This version of the page http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/ITsh_u.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-09. The original page over time could change.
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй та поява перших комп'ютерiв
Дд зали "Розумова машина"
Мапа музею
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi
English    Русский

Чи вiдомо Вам ?

За матерiалами книг Б.M.Малиновського
 
Золотi вiхи розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

Забута "Мисляча машина" професора О.М. Щукарьова

У квiтнi 1914 року, за чотири мiсяцi до початку Першої свiтової вiйни, професор Харкiвського технологiчного iнституту Олександр Миколайович Щукарьов на прохання московського Полiтехнiчного музею виступив тут iз лекцiєю "Пiзнання i мислення". Лекцiя супроводжувалася демонстрацiєю "машини логiчного мислення", здатної механiчно здiйснювати простi логiчнi висновки на основi вихiдних смислових посилок.
Лекцiя мала великий резонанс. Присутнiй на нiй професор О.М. Соков вiдгукнувся статтею з пророчою назвою "Мисляча машина" ("Вокруг света". -1914. -№18), в якiй писав: "Якщо ми маємо арифмометри, якi додають, вiднiмають, множать мiльйоннi числа за допомогою оберту важеля, то, очевидно, настав час мати логiчну машину, здатну робити логiчнi висновки одним натисканням вiдповiдних клавiш. Це збереже багато часу, залишивши людинi галузь творчостi, гiпотез, фантазiї, натхнення - душу життя".
Нагадаємо, що в 1914 роцi, коли було зроблено доповiдь i надруковано статтю, Алану Метiсону Тьюрингу, генiальному англiйському математику, що опублiкував у 1950 р. резонансну статтю "Чи може машина мислити?", минав лише другий рiк!
О.М. Щукарьов народився у 1864 р. в Москвi, в сiм'ї державного чиновника. Закiнчив Московський унiверситет. У 1909 р. захистив докторську дисертацiю i в 1911 р. його запросили до Харкiвського технологiчного iнституту на посаду професора хiмiї. Наступнi 25 рокiв його педагогiчної i творчої дiяльностi були пов'язанi з цим iнститутом (згодом - Харкiвський полiтехнiчний).
О.М. Щукарьов вiв велику просвiтницьку роботу, виступав з лекцiями з питань пiзнання i мислення у багатьох мiстах України, у Москвi, Ленiнградi.
Останню лекцiю О.М. Щукарьов прочитав у Харковi наприкiнцi 20-х рокiв. Свою машину вiн передав на кафедру математики Харкiвського унiверситету. В подальшому її слiди загубилися.
В iсторiї розвитку iнформацiйних технологiй в Українi i в колишньому Радянському Союзi iм'я О.М. Щукарьова пов'язане з важливим етапом у створеннi засобiв обробки iнформацiї - це активна пропаганда важливостi й можливостi механiзацiї (надалi -автоматизацiї) тих сторiн логiчного мислення, якi пiддаються формалiзацiї.

Iлюстрацiї   ›››  


| Про музей... | Мапа музею |
| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |
| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |
| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |
| Першi бортовi комп'ютери для ракет |
| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |
| Хiрург, кiбернетик, письменник |
| Унiкальнi комп'ютери |
| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |
| Фотогалерея | Книжки |
| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |