English
Русский |
За матерiалами
книг Б.М.Малиновського |
Передмова |
Однiєю з трьох органiзацiй у колишньому СРСР (i єдиною в Українi), що створювала системи керування для ракет i космiчних апаратiв, включаючи бортовi ЕОМ, було i залишається Харкiвське науково-виробниче об'єднання "Хартрон" (ранiше "Електроприлад"), створене в 1959 роцi.
Близько 40 рокiв воно є головним розроблювачем систем керування, бортових i наземних обчислювальних комплексiв, складного електронного устаткування для рiзних типiв ракет i космiчних апаратiв. За цi роки створенi системи керування мiжконтинентальних балiстичних ракет СС-7, СС-8, СС-9, СС-15, СС-18, СС-19, самої могутньої у свiтi ракети-носiя "Енергiя", ракети-носiя "Циклон", орбiтальних модулiв "Квант", "Квант-2", "Кристал", "Природа", "Спектр", 152 супутникiв серiї "Космос" та iнших об'єктiв.
Першi системи керування будувалися з аналоговими приладами систем стабiлiзацiї i електро-механiчними, а з 1964 р. електронними лiчильно-обчислювальними приладами.
На етапi створення i наступного випуску електронних лiчильно-обчислювальних приладiв у Науково-виробничому об'єднаннi "Хартрон" було органiзовано сучасне i потужне виробництво модулiв, багатошарових друкованих плат, запам'ятовуючих пристроїв на феритових осердях, вирiшенi складнi науково-технiчнi проблеми забезпечення перешкодозахищеностi, високої надiйностi, стабiльностi параметрiв бортової обчислювальної технiки протягом 10-лiтнього (i бiльше) термiну експлуатацiї. Виросла цiла плеяда талановитих вчених i iнженерiв (В.П.Леонов, Г.С.Бестань, Д.Н.Мерзляков, Д.М.Смурний та iн.). Першим керiвником створеного в 1962 р. комплексу по розробцi бортової апаратури був А.Н.Шестопал. З 1966 р. по 1992 р. цей пiдроздiл очолював А.I.Кривоносов.
Генеральним директором i Головним конструктором систем керування для ракетних комплексiв у науково-виробничому об'єднаннi "Хартрон" з 1960 по 1986 рiк був Володимир Григорович Сергєєв.
Своїми спогадами про роботи виконанi в НВО "Хартрон" дiлиться головний конструктор бортових обчислювальних комплексiв "Хартрона" лауреат Ленiнської i Державної премiї України доктор технiчних наук Анатолiй Iванович Кривоносов.
"До середини 60-х рокiв визначилися, що принцип побудови систем керування на основi аналогових i дискретних лiчильно-обчислювальних пристроїв не має перспективи. Подальше удосконалення керування мiжконтинентальними балiстичними ракетами вимагало рiзкого збiльшення обсягiв iнформацiї, оброблюваної на бортi ракети в реальному масштабi часу. Було потрiбно також принципово змiнити iдеологiю регламентних перевiрок систем ракети, що базувалася на використаннi складної, дорогої i незручної в експлуатацiї пересувної iспитової апаратури, розташованої в кузовах декiлькох автомобiлiв.
Революцiйним кроком на цьому етапi стало використання в системах керування ракет бортових електронних обчислювальних машин, що забезпечували функцiонування ракетного комплексу при наземних перевiрках i в умовах польоту ракети. При цьому рiзко спрощувалася наземна апаратура, її можна було розмiстити в "оголовках" ракетних шахт, вiдмовившись вiд автопоїздiв. Можливiсть обчислення бiльш складних алгоритмiв дозволяла iстотно пiдвищити точнiсть пострiлiв.
У теоретичному комплексi, очолюваному доктором технiчних наук, лауреатом Ленiнської премiї Я.Є.Айзенбергом, було створено пiдроздiл (Б.М.Конорєв) по визначенню вимог до архiтектури й обчислювальних характеристик бортових ЕОМ та розробцi програмного забезпечення. Треба було створити не тiльки нову методологiю розробки всiх алгоритмiв i програм польоту наземних iспитiв, але i створювати нову технологiю проектування технiчних засобiв, включаючи моделюючi стенди, систему автоматизованого виробництва програм i т.iн.
Спочатку створення систем керування з бортовими ЕОМ у НВО "Хартрон" йшло двома напрямками:
- застосування бортової ЕОМ, розробленої головним пiдприємством з обчислювальної технiки Мiнiстерства радiопромисловостi СРСР - Науково-дослiдним центром обчислювальної технiки;
- використання бортової ЕОМ власної розробки.
На однiй з нарад вищого керiвництва "Хартрона" у квiтнi 1967 року Генеральний директор i Головний конструктор Володимир Григорович Сергєєв запропонував обговорити i вирiшити питання про концентрацiю сил на одному з цих напрямкiв. Усi керiвники головних пiдроздiлiв: Я.Є.Айзенберг, А.I.Кривоносов, Б.М.Конорєв, А.С.Гончар та iн. висловилися за використання бортової ЕОМ власної розробки, оскiльки в "потрiбну" машину було практично неможливо вносити необхiднi змiни в програмне забезпечення, що рiзко сповiльнило б розробку нових систем керування. Вже в 1968 роцi був випробуваний перший експериментальний зразок бортової ЕОМ на гiбридних модулях. Через 6 мiсяцiв з'явилася її трьохканальна модифiкацiя на монолiтних iнтегральних схемах. У 1971 роцi, вперше в СРСР, проведено запуск нової ракети 15А14 iз системою керування, що включала бортову ЕОМ.
Вдало обраний i успiшно реалiзований комплекс обчислювальних характеристик (розряднiсть 16, обсяг ОЗП 512-1024 К слiв, обсяг ПЗП 16 К слiв, швидкодiя 100 тис. опер/сек), надiйна елементна база забезпечила бортовiй ЕОМ унiкальний термiн життя - близько 25 рокiв, а її трохи модернiзований варiант знаходиться в експлуатацiї на бойовому чергуваннi i зараз.
З метою забезпечення малих габаритно-масових характеристик ЕОМ вперше в галузi були створенi гiбриднi мiкрозбірки схем керування оперативним запам'ятовуючим пристроєм, плоскi мiкромодулi погоджуючих пристроїв з гальванiчною розв'язкою, багатошаровi друкованi плати, виготовленi методом вiдкритих контактних площадок