|
|
|
|
Консультант Вероніка Березанська,
заступник головного редактора «ІВ» з питань експертизи, судовий експерт з питань інтелектуальної власності
|
Запитання:
Які головні умови охороноздатності позначення, що може використовуватись у якості торговельної марки? Чому загальновживані позначення чи позначення, що носять описовий характер, не можуть отримати охорону як торговельні марки? |
Відповідь: В усьому світі існує два основних типи умов, яким повинно відповідати позначення для того, щоб використовуватись у якості торговельної марки. Перший тип умов пов'язаний із головною функцією і призначенням торговельної марки, а саме із можливістю відрізняти товари і послуги одних осіб, для яких використовується торговельна марка, від товарів і послуг інших осіб. Другий тип умов відноситься до можливого негативного впливу торговельної марки, якщо вона може ввести в оману щодо товару (послуги), місця походження товару, дійсного виробника товару, чи особи, яка надає послугу, або порушує публічний порядок чи мораль. Зазначені умови охороноздатності торговельної марки існують практично у всіх національних законах. Вони оговорені в статті 6 quinquies B Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, в якій зазначено, що торговельні марки, які підпадають під дію статті 6 quinquies, можуть бути відхилені при реєстрації, зокрема, у випадку, «якщо знаки позбавлені будь-яких відмітних ознак або складені виключно із знаків чи зазначень, що можуть застосовуватися у торгівлі для позначення виду, якості, кількості, призначення, вартості, місця походження продуктів чи дати їх виготовлення» або, якщо «знаки суперечать моралі чи громадському порядку та, особливо, якщо вони можуть ввести в оману громадськість».
Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону, зокрема, позначення, «які складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг».
Відповідно до пункту 4.3.1.5 Правил складання подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.95 № 116, в редакції наказу від 20.08.97 № 72, «до позначень, що є загальновживаними для товарів певного виду, належать позначення, які використовуються для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару або товару такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями».
Загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду вважаються такі назви, які використовуються усіма виробниками цих товарів чи особами, що надають ці послуги, в одному, відомому та визнаному усіма ними значенні, та не потребують додаткового аналізу і доказів.
Інформаційними джерелами для визначення видових позначень товарів (послуг) можуть бути, зокрема, Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП), Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, Українська класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності, Класифікація видів економічної діяльності які базуються на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, Перелік неприватних назв фармацевтичних субстанцій, що видається Всесвітньою організацією охорони здоров'я, а також інші відповідні офіційні видання (стандарти, довідники, словники та енциклопедії).
Відповідно до пункту 9.48. рекомендацій ВОІВ (Основи інтелектуальної власності. ВОІВ — К.:, Юридичне видавництво «ІН ЮРЕ», 1999. — 578) «описовими позначеннями є такі позначення, які служать в торгівлі для зазначення виду, якості, передбачуваного призначення, вартості, місця походження, часу виготовлення або будь-якої іншої властивості товарів, на яких товарний знак призначений використовуватись або використовується». Таким чином, позначення, що вказують на вид (рід), до якого належить товар, використовуються для зазначення передбачуваного призначення товару або його характеристик, властивостей можна вважати описовими.
Зазначене дає можливість розрізняти поняття «позначення, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду» і «позначення, які складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення товару або послуги». Але і в одному випадку, і в другому такі позначення не мають розрізняльної здатності стосовно товарів (послуг), на яких (для яких) їх використовують, і не можуть бути зареєстровані як торговельні марки. |
|
Запитання: Які права отримує користувач, купуючи примірник комп'ютерної програми?
|
Відповідь: Це питання є дуже важливим як для суб'єктів ринку програмного забезпечення, так і для фіскальних органів, які з метою визначення податкової бази і об'єкта оподаткування мають розуміти, що відбувається: продаж фізичного об'єкта —примірника програми чи передання авторських прав на комп'ютерну програму. Якщо правомірно реалізується примірник комп'ютерної програми, це в жодному разі не передбачає передання авторських прав, як це і визначено положеннями чинного законодавства про те, що авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного та відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки. В такому випадку є цілком правомірним нарахування в повному обсязі податків, як у разі здійснення певної товарної операції. Однак на ринку програмних продуктів існує практика, коли правовласник пропонує приєднання до ліцензійного договору, чим власне підтверджує надання користувачу права на використання комп'ютерної програми певним чином та за певних умов, тобто має місце «надання права на користування будь-яким авторським правом на ... комп'ютерні програми». Це ж саме стосується і створення програм на замовлення. Є досить поширеною ситуація, коли замовник, сплативши за створення об'єкта на замовлення, фактично отримує в користування примірник програми, який він може використовувати лише шляхом отримання корисних властивостей такого об'єкта, без будь-яких власне авторських прав, а усі авторські права залишаються у розробника. У такому разі треба зазначити, що при комерційному введенні в обіг правомірно відтвореного примірника комп'ютерної програми фізична або юридична особа, яка правомірно володіє таким примірником, має право без письмового дозволу автора (чи іншої особи, яка володіє майновими авторськими правами) на користування такою комп'ютерною програмою за її прямим призначенням. При цьому застосування примірника комп'ютерної програми за її прямим призначенням, з метою отримання її корисних властивостей, не являється використанням твору, а є користуванням (експлуатацією) примірником комп'ютерної програми. Враховуючи зазначене, з метою визначення прав особи, яка на законних підставах володіє примірником комп'ютерної програми і має право використовувати його за прямим призначенням для отримання корисних властивостей цього примірника програми, найближчим часом до чинного законодавства буде введена така норма: «при комерційному введенні в оборот правомірно відтвореного примірника комп'ютерної програми особа, яка правомірно володіє таким примірником, має право без письмового дозволу автора (чи іншої особи, яка є суб'єктом авторського права) на користування цим твором за його прямим призначенням». Із зазначеного аспекту користування примірником об'єкта авторського права випливає ще одне важливе питання – «вичерпання прав», тобто припинення будь-яких авторських прав на примірник твору після його першого продажу. Цей аспект є дуже важливим, особливо для масових «коробкових» версій комп'ютерних програм, які після введення їх в обіг у вигляді примірника на електронному носієві можуть продовжувати свій шлях від одного власника до іншого. Так, Директива Ради Європейського співтовариства про правову охорону комп'ютерних програм від 14.05.91 р. № 91/250/ЄЕС передбачає, що «перший продаж примірника програми в Співтоваристві носієм права або з його згоди вичерпує право на розповсюдження цього примірника в Співтоваристві, за виключенням права контролю за подальшим використанням програми чи її примірника». Вичерпання авторських прав означає, що автор, при першому введенні в обіг примірника комп'ютерної програми, в ціні реалізації такого примірника, вже отримав авторську винагороду за використання, шляхом отримання корисних властивостей комп'ютерної програми. Для автора не має значення, яка особа персонально отримує корисні властивості цієї програми, якщо при цьому не порушуються його права. Перший продаж чи інше передання права власності на примірник комп'ютерної програми автором або особою, яка має майнові авторські права або з їх згоди, вичерпує право на розповсюдження цього примірника в Україні, за виключенням права контролю за подальшим використанням програми чи її примірника та права дозволяти найм, прокат, оренду примірника програми. І, відповідно, при подальшій реалізації примірника програми мова йде лише про відчуження об'єкта (носія), який містить в собі комп'ютерну програму.
|
|
Теми попередніх консультацій: |
Комерційні позначення: Чи вважається використанням словесного знака, зареєстрованого в Україні для 35 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (МКТП), застосування його у зовнішній рекламі в різних графічних виконаннях? |
Патенти: В яких випадках має сенс патентувати розробки, створені під час діяльності приватного підприємства? |
Патенти: Розробку нового виробу медичного призначення фахівці у сфері інтелектуальної власності рекомендують патентувати як промисловий зразок. Який захист можна отримати внаслідок такого патентування і де ще можна зареєструвати свій виріб? |
Авторське право: В яких випадках суб'єкт господарювання при використанні у своїй діяльності музичного фонового супроводу шляхом прослуховування через радіоприймач звукозаписів (фонограм) має платити винагороду і кому? |
Патенти: Що є об'єктом корисної моделі? Чи визнається право на корисну модель в інших країнах? |
Патенти: Чим відрізняються по суті поняття "компонування інтегральної мікросхеми" та "топографія інтегральної мікросхеми"? |
Патенти: Кого вважають попереднім користувачем на винахід, корисну модель, промисловий зразок? Чи існує право попереднього користувача на торговельну марку? |
|
© ТОВ "Аспект-2003", 2005
e-mail: journal@intelvlas.com.ua, тел.: 8 (044) 200-88-58
|
|