Внаслідок інфляційних процесів, які відбувалися в Україні, грошові заощадження громадян України були знецінені.

Згідно з діючим на той час Законом України "Про банки і банківську діяльність" Україна гарантувала збереження вкладів і цінних паперів громадян в Ощадному банку України та їх видачу вкладникам на першу вимогу (частина друга статті 57 цього Закону).

Прийнятим в 1996 році Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, були встановлені зобов’язання держави щодо забезпечення збереження та відновлення реальної вартості цих заощаджень і гарантування їх компенсації у встановленому порядку.

Відновленню підлягають грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.

Компенсуватися мають також грошові заощадження громадян України, поміщені ними в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років і які знаходились на рахунках Ощадного банку України не менше одного повного календарного року в період 1992 - 1995 років.

Чинність Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" поширюється також на іноземних громадян та осіб без громадянства, які за станом на 2 січня 1992 року мали заощадження в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України.

Реальна вартість грошових заощаджень громадян, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, була відновлена шляхом проведення компенсаційної індексації у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року.

Подальша компенсаційна індексація заощаджень громадян здійснюється при видачі вкладів, страхових внесків, погашенні цінних паперів відповідно до індексу інфляції.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10 жовтня 2001 року № 13-рп/2001 відновлені та проіндексовані згідно із Законом вклади є об’єктом права приватної власності громадян.

Слід зазначити, що компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, для чого в Державному бюджеті України, починаючи з 1997 року, передбачаються відповідні кошти.

Закон передбачав поетапне, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин повернення знецінених грошових заощаджень.

Порядок перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху визначається Кабінетом Міністрів України. Ним також встановлюється перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат, що здійснюються у разі смерті вкладника.

Протягом 1997-2001 років постановами Кабінету Міністрів України визначались групи вкладників в залежності від їх віку, інших обставин та обсяги бюджетних коштів, що спрямовувались на виплати цим групам вкладників, в межах коштів, передбачених у Державному бюджету України на відповідний рік.

До зазначених груп вкладників відносились, зокрема, особи, яким на 1 січня відповідного бюджетного року виповнилося 80 років і більше (1997-2000 роки), інваліди війни (2000 рік), інваліди війни, дружини (чоловіки) померлих інвалідів війни незалежно від року їх смерті, кавалери орденів Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років (2001 рік).

У 2001 році 6 млн. гривень передбачалось спрямувати вкладникам, яким станом на 1 січня 2001 р. виповнилося 90 років і більше, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше 2000 гривень за кожною ощадною книжкою. У цьому ж році на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року за відповідними видами товарів передбачались виплати пенсіонерам та інвалідам.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10 жовтня 2001 року № 13-рп/2001 положення Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" в частині щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших обставин" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Починаючи з 2002 року, виплати громадянам України грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" проводяться незалежно від віку вкладника та інших обставин.

Однак при проведенні зазначених виплат не враховується також вимога Закону щодо повернення заощаджень в залежності від суми вкладу.

Так, у 2002 та 2003 роках Кабінетом Міністрів України були прийняті рішення про проведення у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, таких виплат:

вкладникам - по 50 гривень кожному, якщо зазначена сума не перевищує залишку проіндексованого вкладу;

спадкоємцям вкладників, які ще не отримали компенсацію грошових заощаджень у попередніх роках, згідно зі статтею 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання - 150 гривень.

У 2004 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 306 проводяться виплати грошових заощаджень і страхових внесків, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та в установи колишнього Укрдержстраху, правонаступниками яких є відповідно відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", страхові компанії "Оранта-Дніпро", "Оранта-Січ", "Орадон", "Оранта-Лугань" і "Астарта", а також викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, на загальну суму 500 млн. гривень.

Виплати проводяться:

- вкладникам з числа тих, які не отримали протягом 2002 - 2003 років компенсацію грошових заощаджень у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 50 гривень по одному рахунку кожного вкладника;

- спадкоємцям вкладників, померлих у 1997 - 2004 роках, які не отримали компенсацію грошових заощаджень протягом 1997 - 2003 років, згідно із статтею 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень;

- спадкоємцям застрахованих осіб або страхувальників, померлих у 1997 - 2004 роках, в межах залишку проіндексованого страхового внеску в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень.

З вересня 2004 року Відкритим Акціонерним Товариством "Державний ощадний банк України" проводиться також викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року за видами товарів, що не були викуплені, а саме: мікрохвильових печей, холодильників "Мінськ", "Бірюса", швейних машин "Зіг-Заг", пральних машин "Вятка", персональних побутових комп’ютерів та телевізорів кольорового зображення.

Хочу звернути увагу на те, що всі виплати, що проводились протягом 1997-2004 років, стосувались грошових заощаджень, поміщених в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери в період до 2 січня 1992 року. Тоді, як вже зазначалось, Закон України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" передбачає компенсацію також і грошових заощаджень громадян України, поміщених ними в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років і які знаходились на рахунках Ощадного банку України не менше одного повного календарного року в період 1992 - 1995 років.

Однак цим Законом не передбачена індексація зазначених заощаджень, не визначене співвідношення, у якому зазначені заощадження відновлюються. Тобто механізму компенсації грошових заощаджень громадян України, поміщених ними в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, законодавством України на даний час не встановлено.

На мою думку, проблема полягає у фінансових можливостях держави. Так, компенсація відповідних грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, гарантується державою в сумі, яка на 1 жовтня 1996 року становила майже 132 млрд. гривень. Це значна, навіть у державному масштабі, сума. Якщо звернути увагу на те, що протягом 1997-2004 років найбільшою сумою видатків, що затверджувались у Державному бюджеті України на проведення компенсації, була сума 0.5 млрд гривень, то відновлення заощаджень громадян у сумі 132 млрд. гривень є справою не одного року.

Отже, гарантоване державою відновлення грошових заощаджень громадян України, поміщених ними в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, – питання часу. У разі встановлення відповідного порядку ці заощадження також будуть поступово відновлені.

З часу прийняття Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" суб’єктами законодавчої ініціативи пропонувалось багато шляхів вирішення проблеми з відновленням заощаджень. Однак всі пропозиції, як хвилі, розбивались об скелю відсутності достатнього обсягу коштів.

Слід зазначити, що у проекті Державного бюджету України на 2005 рік Кабінетом Міністрів України, крім традиційних 0,5 млрд. гривень на проведення відповідної компенсації, 6 млрд. гривень було запропоновано спрямувати на проведення розрахунків з погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості громадян за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату, в рахунок податкового боргу минулих років підприємств житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, що надають ці послуги. У разі, коли такої заборгованості у громадян немає, такі розрахунки проводяться в рахунок оплати виключно цими громадянами двадцяти відсотків вартості поточних платежів за спожиті ними електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату.

Прийняття Верховною Радою України зазначеної норми надасть можливість провести компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень у значно збільшених обсягах порівняно з попередніми роками та одночасно зменшити заборгованість громадян підприємствам житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та іншим.

Заступник директора
Департаменту фінансового законодавства
Міністерства юстиції України Юхименко Л.В.