Новини ЄС-Україна

Інформаційні дні ЄС пройдуть у сільських та районних школах

Вперше 300 сільських та районних середніх шкіл України у восьми областях проведуть Інформаційні дні Європейського союзу. Проект з бюджетом 45 000 євро зініційовано й фінансується Представництвом Європейської комісії в Україні. Інформаційні дні триватимуть у квітні й травні і стануть своєрідною увертюрою до відзначення Дня Європи в Україні. „Дуже важливо, щоб молодь знала, що таке ЄС, як відносини України та ЄС можуть вплинути на їхнє життя, - заявив глава Представництва Єврокомісії Ієн Боуг. Пан посол, за його словами, має кілька запрошень щодо відвідання шкіл в рамках проекту і з задоволенням ними скористається. Щодо форм реалізації Інформаційних днів, то вони будуть найрізноманітнішими і залежать насамперед від побажання й ініціативності самих учасників проекту: вікторини, конкурси малюнків, творів, танцю, відкриті уроки, фестиваль європейської кухні тощо.

www.delukr.ec.europa.eu

Новини ЄС

Італія ратифікувала Конституцію Євросоюзу

Італія стала четвертою країною Європейського союзу, яка ратифікувала підписану у жовтні минулого року Конституцію ЄС. Остаточно документ схвалила верхня палата італійського парламенту - Сенат, підтвердивши таким чином ухвалене ще в січні рішення Палати представників. Крім Італії Конституцію ЄС уже схвалили шляхом голосування у парламентах Угорщина, Литва та Словенія. „За” проголосували на референдумі й громадяни Іспанії, хоча результати голосування має ще формально затвердити парламент. Надзвичайно важливим для ратифікаційного процесу стане наступний місяць – 12 травня питання розглядатиме німецький Бундестаг, а 29-го відбудеться референдум у Франції. Конституція ЄС набуде чинності лише після ратифікації її всіма країнами-членами ЄС.

www.euobserver.com

Фінансова підтримка Західних Балкан триває

Єврокомісія схвалила річні програми допомоги Македонії, Сербії і Чорногорії та, окремо, Косово і продовжує опрацьовувати подібні документи щодо Боснії і Герцеговини та Албанії. Такі програми є механізмом надання допомоги ЄС на реконструкцію, розвиток та стабілізацію західно-балканського регіону в рамках започаткованого 1999 року Процесу стабілізації та асоціації. Усього на період 2000-2006 років допомога Євросоюзу Західним Балканам становитиме 5 млрд. євро. Нинішнього ж року Македонія отримає 34,5 мільйона євро, Сербія і Чорногорія – 184 млн і Косово – 54 млн.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm www.euobserver.com

Сербія і Чорногорія готова до переговорів про асоціацію

Європейська комісія вважає, що Сербія і Чорногорія (колишня Югославія) готова до початку переговорів про укладення з ЄС Угоди про асоціацію і стабілізацію. Такий висновок містить відповідна доповідь комісії. „Це – початок європейського шляху для Сербії і Чорногорії, - заявив комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен. – Країна досягла великих зрушень протягом кількох останніх років, і тепер настав час переходити до нового етапу”. Закликавши не спекулювати на можливих датах приєднання країни до ЄС, комісар висловив сподівання, що країни-члени схвалять рекомендацію Єврокомісії до грудня цього року, коли відзначатиметься 10-річчя укладення Дейтонської мирної угоди. Брюссель також продовжує вивчати можливість початку переговорів з укладення асоційованої угоди із Боснією і Герцеговиною.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Комісія виділила черговий транш допомоги жертвам конфлікту в Чечні

Європейська комісія виділила чергові 22,5 млн. євро на допомогу жертвам війни у Чечні. Ці кошти підуть на підвищення безпеки, харчування, медичну допомогу, освіту для чеченських біженців у Інгушетії та Дагестані та мешканців самої Чечні, які змушені були полишити власні домівки. Допомогу буде насамперед спрямовано на потреби найвразливіших категорій потерпілих, зокрема дітей. Досі 200 тисяч осіб залишаються переміщеними в самій Чечні, 35 тисяч чеченців перебувають у Дагестані і 10 тисяч в Інгушетії. Фінансова допомога Євросоюзу буде реалізована через діючі на Північному Кавказі міжнародні організації. Усього з 1999 року на гуманітарні потреби постраждалого через конфлікт регіону ЄС виділив 148 млн. євро і є найбільшим його донором.

http://ec.europa.eu/echo/index_en.htm

Жозе Баррозу закликає до реалізму у фінансовому плануванні

„Особливо важкими” назвав переговори з ухвалення так званих фінансових перспектив ЄС на 2007-1013 роки Президент Єврокомісії Жозе Баррозу. Виступаючи перед профільним комітетом Європарламенту він зазначив, що деякі члени ЄС „не виявляють ознак гнучкості”. Жозе Баррозу заявив, що якщо країни-члени не дійдуть згоди щодо цих бюджетних перспектив до кінця нинішнього півріччя, то „це буде значний регрес для Європи”. Головною проблемою нині залишається прагнення низки членів ЄС зменшити внески до союзного бюджету з 1,14% національних ВВП, як пропонує Єврокомісія, до 1%.

Комісія вважає, що цього не досить і наводить, зокрема, такий приклад: у бюджеті 2000-2006 внески становлять 1,11%, і якщо наступного, 2007-го, вони зменшаться до 1%, то це означатиме скорочення річного бюджету на 9 млрд. євро – а саме цього року до союзу мають приєднатися Болгарія і Румунія. „Ми не можемо будувати міцнішої Європи з меншими ресурсами”, - наголосив у Європарламенті Жозе Баррозу.

http://www.europarl.europa.eu

„CARS21” провела першу нараду

Розпочала свою роботу заснована у січні група високого рівня „CARS21”, метою якої є вироблення рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності європейських автомобілів. Група складається з представників Європейської комісії, урядів країн-членів ЄС, депутатів Європарламенту, керівників автоіндустрії, представників профспілок і неурядових організацій. „Ми проаналізуємо чинне законодавство на предмет того, чи слід його спростити, переглянути, зробити ефективнішим з точки зору конкурентоспроможності нашої промисловості”, - заявив віце-президент Єврокомісії, комісар ЄС з питань індустрії і підприємництва Гюнтер Ферхойген. Він також підкреслив, що мова жодним чином не йде про вироблення протекціоністської політики. Очікується, що свої рекомендації „CARS21” надасть до кінця цього року.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Євросоюз захищатиметься від китайського текстилю

Єврокомісія має намір протидіяти надмірному експорту до ЄС китайського текстилю, обсяги якого різко зросли після 1 січня цього року, коли в рамках Світової організації торгівлі припинили діяти відповідні квоти. „Нашим завданням є забезпечити плавний транзитний період після скасування квот без завдання шкоди нашій індустрії”, - заявив комісар ЄС з питань торгівлі Петер Мендельсон. Через наплив китайського текстилю, заявляють виробники ЄС, існує загроза скорочення 1 млн. робочих місць до кінця 2006 року. Комісія має намір вживати запобіжних заходів з кількісного обмеження тієї чи іншої категорії китайського текстильного експорту терміном на один рік, хоча практика таких обмежень триватиме щонайдовше до кінця 2008-го.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Економіка ЄС зростатиме, зайнятість збільшуватиметься

Загалом позитивні прогнози щодо розвитку економіки ЄС оприлюднила Єврокомісія: цього року ВВП в країнах зони євро в ЄС зросте на 1,6%, а в союзі в цілому – на 2%, а 2006-го зростання ще збільшиться й становитиме 2,1% та 2,3% відповідно. Оптимістичні прогнози й щодо зайнятості: цього року вона зросте на 0,7%, а наступного – на 0,8%. На практиці це означатиме створення в ЄС протягом 2005-2006 років 3 млн. робочих місць. Зменшиться також середньостатистичний дефіцит держбюджетів країн ЄС – цього року з 2,7% до 2,6%.

http://ec.europa.eu/economy_finance/publications/european_economy/forecasts_en.htm

Населення ЄС зросте, але потім зменшуватиметься

Протягом наступних двох десятиліть, дослідив Євростат, загальна кількість населення ЄС 25-ти збільшиться на понад 13 мільйонів: з 456,8 до 470,1 млн. чоловік. Проте підстав для оптимізму немає: зростання на період до 2025 року пояснюється тим, що міграція в ЄС переважатиме природне зменшення населення. Вже за час з 2025 до 2050 року громадян країн ЄС стане менше на близько 20 мільйонів -- 449,8 мільйона осіб. Тобто, з нинішнього часу і протягом 45 років кількість населення сьогоднішнього ЄС зменшиться на 1,5%. Особливу стурбованість викликає прогнозоване зменшення загальної частки працездатного населення віком від 15 до 64 років -- з 67,2% станом на 2004-й рік до 56,7% у 2050-му, а це означатиме втрату за цей період 52 млн. пар робочих рук. Нині скорочення кількості населення спостерігається в сімох країнах-членах ЄС: Чехії, Естонії, Латвії, Литві, Угорщині, Польщі та Словаччині, до 2025 року до них приєднаються ще шість – Італія, Німеччина, Словенія, Португалія, Греція та Іспанія.

http://ec.europa.eu/eurostat

Країни ЄС лідирують у рейтингу вартості робочої сили

Держави „старого” ЄС впевнено очолюють світовий рейтинг вартості робочої сили, складений британською фірмою Mercer Human Resource Consulting. Першою йде Бельгія, де середньостатистичний робітник обходиться роботодавцю в 53 577 євро на рік, за нею Швеція (52 800) та Німеччина (50 445). Позаду залишилися США (33 195) та Японія (45 839). Огляд засвідчив також величезний розрив у вартості робочої сили між ЄС 15-ти та країнами, що приєдналися до нього минулого року. Так, показник Латвії становить лише 4 752 євро, Литви – 5 649, Словаччини – 6 541. Найдорожчою в цьому сенсі з нових членів ЄС є Словенія – 18 765, а найдешевшою зі старих – Португалія ( 18 889).

http://www.mercerhr.com www.euractiv.com

„Футбольне” рішення Суду гіпотетично може стосуватися й українських гравців

Суд Європейських співтовариств підтримав російського футболіста Ігора Симутенкова, що грає в іспанському „Депортиво”, у його позові проти Міністерства освіти та культури Іспанії і тамтешньої Федерації футболу. Через існуюче обмеження кількості гравців з країн-нечленів ЄС в командах іспанського чемпіонату, російському легіонеру було відмовлено в наданні ліцензії футболіста, яку мають гравці з країн-членів ЄС. Водночас Угода про партнерство і співробітництво між ЄС та РФ містить положення, яке виключає дискримінацію російських робітників в країнах союзу за національною ознакою. Справа дійшла до Суду Європейських співтовариств, який і визначив: відмова в наданні Симутенкову згаданої ліцензії суперечить положенню угоди. Таким чином Суд, серед іншого, створив прецедент, яким можуть користуватися футболісти з інших країн, які мають з Євросоюзом УПС з подібними формулюваннями. Однією з таких є Україна.

http://curia.europa.eu www.euobserver.com

Стаття

Вступ Болгарії й Румунії: експеримент із „запобіжними” статтями розпочинається

25 квітня буде підписано угоди про вступ до ЄС Болгарії та Румунії, їхнє приєднання до союзу заплановане на 1 січня 2007 року. Але майбутня урочиста процедура підписання омріяних Софією й Бухарестом документів аж ніяк не стане гарантією приєднання їх до союзу в запланований термін. Вперше в практиці розширення ЄС вступні угоди міститимуть так звані запобіжні статті, які дозволяють Євросоюзу відсунути приєднання до нього обох країн на рік у разі їхньої неготовності до вступу. Пильний моніторинг ситуації здійснюватиме Європейська комісія.

Минулого тижня свою згоду на вступ до ЄС Румунії та Болгарії дав Європейський парламент. Згода була переконливою, проте вся дискусія пройшла під заклики до вступників продовжувати реформи. Зазвичай роль Європейського парламенту у процедурі вступу тієї чи іншої держави завершується саме на наданні згоди, проте у нинішньому випадкові парламентарії висловили настійливе бажання брати участь у подальшому моніторингу і бути залученими до можливої дискусії про відсунення дати вступу. Комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен пообіцяв, що комісія враховуватиме рекомендації Європарламенту, висловивши при цьому оптимізм: „Базуючись на нинішньому розвитку Болгарії і Румунії та з нашою спільною допомогою обом країнам у їхній підготовці до вступу, я впевнений - завершення 5-го раунду розширення ЄС буде успішним”.

Рішення щодо внесення до текстів угод про вступ Болгарії та Румунії „запобіжних” статей лідери країн ЄС ухвалили у червні минулого року. До Софії та Бухаресту Брюссель завжди ставився дуже обережно. Обидві держави вважалися найслабшими, найповільнішими у реформах з усіх пострадянських країн, що отримали на початку 90-х років перспективи членства в союзі. Подавши заявки приблизно водночас з іншими, Болгарія й Румунія не змогли потрапити до когорти тих, хто приєднався до союзу торік у травні.

Цікаво, що Румунія взагалі була першою з країн Центральної і Східної Європи, що започаткували з Євросоюзом офіційні відносини – двосторонню угоду про приєднання її до Генеральної системи преференцій ЄС було підписано ще 1974 року. 1995–го підписано Європейську угоду про асоціацію і в червні того ж року Бухарест подав заявку на членство. Однак позитивне рішення Ради ЄС щодо заявки було ухвалене аж у грудні 1997-го, а переговори про вступ розпочалися у лютому 2000-го й завершилися наприкінці минулого року. Схожою є й болгарська історія: Європейську угоду про асоціацію підписано 1995-го, і в грудні цього ж року Софія подала заявку на вступ; таке ж тривале очікування рішення Ради ЄС і, в результаті, синхронний з Румунією початок переговорів. Щоправда, завершила їх Софія раніше – у червні минулого року.

Тепер ЄС закликає обидві держави не розслаблятися, а навпаки – працювати інтенсивніше.

Перед обома вступниками стоїть чимало цілком конкретних завдань, виконати які вони мають протягом наступних 20 місяців. „Болгарія повинна зосередитися на серйозних реформах, особливо в сферах судової системи, боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Судова реформа, насамперед що стосується досудового розслідування, є наріжним каменем, - заявив у Європарламенті комісар Оллі Рен. - Румунію комісія закликає рішуче продовжувати незавершені досі реформи. Це стосується ефективної імплементації реформи державного управління, боротьби з корупцією, виконання зобов’язань, взятих на себе у сферах конкуренції та довкілля”. „Стрілка годинника просувається – кожен день, тиждень, місяць, - наголосив комісар. - Підписання угоди про вступ означає згоду щодо термінів і умов приєднання, але не значить, що всі приготування завершено”. Оллі Рен запевнив, що Європейська комісія проводитиме якнайтісніший моніторинг ситуації в обох країнах і прямо застеріг: „Якщо Румунія й Болгарія будуть явно неготові до членства в ЄС, ми не вагатимемося щодо задіяння запобіжних статей, включаючи відсунення вступу на 2008-й рік”.

http://www.europarl.europa.eu