ЄС очолює боротьбу з наслідками Чорнобиля. За двадцять років, що минули з часу Чорнобильської катастрофи, Європейський Союз спрямував понад 470 мільйонів євро на подолання наслідків лиха. Такі цифри містяться у звіті, оприлюдненому Єврокомісією до чергової річниці аварії на ЧАЕС. Більшість фінансованих ЄС проектів стосувалися соціальних, медичних та екологічних проблем, спричинених катастрофою.

Комісар із зовнішніх зв’язків та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер заявляє, що “Європейський Союз перебуває на передовій боротьби міжнародної спільноти проти наслідків Чорнобильської катастрофи. Ми продовжимо нашу співпрацю в ім’я безпечнішого довкілля для людей і безпечнішого світу для нас усіх”.

Частка ЄС становить понад чверть загального обсягу коштів, виділених на будівництво нового укриття Чорнобильської станції, що робить ЄС найбільшим донором проекту. ЄС також активно фінансував подолання соціальних наслідків закриття ЧАЕС, підвищення безпеки ядерного виробництва в пострадянських країнах та поліпшення медичного захисту постраждалих. >>> далі

Світовий Банк та ЄС: разом за допомогу бідним. Протягом останнього десятиліття ЄС і Світовий банк стали справжніми партнерами у подоланні бідності в країнах “третього світу”. Про це повідомила 21 квітня Європейська Комісія. Зокрема, тільки під час головування у Світовому банку нинішнього президента Пола Вулфовіца було розроблено втілювану зараз стратегію подолання бідності в Африці. ЄС та Світовий банк взяли активну участь у подоланні наслідків цунамі в Південно-Східній Азії, відбудові Іраку та Афганістану, створенні міжнародного Фонду боротьби проти туберкульозу та малярії. Серед останніх спільних проектів – ще й погашення боргів найбідніших країн. >>> далі

Об’єднана Європа починається з науки. Єврокомісії вдалося згуртувати понад 200 наукових об’єднань і 25 тисяч учених навколо своїх програм із наукової співпраці. Про це заявив 18 квітня Комісар з науки і досліджень Янеш Поточнік. “Об’єднана Європа неможлива без об’єднаної науки, – сказав він. – У двох сферах користь від цього особлива. По-перше, досягається відкритість наукових спільнот. По-друге, відкриваються нові можливості для молодих науковців”. Нещодавно Європейська Рада визначила інновації та наукові дослідження одним із пріоритетів ЄС, а Європарламент погодився на виділення 300 мільйонів євро додаткового фінансування науки. >>> далі

На шляху до Європи націй. Єдина Європа, заснована на засадах свободи, співпраці і різноманітності – така мета депутатської групи “Союз за Європу націй”, яка об’єднує 30 депутатських мандатів у Європарламенті. “Захист наших культурних цінностей, поступ громадянських свобод, прав і демократії, розвиток соціальної політики пліч-о-пліч з економічним зростанням – ось наші завдання”, – каже співголова фракції Крістіана Мускардині. “Збереження різноманітності та повага до інакшості – конкретні речі, які нас зближують”, – додає співголова Браян Кроулі.

Група, створена 1999 року, покладає за мету розвиток соціально-ринкової економіки, освіти і науки, захист довкілля. Її членів об’єднує неприйняття винятково матеріалістичної концепції суспільства, підкреслення поваги до національної ідентичності, мови, культури як головних складників європейської громади. У нинішньому парламенті до групи входять представники Польщі, Італії, Литви, Латвії, Ірландії та Данії. Найбільше у групі представлені поляки – 10 депутатів. >>> далі

Банки та університети: точки дотику Європейський інвестиційний банк започатковує нову програму підтримки університетської науки. Програма складається з двох частин: перша передбачає підтримку дослідницьких центрів, що існують при університетах; друга – наданнях ґрантів для молодих учених. Особливу підтримку також буде надано проектам, які передбачатимуть координування співпраці між різними університетами. Середній розмір ґранту складає 100 тисяч євро щороку на період до трьох років. Пріоритетними для підтримки Банк вважає такі ділянки досліджень, як інновації, економіка та фінанси, співпраця другого й третього сектору, соціальний вимір сталого розвитку. Заявки на участь у програмі приймаються до кінця травня. >>> далі

ЄС у кіберпросторі. Понад 1,5 мільйони європейців зареєстрували імена на домені .eu з 7 квітня, коли офіційно почалося присвоєння європейських адрес для веб-сайтів. Тільки в перші чотири години правом на реєстрацію скористалися 700 тисяч осіб, найактивнішими серед яких стали британці, німці та голландці. Заміна національних доменних імен (наприклад, .uk для Великобританії чи .fr для Франції) на спільне європейське дасть змогу ефективніше працювати як бізнесу та споживачам, так і простим громадянам. Є всі підстави вважати, що невдовзі домен .eu зможе на рівних конкурувати з такими надпопулярними, як .com чи .org. 7 грудня почалась видача імен із закінченням .eu для компаній, що мають бізнес у багатьох країнах ЄС, і тільки 7 квітня такі адреси стали видавати пересічним громадянам. Швидкість видачі досягала 76 адрес на секунду. Одержати таке ім’я можна усього за 10 євро.

Європейські посадовці очікують, що це нововведення дозволить пожвавити електронну торгівлю і створити більше робочих місць та досягти економічного зростання, що передбачено Лісабонською стратегією. 9 травня, на День Європи, веб-сторінки всіх європейських інституцій змінять свої закінчення з .eu.int на .eu. >>> далі

Директива з послуг: вихід з глухого кута. Після двох років напружених дебатів у суспільстві, Європарламент нарешті ухвалив переглянутий і виправлений варіант Директиви з вільного обігу послуг у Європі. Директива має життєво важливе значення для європейської економіки. Зрештою, вона підсумувала завдання, поставлені в угоді про утворення ЄС понад п’ятдесят років тому. Однак свого часу дискусія навколо неї була дуже гострою, адже йшлося про протистояння між соціальною та ліберальною Європою.

Але нарешті компроміс між протекціонізмом та вільним обігом послуг знайдено. Депутати ухвалили виправлений варіант Директиви, який унеможливлює нечесну конкуренцію між державами-членами ЄС і водночас гарантує максимальну свободу для бізнесу. Тепер Директиву, ухвалену в першому читанні, має затвердити Рада міністрів. З урахуванням усіх формальностей, очікують, що документ набуде чинності наприкінці поточного року. >>> далі

ЄС запроваджує візові санкції стосовно білоруських чиновників. Обмеження на в’їзд до Європи білоруських посадовців на чолі з Олександром Лукашенком підтримала вся Європа. Відповідне рішення схвалили Румунія та Болгарія, що вступають до ЄС, країни-кандидати Хорватія та Колишня югославська Республіка Македонія, потенційні кандидати Албанія, Боснія і Герцеґовина, Сербія і Чорногорія, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія.

Як уже повідомлялося, 10 квітня було накладено заборону на в’їзд до Європейського Союзу головних чиновників білоруського режиму. Як заявила міністр закордонних справ Австрії Урсула Пласснік, “відтепер накладено заборону на в’їзд до ЄС для президента Лукашенка та ще тридцятьох чиновників, відповідальних за порушення прав людини та придушення демократичних виступів у своїй країні. Життєво важливо підтримати зараз громадянське суспільство в Білорусі, тому ми плануємо посилювати контакти з опозиційними лідерами та розглянути їхню пропозицію полегшити одержання вищої освіти в ЄС для білоруської молоді”. >>> далі

Зустріч міністрів: поговорімо про енергетику. “Співпраця та діалог – це спільний інтерес і постачальників, і споживачів енергоресурсів”, – заявив Комісар з енергетики Андріс Пібальґс напередодні десятої зустрічі міністрів Міжнародного енергетичного форуму (23 – 24 квітня). Цей форум і є таким діалогом споживачів і постачальників на найвищому рівні. Він поєднає понад 70 країн, які обговорюватимуть проблеми і перспективи світового енергетичного ринку.

За словами пана Пібальґса, під час роботи форуму він має намір наголосити на потребі зробити ринок енергоносіїв більш безпечним. На думку пана комісара, слід звернути велику увагу на скорочення потреби в енергії як такої – шляхом поширення енергоощадливих технологій та промислових інновацій. >>> далі

Не бійтесь глобалізації! Глобалізація – це можливість для Європи створити здоровий інноваційний клімат. Про це заявила 21 квітня у Ґраці Комісар з конкурентності Нілі Крьос. На її думку, в Європі існує тенденція розглядати глобалізацію як небезпеку і ухилятися від відповідей на її виклики. Але “протекціонізм – це небезпечний шлях”, вважає пані Крьос. Зараз у Європі вдвічі менше коштів витрачається на дослідження та розвиток інновацій. Відповідно, ЄС потребує реформ, які мали б покласти край такій практиці і збільшити конкурентоспроможність Європи у сучасному світі. Саме через це пані Комісар закликає не боятися глобалізації, а використовувати її якомога ефективніше. >>> далі

“Презумпція відкритості” для банку. Європейський інвестиційний банк відкриває для громадськості свою документацію. Ухваливши наприкінці березня нову політику доступу до інформації, Банк починає її послідовно втілювати. Головна засада – “презумпція відкритості”: будь-яка інформація підлягає оприлюдненню, якщо не існує вагомої причини для її нерозголошення. Такими причинами можуть бути повага до професійної таємниці, що закріплена в європейському праві, а також захист особистих даних. Уже почато громадське обговорення нової політики на офіційному сайті банку. >>> далі

Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу

САЙТ ТИЖНЯ: Домен .eu: шлях до інформаційного суспільства Європи >>> далі

АНОНСИ:

25 квітня – міністри сільського господарства ЄС мають ухвалити нову програму підтримки птахівництва

3 травня – буде визначено Європейського винахідника року

3 травня – буде оприлюднено проект бюджету на 2007 – 2013 рік

Упорядник: Роман Горбик

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні