This version of the page http://www.lecos.org/PR-traven.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-12. The original page over time could change.
Травневий коктейль

(1-19 травня)

 

Кінець навчального року в ліцеї – це завжди вирій подій, хвилювань, очікувань…Підведення підсумків та приготування до святкування Дня народження нашого ліцею. В такі дні частіше згадують про ліцей наші випускники і приходять у гості, інколи і з діловими пропозиціями. Так, Ольга Колядіна, випускниця 2003 року, зараз керівник проектів рекламної агенції LEAD9, запропонувала 2-денну справжню бізнес-практику для 10-класників, з грошовою винагородою!!! А Бабогло Антон, її колишній однокласник, тепер директор Європейського Центру Розвитку Компетентностей, прийшов з пропозицією взяти на навчально-діяльнісну літню практику кількох ліцеїстів.  З подарунком – власною новою книжкою – завітала нещодавно до ліцею випускниця 2002 року Галина Ткачук. Вона відкрила  новеньким ліцеїстам секрети та особливості літературної спільноти, дала поради, обмінялась координатами. На такі зустрічі приходять не всі сьогоднішні учні, але завжди є ті, для кого такі події стають початком нового самовизначення. Маріанна з 10 класу перша отримала від Галини Ткачук  маленьку книжку «Славка» і потім, коли всі розійшлись, ще довго спілкувалась з визнаною письменницею, яка трохи старші за неї….

«Тримаючи в руках маленьку білу книжечку із симпатичним, трохи наївним дівчам на обкладинці, відчуваєш силу тепла, яке вкладає Галина Ткачук у свої твори, і мимоволі на обличчі з’являється посмішка. 

   Щасливою, привітною і схвильованою постала перед нами молода письменниця. Не було в ній, а ні краплини пафосу, яка притаманна відомим людям, а ні страху, який зазвичай виникає перед новою аудиторією. І я зазирнувши їй в очі одразу знайшла те, що поважаю у собі – нестримну любов до життя.

   Вона впевнено розповідала про свій творчій шлях: як починала, що відчувала, які проблеми з’являлися, і як не загубити своє «я» у вирії чужих книжок. Поступово її радість та впевненість передалися й іншим учням і кожний усвідомив, що, навіть, у його віці можна стати людиною, яку знають, поважають і люблять.

   Нашому ліцею Галина Ткачук подарувала свою останню книжку і я гадаю, що багато наших ліцеїстів, знайдуть в ній щось своє. Бажаючі можуть звертатися до мене, Сотнікової Маріанни з 10-Б».