів.

Це також питання проведення належної фахової експертизи проектів нормативно-правових актів на відповідність законодавству ЄС, що надходять на експертизу до Мін’юсту від Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та від органів виконавчої влади, а також формування банку перекладів актів законодавства ЄС. Ці завдання мають бути вирішені у найближчому майбутньому.

Не потрібно замикатися у рамках Мін’юсту. Має бути налагоджена серйозна координація з усіма державними органами, які причетні до питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва. Тут ми розраховуємо на підтримку, насамперед, комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції та взаємодію з Міністерством закордонних справ України.

Питання дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Упродовж 2004 року забезпечувалось представництво України в Європейському суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Україною положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На комунікацію з Урядом України Європейський суд з прав людини надіслав 184 справи. Мін’юстом підготовлено матеріали у 144 справах, які стосувались таких питань: заборона катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; право на свободу та особисту недоторканість; право на справедливий судовий розгляд; право на мирне володіння майном; наявність національних засобів захисту, які дозволяли б виправити те чи інше порушення прав особи на національному рівні та які були б одночасно доступними та ефективними.

Європейський суд з прав людини виніс 14 рішень щодо суті у справах за зверненнями про порушення державними органами України прав, гарантованих Конвенцією про захист прав і основних свобод людини.

У Мін’юсті здійснено 19 експертиз нормативно-правових актів на предмет їх відповідності положенням Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Упродовж 2004 року до регіональних відділеньь Національного бюро направлено понад 300 запитів, які стосувалися заяв, поданих проти України до Європейського суду з прав людини, а також виконання доручень Уповноваженого у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини (у 2003 - 200).

Треба відмітити, що регіональні відділення не завжди виконують доручення в установлені строки. Факти порушень виконавської дисципліни мали місце у Донецькому, Херсонському, Харківському, Київському та Кіровоградському обласних управліннях юстиції.

З метою удосконалення роботи з дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Національним бюро розроблено низку проектів законодавчих актів щодо імплементації та виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Сподіваємось, що нова державна політика, неупереджена судова діяльність сприятимуть зниженню кількості скарг до Європейського суду.

Питання міжнародного співробітництва

Мін’юстом активізована робота з підготовки, укладення та виконання міждержавних договорів про правові відносини та правову допомогу у цивільних і кримінальних справах.

У 2004 році проведено 5 двосторонніх міжнародних переговорів. Підготовлено до підписання 4 міжнародні договори та підписано 9 двосторонніх міжнародних договорів (З Іраном – про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, про правову допомогу в цивільних справах – з Болгарією та Кіпром, про правову допомогу в кримінальних справах та про видачу злочинців – з Єгиптом, про передачу засуджених осіб – з Таджикистаном, Іраном, КНДР. Мін’юстом розроблено 16 проектів законів України про ратифікацію або приєднання України до міжнародних договорів (у 2003 році – 4).

Загалом на сьогодні договірно-правова база України про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах складає 78 міжнародних договорів, з яких набули чинності – 63.

У 2004 році тривала робота із забезпечення співробітництва з Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права. Відповідно у складі Департаменту міжнародного співробітництва утворено відділ міжнародного приватного права.

Упродовж 2004 року Міністерством юстиції України укладено 3 міжнародні міжвідомчі угоди (у 2003 – жодної).

Таким чином, можна говорити не тільки про збільшення кількості укладених міжнародних міжвідомчих документів, але й про зростання якісних показників цієї роботи.

Питання державної реєстрації нормативно-правових актів

Органи юстиції в основному забезпечили належне виконання функції реєстрації нормативно-правових актів.

Так, у минулому році на державну реєстрацію було подано 1786 актів, що на 254 акти більше, ніж у 2003 році та на 490 актів більше, ніж у 2002 році.

На сьогодні до Міністерства юстиції подають свої акти майже 80 суб’єктів нормотворення – міністерства, центральні органи з особливим статусом, Нацбанк України, інші органи, щодо яких законами прямо передбачено, що їх акти підлягають державній реєстрації у міністерстві.

Удосконалюється ведення Єдиного державного реєстру нормативно - правових актів. Всього опрацьовано та занесено до еталонного фонду Реєстру близько 70 тисяч правових актів, що надійшли до Мін’юсту з 1984 року, з них занесено у 2004 році до еталонного фонду Реєстру 3460 нових редакцій нормативно-правових актів

На жаль, не вдалося забезпечити доступ до Реєстру районних і міських управлінь юстиції через низьку готовність мережі. Це залишається одним із першочергових завдань на 2005 рік.

За минулий рік обласними управліннями юстиції проведено 2304 правових експертиз нормативних актів, районними управліннями юстиції за 2004 рік - 8240.

Підвищилася якість нормативно-правових актів, що подаються на державну реєстрацію до міністерства.

Так, за 2004 рік міністерством відмовлено у державній реєстрації 79 актів (або 4,4 відсотка від загальної кількості поданих на державну реєстрацію актів), тоді як за 2003 рік цей відсоток складав 7,9; за2002 рік – 9,8.

Зменшилася й кількість нормативно-правових актів, що поверталися міністерством на доопрацювання. У 2004 році цей показник становив 8,3 відсотка; у 2003 році - 9,1.

Водночас в управліннях юстиції аналогічні показники збільшуються, тоді як кількість нормативно-правових актів, що подається на державну реєстрацію, зменшується. Так, обласними управліннями юстиції у минулому році було відмовлено у державній реєстрації майже 16, у 2003 – 13 відсотків актів. Поверталося на доопрацювання у 2004 році - 7,7 відсотків актів, у 2003 – 6,3 від загальної кількості поданих на державну реєстрацію.

Аналогічна ситуація по районах. Якщо у 2002 році районними управліннями юстиції було відмовлено у державній реєстрації близько 5 відсотків актів (4,7), то у минулому році цей показник становив майже 7 відсотків (6,8). У зв’язку з цим, управлінням юстиції необхідно більше уваги приділити питанню навчання спеціалістів місцевих державних адміністрацій та інших суб’єктів нормотворення, які готують нормативно-правові акти на державну реєстрацію.

Упродовж минулого року Мін’юстом та управліннями юстиції у результаті проведення правової експертизи нормативних актів попереджено прийняття більше 2-х тисяч незаконних правових норм, з яких більше 50 відсотків містили порушення законних прав та інтересів громадян і юридичних осіб.

Результати проведених перевірок стану дотримання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів у органах виконавчої влади свідчать про те, що до цього часу залишається не вирішеною проблема застосування ними незареєстрованих (не чинних) нормативно-правових актів у правовому полі України.

Так, виявлено 172 нормативно-правових акти, які підлягали державній реєстрації, але на державну реєстрацію до Мін’юсту не подавалися. Наявність в Україні таких актів вказує на проблему, яка потребує якнайшвидшого вирішення. Це, насамперед, законодавче врегулювання державної реєстрації відповідно до ст.117 Конституції України та введення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Треба якнайшвидше прийняти закон про нормативно-правові акти. Не завжди ефективним було звернення і до прокуратури.

На сьогодні у Мін’юсті запроваджено Порядок, відповідно до якого у разі надходження до міністерства скарги на нормативно-правовий акт, зареєстрований територіальним управлінням юстиції, або виявлення зареєстрованого територіальним управлінням юстиції нормативно-правового акта, що суперечить чинному законодавству, міністерство має право скасувати рішення про державну реєстрацію такого акта за встановленою процедурою.

Питання представництва інтересів держави в судах України та в закордонних юрисдикційних органах

Лише другий рік, відповідно до Указу Президента України від 25.06.02 №581 Міністерство юстиції здійснює представництво інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах.

Але у нас тут є достатньо вагомі досягнення. Крім остаточного закінчення справи " Generation Ukraine " проти України" у Міжнародному центрі з вирішення інвестиційних спорів на суму 9,5 млрд. доларів на користь України у 2004 році завдяки правильно виробленій стратегії захисту та спільних зусиль Міністерства юстиції та місцевих юридичних радників виграна справа за позовом Е. Калігаріса проти "Вінчестер Навігейшн" та держави Україна в Окружному суді у цивільних справах округу Орлеан штату Луїзіана (США). Сума позовних вимог складала 9,3 млн. доларів США. Україна виведена із процесу, скасовано рішення проти неї у повному обсязі без права поновлення.

У 2004 році врегульовано мирним шляхом справу " North Star Ship Chandler Inc ." проти ДСК ЧМП та держави Україна, справу за позовом Архітектурного бюро ХААЗЕ проти держави Україна.

Такі мирні врегулювання дозволили припинити ці справи без нанесення шкоди майновим інтересам держави, уникнути небажаних прецедентів.

Крім цього, 2004 рік був достатньо успішним у справі звільнення українського літака АН-124 "Руслан" з-під арешту в Канаді. Рішеннями Федерального судді Мартіно та судді Верховного Суду провінції Ньюфауленд та Лабрадор Хола визнані незаконними попередні рішення щодо підстав, на яких був арештований цей літак. Апеляційною інстанцією арешт з літака знято.

Загалом, можна відмітити, що за достатньо короткий час побудовано систему представництва та захисту інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах, яка дозволяє оперативно та компетентно реагувати на позови, що подаються до міжнародних юрисдикційних установ та в іноземні суди.

Однак, це не означає, що ця система не потребує удосконалення. На наш погляд, ще не усі міністерства та відомства усвідомлюють реальну небезпеку для економічних інтересів держави у випадку створення підстав для звернень до закордонних юрисдикційних органів.

Проведені Міністерством юстиції на виконання доручення Кабінету міністрів України від 06.04.03 перевірки ФДМУ, МТУ, МО, КМДА засвідчили недостатній рівень компетентності під час прийняття рішень, що стали підставами для звернень до закордонних юрисдикційних органів.

За результатами перевірок підготовлено рекомендації щодо вдосконалення роботи з організації та кадрового забезпечення цих установ. І у подальшому кожний випадок порушення справи має стати предметом прискіпливого аналізу.

Окрім цього, Міністерство юстиції продовжує робота з удосконалення самої системи представництва. Готується нова редакція Указу Президента України "Про порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у закордонних юрисдикційних органах", який на підставі вже отриманого досвіду дозволяє оптимізувати систему взаємодії заінтересованих органів.

В рамках Міністерства юстиції потребує суттєвого покращання взаємодія інших структурних підрозділів з Департаментом представництва інтересів держави в судах України та закордонних юрисдикційних органах, особливо з питань налагодження своєчасності відбору юридичних радників та оплати наданих послуг. Можливо необхідна підготовка відповідного наказу міністерства.

Особливу увагу треба приділити добору кадрів, оскільки ця сфера діяльності вимагає не тільки високопрофесійних знань внутрішнього та міжнародного права, але й знання іноземних мов, розуміння процедур міжнародних юрисдикційних установ та іноземних судів.

Необхідне створення дієвої системи підвищення кваліфікації та обміну досвідом. Крім цього, нового, напряму діяльності Міністерство юстиції продовжує здійснення представництва інтересів Президента України, Кабінету Міністрів України та Мін’юсту в судах України.

Тут ми маємо позитивну тенденцію. Зі зменшенням на 21% кількості справ, зростає їх складність, кількість засідань, обсяг матеріалів. Збільшилась кількість справ проти Президента України (з 18 до 38), Кабінету Міністрів України (з 110 до 121), зменшилась кількість справ проти Міністерства юстиції (з 240 до 128). Задоволено позовів проти Президента – 1, проти Кабінету Міністрів України – 12, проти Мін’юсту – 11.

Ця тенденція досягнута, у тому числі й завдяки аналітичній роботі щодо виявлення негативних явищ у діяльності різних підрозділів міністерства, що дозволяє не допускати у майбутньому помилок. Така робота триватиме й у 2005 році.

Питання експертного забезпечення правосуддя

Мін’юстом проводиться робота з належної організації експертного забезпечення правосуддя та вдосконалення діяльності НДІ судових експертиз. Верховною Радою України 09.09.04 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу".

У галузі судової експертизи удосконалювалася нормативна основа порядку атестації та державної реєстрації методик судових експертиз, виконання дослідно-конструкторських робіт, розгляду дисциплінарних справ щодо судових експертів тощо.

Наказом Мін’юсту затверджено нову редакцію Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.

НДІ разом з відділеннями виконано близько 68 тисяч експертиз, з яких 21 911 з кримінальних справ. Найбільшу кількість експертиз виконано Одеським інститутом. Позитивні показники має Донецький інститут.

Збільшується кількість наукових розробок НДІ (становить 81). Тільки Харківським НДІ виконується 30 судових розробок. Цим інститутом видано черговий випуск "Теорія та практика судової експертизи і криміналістики", в якому вміщено немало наукових статей керівників Мін’юсту. Завершено 40 розробок, які проходять апробацію та впроваджуються в експертну практику. Це, зокрема, методики з встановлення автора і виконавця тексту документу, виконаного під диктовку (Харківський та Одеський НДІСЕ), з дослідження рукописних записів та підписів у документах, представлених у вигляді електрофотокопій (Одеський, Львівський, Харківський, Київський та Кримський НДІСЕ), методичні рекомендації з криміналістичного дослідження пістолетів та револьверів самозахисту (газових, шротових та несмертельної дії) (Київський НДІСЕ), методів оцінки виду вибухової речовини (піротехнічного складу) за слідами вибуху - продуктами їх вибухового перетворення (Київський НДІСЕ), методика оцінки кінематичних та динамічних параметрів транспортних засобів під час зіткнення з урахуванням їх деформування та руйнування (Київський НДІСЕ), методика з дослідження параметрів руху транспортних засобів в процесі зіткнення (Львівський НДІСЕ), методичні рекомендації із встановлення залежності між ремонтно-будівельними роботами та ушкодженнями суміжних приміщень (Харківський НДІСЕ), методичні рекомендації по розділу та визначенню порядку користування типовими квартирами між співвласниками (Дніпропетровський НДІСЕ), методика оцінки зносу, як фактору знецінення об’єкту оцінки (Львівський НДІСЕ), методика визначення скритих дефектів об’єктів нерухомості (Донецький НДІСЕ), методика експертного дослідження методів управління та організації аварійно-рятувальних робіт (Донецький НДІСЕ), методичні рекомендації з вирішення питань під час проведення економічних експертиз, призначених по справах, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів (Харківський НДІСЕ), методика експертного дослідження використання бюджетних коштів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг (Сумське відділення ХНДІСЕ), методичні рекомендації з вирішення питань під час проведенні судово-економічних експертиз по справах, пов’язаних із страховою діяльністю (Харківський НДІСЕ), методика проведення судово-економічної експертизи з окремих питань ухилення від сплати податків при податковій заставі активів платника податків (Одеський НДІСЕ), методичний посібник "Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза суїцидів" (Харківський НДІСЕ).

Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Мін’юсту підтверджено та присвоєно кваліфікацію судового експерта 200 фахівцям підприємницьких структур.

Питання легалізації об’єднань громадян

Мін’юсту та його територіальним органам належить визначальна роль в реалізації права громадян на свободу об’єднання. Спостерігається тенденція до зростання кількості зареєстрованих об’єднань громадян.

За станом на січень ц.р. Мін’юстом зареєстровано 104 політичні партії, 1963 всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, з них всеукраїнських - 1520, міжнародних – 443.

Серед зареєстрованих організацій за своїми метою, завданнями та напрямами діяльності переважають організації професійного (346), фізкультурно-спортивного (270), науково-технічного (144), освітнього, культурно-виховного (151) спрямування. Значну кількість серед зареєстрованих організацій складають організації національних та дружніх зв’язків (125), молодіжні (124), жіночі (44) організації, об’єднання ветеранів та інвалідів (63 ), об’єднань охорони природи (52) та інші.

Відповідно до Закону України "Про третейські суди" зареєстровано 35 постійно діючих третейських судів, з них 7 – міністерством.

Мін’юстом перевірено понад 270 громадських організацій, що були зареєстровані у 1991-1992 роках, територіальними органами юстиції упродовж 2004 року - 4,5 тис.об’єднань громадян щодо дотримання ними положень своїх статутів. Найбільш активно контроль за дотриманням об’єднаннями громадян положень власних статутів здійснювали Головне управління юстиції в АР Крим, Дніпропетровське, Донецьке, Київське, Луганське, Полтавське, Тернопільське, Чернівецьке обласні, Київський та Севастопольський міські управління юстиції.

За результатами перевірок винесено понад 400письмових попереджень, а також подано відповідні матеріали до суду щодо примусового розпуску понад 60 громадських та благодійних організацій.

Правоосвітня робота

Однією з складових цієї роботи була координація діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, організацій, установ у цій сфері, методичне забезпечення цих напрямів діяльності. З цією метою посилена роль Всеукраїнської міжвідомчої координаційно -методичної ради з правової освіти населення. ВМКМР розроблено чимало ґрунтовних рекомендацій, які взяли до виконання не лише органи юстиції, але й органи виконавчої влади, навчальні заклади.

З огляду на проведену роботу територіальних управлінь юстиції необхідно відмітити, що у порівнянні з минулими роками, значно покращилася якість методичних рекомендацій, розроблених обласними управліннями юстиції, а також більш відповідальним стало відношення керівництва обласних управлінь юстиції до питань правової роботи, про що свідчить значна кількість цих питань, розглянутих на колегіях.

Управліннями юстиції створено 2 180 громадських приймалень, виїзних консультативних пунктів для надання безоплатних юридичних консультацій соціально незахищеним верствам населення.

З підтримкою органів юстиції при вищих навчальних закладах функціонує понад 40 юридичних клінік. У 2004 році обласними управліннями юстиції проведено понад 57 тисяч правоосвітніх заходів, якими охоплено більше 11 млн. громадян.

Зросла роль Мін’юсту у підвищенні кваліфікації працівників юридичних служб центральних органів виконавчої влади. Призначення керівників цих служб відбувається за погодженням Міністра юстиції.

Разом з тим сьогодні на часі запровадження нових форм правоосвітньої роботи, створення повноцінної правоосвітніх радіо - та телепередач, враховуючи їх велику ефективність у формуванні правової культури населення.

Нотаріат

Міністерством проведений чималий обсяг роботи з удосконалення діяльності органів нотаріату.

Наслідком підвищення вимогливості до нотаріусів та відділів нотаріату управлінь юстиції стало збільшення кількості перевірок та підвищення їх якості, суттєвий ріст стягнутого державними нотаріусами державного мита (стягнуто більше 82,6 млн. грн., або на 21 % більше, ніж у 2003 році), а також плати за додаткові послуги (35,7 млн. грн., або на 20 % більше, ніж у попередньому році).

Водночас необхідно зазначити, що організаційна та координаційна діяльність як Міністерства юстиції, так і його органів на місцях значною мірою гальмується недосконалістю законодавчого закріплення реформування українського нотаріату.

Здається ні у кого немає сумнівів у необхідності такої реформи, яка дозволить не тільки урівняти всіх нотаріусів у їх повноваженнях, але й забезпечити доступність нотаріальних послуг для усіх верств населення не лише шляхом уніфікації розмірів плати за вчинення нотаріальних дій, але й удосконаленням правової організації нотаріату (єдині підходи і вимоги до нотаріуса, їх призначення, організація роботи, контроль за їх діяльністю, відповідальністю (у більшості своїй – майновою тощо).

Тому на сьогодні невідкладним є питання завершення роботи над проектом Закону України "Про нотаріат" у новій редакції, прийняття його Верховною Радою України в цілому та розроблення низки актів законодавства на його реалізацію.

Багато питань виникає у нотаріусів у зв ’ язку з покладенням на них функцій податкового агента за Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Думка Мін’юсту та Кабінету Міністрів України стосовно того, що нотаріуси не можуть виконувати фіскальні функції, не була взята до уваги Верховною Радою України. Не підтримується вона Мінекономіки та Мінфіном й тепер. Не зважаючи на це, міністерством вживаються заходи щодо сприяння схваленню законопроекту Кабінетом Міністрів.

На сьогодні, на жаль, лише починає визначатися єдина практика роботи нотаріусів з застосування норм зазначеного Закону, хоч цим питанням треба було зайнятися значно раніше. Заради справедливості треба зазначити, що до цього часу з питання застосування Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до Мін’юсту не звернулося жодне управління юстиції, не знає відповідей на багато питань і Податкова адміністрація України.

Ще одне питання, що потребує негайного вирішення - оподаткування доходів приватних нотаріусів.

На розгляді у Верховному Суді України знаходиться кілька касаційних скарг органів ДПА на рішення судів, які дозволяють окремим приватним нотаріусам обрати спеціальну (спрощену) систему оподаткування. Зважаючи на недостатню врегульованість цього питання, після опрацювання його з Державною податковою адміністрацією, визначились два шляхи вирішення: ДПА погоджується виключити із загального річного оподатковуваного доходу нотаріуса витрати, пов’язані з його нотаріальною діяльністю, а в іншому випадку кожному нотаріусу необхідно буде добиватись права перейти на єдиний податок у судовому порядку.

На превеликий жаль, управління юстиції не володіють цим питанням, не формують думку нотаріусів з його вирішення.

У жовтні минулого року Урядом збільшено штатну чисельність державних нотаріусів на 164 одиниці, консультантів держнотконтор на 229 одиниць, працівників відділів нотаріату управлінь юстиції – на 90 одиниць. У грудні минулого року Міністр юстиції доручив начальникам управлінь юстиції погодити з міністерством необхідну їм кількість додаткових одиниць.

Погодження зайняло досить багато часу. На жаль, до цього часу не надійшли копії рішень міських рад Львівської області щодо забезпечення новостворених держнотконтор належними приміщеннями, що стримує видання наказу міністерства про відкриття цих контор.

Реєстрація актів цивільного стану

Який стан і показники у цій сфері? Які досягнення і проблеми?

Почну з цифрових показників.

Органами реєстрації актів цивільного стану України у 2004 році зареєстровано 1 662590 актів цивільного стану, стягнуто понад 2,5 млн. грн. державного мита, складено та надіслано до відповідних адміністративних комісій 14 919 протоколів про адміністративні порушення за несвоєчасну реєстрацію народження.

За надання додаткових платних послуг правового та технічного характеру отримано близько 19 млн. грн., що майже на 3 млн. більше, ніж у 2003 році.

Добре спрацювали органи реєстрації актів цивільного стану з покладеними на них завданням під час підготовки до виборів Президента України в частині надання інформації виборчим комісіям. Хочу висловити подяку працівникам РАЦСів, які цим займалися.

Водночас в роботі цих органів мали місце певні недоліки та порушення. Збільшилася кількість обґрунтованих скарг на дії органів реєстрації актів цивільного стану, що свідчить, насамперед, про недостатній рівень знань чинного законодавства, а також про недбале ставлення працівників відділів реєстрації актів цивільного стану до своїх службових обов’язків, низький рівень виконавської дисципліни.

Зважаючи на це, керівництву регіональних управлінь юстиції необхідно докласти зусиль щодо ретельного вивчення чинного законодавства, яке регулює діяльність органів реєстрації актів цивільного стану, на рівні усіх ланок системи органів реєстрації актів цивільного стану, включаючи посадових осіб виконавчих органів сільських та селищних рад.

З приєднанням України до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, на міністерство покладено нову функцію з проставлення апостиля. У 2004 році проставлено апостиль на 44315 документах.

Враховуючи значну кількість документів, виданих органами реєстрації актів цивільного стану, тут мали місце певні проблеми, зокрема, необхідність тривалого розгляду документів, оскільки чисельність працівників не змінилася, а обсяги роботи зросли.

На сьогодні завдяки збільшенню штатної чисельності та набутого досвіду з опрацювання відповідних документів ця робота налагодилася, що сприяло підвищенню рівня обслуговування громадян та надання їм належної правової допомоги.

Діяльність державної виконавчої служби

Одним із ключових завдань Міністерства юстиції, як центрального органу виконавчої влади, головного з питань забезпечення реалізації державної правової політики, зміцнення правових засад, захисту прав і свобод, було проведення у 2004 році комплексу заходів щодо підвищення рівня ефективності діяльності та належного функціонування державної виконавчої служби.

За наслідками проведеної роботи спостерігається поступове підвищення результативності діяльності державної виконавчої служби, посилення контролю за роботою державних виконавців.

Так, за оперативними даними, протягом 2004 року в органах ДВС перебувало на виконанні понад 8 млн. виконавчих документів, за якими підлягало стягненню більше 52 млрд. грн. Треба зазначити, що у 2003 році на виконанні перебувало понад 7, 5 млн. виконавчих документів на суму 42, 3 млрд. грн.

У 2004 році органами ДВС було завершено 4,9 млн. виконавчих документів, що на 11 % більше ніж у 2003 році, на загальну суму 27,2 млрд. грн., що на 25 % більше ніж у 2003 році. Всього, таким чином, завершено 66% виконавчих проваджень.

На початок 2005 року на виконання в органах ДВС перейшло 3,08 млн., виконавчих документів, по яких провадження не було завершено в 2004 році, з них по 2 млн. виконавчих документів (64,6% від залишку) не закінчився встановлений законом шестимісячний строк виконання, а 422 тис. виконавчих документів надійшло на виконання в грудні 2004 року.

Понад 660 тис. виконавчих проваджень (22% від залишку) складають документи про стягнення періодичних платежів (аліменти, тощо); 167 тис. (6%) виконання ускладнене дією мораторію на примусову реалізацію майна підприємств з державною часткою не менше 25%; 110 тис. (4%) – проваджень зупинено відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Збільшення залишку нестягнутих за виконавчими документами сум пояснюється також ухиленням боржників від виконання рішень судів шляхом постійного оскарження дій державних виконавців або фактів подачі до суду позовних заяв про виключення майна з актів опису й арешту. Подекуди підприємства-боржники у період примусового виконання рішень відкривають нові рахунки, проводять через них кошти. Така інформація об’єктивно може надійти до державного виконавця, в найкращому випадку, через 4-5 днів після відкриття нового рахунку. За цей час, як свідчить практика, боржником проводяться платежі по цьому рахунку, і він більше не використовується. Мають місце непоодинокі випадки перешкод з боку боржників та членів їх родин під час перевірки майнового стану, опису, арешті та вилученні майна. Є, звичайно, і суб’єктивні причини. Це послаблення контролю за ходом виконавчого процесу, недостатнє заохочення державних виконавців, невикористання можливостей покриття витрат виконавчого провадження.

2004 рік характеризується великою кількістю організаційних заходів Мін’юсту, проведених з метою належного функціонування системи органів ДВС.

Необхідно відмітити, що на початку 2004 року сформовано та фактично запрацювали відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС та підрозділи примусового виконання рішень регіональних відділів ДВС, які були створені відповідно до змін, внесених у 2003 році до Законів України „Про державну виконавчу службу" та „Про виконавче провадження". Практика їх діяльності на сьогодні уже свідчить про правильність позиції Мін’юсту щодо необхідності їх створення в системі органів ДВС.

На виконання зазначених законодавчих змін у минулому році запроваджено механізм здійснення контролю за законністю виконавчого провадження Департаментом ДВС та регіональними відділами ДВС .

Одним із приоритетних напрямів, яким Мін’юст приділяє особливу увагу, є законодавче та нормативне врегулювання діяльності органів ДВС з забезпечення примусового виконання рішень.

Так, з метою посилення кримінальної відповідальності за ухилення від виконання судових рішень, усунення втручання у виконавче провадження інших органів та посадових осіб, врегулювання механізму стягнення державного мита Мін’юстом розроблено відповідні законопроекти про внесення змін до КК України, КПК України, ЦПК України та ряду інших законодавчих актів. Всі ці законопроекти прийняті Верховною Радою України у першому читанні.

Питання вдосконалення діяльності ДВС також вирішуються Мін’юстом самостійно на рівні прийняття відповідних відомчих нормативно – правових актів. Протягом минулого року було видано 29 наказів із зазначених питань.

Департаментом ДВС у 2004 році налагоджено систематичну роботу з інструктивно – методичного забезпечення діяльності ДВС. Зокрема, підготовлено та спрямовано на місця 28 роз’яснень з питань застосування вимог законодавства при примусовому виконанні рішень. Вважаю доцільним ввести практику розміщення таких роз’яснень на інформаційному веб - сайті Мін’юсту для ознайомлення широкого кола громадськості.

Завдяки зусиллям Мін’юсту на рівні постанов Кабінету Міністрів України вирішено питання матеріально-технічного забезпечення діяльності ДВС та фінансування проведення виконавчих дій за рахунок коштів виконавчого провадження, обов’язкового державного страхування державних виконавців, забезпечення працівників органів ДВС форменим одягом.

Крім того, за наказами Мін’юсту органи ДВС уже на сьогодні на 69 % забезпечені необхідними транспортними засобами. Робота у цьому напрямі триває.

Мін’юст постійно працює над удосконаленням реалізації арештованого державними виконавцями майна. Вживаються заходи щодо забезпечення всебічної прозорості його реалізації. З цією метою у 2004 році удосконалено порядок проведення тендеру (конкурсу) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна. Так, переможцями такого тендеру (конкурсу), який відбувся у грудні минулого року, поряд з державними підприємствами визначено і приватні спеціалізовані організації. Проте не виправдали сподівань з реалізації арештованого майна ДП МВС „Спецсервіс" та ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі", які були переможцями тендеру (конкурсу) на 2004 рік.

Упродовж 2004 року Мін’юстом поглиблено конструктивну співпрацю з взаємодії з іншими державними органами з питань забезпечення примусового виконання рішень через призму спільних засідань Міжвідомчої координаційної ради, рішення якої, згідно вимог відповідної постанови Кабінету Міністрів України, є обов’язковими для розгляду центральними органами виконавчої влади.

На таких засіданнях протягом року розглянуто питання: виконання рішень судів про стягнення боргів по заробітній платі та інших виплат пов’язаних з трудовими правовідносинами; про стан виконання рішень стосовно стягнення коштів на користь підприємств ПЕК, Мінтрансу, Міноборони, Держматрезерву; взаємодія та координація діяльності органів ДВС з правоохоронними органами під час забезпечення виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

За результатами засідань прийняті відповідні рішення та розроблені заходи щодо вирішення порушених питань.

Департаментом ДВС здійснюється постійний контроль за діяльністю підпорядкованих структурних підрозділів державної виконавчої служби, у тому числі шляхом проведення комплексних та цільових перевірок обласних та територіальних відділів державної виконавчої служби з питань функціонування та організаційного забезпечення виконання рішень.

У 2004 році комплексними та цільовими перевірками було охоплено 16 обласних управлінь юстиції та їх територіальних відділів ДВС.

За результатами проведених перевірок роботу начальника відділу ДВС Донецького обласного управління юстиції Марченка І.С. визнано незадовільною (в подальшому звільнений з займаної посади), а діяльність відділу ДВС Вінницького обласного управління юстиції визнано недостатньою, начальнику Вінницького обласного відділу ДВС оголошено догану.

Мін’юстом проводиться і відповідна робота з підвищення фахового рівня працівників ДВС. На базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції запроваджено практику постійно діючих семінарів, на яких підвищено кваліфікацію близько 200 працівників органів ДВС.

З метою забезпечення системи належного контролю за ходом виконавчого провадження, підвищення ефективності роботи державного виконавця в частині підготовки процесуальних документів та достовірності складання статистичної звітності Мін’юстом проводиться планомірна робота з впровадження Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. На сьогодні цей реєстр ще на стадії створення, але до нього з 764 відділів державної виконавчої служби уже підключено 703 відділи (92%).

Викликає занепокоєння задоволення судами позовів про стягнення збитків завданих органами ДВС у зв’язку з їх неправомірними діями. Так, за оперативними даними станом на 31.12.04 з органів ДВС підлягає стягненню 2,5 млн. грн. на підставі 133 рішень судів, які вступили в законну силу та підлягають виконанню.

Заходи, які вживаються начальниками регіональних управлінь юстиції та їх відділів ДВС на виправлення ситуації, що склалася, та недопущення подібного в майбутньому, є украй недостатніми.

Державні виконавці допускають порушення, як через незнання відповідних норм законодавства, так і через недбале ставлення до покладених на них обов’язків.

Керівництво регіональних управлінь юстиції та начальники відділів державної виконавчої служби практично самоусунулись від забезпечення належного захисту інтересів у апеляційній та касаційній інстанціях з метою скасування вказаних рішень судів.

Наведу декілька прикладів "позитивної" в лапках роботи у деяких областях. Так, на грудень 2004 року на виконанні уже знаходяться виконавчі документи про стягнення збитків завданих органами ДВС Львівської області на загальну суму 987800 грн., Вінницької області-185101грн., Донецької – 109622грн. Рішенням Верховного Суду України від 12.08.04 залишено в силі рішення Залізничного райсуду м. Львова про стягнення з відділу ДВС Стрийського районного управління юстиції Львівської області 987580 грн. завданих збитків на користь ВАТ "Маслосоюз". Такі факти непоодинокі.

Зазначене свідчить не лише про недостатню роботу з забезпечення контролю за роботою державних виконавців, але й про недостатній фаховий рівень державних виконавців, неналежну роботу з добору кадрів та формуванню кадрового резерву.

У 2005 році особливу увагу необхідно приділити роботі з якісного підвищення професійного рівня працівників ДВС.

Важливим питанням, що потребує негайного вирішення є проблема втручання службових осіб в роботу органів ДВС та чинення перешкод фізичними та юридичними особами державним виконавцям під час проведення виконавчих дій.

Так, випадки втручання мали місце з боку органів прокуратури шляхом незаконного вилучення або виїмки виконавчих проваджень з відділів ДВС, складання протоколів про вчинення корупційних діянь відносно державних виконавців після відмови надати матеріали виконавчих проваджень, порушення кримінальних справ відносно них тощо. Тобто ігнорується положення закону щодо того, що виїмка чи вилучення виконавчого документа або виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду.

По всіх фактах незаконного втручання в діяльність державних виконавців органами ДВС подавалася інформація до правоохоронних органів для відповідного реагування.

Ось декілька прикладів. Так, 22.10.04 прокурором відділу представництва інтересів громадян та держави в судах управління захисту прав громадян та інтересів держави прокуратури Черкаської області радником юстиції Хоменком М.М. відповідно до статей 255, 256 КУпАП України складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185-8 КУпАП України відносно заступника начальника управління - начальника відділу ДВС Черкаського обласного управління юстиції Шаблистої С.І. за невиконання вимог прокурора про надання необхідних матеріалів.

Підставою складання протоколу стала відмова в наданні працівникам прокуратури матеріалів, пов’язаних із здійсненням виконавчого провадження. При цьому листом від 12.10.04 № 2879-07 заступник начальника обласного управління юстиції Шаблиста С. І. аргументувала підстави відмови з посиланням на пункт 9 Перехідних положень Конституції України, та положень статей 5, 19 Закону України "Про прокуратуру", зазначивши, що чинним законодавством питання здійснення контролю за законністю виконавчого провадження врегульовано, а органи прокуратури не наділені функцією нагляду та контролю за законністю виконавчого провадження.

Протокол про адміністративне правопорушення знаходиться на розгляді у Соснівсьому районному суді м. Черкас.

Або рішенням Коломацької районної ради Харківської області від 12 липня 2004 року заборонено відділу ДВС Коломацького районного управління юстиції Харківської області продавати за межі Коломацького району описану техніку сільськогосподарського призначення без попереднього узгодження з Коломацькою районною радою.

30.09.04 порушено кримінальну справу відносно старшого державного виконавця відділу ДВС Луцького районного управління юстиції Волинської області Рудая Б.Ю. за частиною 2 статті 36 КК України за зловживання службовим становищем під час арешту, вилучення, передачі, оцінки та реалізації майна державного господарства "Перемога" Луцького району та застосований запобіжний захід – підписка про невиїзд. По даному факту обласним управлінням юстиції проведено службове розслідування.

Згідно з висновком службового розслідування, порушень Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", не виявлено.

На жаль, залишаються не вирішеними багато проблемних питань діяльності ДВС з виконання рішень, які можуть бути врегульовані лише на законодавчому рівні.

Зокрема, не скасовано мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств. Законопроект щодо скасування такого мораторію відхилений Верховною Радою України.

Залишається не врегульованою процедура виконання рішень про стягнення коштів з рахунків бюджету та бюджетних установ. Мін’юст брав участь в опрацюванні проекту відповідної постанови Кабінету Міністрів України, однак він до цього часу Держказначейством не поданий на розгляд Кабміну.

Крім того, необхідне завершення опрацювання порядку реалізації арештованого майна.

Важливе питання Державного реєстру виконавчих проваджень. Хотів би особливо відмітити, що завдяки керівництву Інформаційного центру, його директору В. Б. Добжанському та колективу цього підприємства, практично завершується запровадження реєстру. Підключено 718 відділів ДВС. Заведено 12% виконавчих документів (305 тис). Хотілося б наголосити на потребі серйозного відношення до цієї роботи й надалі.

Однак не всі управління юстиції належним чином завершують процедуру відносин з Глобал-Юкрейном. Деякі відділи ДВС не виявляють інтересу до якнайшвидшого підключення до реєстру та оформлення документів з Інформаційним центром Мін’юсту.

Принагідно хочу сказати, що Інформаційний центр на належному рівні продовжує ведення інших державних реєстрів. Їх кількість сьогодні сягнула 14.

Мін’юст плідно співпрацює з Радою Європи з питання посилення та розвитку виконання судових рішень. У червні минулого року у Раді Європи відбулася зустріч представників Мін’юсту з експертами ЄС. За підсумками такої співпраці Радою Європи в оціночній доповіді від 9 листопада 2004 року відзначено значні досягнення України зокрема, Мін’юсту, з питань забезпечення виконання рішень судів та розвитку національного законодавства з цих питань, які стали можливими у відносно короткий строк.

Діяльність СДП "Укрспец’юст"

Враховуючи специфіку діяльності підприємства, забезпечуються обсяги реалізації майна. Динаміка цього показника позитивна. Так, у 2004 році обсяг реалізації 145,7 млн. грн., що на 21 млн. грн. більше ніж за попередній рік, у тому числі конфіскат зріс утричі. Тобто приріст обсягів реалізації майна склав 16,9 %.

Показником співпраці підприємства з ДВС та іншими контрагентами є кількість укладених договорів на реалізацію майна. Протягом 2004 року таких договорів було укладено 9272 на суму 281,6 млн.грн. (в тому числі з ДВС 9 137 на суму 234,7 млн.грн.).

Відповідно до укладених договорів на реалізацію майна, підприємством підготовлено 3573 прилюдних торгів, що в середньому на місяць складає 298 торгів.

За підсумками 2004 року позитивне фінансове сальдо мають 24 філії з 27, план доходу перевиконали 11 філій (Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Луганська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська, Київська міська).

Розгляд звернень громадян.

У 2004 році до Міністерства юстиції надійшло на розгляд 31 817 звернень громадян, що на 9,5 тисяч більше ніж за аналогічний період 2003 року, з яких: 18967 скарг, 8677 заяв (в 2003 р. – 3176), 157 пропозицій.

До відповідних міністерств та відомств за належністю направлено для розгляду 4016 звернень (в 2003 р. - 5032).

Із загальної кількості звернень громадян, що надійшли на розгляд, обґрунтованими визнано – 119 скарг, що на 41 скаргу менше в порівнянні з минулим роком. По діяльності ДВС, зокрема, 75, Департаменту у справах цивільного стану громадян – 29. За наслідками розгляду цих скарг звільнено 2 працівників, притягнуто до відповідальності 17 працівників, ще 10 було звільнено за власним бажанням.

Звернення, які надійшли до центрального апарату міністерства, в основному, розглянуті з дотриманням строків, встановлених ст.20 Закону України "Про звернення громадян".

За 2004 рік значна кількість звернень надійшла на розгляд до Міністерства юстиції безпосередньо від громадян - 17757.

У звітному періоді безпосередньо в структурних підрозділах центрального апарату міністерства було розглянуто по суті та надано відповідь заявникам на 18544 звернення.

З метою забезпечення своєчасності, об’єктивності та повноти розгляду звернень на контроль в структурних підрозділах міністерства взято 7736 звернень громадян (в 2003 р. на контролі перебувало 2609 звернень ).

Переважна більшість пропозицій громадян стосується питань удосконалення чинного законодавства України, покращання соціально - економічного стану в державі.

Упродовж 2004 року керівництвом Мін’юсту прийнято 143 громадян.

З 2004 рік Міністром юстиції, як членом Уряду, було прийнято на особистому прийомі 210 громадян.

За 2004 рік до управлінь юстиції надійшло 139 386 звернень громадян. Загальна кількість звернень громадян зменшилась на 14451, з них: заяви - 92922 (в 2003 р. – 98979 заяв), зменшилися на 6057; скарги – 46110 (в 2003 р. – 54402 скарг), зменшилися на 8292; пропозиції - 354 (в 2003 р. - 456 пропозицій), зменшилися на 102.

Торкаючись причин надходження звернень громадян, треба сказати, що багато із них викликано об’єктивними обставинами Найбільша кількість звернень, які надійшли на розгляд до органів юстиції за 2004 рік, становлять питання невиконання судових рішень – 112823 звернення (в 2003 р. - 124591), що на 11768 звернень менше. З них: невиконання рішень судів по стягненню коштів - 56206 (в 2003 р. - надійшло 58956 звернень), зменшилося на 2750, що становить 4,7 %; невиконання рішень судів по стягненню аліментів - 38531 (в 2003 р. - надійшло 45653 звернення), зменшилося на 7122, що становить 15,6 %; з інших питань 18086 (в 2003 р. надійшло – 19982 звернення), зменшилося на 1896, що становить 9,5 %..

Велика кількість звернень громадян не стосується діяльності нашого міністерства.

За 2004 рік до управлінь юстиції надійшло на розгляд 1192 звернення народних депутатів України (за 2003 рік - 909), запитів - 38 (24).

Чимало звернень і скарг можна було б попередити за умови більш чуйного відношення посадових осіб до проблем громадян, своєчасного реагування на недоліки у роботі, а найголовніше – більш сумлінне виконання посадових обов’язків.

До дисциплінарної відповідальності притягнуто 614 працівників.

За результатами розгляду кожної обґрунтованої скарги до кожного із чиновників має бути застосований відповідний засіб впливу. Я прошу це взяти до уваги.

Фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів юстиції

Під час складання проекту держбюджету на 2004 рік Міністерство юстиції виходило з нагальних потреб для забезпечення нормального функціонування центрального апарату міністерства, місцевих органів юстиції та підвідомчих установ.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( загальний фонд) передбачені видатки за всіма бюджетними програмами в розмірі 254 760,7 тис. грн., що становить 47,8% від необхідної потреби. Передбачені Державним бюджетом України видатки у 2004 році профінансовано на 98,2%.

Передбачені Державним бюджетом України загальні видатки на утримання органів юстиції у 2004 році профінансовано на 99,2%. Повністю профінансовано заробітну плату та комунальні видатки.

Недофінансованими залишилися капітальні видатки (на суму 860,844 тис.грн.) та поточні видатки центрального апарату та органів юстиції (на суму 909,12 тис.грн.).

Незважаючи на недостатнє забезпечення видатків коштами загального фонду державного бюджету, частина проблем вирішувалась за рахунок його спеціального фонду.

Органами ДВС було отримано коштів в сумі – 45 520,5 тис.грн., з яких витрачено, у тому числі, на виплату винагороди державним виконавцям – 2,3 млн. грн., на інші поточні видатки – 38,7 млн. грн., на капітальні видатки – 2,9 млн. грн.

При цьому зазначу, що Мін’юстом вжито низку заходів, завдяки яким стан стягнення виконавчого збору дозволив здійснювати виплату матеріальної винагороди державним виконавцям за реальне, своєчасне та законне виконання виконавчого документа.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру порівняно з 2003 роком сума справленого державними нотаріусами державного мита збільшилась майже на 25%. Так, стягнуто та перераховано до бюджету 82, 6 млн. грн.

Приватними нотаріусами сплачено до бюджету податків – 40,1 млн. грн..

Проте, незважаючи на значні надходження до державного та місцевого бюджетів сум, одержаних від нотаріальної діяльності, матеріально - технічне забезпечення державних нотаріальних контор залишається складним. На сьогодні 36 державних нотаріальних контор не мають необхідної для здійснення на належному рівні роботи оргтехніки, 274 приміщень державних нотаріальних контор потребують проведення поточного ремонту, а 104 – капітального, 7 держнотконтор (Автономна Республіка Крим - 1, Житомирська область – 2, Київська область - 4) розташовані у непристосованих приміщеннях.

За 2004 рік органами РАЦС стягнуто державного мита на суму 2,5 млн. грн. У 2004 році за надання додаткових платних послуг правового і технічного характеру отримано 18, 9 млн. грн.

Забезпечення органів та установ юстиції приміщеннями.

Преважна більшість обласних управлінь юстиції розташована в орендованих приміщеннях, які відповідають потребі по площі, їх технічний стан задовільний.

У поточному році забезпечені приміщеннями Харківське обласне управління юстиції, яке розмістилося у будівлі ліквідованого Харківського філіалу Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції, а Волинське обласне управління юстиції та Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз - приміщеннями, які передані до сфери управління Міністерства юстиції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2003 р.№599-р до сфери управління Міністерства юстиції передано будівлі та майно АКАБ "Україна" у 59 населених пунктах. Цим же розпорядженням надано в оренду 185 приміщень для розміщення територіальних органів Мін’юсту. Проте через брак коштів на капітальний ремонт не дав змоги більшості установ розміститися в цих приміщеннях.

Таким чином, матеріально - технічне забезпечення підпорядкованих Мін’юсту органів юстиції не відповідає потребі сьогодення і не покращилося порівняно з 2003 роком.

Незважаючи на неналежне фінансування капітальних видатків, Міністерство юстиції вживало відповідні заходи, що дало змогу:

- централізовано виготовити бланки свідоцтв для відділів реєстрації актів цивільного стану;

- придбати централізовано 1250 комп’ютерів для обласних та районних управлінь юстиції та 100 комп’ютерів для працівників центрального апарату;

- здійснити капітальний ремонт адмінбудівель (пров. Рильський, 8а та 10);

- на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 387 районні відділи ДВС забезпечені автотранспортними засобами на 69% за рахунок автомобілів, конфіскованих за рішенням судів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.03 № 1792 "Про доповнення Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення" міністерством придбано 4 квартири для забезпечення працівників центрального апарату службовим житлом.

У 2004 році Мін’юсту вдалося вирішити питання фінансування видатків на оплату праці адвокатів та погашення заборгованості минулих років шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

У 2004 році вдалося вирішити низку питань, пов’язаних з поліпшенням умов оплати праці працівників органів юстиції.

У зв’язку із введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 №263 "Деякі питання поліпшення організації законопроектної діяльності" внесено зміни до розпису видатків Державного бюджету України на 2004 рік.

Завдяки цьому передбачено необхідні видатки для здійснення функцій головного розробника проектів законів та забезпечення необхідних умов оплати праці для працівників Мін’юсту, що займаються законопроектною роботою.

За ініціативи Міністерства юстиції підготовлено і внесено зміни:

до наказу Мінпраці від 02.06.00 N 123 "Про умови оплати праці працівників державних нотаріальних контор", яким збільшено посадові оклади та передбачено встановлення надбавки за вислуги років державним нотаріусам;

до наказу Мінпраці від 06. 08.03 N 220 „Про умови оплати праці працівників Центру європейського та порівняльного права", яким збільшено посадові оклади працівникам Центру.

Нагадаю також, що в системі Міністерства юстиції з 1 листопада 2004 року на 28 відсотків підвищено посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4.11.04 № 1481 "Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

У 2005 році для Мін’юсту передбачено видатки по загальному фонду в обсязі 312,8 млн. грн., що на 23 % більше ніж у 2004 році. При цьому фактично збільшено видатки на оплату праці, а поточні видатки у порівнянні із 2004 роком зменшено на 10 %. По спеціальному фонду держбюджету на 2005 рік видатки передбачено в обсязі 157,0 млн. грн. (на 53% більше ніж у 2004 році).

Мін’юст постійно контролює дотримання фінансової та бюджетної дисципліни, стан збереження та використання державного майна територіальними органами, підприємствами та установами системи юстиції.

Упродовж минулого року проведено 8 комплексних, 16 цільових та 10 контрольних перевірок територіальних органів юстиції.

В результаті перевірок Миколаївського, Житомирського, Одеського, Херсонського, Черкаського, Чернігівського, Вінницького обласних управлінь юстиції та Київського міського управлінь юстиції виявлено суттєві порушення посадовими особами виконання своїх функціональних обов’язків. Аналіз матеріалів перевірок показує, що виявлені порушення є типовими.

Так, виявлені порушення фінансової дисципліни, що призвели до нестачі грошових коштів та матеріальних цінностей. Такі порушення було виявлено під час перевірки СДП „Укрспец’юст".

Перевірками територіальних органів юстиції виявлено порушення з боку посадових осіб Житомирського, Чернігівського обласних управлінь юстиції щодо організації діяльності тендерних комітетів.

Недостатньо уваги приділяється начальниками обласних управлінь юстиції питанню здійснення контрольних функцій щодо дотримання фінансової, бюджетної дисципліни, збереження та використання державного майна. Начальниками обласних управлінь юстиції, крім Луганського обласного управління юстиції, не виконано постанову колегії Міністерства юстиції від 21.01.2003 № 3 щодо надання пропозицій міністерства про визначення осіб відповідальних за проведення контрольної роботи за станом фінансової дисципліни і такі перевірки, по суті, не проводяться.

Послаблення контролю з боку керівництва Вінницького обласного управління юстиції стало причиною вчинення низки фінансових порушень з боку посадових осіб відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції і порушення кримінальної справи. Порушення вимог інструкції спряло розкраданню коштів в сумі 194,7 тис. грн. Розтрата коштів унеможливлює забезпечення їх виплати стягувачам за виконавчими провадженнями.

Відповідно до наказу від 12 червня 2004 року проведено службове розслідування щодо порушення законодавства під час виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2003 по справі № 27/37 про стягнення з АБ "Ікар-банк" на користь Державного транспортно-експедиційного підприємства "Інтертранс" 2,1 млн. грн. Виявлені порушення стали можливими через послаблення контролю з боку керівництва Донецького обласного управління юстиції. За результатами розслідування начальнику Донецького обласного управління юстиції оголошено догану.

За результатами перевірок (ревізій) посадовців, винних у порушенні фінансової дисципліни, притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Водночас територіальним органам юстиції дано рекомендації з питань удосконалення організації роботи та попередження порушень.

З огляду на зазначене, хочу ще раз наголосити на необхідності посилення особистого контролю усіма керівниками управлінь юстиції та суворого дотримання вимог фінансово-бюджетного законодавства. Особливо на дотримання законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, трудового законодавства під час прийняття на роботу, здійснення оплати праці додатково залучених працівників для організації надання послуг правового та технічного характеру. У разі допущення бюджетних правопорушень керівниками територіальних управлінь юстиції, Міністерство юстиції на підставі статті 117 Бюджетного кодексу України та в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04. 02. 04 №112 буде діяти відповідно до законодавства.

Кадрова робота і виконавська дисципліна

Тут, насамперед, хочу звернути вашу увагу на загальну тенденцію, яка з кожним роком вирізняється усе чіткіше – це цілеспрямована робота, спрямована на докорінне зміцнення кадрового складу центрального апарату міністерства, підвищення професійного рівня працівників Ця робота набула системного характеру. В її основу покладено принципи демократичного добору кадрів, прогнозування розвитку персоналу, аналітична та організаційна робота з реалізації єдиної державної політики у сфері державної служби.

У зв’язку з покладенням на Мін’юст функцій головного розробника проектів законів у 2004 році штатна чисельність апарату міністерства збільшилася на 50 одиниць, а з січня ц.р. - на 115 одиниць і тепер складає 715 штатних одиниць, 135 з яких – законопроектні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.04 № 1742 у складі міністерства утворено Державний департамент з питань адаптації законодавства.

Укомплектованість центрального апарату складає 89,5 відсотка. В апараті працює 1 доктор юридичних наук, 4 кандидати юридичних наук та 9 Заслужених юристів України.

На конкурсній основі заповнено 82,2 відсотка посад державних службовців, 16,4 відсотка прийнятих працівників проходили стажування.

Питома вага працюючих з повною вищою освітою серед керівників структурних підрозділів та їх заступників складає 98 відсотків, спеціалістів – 89,5 відсотка.

За результатами оцінювання виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань у 2003 році підсумкову оцінку "висока" отримали 44,6% державних службовців від загальної їх кількості, "добра" - 46%, "задовільна" – 9,3%.

Атестовано 232 працівники міністерства , або 44 відсотки від тих, що підлягали атестації. За рішеннями атестаційної комісії визнано такими, що відповідають займаній посаді 224 чол., відповідають займаній посаді за умови – 7, не відповідає займаній посаді – 1.

За 2004 рік з центрального апарату вибуло 103 працівники (19,2%), що на 3,4 відсотка більше ніж у 2003 році. Найбільша плинність кадрів у Департаменті законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та боротьбу із злочинністю (10 працівників), Департаменті державної виконавчої служби (9), по 7 у Національному бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини та господарському Управлінні, Департаменті міжнародного співробітництва (6), по 5 у Департаменті цивільного законодавства та підприємництва та Департаменті представництва інтересів держави в судах України та закордонних юрисдикційних органах.

Позитивні зміни відбулися в організації роботи з кадрами територіальних органів юстиції. У 2004 році ліквідовано 130 районних та міських управлінь юстиції, 83 районних у містах управлінь юстиції та утворено відповідно міськрайонні, міські управління юстиції.

Здійснено заходи з державної реєстрації утворених управлінь юстиції відповідно до вимог законодавства, підібрано кандидатури на посади керівників та інших працівників цих управлінь. Призначено відповідні керівні кадри.

Однак вакантними є 7 посад заступників начальників обласних управлінь юстиції, 46 посад начальників районних управлінь. Такий стан кадрового забезпечення склався, на нашу думку, через недостатнє соціально-побутове забезпечення державних службовців. Тому не завжди вдається укомплектувати управління юстиції висококваліфікованими та ініціативними спеціалістами.

Особлива увага приділяється організації кадрового забезпечення органів ДВС. Упродовж 2004 року на посади заступників начальників обласних управлінь юстиції - начальників відділів державної виконавчої служби призначено 12 осіб, з яких 7 - з досвідом роботи в органах державної виконавчої служби, 1 - в органах юстиції.

При Мін’юсті працює комісія з питань формування кадрового резерву на керівні посади державних службовців територіальних органів юстиції.

Проведено оцінювання виконання начальниками обласних управлінь юстиції та їх заступниками, начальниками районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції покладених на них завдань. Підсумкову оцінку "висока" отримали 56 керівників органів юстиції (9,1%), "добра" - 410 керівників (67,4%), "задовільна" - 127 керівників (20,8%), "низька" - 16 керівників (2,6%).

Зокрема, з 20 начальників обласних управлінь юстиції, які підлягали атестації, усі визнані такими, що відповідають займаним посадам.

З 85 заступників начальників обласних управлінь юстиції, що проходили атестацію у 2004 році, відповідає займаним посадам 81, відповідають посадам за умови - 2 (Миколаївська, Луганська області), не відповідають займаним посадам 2 заступники начальників управлінь - начальники відділів державної виконавчої служби (Вінницька, Одеська області).

Проведено атестацію начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції. За рішенням атестаційної комісії відповідають займаним посадам 343 начальники управлінь, відповідають посадам за певних умов - 40, не відповідають займаним посадам - 4.

Постійно перебувають у центрі уваги міністерства питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів юстиції. У 2003 році підвищили кваліфікацію у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції 1336 працівників органів юстиції, в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України - 23 працівники міністерства.

У 2004 році Мін’юстом видано 627 направлень для вступу на навчання до провідних юридичних навчальних закладів України.

З 311 осіб, зарахованих за направленнями на навчання, 100 осіб навчатимуться на відділенні підготовки кадрів для ДВС Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

За ініціативою Мін’юсту у Львівському національному університеті ім. І.Франка запроваджується підготовка фахівців у сфері нормопроектування.

2 працівники міністерства зараховано на навчання до магістратури Дипломатичної академії при МЗС.

Організовано проходження практики 1225 студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за цільовими направленнями органів юстиції.

З 2004 року для найбільш обдарованих і сумлінних студентів факультету підготовки кадрів для органів юстиції Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого запроваджено 10 стипендій Мін’юсту, які надаються за підсумками результатів кожної сесії.

Відповідно до державного розподілу у 2004 році для роботи в органи юстиції направлено 162 випускники (132 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та 30 Одеської національної юридичної академії).

У 2004 році згідно з державним розподілом в органах юстиції працевлаштовано 92 випускники вищих навчальних закладів, що складає 57% від направлених на роботу.

Постійно перебувають в центрі уваги питання реалізації вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією", підвищення персональної відповідальності за виконання посадових повноважень і дотримання службової дисципліни.

До дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 працівників центрального апарату Мін’юсту, в тому числі 4 співробітники Департаменту державної виконавчої служби, а також 2 начальники обласних управлінь юстиції, 4 заступники начальників обласних управлінь юстиції - начальників відділів ДВС, 9 начальників районних і міських управлінь юстиції.

На постійному контролі перебувають питання попередження корупційних проявів з боку державних службовців територіальних органів юстиції.

Складено 81 протокол за виявленими правопорушеннями. При цьому місцевими судами притягнуто до адміністративної відповідальності 41 державного службовця територіальних органів юстиції, з яких 29 працівників (70,7 %) органів державної виконавчої служби. В апеляційному порядку оскаржено 10 постанов судів, 5 справ закрито.

З притягнутих до адміністративної відповідальності державних службовців 16 звільнено з займаних посад, 11 притягнуто до дисциплінарної відповідальності , 1 попереджений про неповну службову відповідність.

Корупційних діянь серед державних службовців центрального апарату Мін’юсту не виявлено.

На контролі міністерства перебувають також питання порушення кримінальних справ щодо працівників органів юстиції. Треба відмітити, що порівняно з 2003 роком кількість кримінальних справ значно зменшилася.

Так, за 11 місяців 2004 року відносно працівників органів державної виконавчої служби порушено 75 кримінальних справ (у 2003 році – 117). З них 6 справ порушено за фактом вчинення злочину і 69 - відносно конкретних осіб. Найбільша кількість кримінальних справ порушена відносно працівників органів ДВС: Дніпропетровської (8), Харківської (7), Полтавської (6), Чернігівської (6), Донецької (5) областей.

На 2005 рік розроблено і буде вжито комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування системи добору, розстановки та виховання кадрів, розвитку ініціативи та творчої активності державних службовців, визначення їх потенціалу та потреб у підвищенні кваліфікації.

Планування роботи Мін’юсту і робота колегії

Вся робота здійснювалася відповідно до Плану роботи Мін’юсту на 2004 рік, який в основному виконано. Із більш ніж 260 пунктів і підпунктів плану повністю виконано 225. Виконання 14 пунктів плану знято з контролю, зокрема: розроблення 7 законопроектів перебрано іншими центральними органами виконавчої влади; розроблення 7 законопроектів відмінено. Поза планом підготовлено 18 законопроектів, 1 проект Указу Президента України, 19 проектів постанов Кабінету Міністрів України, 3 проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Не виконано, або виконано не повністю, близько 20 позицій плану роботи. Пояснення причин невиконання висвітлені у щомісячних звітах.

Упродовж 2003 року відбулося 31 засідання колегії Мін’юсту, з яких 3 розширених. На засіданнях колегії заслухано 49 питань з основних напрямів діяльності міністерства..

Хочу зазначити, що питанням підготовки і проведення розширених засідань колегії ми надавали особливого значення, оскільки планували розглянути найактуальніші проблеми у розвитку органів юстиції. Так, 4 листопада минулого року проведено розширене засідання колегії з питань удосконалення діяльності Мін’юсту та його територіальних органів в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України, а 11 листопада - питання виконання міністерством та його територіальними органами дохідної та видаткової частини бюджету 2004 року.

На засіданнях колегії Мін’юсту заслуховувалися звіти керівників структурних підрозділів центрального апарату міністерства тощо.

Питання документообігу та контрою виконання

Упродовж останніх років спостерігається тенденція до збільшення кількості документів, що надходять до Мін’юсту України на виконання.

Загальний документообіг 2004 року становив 452 242 документів (у 2003 – 387 014 ).

З Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента надійшло 18 002 документів, що на 5 093 менше, ніж у минулому році.

Взято на контроль 8 028 документів (у 2003 – 7 544).

В процесі проведення аналізу виконання завдань, визначених актами законодавства, дорученнями Президента України та Кабінету Міністрів України, виявлено такі ж типові недоліки, про які йшлося ще на лютневій (2004 року) колегії міністерства. Так, потребує удосконалення система розгляду документів секретарями заступників Міністра юстиції та поглиблення співпраці виконавців доручень міністерства зі співвиконавцями державних органів влади.

Найбільша кількість доручень надійшла на виконання до Департаменту фінансового законодавства (2532), Департаменту цивільного законодавства та підприємництва (1721), Департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства (1390), Департаменту міжнародного співробітництва (1403).

Під час перевірок обласних управлінь юстиції та моніторингу їх діяльності виявлено такі недоліки: не проводиться аналіз роботи з організації та здійснення контролю; недостатньо висвітлюються питання своєчасного виконання актів та доручень на засіданнях колегій обласних управлінь юстиції; не аналізуються причини зриву виконання доручень; повільно підвищується рівень взаємодії з районними та міськими управліннями юстиції.

Не маю змоги згадати, бодай коротко, про всі інші, менш значні, але також важливі аспекти роботи міністерства. Зокрема: використання новітніх інформаційних технологій, видавнича діяльність, діяльність наших підприємств, взаємодія з місцевими органами влади, функціонування системи діловодства (тут, для прикладу, скажу, що незважаючи на дуже значне збільшення документообігу, до 452 тис. у 2004 році, не допущено серйозних порушень термінів виконання доручень). Завдяки злагодженій роботі апарату міністерства на усіх цих функціональних напрямах є позитивні зрушення.

На завершення хочу висловити переконання, що працівники центрального апарату Мін’юсту, територіальних управлінь юстиції, будуть працювати у 2005 році на рівні вимог, які висуває керівництво держави і забезпечуватимуть творче виконання покладених на міністерство функцій, запроваджуватимуть у реальне життя принцип верховенства права, захищатимуть права і свободи людини і громадянина.

Дякую за увагу !

¹ Відповідно до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України законопроекти, головним розробником яких є Мін’юст, розробляються на основі схвалюваних Урядом концепцій. Концепції розробляються органами виконавчої влади, до компетенції яких належить вирішення тих чи інших питань.

Ця стадія розроблення законопроекту є надзвичайно важливою, оскільки концепція відбиває основну ідею майбутнього закону, його задум, шляхи, методи, засоби та механізми організаційно-законодавчого розв’язання певної суспільної проблеми, що зумовлює напрями подальшої розробки законопроекту.

Проектом Плану у 2005 році передбачається розробити 13 концепцій (Мін’юст – 1: концепція проекту Закону "Про публічні торги").

Перший заступника Міністра
юстиції України - керівник апарату Заєць Анатолій Павлович