Замітає зима, замітає...
Що таке українські хуртовини, відчули навіть дипломати Інна СТЕПАНЧУК   

У ніч на 23 січня циклон нарешті досяг території України, яку в буквальному розумінні замело, особливо в південно-східній і центральній частинах. Даішники не помилялися, коли через ЗМІ застерігали водіїв, що ліпше пересидіти циклон удома. Бо минулих вихідних і справді на дорогах робилося щось неймовірне. Як повідомили у Центрі протипожежної пропаганди Управління МінНС у Миколаївській області, так, у п'ятницю під вечір на трасі Кишинів — Полтава на околиці села Воєводське у снігу застрягли 3 автобуси. На щастя, у когось був мобільний телефон, і полонені зими зуміли додзвонитися рятувальникам. Щоправда, підрозділам пожежної охорони добратися виявилося непросто. Подекуди кучугури сягали трьох (!) метрів заввишки. Тож дорогу пробивали бетеером і аварійно-рятувальним автомобілем на шасі КамАЗу. Пізніше довелося підключити два трактори і дві вантажівки УРАЛ і КамАЗ із місцевої військової частини.

Вулиця вчиться говорити
Навіщо владі памперси на весну Дмитро ЛИХОВІЙ   Леся ШОВКУН   

Про це ще мало говорять у масах, але цього вже дуже боїться влада, бачачи, що трапилося в Грузії. Ідеться про нуртування в жерлі опозиції планів підняти народ на потужний виступ. І якщо з літа 2002 року всі чекали 16 вересня як проби сил прихильників «четвірки» і перед Українським домом тоді зібрався стотисячний мітинг, то тепер ідеться про значно більшу кількість протестантів, і не лише у вигляді мітингу за принципом «постояли й розійшлися», і навіть не тільки в наступальній формі демонстрацій. Головне, що змушує ставитися до цих анонсів серйозно, — це час. Політичний момент року виборів, коли є підстави гадати, що цих самих планових всенародних виборів не буде. Голос вулиці, про яку говорять навіть найкомпромісніші опозиційні лідери, — це відповідь на 276 піднятих більшовиками рук за політреформу в першому читанні. Чи буде їх 300 включно з ногами, хвостами тощо в другому? Своє право обирати мають заявити принаймні по тисячі демонстрантів на кожного депутата більшості — учасника повзучого конституційного перевороту.

Бурхливі аплодисменти Року Росії, який таки закрився
«Дружбы народов надежный оплот» — новий хіт на сцені Палацу «Україна» Володимир СЕМКІВ   

Невідомо, за що у п'ятницю та суботу підіймали келихи шампанського президенти України і Росії: за рік палкої дружби і культурного взаємозбагачення чи за перемогу Путіна у боротьбі за те, що українці донедавна називали стратегічними та національними інтересами? А випивати шампанське довелось у напрочуд помпезній атмосфері. В п'ятницю, коли Путін та Кучма обмінювалися палкими компліментами в Палаці «Україна», центральні телеканали в кращих традиціях «совка» припинили своє мовлення, всі як один поступившись ефіром урочистому засіданню, яке відкрив... гімн СРСР, взятий на озброєння «новою» Росією. А Данилович навіть заявив, що такий «широкомасштабний мiждержавний проект» (це про роки України в Росії і Росії в Україні) «не мав до останнього часу аналогiв у вiдносинах Спiвдружностi Незалежних Держав». На користь виняткової унікальності «проекту» Кучма навів той факт, що цими днями минає 350 рокiв з дня Переяславської ради. І якщо для Кучми цей ювілей є фактором дружби, то для росіян (принаймні таке враження складалося після перегляду «їхніх» новостійних передач) це ознака того, що Україна — вічний сателіт «вєлікой і могучєй» Росії.

Примирення червоної троянди
З новим президентом на чолі Грузія сподівається на позитивні зміни Наталя ДМИТРЕНКО   

«Я, президент Грузії, перед Богом і народом заявляю, що буду захищати Конституцію Грузії, незалежність, цілісність і неподільність країни, сумлінно виконувати обов'язки президента, турбуватися про безпеку і добробут громадян моєї країни, про відродження могутності мого народу і вітчизни», — з такими словами новообраний президент Грузії Михайло Саакашвілі позавчора офіційно став третім главою країни у її новітній історії.

Куля — дурна,
каже контрактник Олександр Сахно, якому вдалося вижити після безглуздого поранення в Іраку

Контрактник Олександр Сахно — родом iз Чернігова. У вересні минулого року в Іраку його випадково поранив колега, вистріливши зi снайперської гвинтівки Драгунова. Куля вийшла через хребет у живіт і серйозно пошкодила внутрішні органи. Не всі думали, що він виживе. Рятували нашого вояка американські лікарі у спеціальній клініці німецького міста Ландштуль. 20-річний Саша Сахно переніс немало операцій, з них — чотири дуже складних. Останню зробили вже в Києві, в головному клінічному госпіталі 17 грудня. На Новий рік і Різдво Сашка відпустили додому, аби він відпочив у колі сім'ї. Тут його і застав кореспондент «УМ».

Дайте дитині «покентаврити»
Саджаючи паралізованого малюка на коня, ви даруєте йому цілий світ і надію на одужання Марія КУЛЕБА   

Чи це чувана річ, щоб на верхового коня — двометрову «махіну» з копитами і норовливим характером — саджати паралізовану дитину? А раптом він сахнеться, чи маля злякається на смерть? Проте це — не вигадка, а реальність. Неходячих дітей верхи на баских конях, ці дружні пари, схожі на міфічних кентаврів, напівлюдей-напівконей, ви можете щодня побачити у клубі, який знайшов притулок в одному з павільйонів виставкового комплексу «Експоцентр України». Олена Петрусевич, директор Центру реабілітації дітей-інвалідів за допомогою іпотерапії (їзди на конях), уже десять років привчає столичних і регіональних лікарів виписувати малюкам із церебральним паралічем направлення саме на кінний курс лікування.