Вєрка  СЕРДЮЧКА

Андрій Данилко народився в Полтаві 2 жовтня 1973 року. Семикласником поступив у Театр-студію драми й комедії «Гротеск». А Вєрка Сердючка у перший раз з'явилася на сцені на КВН у Полтаві в 1989 році. Ім'я Вєрка, Андрій придумав сам, а прізвище Сердючка запозичив у своєї однокласниці Ані Сердюк. Сердючка спочатку була продавщицею, а провідницею вона стала, коли Данилко закінчив школу дизайнерів. Потім Данилко учився на продавця продовольчих товарів у «кулінарному» училищі. У 1992 році на огляді училищ були представлені дві його мініатюри - «Провідниця» і «Їдальня». У 1993 році на «Гуморині» у Полтаві Вєрка Сердючка була показана офіційно. У тому ж році Андрій з номером «Провідниця» стає лауреатом конкурсу «Всесміх-93» у Києві. Данилко зібрав бригаду - двох дівчат і конферанс'є, - і з програмою «Титанік» поїхав із концертами в Київ, а потім по всій Україні. Телекомпанія «Приват-TV» відзняла провідницю Вєрку в серії рекламних роликів одного українського банку - її полюбили. З'явилася сила-силенна піратських касет - кожна провінційна телестудія вважала нормою відзняти концерт театру Андрія Данилка в їхньому місті і потім довгенько повторювати його в ефірі. Репертуар для Сердючки створює сам Андрій, скромно називаючи те, що виходить, не піснями, а музичними номерами. Він музикант-самоучка, підбирати мелодії навчився завдяки тому, що колись фанатів від «Ласкового мая». У 1995 році Андрій, приховавши, що, він і є Вєрка Сердючка, поступив до Київського естрадно-циркового училища на відділення розмовного жанру. Того ж року Данилко на міжнародному фестивалі «Море сміху» отримав Гран-Прі. Проте Андрія вигнали з циркового училища, назвавши те, чим він займається «ряженичеством» - він став актором продюсерської агенції «Нова». У вересні 1997-го виходить перша телевізійна програма «СВ-шоу» на українському каналі «1+1». З того часу постійною помічницею Вєрки є Геля - акторка київського Театру російської драми Радмила Щоголєва. Весною 1998 року «СВ-шоу» невдало дебютувало на російському каналі РТР, а сам Данилко тоді побував кандидатом у народні депутати України від Партії Зелених. Та з осені 1998 року «СВ-шоу» йде на московському «ТВ-6» і, з часом, стає в Росії популярнішим ніж удома, в Україні. Уже будучи телезіркою, не вбоявшись за свою репутацію, Данилко в 1999 році раптом вирішили позмагатися у Всеросійському конкурсі артистів естради - Гран-Прі тоді був присуджений петербуржцеві Юрієві Гальцеву, перша премія - Андрієві, друга - москвичеві Максиму Галкіну. В новій програмі «Я - революція!» Данилко змінив імідж Сердючки - із провідниці вона перетворилася на поп-зірку. В 2001-му Маmа Music випустила перший промоційний (не для продажу) компакт-диск Вєрки Сердючки «Pirozhok», через рік вийшов офіційний збірник кращих записів 1998-2002 рр. «Неизданное»; не забарилися і перевидання - як ліцензійні, так і піратські. Доповнений кількома новими піснями збірник «Ха-ра-шо!» за підсумками 2003 року мав рекордний тираж і отримав титул «Діамантовий» - лиш в Україні було продано понад 500 тисяч офіційних копій альбому. Андрій Данилко був удостоєний звання Заслужений артист України. В жовтні розпочав роботу офіційний веб-сайт Вєрки Сердючки www.serduchka.com. В листопаді вийшов альбом «Чита-дрита» - ліцензія на його тиражування в Росії була продана за рекордну для українського шоу-бізнесу суму. До Нового 2004-го Року Андрій Данилко відзнявся відразу в трьох теле-мюзиклах, а до одного з них - «За двома зайцями» - написав більшість пісень. Проте в альбомі «Жениха хотела», що вийшов того року була лише одна нова однойменна пісня - решта йшла під вже традиційною позначкою «неизданное». Навесні 2005-го Андрій Данилко здивував всіх - випустив альбом інструментальної музики «После тебя...»