Новини ЄС-Україна

Короткострокова перспектива відносин: План дій і прогрес у реформах

Комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер переконана, що План дій Україна-ЄС „задовольняє всі бажання України щодо підвищення наших відносин на короткострокову перспективу”. „Щодо довгострокового розвитку нашого партнерства, то коли Україна досягне справжнього прогресу в проведенні внутрішніх реформ і адаптації європейських стандартів, відносини між ЄС та Україною стануть глибшими та міцнішими”, -заявила вона після підписання документу.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
www.euractiv.com

Новини ЄС

Єврокомісія схвалила підписання угод про вступ з Болгарією та Румунією

„Зелене світло” підписанню угод про вступ до ЄС Болгарії та Румунії дала Європейська комісія. Комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен заявив: „Це рішення є ще однією віхою у наших відносинах і чіткий сигнал того, що Єврокомісія вітає Болгарію та Румунію в європейській сім’ї. Однак керівництво цих країн не можуть розслаблятися: у 2005 та 2006 роках є багато важкої роботи, щоб повністю і вчасно виконати умови для членства”. Після рішення комісії схвалити підписання з Софією та Бухарестом угод про вступ має 13 квітня Європарламент, а після цього 25 квітня Рада ЄС. На цей самий день заплановано і підписання документів. В обох угодах передбачені „запобіжні статті”, які дозволяють ЄС відкласти вступ кожної з країн на рік у разі неналежного виконання ними передвступних зобов’язань. Вступ Румунії і Болгарії до ЄС заплановано на 1 січня 2007 року.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
http://euractiv.com

Тепер двері відчинені і для Молдови

Після України План дій з ЄС підписала Молдова. „Сьогодні історичний день. Підписання Плану дій надає можливість реальної інтеграції в ЄС, оскільки Молдова є однозначно європейською країною”, - заявив молдовський прем’єр-міністр Васілє Тарлєв. За його словами, 72% населення країни підтримують її інтеграцію в Євросоюз. „Двері тепер відчинені, відкриваються незаперечні переваги для Молдови, - наголосила, зі свого боку, комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики добросусідства Беніта Ферреро-Вальднер. - Тепер вона повинна демонструвати відданість нашим спільним цінностям, повинна прийняти виклик”. Під час підписання документу з боку ЄС було наголошено на необхідності проведення в Молдові 6 березня відкритих і чесних парламентських виборів.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm http://www.euobserver.com http://euractiv.com

Європейська політика сусідства робить чергові кроки

У рамках Європейської політики сусідства Єврокомісія рекомендувала інтенсифікувати відносини з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Ліваном та Єгиптом. Рекомендації зроблено виходячи з підготовлених комісією по кожній країні доповідей. Щодо трьох закавказьких держав, то тепер Рада ЄС має ухвалити рішення щодо укладення з ними Планів дій. Подібне рішення по Лівану та Єгипту вже було ухвалене раніше, хоча переговори з Бейрутом залежатимуть від політичної ситуації в країні. „Викликом для ЄС та його партнерів буде перетворити зобов’язання й прагнення, що містять ці плани, в реальність через поступові реформи, що приносять конкретні переваги для наших країн-сусідів та їхніх громадян”, - заявила комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Очікується, що Плани дій з усіма згаданими країнами будуть узгоджені до кінця 2005-го року.

http://ec.europa.eu/world/enp/index_en.htm

Розклад референдумів стає яснішим

Ще дві країни Євросоюзу - Нідерланди та Данія - визначилися з датами проведення референдумів з ухвалення Конституції ЄС. У Нідерландах голосування пройде 1 червня і матиме консультативний характер. Для нідерландців майбутній референдум стане першим в історії країни, для датчан голосування з Конституції - його заплановано на 27 вересня - буде сьомим лише щодо питань, пов’язаних із членством у Європейському союзі. Готуються до референдуму у Франції - там розпочалася кампанія, спрямована на підтримку позитивного голосування, яке має відбутися у травні чи червні.

http://www.euobserver.com

Створено спільний простір у сфері сімейного права

У ЄС 1 березня набуло чинності нове регулювання (різновид закону), яке формує спільний для союзу простір у сфері сімейного права. Відтепер, зокрема, судові рішення у галузі батьківської відповідальності будуть визнаватися в усьому союзі. Закон також забезпечує регулярні контакти дітей з обома батьками в разі їхнього розлучення і проживання після цього у різних країнах-членах. Крім цього, законодавство покликане ефективно розв’язати проблему викрадення дітей одним із батьків, оскільки встановлює жорсткі зобов’язання країн-членів щодо повернення дитини. „Закон є важливим кроком уперед у політиці ЄС щодо захисту та пропаганди прав дітей”, - заявив з приводу набуття регулюванням чинності віце-президент Єврокомісії, комісар з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні.

http://http://ec.europa.eu/justice_home/ejn/parental_resp_ec_en.htm

Євросоюз розпочав потужну антитютюнову кампанію

ЄС розпочав антитютюнову кампанію під назвою “ДОПОМОЖИ: за життя без тютюну”, на яку протягом 2005-2008 років буде витрачено 72 млн. євро. „Спричинені палінням хвороби та смерті коштують країнам ЄС 100 млрд. євро щорічно, - наголосив комісар ЄС з питань здоров’я та захисту споживачів Маркос Кипріану. – Пропагуючи молодим людям вільне від цигарок життя, кампанія також акцентує на небезпеці пасивного куріння й підтримує тенденцію заборони паління в громадських місцях”. Антитютюнові заходи передбачають спеціальний тур всіма 25 країнами-членами, який супроводжуватиметься потужною рекламою на телебаченні та в кіно. „ДОПОМОЖИ” розрахована насамперед на підлітків та молодих людей віком до 30 років, За статистикою, 650 тисяч громадян країн ЄС помирають щороку від пов’язаних із палінням хвороб.

http://http://ec.europa.eu/health/ph_determinants/life_style/Tobacco/help_en.htm

У ЄС будуть нові посвідчення водія і нові правила взаємного визнання штрафів

Європейський парламент схвалив закон, який запроваджує в Євросоюзі єдині водійські „права”. Вони матимуть форму кредитної картки і посилений захист від підробки, повинні будуть поновлюватися власниками кожні 10 років. Процес запровадження нових посвідчень у країнах-членах триватиме протягом 20 років. Тим часом міністри юстиції країн-членів ЄС досягли угоди щодо взаємного визнання штрафів за порушення правил дорожнього руху. На практиці це означатиме, що порушивши правила більш ніж на 70 євро в іншій країні ЄС, водії не зможуть сховатися від сплати штрафу у себе вдома. Нові правила мають набути чинності до 2007 року.

http://www.europarl.europa.eu http://www.euobserver.com

Європейський ордер на арешт доводить свою ефективність

Європейська комісія загалом позитивно оцінює застосування в країнах-членах Європейського ордеру на арешт, який з 1 січня минулого року замінив в ЄС процедуру екстрадиції. „Незважаючи на певні початкові затримки, ЄОА нині спрацьовує у більшості передбачених для нього випадків, - заявив віце-президент Єврокомісії, комісар ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні. – І його вплив є позитивним у сенсі деполітизації, ефективності та швидкості процедур передачі людей, які розшукуються для допитів у країнах-членах”. У першому звіті щодо імплементації ЄОА, який оприлюднила комісія, зазначено: лише за 9 місяців минулого року було видано 2 603 Європейські ордери на арешт, 653 особи заарештовано і 104 видано до інших країн-членів.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Іспанська імміграційна амністія: очікується 255 тисяч заяв

Протягом перших 16 днів після початку в Іспанії масової амністії нелегальних іммігрантів, заяви на „узаконення” подали понад 48 тисяч осіб: про це повідомив міністр праці та з соціальних питань Жезус Салдера. Він зазначив, що якщо справа триватиме такими ж темпами, то до 7 травня (кінцева дата подачі прохань) очікується 255 000 заяв. Це значно менше, аніж прогнозувалося: говорили про вісімсот тисяч потенційних прохачів. Щодо тих, хто вже подав заявки на легалізацію, понад третина є вихідцями з Еквадору, понад 16 відсотків - з Колумбії, понад 13- марокканці та цигани. Новий закон дозволяє легалізуватися в Іспанії всім, хто проживає у країні з серпня минулого року і має контракт із роботодавцем. Амністія розпочалася 7 лютого, викликавши стурбованість у деяких інших країн-членів ЄС, які побоювалися розпорошення легалізованих в Іспанії іммігрантів по всьому союзу.

http://www.euobserver.com

Європейці хочуть лідерства ЄС у співробітництві зі світом, що розвивається

Громадяни країн-членів Європейського союзу демонструють великі очікування від ЄС у його політиці розвитку – про це свідчить проведене Євробарометром опитування. 36% опитаних переконані, що найефективнішою допомога ЄС була б у боротьбі зі СНІД та іншими захворюваннями, 35% - що в галузі освіти, 25% - у подоланні бідності. Європейський союз є найбільшим у світі донором країн, що розвиваються. Ухвалена ним чотири роки тому програма Тисячолітні цілі розвитку має на меті до 2015-го зменшити наполовину той мільярд людей, що живуть сьогодні в умовах екстремальної бідності – менше ніж на один долар в день.

http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Стаття

Шлях до членства в Євросоюзі: чи варто зараз жонглювати датами?

Бажаючих взяти участь у дискусії щодо можливості членства України в Євросоюзі останнім часом не бракує. Одні гіпотетичні дати можливого приєднання міняють інші, терміни можливого підписання асоційованої угоди або ж подачі заявки на вступ продовжують гіпнотизувати суспільство видимістю близькості омріяної мети: входження до спільного європейського дому. Здається, бракує у цьому одного – усвідомлення досвіду розширення Євросоюзу, складності й тривалості самої процедури розширення і, відповідно, складності завдань, що стоять перед кожною державою, яка оголошує про амбіції приєднання до справді найпривабливішого у світі союзу.

Офіційна процедура приєднання до ЄС є усталеною: країна-аплікант подає заявку до Ради ЄС і та, в разі позитивного рішення, передає заявку Європейській комісії, яка повинна підготувати оцінку здатності країни до виконання Копенгагенських критеріїв і внести рекомендації щодо дати початку переговорів, або ж щодо недоцільності таких. У випадку позитивної рекомендації Єврокомісії Рада проводить консультації зі, знову-таки, комісією та Європейським парламентом, після чого повинна одноголосно ухвалити рішення щодо початку переговорів. Документами ЄС жодним чином не регламентується тривалість кожного етапу процесу приєднання чи всієї процедури в цілому, і про можливі терміни та передумови для успішного початку і продовження вступного шляху можна судити хіба що з практики попередніх етапів розширення.

Насамперед: коли тій чи іншій країні слід подавати заявку? Недавно, під час неформального спілкування з журналістами один високопоставлений чиновник Єврокомісії відповів на запитання „Що буде, якщо Україна подать заявку на вступ найближчими місяцями?” так: „Розумний політик завжди знає, коли настав час ставити важливе питання”. У випадку з проханням на вступ до ЄС такий час може означати згоду про бажаність приєднання до ЄС тієї чи іншої країни між усіма членами союзу – просто без цього не буде позитивного рішення Ради ЄС, головного його органу. На практиці, яка склалася після падіння Берлінської стіни у відносинах з країнами колишнього соціалістичного табору, така згода означає як мінімум укладення між ЄС та тією чи іншою країною угоди асоційованого типу.

Але підготовка й підписання такого документу – це також процедура, започаткувати яку повинно політичне рішення Ради. Наприклад, таким стало укладення 1999 року Пакту про асоціацію і стабілізацію між ЄС і п’ятьмя західнобалканськими державами: Сербією, Македонією, Албанією, Боснією і Герцеговиною та Югославією (нині Сербія і Чорногорія). Пакт передбачав і укладення угод про асоціацію і стабілізацію. Після подібного рішення Європейська комісія ґрунтовно вивчає саму можливість укладення асоційованої угоди. Наприклад, коли вже мова зайшла за Західні Балкани, у випадку з Боснією і Герцеговиною це триває від 2003 року, і поки що рішення комісії немає. У випадку ж позитивного рішення комісії розпочинаються переговори про укладення асоційованої угоди і, після цього, підписання. Скажімо, з Албанією такі переговори розпочалися у січні 2003-го, але коли документ буде підписаний, ще не ясно. Щодо Хорватії, то висновок комісії було зроблено у травні 2000 року, а угоду було підписано у жовтні 2001-го, приблизно стільки ж часу зайняли „передасоційовані” переговори і з Македонією. Далі - після підписання документу розпочинається процес ратифікації угоди парламентами країн-членів, який, як правило, триває протягом приблизно двох-трьох років.

Практика свідчить, що вже маючи чинні, або принаймні підписані асоційовані угоди (читай – маючи тверду і офіційну політичну згоду ЄС на приєднання до нього в майбутньому), бажаючі вступити до союзу подають заявки. Так, подібні угоди між ЄС та Румунією і Болгарією набули чинності 1995 року , і того ж року країни офіційно запросили членства в ЄС. Щоправда, порушують цю традицію західнобалканські держави: Македонія подала заявку на вступ до ЄС 22 березня минулого року, а Угода про асоціацію і стабілізацію набула чинності 1 квітня. Угода з Хорватією набула чинності лише на початку лютого цього року, але заявку на вступ Загреб подав ще у лютому 2003-го ( щоправда, „асоційований” документ з Хорватією було підписано ще в жовтні 2001-го, і процес набуття ним чинності дещо затягнувся). У будь-якому разі – від моменту підписання асоційованої угоди і подачі заявки на вступ до ЄС проходить, як правило, 2-3 роки.

Досить тривалою є й процедура розгляду заявки, який здійснює на доручення Ради ЄС Європейська комісія. Наприклад, заявку Польщі Єврокомісія розглядала понад три роки – від квітня 1994-го до липня 1997-го. Якщо звернутися до пізніших прикладів, то понад два роки думав Брюссель над заявкою Румунії і Болгарії, близько півтора роки – над заявкою Хорватії, і приблизно стільки ж планує думати над проханням Македонії – її, подана у квітні 2004-го року заявка є на сьогодні єдиною на розгляді в Єврокомісії. Очікується, що свою думку вона оприлюднить восени, а в грудні Європейська рада ухвалить остаточне рішення щодо початку або непочатку переговорів.

Коли є позитивне рішення Ради щодо прийнятності заявки тієї чи іншої країни на вступ до ЄС і про початок переговорів, країна-аплікант набуває статусу кандидата. Як правило, рішення про початок переговорів супроводжується визначенням принаймні орієнтовної дати цього початку. Причому між нею і рішенням Ради також проходить досить значний підготовчий період: наприклад, рішення про початок переговорів з Туреччиною було ухвалене у грудні минулого року, а розпочнуться вони (якщо, до того ж, Анкара виконає поставлені їй умови) у вересні 2005-го. Рішення щодо початку переговорів з Хорватією Рада ухвалила у червні 2004-го, а розпочатися вони повинні 17 березня – знову ж таки, якщо Хорватія виконає поставлені їй умови, пов’язані зі співробітництвом з Міжнародним трибуналом по колишній Югославії.

Нарешті – переговори. Це – найважливіша частина вступної процедури, в результаті якої узгоджуються умови приєднання держави до ЄС і , водночас, країна-кандидат приводить до союзних стандартів своє внутрішнє господарство. Вона, зокрема, повинна ухвалити й ефективно застосовувати на практиці все законодавство союзу – а це, якщо взяти паперовий еквівалент, біля 80 000 сторінок! Переговорна робота побудована на розбитті всього законодавства на глави – як правило, на 31 (хоча у випадку з Хорватією комісія запропонувала 34). Кожна з них стосується окремої сфери (юстиції, сільського господарства, митниці і так далі). Переговори – надзвичайно важкий і тривалий процес. Наприклад, Румунія розпочала його у лютому 2000-го року, а завершила у грудні 2004-го, тобто переговори тривали майже 5 років. Трохи менше часу забрали вони у випадку з Болгарією: лютий 2000-го – червень 2004-го.

Коли переговори про вступ завершено, Єврокомісія, а згодом і Європарламент санкціонують підписання Угоди про вступ між країною-кандидатом та ЄС. Документ підписує Рада ЄС.У квітні цього року це має статися з Румунією та Болгарією. Сама процедура схвалення угоди різними інституціями союзу також забирає певний час, але і підписання документів не означає автоматичного приєднання до союзу: ті ж Софія і Бухарест мають вступити до нього лише 1 січня 2007-го року. Причому майбутні угоди про їхнє приєднання до ЄС міститимуть так звані „запобіжні глави” – в них союз залишив за собою право відкласти приєднання цих держав на рік у разі, коли в них виникнуть якісь суттєві проблеми у час між підписанням і запланованим приєднанням. Можливо, така практика стане для ЄС традиційною. Хоча слід наголосити на ще одному: якщо дата приєднання до ЄС минулорічних новачків, а також Румунії і Болгарії називалася зарання, то щодо Хорватії та Туреччини, тим більше щодо Македонії та інших західнобалканських країн, Брюссель жодних дат не називає.

Отже, такою є процедура вступу до Євросоюзу. Скільки, в підсумку, вона може тривати – жодного фіксованого часу немає. Скажімо, від подачі заявки до вступу Угорщини та Польщі минуло 10 років, Кіпру та Мальти – 14, , Словенії – 8. У Румунії та Болгарії, якщо все піде за планом, цей відрізок вступного шляху забере 12 років. Але це – від часу подачі заявки. Фактично ж членський шлях до ЄС розпочинається від визнання ним так званих „чітких перспектив членства” тієї чи іншої країни – а між цим і подачею заявки проходить, як свідчить практика, 4-5 років. Щоправда, бувають і винятки: Туреччини має асоційовану угоду з ЄС з 1963 року, заявку на вступ подала 1987-го, а коли приєднається до союзу – невідомо.

http://ec.europa.eu/enlargement/index_en.htm