Тарас Качка, начальник управління адаптації законодавства України до acquis communautaire Центру європейського та порівняльного права Міністерства юстиції України

Юлія Мовчан, начальник відділу перекладів актів acquis communautaire Центру європейського та порівняльного права Міністерства юстиції України

Право залежить від мови. Цю тезу важко відхилити, адже попри всі засади формування права, єдиним засобом його фіксації є мова. Звідси й неабияка увага, що приділяється мові щоденної юридичної практики у будь-якій сфері. Коли ця практика стикається з правом іноземним, її мовне оформлення набирає більшої ваги.

У ситуації, коли питання розуміння іноземного права та його порівняння з національним є приватним інтересом певної особи, розв’язання усіх проблем, пов’язаних з цим, слід залишити на розсуд цієї особи. Та якщо розуміння іноземного права може істотно вплинути на подальший розвиток національного права загалом, то процес, за допомогою якого відбувається таке розуміння, має бути чітким і якомога об’єктивнішим.

Прикладом такої ситуації є адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Згідно зі статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та його державами-членами Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати своє законодавство у визначених сферах до відповідного законодавства ЄС.

Методи та засоби адаптації до acquis communautaire стали предметом тривалої дискусії у вітчизняних юридичних колах. Попри те, що ця дискусія актуальна й понині, кожен з її учасників погодиться, що адаптація - процес тривалий, складний і має комплексний характер. В основі цього процесу, який є по суті тектонічним зрушенням національного права, лежить основна проблема – правильне розуміння самого змісту acquis communautaire. Йдеться не стільки про академічне тлумачення acquis, скільки про банальне – розуміння змісту джерел acquis, тобто нормативних актів ЄС. Це первинне розуміння закладає підвалини адаптації, адже від його адекватності залежить результат – відповідне реформування національного права у правову систему, яка відповідає європейським стандартам.

Таке первинне розуміння залежить від перекладу нормативного акта ЄС українською мовою. Цей переклад може бути імпліцитним й експліцитним. Імпліцитний переклад - робота з оригінальною мовою нормативного акта ЄС особи, яка у повній мірі володіє і мовою оригіналу нормативного акта, і українською мовою, а отже, переклад відбувається лише у свідомості особи. Експліцитний переклад здійснюється шляхом створення україномовної версії нормативного акта ЄС, і в цьому разі переклад нормативного акта ЄС є окремим об’єктивованим документом.

Кожен з цих підходів має свої переваги. Безумовно, для найглибшого і найповнішого розуміння акта права ЄС важливим є використання імпліцитного перекладу. У такому разі можливі найбільш комплексне порівняння національного права з acquis та знаходження найоптимальніших шляхів адаптації. Але такий підхід висуває максимально високі вимоги щодо володіння мовами та ґрунтовних знань у сфері права. А з огляду на те, що в процесі адаптації бере участь чимало установ, а отже й людей, процес адаптації в разі використання лише імпліцитного перекладу може перетворитись на невпинні суперечки з приводу істинного розуміння актів права ЄС.

Таких суперечок можна уникнути, використовуючи експліцитний переклад, за якого створюється відповідна база об’єктивованих перекладів джерел acquis communautaire і всі учасники процесу адаптації послуговуються єдиним варіантом перекладу. Справді, у такому разі жодних передумов для суперечок немає, натомість виникають інші „але". Зокрема, як гарантувати об’єктивність експліцитного перекладу, адже він здійснюється шляхом об’єктування імпліцитного перекладу окремого перекладача. Крім того, як зберегти усі відтінки значення норм права, наявних у перекладених джерелах acquis communautaire.

Нині існують не лише передумови, а й відповідний досвід подолання можливих негативних наслідків експліцитного перекладу. Так, щодо збереження усієї повноти тлумачення acquis у якості засобу можна навести дослідження з комплексного порівняльно-правового аналізу відповідності законодавства України acquis communautaire у пріоритетних сферах адаптації, які провадяться Центром європейського та порівняльного права. Кожне з досліджень містить ґрунтовний аналіз acquis у відповідній сфері, з якого читач може отримати вичерпні відповіді на всі запитання, які можуть виникнути при роботі з перекладами джерел acquis. До речі, ознайомитись з текстами досліджень можна на офіційній веб-сторінці Центру в Інтернеті. www.eclc.gov.ua

Досягнення максимальної об’єктивності при створенні україномовного варіанту джерел acquis здійснюється шляхом максимальної регламентації процесу перекладу актів acquis, створення системи методологічного забезпечення перекладачів та відповідного експертного контролю якості та об’єктивності перекладу.

Відлік формуванню цього механізму покладено з ухваленням на 12-му засіданні Міжвідомчої координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу 17 листопада 2003 року Єдиного підходу до формування щорічних орієнтовних планів перекладів актів європейського права на українську мову.

Згідно з Єдиним підходом щорічні орієнтовні плани перекладів актів європейського права на українську мову, які спрямовані на забезпечення реалізації щорічних планів роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, формуються на підставі плану роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу на відповідний рік. Підготовку орієнтовного плану перекладів на відповідний рік забезпечує Центр європейського та порівняльного права, який також готує пропозиції щодо переліку актів, потрібних для здійснення комплексного порівняльно-правового аналізу в пріоритетних сферах у відповідному році, та актів, які вносять зміни до раніше перекладених актів європейського права.

Порядок перекладу актів європейського права затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 144/5 від 26 листопада 2003 року. Переклад акта європейського права на українську мову здійснюється в такому порядку: перекладу підлягає консолідована версія акта, що є текстом акта з урахуванням усіх змін, які є чинними на початок роботи з його перекладу (створення консолідованої версії здійснює Центр європейського та порівняльного права), здійснений переклад підлягає літературному редагуванню.

Акти європейського права, що публікуються в Офіційному віснику Європейського Союзу, складаються з базових актів та актів, що вносять зміни або виправлення. Але зазначимо, що на практиці досить незручно використовувати акт, враховуючи цілу низку актів, що вносять до нього зміни та поправки. Тому для зручності на офіційному сайті Європейського Союзу www.europa.eu.int містяться консолідовані версії документів. Консолідована версія документа має цілу низку змін та поправок, які до нього вносилися.

Водночас базові акти, акти, що вносять зміни або виправлення, та консолідовані акти мають різну юридичну силу. Консолідовані акти не мають статусу офіційного документа. До консолідованих версій, які розміщено на офіційному сайті Європейського Союзу, подається застереження: «Консолідована версія включає основний документ законодавства ЄС з інтегрованими до нього змінами та виправленнями. Консолідована версія не має статусу офіційного документа». Оскільки у процесі зведення документів, які вносять зміни у єдину консолідовану версію, трапляються технічні помилки. Крім того, деякі зміни вносяться лише на певний період або, навпаки, застосовуються з відкладальною умовою.

Відтак постають запитання: чи коректно буде перекладати консолідовану версію актів ЄС без перекладу актів, що вносять зміни або виправлення, та чи може неофіційна консолідована версія акта ЄС після перекладу українською мовою набувати офіційного статусу?

Зрозуміло, що переклад українською мовою саме консолідованої версії акта права ЄС спрощує роботу перекладача та заощаджує кошти державного бюджету. Крім того, консолідована версія документа є зручнішою у використанні. Але юридично такий алгоритм перекладу не є коректним, адже переклад нормативного акта вимагає максимальної точності, а за повноту й точність консолідованих документів, розміщених на офіційному сайті ЄС, ЄС не несе ніякої відповідальності, про що прямо йдеться у застереженні, розміщеному на сайті. Тому найбільш правильною та адекватною є робота за наступним алгоритмом: переклад українською мовою основного акта ЄС, актів, що вносять зміни або виправлення до нього, після чого розроблення україномовного консолідованого перекладу (який не обов’язково збігатиметься з консолідованим документом, розміщеним на сайті ЄС) без надання останньому офіційного статусу. Саме для розв’язання цих проблем створення консолідованої версії на основі вже перекладених актів, які вносять зміни та доповнення з наданням такому документу офіційного статусу, здійснює Центр європейського та порівняльного права.

Крім того, з метою забезпечення уніфікованого вживання української правничої термінології як для раніше перекладених актів, так і для актів, що потребують перекладу, має проводитися термінологічна експертиза. Термінологія в національному законодавстві має, наскільки можливо, наслідувати мову законодавства ЄС. У правовому акті, що перекладається, не має бути занадто довгих речень, як це часто трапляється, зокрема, в директивах. У процесі перекладу актів acquis communautaire завжди є можливість помилки або неправильного вживання терміна. Для уникнення помилкового вживання термінів потрібне порівняння термінології правового акта кількома офіційними мовами, щоб знайти найадекватніший. Як джерело перекладу на українську рекомендується використовувати німецьку версію, оскільки німецька термінологія наближена до континентальної системи права та в повній мірі відображає українську. Крім того, структура речення в німецькій версії простіша за англійську, особливістю якої є довгі та складні речення, що нерідко призводить до помилок.

З цією метою Наказом Центру європейського та порівняльного права № 76/1 від 24 грудня 2003 року затверджено Положення про Термінологічну комісію Центру європейського та порівняльного права. Термінологічна комісія створюється з метою здійснення термінологічної експертизи перекладів актів acquis communautaire українською мову для подальшого надання їм офіційного статусу. Комісія складається з професійних перекладачів, правників, фахівців у сфері української правничої термінології та членів ad hoc, якими є фахівці в конкретній галузі. Термінологічна експертиза перекладу конкретного акта acquis communautaire здійснюється спеціально створеною для цього робочою групою, яка формується з членів комісії. Робоча група готує свої пропозиції щодо остаточної редакції перекладу, а також доповідь з викладенням дискусійних моментів та різночитань між текстами актів різними офіційними мовами ЄС. Робоча група вивчає зауваження та пропозиції і готує остаточну редакцію перекладу, після чого рекомендує директорові Центру європейського та порівняльного права, який є Головою Термінологічної комісії, надати перекладу статус офіційного.

На підставі рекомендації Термінологічної комісії директор Центру європейського та порівняльного права ухвалює рішення про надання перекладу статусу офіційного. Офіційний статус перекладу акта європейського права засвідчується написом „Міністерство юстиції України. Центр європейського та порівняльного права. Переклад офіційний". Переклад акта європейського права упродовж 5-ти робочих днів з моменту надання йому статусу офіційного направляється органу державної влади, відповідальному за виконання заходу плану роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, для реалізації якого здійснювався переклад.

Таким чином, досягається належний рівень об’єктивності перекладу актів acquis, адже, по-перше, увесь процес здійснення перекладів актів acquis є централізованим, по-друге, система відбору актів acquis для перекладу, з огляду на їхню чисельність, відповідає потребам профільних центральних органів виконавчої влади та, по-третє, контроль з якістю перекладів здійснює колективний орган, який має можливості для належної експертної оцінки здійснених перекладів.

Крім того, для відповідного методологічного забезпечення перекладачів Центр європейського та порівняльного права створює методологічний посібник з практики перекладів acquis communautaire та глосарій термінів права ЄС. До створення цих документів також активно залучається Термінологічна комісія.

Отже, нині створено всі умови для забезпечення процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу одним з базових елементів цього процесу – перекладами актів джерел acquis, що, сподіваємось, надасть адаптації нової якості та суттєво пришвидшить процес.