Львів потребує інвестицій. Це – аксіома. Інвестиції потрібні для розвитку, для прориву, якого так потребує місто Лева. Міська влада обіцяє до кінця року представити програму інвестиційного розвитку Львова. Побачимо, чим здивують чиновники.

А поки що важливо зрозуміти, чим є сьогодні Львів інвестиційний.

Про необхідність інвестицій, зокрема закордонних, для розвитку міста не сперечатиметься, мабуть, ніхто. Інвестиції - синонім розвитку. Особливо це стосується тих міст, в яких або поблизу яких немає власних потужних підприємств і які мусять залучати інвесторів, щоб створити нові робочі місця, продукцію, залучити кошти, інноваційні технології тощо.

І тут постає принаймні два запитання, пов'язані з інвестиційною привабливістю Львова. Перше, чи знає міська влада як привабити інвесторів - вітчизняних і з-за кордону - до Львова. Погодьтесь, стратегічний план, програма чи концепція, у якій були б відпрацьовані основні довготермінові кроки міста у цьому напрямку, вкрай необхідні. І друге: чи мають чиновники розуміння того, що ж ми хочемо від інвесторів і що можемо їм запропонувати?

Почнемо з того, як обліковуються реальні та ймовірні інвестиції у Львові. На жаль, міська влада не веде власної статистики надходжень інвестицій у місто. Як запевнив ZAXID.NET начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради Тарас Бурган, у посадовців міста немає такої можливості. Відтак, чиновники послуговуються відповідною інформацією Головного управління статистики у Львівській області.

- Якщо оперувати даними статистики, то на цей момент прямі іноземні інвестиції в місто, починаючи з часу здобуття незалежності України, становили 225,8 млн євро, - зазначив Тарас Бурган. - Якщо говорити у відсотковому співвідношенні, то капітал Угорщини становить 17%, Польщі - 16,2%, Швейцарії - 8,6%, Англії - 8,1%, США - 6,1%, Швеції - 5,8%, Кіпру - 0,6%, інших країн - 37,4%. Інвестують здебільшого у торгівлю - 52,5%, індустрію - 19,6%, транспорт - 12,6%, будівництво - 10,7%, освіту - 0,6%, готелі і ресторани - 0,5%. Інвестиції в інші галузі складають 1,8%.

В результаті на одного львів'янина припало 296,1 євро інвестицій на одну особу за часів незалежності. У європейських країнах цей показник, в середньому, становить 2-3 тисячі євро на особу.

Словом, оптимістичною ситуацію не назвеш. Чому так? Візьмемо до уваги, наприклад, місто-партнер Львова польський Вроцлав. Місто, яке схоже на Львів за багатьма параметрами. Отож, Вроцлав лише за рік отримує набагато більше закордонних інвестицій, аніж Львів має за весь час існування незалежності держави. Там, протягом останніх кількох років щорічна сума інвестицій сягає близько 1 млрд євро.

Така розбіжність в цифрах не випадкова. Не будемо зараз брати до уваги те, що Польща є членом Євросоюзу. Це, звісно, достатньо переконливий стимул для інвесторів, але є низка інших, не менш важливих, чинників, які зумовлюють прихід інвесторів у те чи інше місто. 

Принципова різниця полягає у підході влади до цього питання. Коли Вроцлав позиціонує себе містом-тигром, тамтешня міська влада активно працює над залученням інвесторів та усіляко промоціює місто, львівські чиновники зайняли позицію лінивця і основною стратегією щодо інвесторів обрали правило «головне - не заважати».

Визначальними для інвесторів при виборі місця для вкладення коштів є кілька пунктів.  Перелічимо основні з них.

Можливість вибору на інвестиційному ринку

Якщо говорити про можливість інвесторів вибирати, куди вкладати свої кошти, то у Вроцлаві цей вибір є доволі широким. В 1999-2005 роках відбулося помітне зростання закордонних інвестицій у будівельну галузь, сферу, пов'язану з обслуговуванням нерухомості, її орендою.

У Львові, як запевнив ZAXID.NET начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Тарас Бурган, можна простежити три хвилі приходу інвесторів. «Перша - це, в основному, датські, німецькі, угорські компанії, які приходили сюди, шукаючи дешеву робочу силу, вкладаючи гроші у швейну, деревообробну промисловість, - зазначив він. - Друга - ті, хто вкладає в інформаційні технології. Тобто, друга хвиля потребувала висококваліфікованих фахівців, які в Україні коштують дешевше, ніж за кордоном. І третя хвиля, яка зараз починається, це зацікавлення нерухомістю в межах міста. Якщо говорити про комерційну нерухомість, то добра перспектива для Львова - це логістичний центр, причому такі центри можуть бути розміщені не стільки в місті, а й біля нього - на наших транскордонних магістралях. І другий тип нерухомості, який цікавить інвесторів, - це так звана «історична нерухомість», себто центральна частина міста, зона ЮНЕСКО. Інвестори, які приходять в цю частину міста, уже знають, як правильно реставрувати».

Висококваліфіковані кадри

З висококваліфікованими фахівцями проблем, мабуть, не має ані перше, ані друге місто. І у Львові, і у Вроцлаві є достатня кількість вищих навчальних закладів, які готують спеціалістів різних профілів. Гіршою, щоправда, є ситуація з профтехучилищами. У Львові таки помітно брак кваліфікованих робітників на кшталт будівельників, столярів, слюсарів, оскільки ці професії перестали бути прибутковими, і молодь не хоче їх опановувати. Натомість у контексті робочої сили Львів для інвесторів може бути суттєво привабливішим за європейські міста, оскільки тут фахівці коштують дешевше, ніж в ЄС. На тлі цього нелогічними виглядають нарікання деяких фірм на дорогі робочі руки (мізки), які, за словами Тараса Бургана, навіть думають перенести зі Львова свої підприємства. Середня зарплата у Львові становить 134 євро.

Інфраструктура оточення бізнесу

У цьому пункті Львів не має чим особливо похвалитися. Головна стратегія міської влади у підході до інвесторів - «не заважати», на наш погляд, є помилковою. Звісно, це краще, аніж «заважати», однак цього недостатньо. Інвесторам від влади міста потрібно не це. Наприклад, у тому ж таки Вроцлаві пішли іншим шляхом. Тут при виконанні хоча б одного з перелічених пунктів - зведення будинку для людей або створення нових місць праці у зв'язку з новою інвестицією, купівлі будинку або будівлі чи утворення нових місць праці в зв'язку з інвестицією - інвесторам надають допомогу. Зокрема, їх частково звільняють від податків на кілька років. Залежно від суми інвестицій, цей термін коливається від 6 до 15 років.

Окрім того, тут існують програми лояльності до інвесторів у різних сферах. Йдеться, зокрема, про систему освіти, насамперед англомовні школи для дітей інвесторів, будівництво житла для них, створення комфортних умов відпочинку, як от поля для гольфу, витворення середовища іншомовних інвесторів, у якому вони могли б спілкуватися і комфортно почуватись.

- Це є найвища стадія відносин з інвестором, - запевняє Тарас Бурган. - Бо кожен інвестор, коли він приносить сюди свою інвестицію, думає, перш за все, про місцезнаходження, землю, приміщення, робочу силу і вже потім, як третій рівень, він вирішує, в якому місті його менеджерам чи йому буде комфортніше з дружиною і дітьми, чи є тут середовище іноземців, з якими можна спілкуватися. Звісно, над цим потрібно працювати і зацікавлювати інвесторів і таким шляхом. Львівська міська рада чітке бачення у цьому питанні має. І за приклад нам тут може слугувати Вроцлав, у якому в цьому плані дуже добре налагоджена робота. Але ми ще не на цій стадії. Спершу треба вирішити проблеми з бюрократією, щоб були прозорі механізми видачі дозволів та отримання землі.

Технічна інфраструктура

Рейтинги інвестиційної привабливості Вроцлава традиційно оцінюють як високі. Інститут досліджень ринкової економіки Польщі уже кілька років у своїх рейтингах інвестиційної привабливості дає Вроцлаву найвищу категорію «А». Основними критеріями в оцінці є наявність аеропорту, автостради, водної дороги, залізниці. Окрім водного сполучення, усі перелічені комунікації є і у Львові. Інша справа - питання їх якості. Тут однозначно Львову потрібно розвиватися як у плані розгалуження транспортних шляхів, так і покращення їх якості. Потрібно також розвивати якість комунальних послуг, мережу закладів культури, розваг, торгівлі.

Комунікаційна доступність, маркетингова активність місцевого самоврядування

Вроцлав має свою Інтернет-сторінку, на ній інформація для інвесторів та про інвестиції займає чимало місця. Тут можна довідатись про інвестиційний клімат, уже існуючих інвесторів, про те, що може зацікавити потенційних інвесторів тощо. Вроцлав усіляко рекламує себе, журналісти навіть за це дещо критикують місцеву владу, кажуть, що це забагато, бо місто стало привабливим, а «переварити» наслідки цієї привабливості вже не в стані. Так, у бюджеті міста на промоцію закладено близько 5 млн доларів. Натомість у Львові на веб-сторінці інформація для інвесторів і про інвесторів відсутня взагалі.

Безперечно, у Львова та Вроцлава різні стартові можливості, різні умови, в яких міста існують зараз. Але йдеться про те, що Львів мав би не те що буквально рівнятися до Вроцлава чи іншого з міст Євросоюзу чи України. Просто треба більше робити для залучення інвесторів. Отут можна було б взяти приклад з міста-тигра. Не просто стояти осторонь та чекати, поки інвестори прийдуть і тоді не заважати, а активно займатись промоцією свого міста, вести переговори з інвесторами, намагатись привабити їх умовами тут. Наразі ж у Львові, як не крути, немає інвестиційної привабливості, а, відтак, нових підприємств, заводів, готелів і можливостей для чисельних фахівців реалізувати тут свій творчий потенціал.

Мотивацією для створення такої інвестиційної привабливості для Львова може бути проведення тут Євро-2012. Уже зараз різноманітні інвестори цікавляться проектами, які до початку футбольного чемпіонату втілюватимуть в життя. Тим паче, що прибуток від таких капіталовкладень може бути чималий. Так, начальник управління архітектури Львівської міської ради Юрій Криворучко каже, що протягом чотирьох з лишком років, що залишилися до Євро-2012, Львів може отримувати щороку суму, еквівалентну десяти бюджетам міста. Інвестуватимуть в нові магістральні шляхи, ремонт доріг, будівництво нових готелів, торгівельну, туристичну та розважальну інфраструктури. І, звісно, усе це згодом також працюватиме на збільшення інвестиційної привабливості Львова.

Але наразі наша біда у тому, що в нас досі немає стратегічного плану залучення інвесторів. Його мали б напрацювати до кінця цього року. Добре буде, якщо цей план таки створять, але водночас виникає питання: чому його досі не розробили, чому така концепція не з'явилася за усі 16 років незалежності України? Адже це стратегічно необхідний документ.

Не поставивши для початку ціль і не розробивши тактику її досягнення, ми просто не знатимемо, чого хочемо і в якому напрямку рухатись для досягнення результату.

Фото з сайту www.g9e.ru

Оксана Керик  ZAXID.NET