Успенська церква та меморіал загиблим в Першій світовій війні в с. Турятка.

Карта

Велике село (під 2 000 населення) в Герцаївському районі (в райцентрі живе не набагато більше народу). Довгий час село взагалі не входило в склад Буковини (було на території Румунської Молдови), та 1940р. все скоригував як захотів. До речі, Турятка заселена в основному україномовними - нечастий випадок в Герцаївському районі. Ось тут вказано, що під час перепису 1930р. жителі Турятки в повному складі ідентифікували себе як румун, що розмовляють українською мовою. Володимир Брутер вважає жителів села перехідним етносом: і не румунами, і не українцями. Гм. Пояснення дається просте: протягом ОДНОГО століття село побувало під ЧОТИРМА державами, ось вам і поєднання непоєднального...

В кінці травня 2006р. мешканці Турятки спорудили пам'ятник безвинним жертвам тоталітарного режиму, людям, які були депортовані та загнані на каторжні роботи сталінських новобудов. У 1944 році 80 громадян села було примусово відправлено на будівництво Онезького каналу. Половина з них померли з голоду та виснажливої праці і поховані у холодних землях Сибіру та Півночі. Мешканці Турятки винайшли кошти і на території місцевого храму Пресвятої Богородиці установили пам'ятний знак, викарбувавши на гранітній плиті прізвища безвинно полеглих земляків на чужині. Це вже другий пам'ятник полеглим землякам, споруджений у Глибоцькому районі. Перший торік відкрили у селі Червона Діброва. У сельчан нова ідея – вшанувати також 42 євреїв, що були розстріляні під час другої світової війни на узліссі за селом в урочищі "Біля Шнайдера".

Я була в Турятці в квітні, пам'ятника тому не бачила.

	Успенська церква

	Успенська церква в Турятці

В селі є (згідно з Реєстром національного надбання України) відразу дві пам'ятки архітектури. Це Успенська (1718р.) та Архангельська (1796р.) церкви. Мені знайти вдалося лише одну, старішу. Розпити місцевих ні до чого не привели: у вказаному жіночками напряму була лише невелика капличка і все.

А Успенську і шукати не довелося: вона розташована в гарному місці, високі ялини навколо теж непоганий орієнтир.

Церква - одна з найстаріших буковинських святинь безкупольного типу. Храм зведений з цегли, прямокутний в плані, з напівкруглою апсидою і дзвіницею, що приєднана до церкви з заходного боку. Гладкі стіни прорізані напівкруглими нішами. Над скатним дахом виростає четверик дзвіниці, який завершується барочним куполом з чітким перехватом біля основи. Об'єми перекриті напівциркульними склепіннями. Інтер'єр вдалося розгледіти лише через щілину для ключа: позолочений іконостас, більше нічого не було видно. :)

На гарновпорядкованому церковному подвір'ї є залишки якогось постаменту: від хреста, від пам'ятника румунських часів? Незрозуміло: літер на камені немає.

Біля церкви - криниця і меморіал на честь тих, хто помер під час бойових дій в Першій світовій війні (я так зрозуміла. Жодних дат на пам'ятнику). Імена всі - румунські.