Дудки – витончене приладдя отупіння їх користувачів. Як впливає на мозок, на тонкі нервнові волокна, на вушні раковини, з рештою, ця пластмасова гидота? Мовчить медицина, але вдивіться в пики дударів  – в них вакуум. Дудки зомбують, роблять дударів тупими, слухняними тваринами, що здатні виправдати будь яке насилля над собою. Дударі – ідеальні об’єкти керування менеджерів нижчого рівня.

При цьому користувачі дудок неймовірно соромливі. Дудять вони тому, що їм соромно співати й скандувати. Вони може й хотіли би, але їм соромно (що ж люди скажуть?). Тому дудять, густо червоніють, як ідіоти посміхаються і вкриваються від приступів сорому смердючим липким потом.

Факти: на відміну  від фаєрів, дудки дозволені, більш того – бажані на трибунах.
Продавці дудок, наче мухи, злітаються в день матчу до стадіонів, і абсолютно безкарно продають там своє лайно. Але ж дудкою можна вбити!!! І ніхто їх не заарештовує, ніхто не конфіскує товар, ніхто не звертає на це кричуще неподобство взагалі ніякої уваги! Наче так і треба. Наче продаж потенційно небезпечних кустарних виробів природній й  нешкідливий. Значить це комусь вигідно. Кому? Тим, хто зацікавлений в отупінні народних мас. Тупа маса не здатна відділити зерна від полови. Вона пасивна. З неї можна ліпити все що завгодно.

Темні сили зла, що забороняють фаєри, дозволили дудки. В кротовні ці злі темні сили навіть створили культ дудки. Тому, що вони прекрасно розуміють всю небезпеку, пов’язану з активізацією перш за все соціально активної молоді, у випадку легалізації піротехники. Фаєр – свято і єднання. Дудка – жлобство і отупіння. Тупі жлоби – ідеальний об’єкт для експлуатації.

Боротьба проти дудок насправді є боротьбою із бидляцтвом, рагульством. І те, що для цього бидляцтва створені тепличні умови, особливо на фоні жорстоких репресій проти активних вболівальників за використання піротехники, спонукає замислитися. Адже тепличні умови створені чиновниками і міліцією. Чому дозволено проносити на стадіон дудки, якими можна вбити? Питання, зважаючи на вищесказане, риторичне.

Адреса матеріалу в інтернеті: http://white-blue.kiev.ua/articles/26.htm

Назад