Перший технополіс країни розпочинає роботу

Мета їхньої спільної діяльності — інтенсифікація наукових розробок та впровадження у виробництво конкурентоспроможної продукції. Взаємовідносини між учасниками та партнерами технополісу визначатимуться окремими угодами. Учасниками технополісу можуть стати установи, підприємства і компанії, які володіють потужним науково-технічним потенціалом, сучасними технологіями та здатні випускати конкурентоспроможну інноваційну продукцію.

Як швидко від технополісу можна очікувати практичних результатів? З цим запитанням ми звернулися до директора технополісу Валерія Барбаша

— Поки що зроблено перші кроки. Відповідно до Указу Президента України «Питання Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Вчена рада у вересні цього року затвердила основну концепцію технополісу та його президента — ректора «КПІ» Михайла Згуровського. До дня презентації ми планували також відкриття центру технополісу, але не з нашої вини ця подія затримується. Та невдовзі матимемо окреме приміщення, де будуть сконцентровані: база даних, бібліотека, конференц-зал, відділ трансферу технологій, бізнес-інкубатор. Першими фірмами, які на правах учасника увійшли до нашого технополісу, стали ТОВ «Долина джерел «Україна» та компанія «Інком». До співпраці запрошуємо всіх бажаючих.

— Будуючи структуру технополісу, ви посилалися на закордонний досвід чи шукали своє?

— Звичайно, прагнули знайти своє, оскільки закордонні механізми не завжди для нас прийнятні. Ось, наприклад, зараз у нашому університеті за програмою ЮНЕСКО «Темпус» працює міжнародний семінар, зарубіжні учасники якого діляться власним досвідом роботи у технополісах. Зокрема, колеги зі Швеції розповіли, що технополісу Королівського технічного університету фінансами суттєво допомагає держава. Ми ж на таке не можемо розраховувати. Законодавство нашої країни стосовно цієї сфери діяльності теж відрізняється. Тому максимально пристосувавшись до наших умов, розробили власну структуру. Це наше ноу-хау.

— Якою буде участь студентів у «Київській політехніці»?

— Якнайширшою. Бізнес-інкубатор як складова технополісу, спонукатиме та заохочуватиме студентів до роботи над науковими розробками, які потім відбиратиме експертна рада. Потім з відібраними проектами буде працювати науково-технічна рада. А загальні стратегічні рішення прийматиме координаційна рада. Наші студенти мають можливість на практиці засвоїти механізми охорони прав своєї інтелектуальної власності. Один з відділів технополісу займається авторським правом і питаннями менеджменту знань, другий опікується промисловою власністю, а третій є центром трансферу технологій. Словом, наша діяльність спрямована на те, щоб студенти знали, як захищати, впроваджувати та продавати свої наукові розробки. Не остання роль у просвітницькій діяльності належить і журналу «Інтелектуальна власність».

— Знайомлячи зарубіжних гостей — учасників семінару — з вашими здобутками та планами, вдалося чимось їх здивувати?

— Дивувати поки що нічим, бо тільки починаємо, але вони вітають наш ентузіазм і швидкі темпи, адже в Україні наш технополіс — перший. Вже домовилися про спільні наукові проекти у галузі електроенергетики з технополісом Королівського технічного університету, — підсумував розмову Валерій Анатолійович.

Серед присутніх на презентації технополісу «Київська політехніка» був і Валентин Підвисоцький — директор Центру інвестиційно-інноваційної програми національного Інституту стратегічних досліджень. Схвально оцінивши ініціативу «КПІ», він, зокрема, сказав:

— Технополіс допоможе залучити до інновацій банки, страхові компанії, венчурні фонди. При нинішньому недосконалому правовому регулюванні, недостатній капіталізації і комерціалізації наукових розробок така гнучка система, як технополіси, — найбільш оптимальна. Сьогодні в «Київській політехніці» вже є ідеї та високі технології, які можуть зацікавити державу. Потрібно їх представити нашим венчурним фондам та іншим фінансовим структурам і довести, що вкладати у них кошти — вигідно. Технополіси цінні ще й тим, що дають можливість диверсифікувати ризики між всіма учасниками.

(запитувала Ольга Сільченкова)