This version of the page http://www.icfcst.kiev.ua/museum/Hartron_u.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-09. The original page over time could change.
Обчислювальна технiка для ракет та космiчних систем.НВО "Хартрон"
Першi бортовi ЕОМ ракетно-космiчних комплексiв та їх створювачi
Мапа музею
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi
English    Русский

За матерiалами книг Б.М.Малиновського
Передмова
Обчислювальна технiка для ракет та космiчних систем
Характеристики бортових комп'ютерiв
Перша серiйна бортова ЕОМ
Про це знали не всi
Iлюстрацiї.   Додатковi матерiали

Обчислювальна технiка для ракет та космiчних систем

Однiєю з трьох органiзацiй у колишньому СРСР (i єдиною в Українi), що створювала системи керування для ракет i космiчних апаратiв, включаючи бортовi ЕОМ, було i залишається Харкiвське науково-виробниче об'єднання "Хартрон" (ранiше "Електроприлад"), створене в 1959 роцi.

Близько 40 рокiв воно є головним розроблювачем систем керування, бортових i наземних обчислювальних комплексiв, складного електронного устаткування для рiзних типiв ракет i космiчних апаратiв. За цi роки створенi системи керування мiжконтинентальних балiстичних ракет СС-7, СС-8, СС-9, СС-15, СС-18, СС-19, самої могутньої у свiтi ракети-носiя "Енергiя", ракети-носiя "Циклон", орбiтальних модулiв "Квант", "Квант-2", "Кристал", "Природа", "Спектр", 152 супутникiв серiї "Космос" та iнших об'єктiв.

Першi системи керування будувалися з аналоговими приладами систем стабiлiзацiї i електро-механiчними, а з 1964 р. електронними лiчильно-обчислювальними приладами.

На етапi створення i наступного випуску електронних лiчильно-обчислювальних приладiв у Науково-виробничому об'єднаннi "Хартрон" було органiзовано сучасне i потужне виробництво модулiв, багатошарових друкованих плат, запам'ятовуючих пристроїв на феритових осердях, вирiшенi складнi науково-технiчнi проблеми забезпечення перешкодозахищеностi, високої надiйностi, стабiльностi параметрiв бортової обчислювальної технiки протягом 10-лiтнього (i бiльше) термiну експлуатацiї. Виросла цiла плеяда талановитих вчених i iнженерiв (В.П.Леонов, Г.С.Бестань, Д.Н.Мерзляков, Д.М.Смурний та iн.). Першим керiвником створеного в 1962 р. комплексу по розробцi бортової апаратури був А.Н.Шестопал. З 1966 р. по 1992 р. цей пiдроздiл очолював А.I.Кривоносов.

Генеральним директором i Головним конструктором систем керування для ракетних комплексiв у науково-виробничому об'єднаннi "Хартрон" з 1960 по 1986 рiк був Володимир Григорович Сергєєв.

Своїми спогадами про роботи виконанi в НВО "Хартрон" дiлиться головний конструктор бортових обчислювальних комплексiв "Хартрона" лауреат Ленiнської i Державної премiї України доктор технiчних наук Анатолiй Iванович Кривоносов.

"До середини 60-х рокiв визначилися, що принцип побудови систем керування на основi аналогових i дискретних лiчильно-обчислювальних пристроїв не має перспективи. Подальше удосконалення керування мiжконтинентальними балiстичними ракетами вимагало рiзкого збiльшення обсягiв iнформацiї, оброблюваної на бортi ракети в реальному масштабi часу. Було потрiбно також принципово змiнити iдеологiю регламентних перевiрок систем ракети, що базувалася на використаннi складної, дорогої i незручної в експлуатацiї пересувної iспитової апаратури, розташованої в кузовах декiлькох автомобiлiв.

Революцiйним кроком на цьому етапi стало використання в системах керування ракет бортових електронних обчислювальних машин, що забезпечували функцiонування ракетного комплексу при наземних перевiрках i в умовах польоту ракети. При цьому рiзко спрощувалася наземна апаратура, її можна було розмiстити в "оголовках" ракетних шахт, вiдмовившись вiд автопоїздiв. Можливiсть обчислення бiльш складних алгоритмiв дозволяла iстотно пiдвищити точнiсть пострiлiв.

У теоретичному комплексi, очолюваному доктором технiчних наук, лауреатом Ленiнської премiї Я.Є.Айзенбергом, було створено пiдроздiл (Б.М.Конорєв) по визначенню вимог до архiтектури й обчислювальних характеристик бортових ЕОМ та розробцi програмного забезпечення. Треба було створити не тiльки нову методологiю розробки всiх алгоритмiв i програм польоту наземних iспитiв, але i створювати нову технологiю проектування технiчних засобiв, включаючи моделюючi стенди, систему автоматизованого виробництва програм i т.iн.

Спочатку створення систем керування з бортовими ЕОМ у НВО "Хартрон" йшло двома напрямками:

- застосування бортової ЕОМ, розробленої головним пiдприємством з обчислювальної технiки Мiнiстерства радiопромисловостi СРСР - Науково-дослiдним центром обчислювальної технiки;

- використання бортової ЕОМ власної розробки.

На однiй з нарад вищого керiвництва "Хартрона" у квiтнi 1967 року Генеральний директор i Головний конструктор Володимир Григорович Сергєєв запропонував обговорити i вирiшити питання про концентрацiю сил на одному з цих напрямкiв. Усi керiвники головних пiдроздiлiв: Я.Є.Айзенберг, А.I.Кривоносов, Б.М.Конорєв, А.С.Гончар та iн. висловилися за використання бортової ЕОМ власної розробки, оскiльки в "потрiбну" машину було практично неможливо вносити необхiднi змiни в програмне забезпечення, що рiзко сповiльнило б розробку нових систем керування. Вже в 1968 роцi був випробуваний перший експериментальний зразок бортової ЕОМ на гiбридних модулях. Через 6 мiсяцiв з'явилася її трьохканальна модифiкацiя на монолiтних iнтегральних схемах. У 1971 роцi, вперше в СРСР, проведено запуск нової ракети 15А14 iз системою керування, що включала бортову ЕОМ.

Вдало обраний i успiшно реалiзований комплекс обчислювальних характеристик (розряднiсть 16, обсяг ОЗП 512-1024 К слiв, обсяг ПЗП 16 К слiв, швидкодiя 100 тис. опер/сек), надiйна елементна база забезпечила бортовiй ЕОМ унiкальний термiн життя - близько 25 рокiв, а її трохи модернiзований варiант знаходиться в експлуатацiї на бойовому чергуваннi i зараз.

З метою забезпечення малих габаритно-масових характеристик ЕОМ вперше в галузi були створенi гiбриднi мiкрозбірки схем керування оперативним запам'ятовуючим пристроєм, плоскi мiкромодулi погоджуючих пристроїв з гальванiчною розв'язкою, багатошаровi друкованi плати, виготовленi методом вiдкритих контактних площадок