Про що домовилися МОН і Microsoft? *

Договір між МОН та правовласником — компанією Microsoft Ireland Operations Limited — передбачає проведення до 2007 року заходів з легалізації комп'ютерних програм виробництва Microsoft , що використовуються в органах виконавчої влади. У свою чергу Microsoft пообіцяв запровадити для українських міністерств і відомств довгострокову сприятливу цінову політику. Втім, договір має доволі обмежений строк — до кінця 2009 року.

Cторони затвердили Програму ліцензування, учасниками якої можуть стати всі органи державної влади, а також підприємства та установи у сфері їх управління. Компанія постачатиме спеціально створені українізовані версії операційної системи Windows та пакет офісних програм Word, Ехсеl, Оutlооk і Рower Point українською мовою. На сьогодні Місrosoft та МОН продовжують роботу з приведення зазначених програм у відповідність до вимог української літературної мови.

Зафіксований у Програмі ліцензування прогноз обсягів закупівель становить 120 тисяч примірників операційної системи та стільки ж копій офісного пакету — приблизно порівну щороку впродовж 2005-2007 років.

Відпускні ціни правовласник встановить за погодженням з Міжвідомчою робочою групою з питань легалізації комп'ютерних програм на підставі прогнозу обсягів закупівель учасниками. За словами Валерія Лановенка, гендиректора компанії «Microsoft Україна», середній рівень цінової пропозиції (він різний в залежності від продукту) становитиме близько 60 % від базових цін. Крім того, компанія забезпечить безкоштовну технічну підтримку ПЗ, а також — за пільгових умов — його оновлення.

Як повідомив Станіслав Ніколаєнко, угода є рамковою і не передбачає умов фінансування.

— Від нас — міністерства та уряду — залежить, як ми все розкрутимо, — сказав він. — У бюджеті кожного відомства закладаються кошти на придбання ПЗ. У витратах МОН цього року на зазначені цілі заплановано близько 17 млн грн.

У Держдепартаменті інтелектуальної власності (ДДІВ) повідомили, що Міжвідомча робоча група, яку очолює перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гуржій, вирішила розпочати легалізацію саме з продуктів Microsoft та провела з правовласником попередні переговори.

«Порядок легалізації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади» * (далі — Порядок легалізації) передбачає погодження проектів подібних договорів Урядовим комітетом соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку, але такого органу в оновленому Кабінеті Міністрів немає. Саме тому, як пояснили в ДДІВ, рішення про підписання угоди було прийнято робочою групою спільно із секретаріатом Уряду.

Україна стала першою державою на території СНД, яка уклала договір про легалізацію ПЗ Microsoft у всіх державних структурах. Як повідомила президент Microsoft у Росії та СНД Ольга Дергунова, серед інших країн Співдружності корпорація має досвід співпраці з окремими органами влади у Казахстані та Російській Федерації. А на пострадянському просторі раніше від нас подібні договори уклали тільки колишні прибалтійські республіки.

Відомо, що ПЗ Microsoft легалізував уряд Македонії. У договорі, укладеному в 2003 році, на відміну від угоди з Україною, було чітко визначено ціну пакету програм ($42 без ПДВ) для кожного персонального комп'ютера за умови, що пакет буде встановлено щонайменше на 6,2 тисячі ПК.

Інвестиції в... інвестиції

Станіслав Ніколаєнко не приховував: підписання договору з Microsoft важливе, передусім, з тактичних міркувань.

— Ми граємо на випередження, — сказав він у вступному слові на прес-конференції з нагоди укладення договору. Журналістів зібрали 15 червня — майже через місяць після підписання угоди, зате якраз напередодні «Міні-Давосу», круглого столу Світового економічного форуму у Києві. Міністр висловив наміри продемонструвати потенційним інвесторам «кроки України у напрямі до цивілізованого русла співпраці зі світом».

До речі, саме під час форуму у Давосі, наприкінці січня ц.р., між Президентом України Віктором Ющенком та керівником Microsoft Білом Гейтсом були досягнуті принципові домовленості з цього приводу. А під час з'їзду європейських представництв корпорації у Чехії, у якому взяв участь і Станіслав Ніколаєнко, Біл Гейтс пообіцяв, що до наших шкіл, ПТУ, університетів та органів влади продукти Microsoft поставлятимуть за пільговими цінами.

Міністр також розповів, що питання використання ліцензійних програмних продуктів є одним з тих, які потрібно вирішити для скасування штрафних санкцій, накладених у зв'язку зі «Списком 301», і для того, щоб українську економіку визнали ринковою.

Ольга Дергунова зосередилася на сигналах, які посилає договір:

— Насамперед, це сигнал для комерційного бізнесу — відповідати тим принципам, які влада визначає для себе. І якщо органи державної влади прийняли рішення про легальне використання програмних продуктів, у представників комерційного бізнесу тепер навряд чи знайдуться аргументи, чому бізнес не може зробити аналогічний крок. Це дуже важливо, тому що другий сигнал, який дає підписання і виконання такого контракту, це — сигнал людям, що використовують інформаційні технології, про важливість дотримання цих правил щодня: на робочому місці, у себе вдома, пояснюючи це дітям.

Третій сигнал, на думку керівника московського офісу корпорації, — для інвесторів.

— Microsoft позитивно оцінює той прогрес, що відбувається і в галузі дотримання авторських прав і у сфері уваги держави до ефективності державної влади. Мені здається, це буде сигналом іншим інвесторам (не обов'язково в галузі інформаційних технологій) для того, щоб розвивати свою діяльність в Україні, — сказала Ольга Дергунова.

"Легалізація" не дорівнює "закупівля"

Договір про легалізацію продуктів Microsoft передбачає, що порядок проведення розрахунків з приводу закупівлі ПЗ органи влади визначатимуть самостійно. Керуватися при цьому вони повинні законодавством про закупівлі за державні кошти з урахуванням вимог Порядку легалізації та рекомендацій Microsoft . При цьому існують два різних підходи: власне для легалізації та для закупівлі ліцензійних примірників програм у загальному порядку.

Як повідомив Валерій Лановенко, керівник українського офісу Microsoft, договір в основному зосереджений на легалізації вже існуючих продуктів: для тих користувачів, які використовують продукти Microsoft у своїй роботі, буде придбана відповідна ліцензія. При цьому під час проведення тендерних процедур органи влади вибиратимуть з переліку сертифікованих партнерів Microsoft — зараз їх дев'ять.

А ось передбачена договором пільгова закупівля ліцензійних копій ПЗ Microsoft, як запевнив Станіслав Ніколаєнко, проходитиме за умов вільного тендеру. Міністр також відзначив, що підписання договору жодним чином не зобов'язує державні органи та навіть не надає їм рекомендацій щодо придбання виключно ПЗ компанії Microsoft .

— Ці (державні — ред.) органи вибиратимуть на свій розсуд і зможуть вибирати інші програмні продукти, з відкритим чи закритим кодом, вільні чи комерційні. Договір тільки як інструмент допоможе досягнути значної економії бюджетних коштів і дуже ефективно та швидко вирішить ті проблеми, які сьогодні існують з використанням неліцензованої продукції, — сказав Станіслав Миколайович.

На думку першого заступника голови ДДІВ Володимира Дмитришина, «якщо державні органи неправомірно використовують комп'ютерні програми, у них немає вибору —легалізовувати їх чи ні».

"Легалізація" не дорівнює "конкуренція"?

Поняття легалізації ПЗ немає в жодному з українських законів. У Концепції легалізації ПЗ і боротьби з нелегальним його використанням, прийнятій Кабінетом Міністрів у 2002 році, свідомо чи ні, не розшифрували, що таке легалізація. Визначення цього терміну з'явилося тільки торік у Порядку легалізації: «Легалізація — приведення використання комп'ютерних програм у відповідність з вимогами законодавства про авторське право шляхом заміни неліцензійних примірників комп'ютерних програм на ліцензійні».

Згідно з Порядком легалізації, органи виконавчої влади на підставі укладених договорів про легалізацію повинні передбачити у бюджетних запитах необхідні обсяги фінансування. Україна пообіцяла, що вже цього року закупить приблизно по 40 тисяч примірників операційної системи та офісного пакету Microsoft . МОН організує закупівлю комп'ютерних програм у Microsoft у визначених у договорі сертифікованих партнерів.

Розробники відкритого ПЗ стверджують, що положення договору з Microsoft суперечать правилам закупівлі за державні кошти, порушують правила конкуренції та стоять на заваді розвитку місцевої індустрії ПЗ. Крім того, на їх думку, легалізоване використання продуктів Microsoft у владних структурах змусить остаточно перейти на них і решту суспільства, поглибивши залежність країни від одного виробника програмних продуктів.

Юрій Радченко, координатор групи з розробки законопроекту про відкрите ПЗ, вважає, що проведення будь-яких державних тендерів на закупівлю ПЗ має відбуватися з позицій оцінки функціональності, якості та вартості різних програмних продуктів. Це потрібно для запобігання ситуації, коли в тендері беруть участь різні дилери одного програмного продукту або однієї монопольної компанії-розробника. За його словами, в Україні існує кілька десятків компаній, що розробляють відкрите ПЗ і можуть забезпечити комп'ютерними програмами вітчизняні держструктури: для цього їм не потрібно створювати програми «з нуля» — залишається тільки модифікувати існуюче відкрите ПЗ під потреби замовника.

Як повідомили в ДДІВ , проект договору з Microsoft було погоджено з усіма зацікавленими органами влади, в тому числі з Міністерством економіки, яке відповідає за координацію держзакупівель.

Проте заступник начальника юридичного департаменту Мінекономіки Андрій Кондратов вбачає проблему у Порядку легалізації, відповідно до якого розроблено договір: на його думку, цей нормативно-правовий документ, прийнятий Кабінетом Міністрів, був розроблений спеціально під ПЗ Microsoft.

Начальник департаменту з питань координації держзакупівель Мінекономіки Євген Мюллер сказав, що для закупівлі ПЗ Microsoft в одного учасника, необхідно буде довести відсутність конкурентів. Крім того, закуповувати в одного учасника також можна, якщо закупівля «пов'язана із захистом авторських прав».

Яким має бути ПЗ в органах влади?

Упродовж останніх років у країнах Євросоюзу окреслилася тенденція до використання в органах влади відкритих програм. У публічних сервісах, на думку експертів, використання відкритого ПЗ органами влади є обов'язковим — держава зобов'язана гарантувати громадянам вільний, постійний і безпечний доступ до публічної інформації, уникаючи при цьому необов'язкових витрат.

Так, у висновках звіту з питань вільного й відкритого ПЗ, підготовленого у 2002 році за кошти Єврокомісії, урядам країн Європейського Союзу рекомендовано використовувати комп'ютерні програми, ліцензії на які передбачають: необмежений доступ до коду програми; необмежене використання програми кінцевим користувачем; право відтворювати та поширювати необмежену кількість копій, модифікувати, відтворювати та розповсюджувати необмежену кількість копій модифікованого ПЗ на аналогічних ліцензійних умовах; використовувати будь-які частини програми для використання в іншому ПЗ. Такі характеристики притаманні саме ліцензіям, за якими поширюються відкриті програми. Використання закритих (пропрієтарних), ліцензія на які не передбачає жодної із цих характеристик, і до яких відносяться ПЗ Microsoft , допускається в крайньому випадку.

— Якщо виходити з потреби швидкої легалізації продуктів Microsoft — договір вирішує це завдання, — каже Юрій Радченко. — Але стратегічно він залишає державний сектор у залежності від одного виробника. Коли у Європі через п'ять років у публічних сервісах завершать перехід на відкрите ПЗ, ми залишимося на закритому.

Якими міркуваннями керувалася Міжвідомча робоча група з питань легалізації, приймаючи рішення про укладення договору з Microsoft , читайте у матеріалі В.Дмитришина та В.Березанської "Від Концепції до Договору".

Відкрите ПЗ — поза законом?

Прихильники використання відкритого ПЗ стверджують, що для швидкого вирішення проблеми піратства таке ПЗ є кращим варіантом, ніж пропрієтарне, тому, що ліцензії на відкриті програми безкоштовні (хоча не є безкоштовною їх підтримка або модифікація — ред.) та дозволяють включитися вітчизняним програмістам у розробку ПЗ відповідно до національних, а не закордонних потреб.

В Україні, на їх думку, законодавство про авторське право прописане саме під пропрієтарну модель. Незважаючи на те, що ліцензії на відкрите ПЗ розроблені відповідно до міжнародних вимог, його використання у вітчизняних органах державної влади заблоковане. За словами Юрія Радченка, звичайному користувачеві ці продукти майже не відрізнити від пропрієтарних, за допомогою яких можна набирати тексти чи заходити в Інтернет. Основна відмінність між ними — у юридичних тонкощах.

На думку експертів*, жоден з програмістів, який бере участь у створенні чи модифікації відкритої програми, не є ексклюзивним власником майнових прав. Отже, немає певної особи чи компанії, від якої залежало б майбутнє того чи іншого програмного продукту, ніхто не може обмежити в односторонньому порядку спосіб його використання.

— Розробник відкритої програми дозволяє вам безкоштовно користуватися цією програмою, змінювати її. Такими є умови його ліцензії. Але проблема в тому, що відповідно до закону про авторське право ви повинні заплатити розробнику ПЗ авторську винагороду. Законодавство також вимагає, щоб була укладена відповідна письмова угода. Але це фізично неможливо — відкриті програми розробляють десятки тисяч людей по всьому світу, — каже Юрій Радченко.

За його словами, під час перевірки ліцензійності ПЗ державні органи висувають вимоги щодо наявності фірмової упаковки, сертифікатів, наклейок, платіжних документів про придбання ПЗ. Дотримання таких вимог при ліцензійному використанні відкритих програм «фізично» неможливо. Цю проблему, на його думку, може вирішити спеціальний закон про використання відкритого ПЗ в державних структурах.

Проект закону вперше потрапив до Верховної Ради у 2002 році. Однак, через недосконалість його термінології, документ забракували ще в апараті Верховної Ради. За іронією долі саме через відсутність відповідних понять у законодавстві — Конституційний Суд минулого року відмовив у відкритті провадження щодо конституційності низки положень законодавства про авторське право, наказу МОН про легалізацію ПЗ Microsoft та меморандумів про співпрацю, укладених між міністерством та корпорацією. Ці акти, на думку 46 народних депутатів, які підписали конституційне подання, створили «прецедент технологічної залежності» країни від одного виробника ПЗ.

Цього разу в законопроекті чи не половина тексту присвячена саме визначенню термінів. Крім того, враховано низку зауважень органів виконавчої влади та експертних організацій. Зокрема, тепер проект не вимагає від органів державної влади використовувати виключно відкрите ПЗ, а тільки вказує сфери, де таке використання є бажаним.

Міністр Станіслав Ніколаєнко каже, що ставиться до законопроекту «нормально», але сьогодні органам державної влади краще використовувати продукти Microsoft : "Якщо ми матимемо змогу самі забезпечувати себе, то що тут такого страшного", — сказав міністр, — "Ми й самі складаємо багато програм. Але це вузькі, спеціальні, наукові, технічні програми тощо. Сьогодні ми не можемо забезпечити тієї якості і кількості, як Microsoft" .

У новій версії проекту його автори вирішили не обмежуватися питаннями використання ПЗ, а ввели такі поняття як відкрита та закрита інтелектуальна власність. Це, за словами Юрія Радченка, пов'язано з тим, що на сьогодні застосування відкритих ліцензій поширилося на інші об'єкти інтелектуальної власності, зокрема на музику та фільми. У результаті, зареєстрований 16 травня ц.р. проект закону отримав назву «Про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі господарства». При цьому Юрій Радченко визнає: законопроект є доволі інноваційним навіть за європейськими стандартами.

Примітки:

1 * Тут і далі під "відкритим програмним забезпеченням" маються на увазі комп'ютерні програми з відкритим доступом до програмного коду, і ліцензія на які дозволяє необмежене відтворення , адаптацію відповідно до потреб користувача, модифікацію, використання для створення інших програм. до тексту

2 * Сторони не поспішали оприлюднити договір, укладений ще 19 травня ц.р. Його текст вдалося віднайти тільки на веб-сайті одного з українських партнерів корпорації. У Microsoft Україна підтвердили - цей текст відповідає оригіналу. до тексту

3 * Постанова КМУ від 4 березня 2004 р. № 253 до тексту

4 * Free Software / Open Source: Information Society Opportunities for Europe, 2000. Звіт робочої групи з відкритого ПЗ, створений за інііцативою генерального директорату Єврокомісії з питань інформаційного суспільства до тексту