Стаття 190 Цивільного кодексу України визначає, що майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Відповідно до статті 179 цього Кодексу річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Стаття 139 Господарського кодексу України надає визначення майна у сфері господарювання. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Господарського кодексу України особливим видом майна суб’єктів господарювання є цінні папери.

Стосовно акцій слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про господарські товариства" акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Стаття 4 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" визначає, що акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Також слід зазначити, що стаття 195 Цивільного кодексу України визначає групи та види цінних паперів, які можуть бути в цивільному обороті в Україні. Зокрема, це пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента.

Стосовно часток учасників у статутних фондах інших господарських товариств законодавство не містить такого чіткого визначення.

Виходячи зі змісту статті 86 Господарського кодексу України, частку учасника та засновника у статутному фонді товариства становить вклад, оцінений у гривнях. Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною четвертою статті 52 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свійвклад, видається свідоцтво товариства.

Також слід зазначити, що законодавство передбачає можливість учасника передати свою частку у складеному капіталі товариства іншим учасникам цього товариства або третім особам.

Відповідно до статті 147 учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Стаття 127 Цивільного кодексу України передбачає, що учасник повного товариства за згодою інших його учасників може передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі. У разі передання частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину).

Слід зазначити, що законодавство містить спеціальні норми, які визначають об’єкти, що належить до категорії державного майна. Так, відповідно до статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб’єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що поняття "майно", яке використовується у законодавстві України, включає акції та частки у статутних фондах товариств, які є особливим видом майна.

Департамент цивільного
законодавства та підприємництва
тел. (044) 229-38-93