Зрештою, тільки повні оптимісти або люди, що повністю не розбираються у "грі мільйонів", могли б сказати, що в минулому сезоні "Динамо" було на голову краще за своїх основних суперників - донецький "Шахтар". Хто як, а особисто я, наприклад, ніяк не можу забути інфарктних матчів в Кривому Розі та Маріуполі, безбарвних нічий з донецьким "Металургом" та полтавською "Ворсклою".

Хай це комусь не сподобається, але вважав і вважаю, що чемпіоном кияни стали через те, що реально не було нікого кращого - "Шахтар" сам потрапив в кризу, "Дніпро" тоді ще не дозрів, "Металіст" - це просто каліф на годину.

На жаль, те, що зараз демонструє на полі команда "Динамо" має досить побічне відношення до футболу. Це можна назвати цирком, блюзнірством, знущанням над вболівальником - термін не так важливий.

Сутність же полягає в тому, що динамівці виглядають, як купка "зірок", кожна з яких сама по собі є гарним виконавцем, але всі разом вони не являють собою ніякої боєздатної одиниці. Команда чимось нагадує мадридський "Реал" дворічної давнини - дуже багато пафосу, і жодного наповнення.

Окремих слів заслуговує головний тренер Анатолій Дем'яненко. Хотів би одразу відмітити, що ми дуже поважаємо цю людину, яка віддала все своє життя нашій улюбленій команді. Спочатку в якості блискучого гравця, потім - вірного напарника Метра Валерія Лобановського, і зовсім недавно - як тренер, що зміг у рік 80-річчя клубу зробити "золотий дубль". Але.

Але ж любов має проявлятися і в тому, щоб ставити інтереси команди вище, ніж свої власні. Зрозуміло, що Анатолій Васильович не дуже палає бажанням залишати пост головної команди країни. Та невже він сам не бачить, що він не здатен керувати нею по-спражньому успішно? Невже він не бачить, що "Динамо" постійно виїзжає за рахунок високої індивідуальної майстерності окремих гравців та деякого остраху, який поки що залишається у суперників ФКДК? Як показали останні матчі, ці фактори вже не спрацьовують.

В матчі з "Дніпром" перед очима знов встав вересневий лігочемпіонівський матч в Києві зі "Стяуа" - та ж сама безпорадність в очах футболістів, повна відсутність будь-якої стратегії, і, як результат, - бездарна поразка.

Пане Анатолій, покажіть, що ви справді любите цю команду - і підіть самі. Ваш імідж від такого кроку тільки покращиться. Адже робити помилки вміють усі, а визнавати - одиниці.

Bob (U’27)