В самому центрі міста, біля площі Луїзи (Luiseplatz) стоїть старовинний будинок держархіву. Князівство Гессен, як і Брауншвайг, тісно пов'язано з династією Романових, щоправда у пізніший період. Так, першою дружиною імператора Павла І була принцеса Вільгельміна (Наталія), а дружиною Миколи II - Аліса з дому князів Гессенських. Джерела, що стосуються нашої теми, зібрані у відділі Д4, Д11, Д12 держархіву. Найранніші з них стосуються військової служби в Росії ландграфа Фрідріха 1б99 р. та в 1707-1709 рр. (Д4, № 301/6; 302/1-2). Далі уміщується кореспонденція гессенських принців Людвіга та Карла під час їхнього перебування в Росії у 1723-1738 рр. (Д11, № 88-90), а також документи про шлюб ерцгерцога Людвіга Йогана Вільгельма Бруно з овдовілою княгинею Анастасією Кантемир з дому Трубецьких 1738 р. (шлюбний контракт, оізноманітні документи, деякі з них пов'язані з Києвом), документи про спадкові справи Анастасії у зв'язку зі смертю ерцгерцога 1746 р. (ДІЇ, № 87/1-7) Треба вказати й на матеріали, що стосуються подорожі до Росії у 1773-1776 рр. ерцгерцога Людвіга Гессен-Дармштадтського: листи, рахунки, тощо (Д.4.599/3, 609/5-12, 611/6), у тому числі й на документи про його військову службу в Росії 1775 р. (Д.4 № 609/4). На жаль, дуже важливу справу - щоденник цієї подорожі Людвіга (Д.4 № 609/4) - втрачено.
Комплекс документів стосується історії шлюбу та подружнього життя майбутнього імператора Павла з його першою дружиною Наталією, принцесою Гессен-Дармштадтською. Тут є листи ландграфа Людвіга IX про шлюб його доньки до міністра фон Мозера 1773 р. (Д.4 № 599/4-5), поздоровлення молодому подружжю (Д.4 № 599/6); документи про від'їзд молодих до Росії у 1773-1774 рр. (Д.4 № 600/1-2); листування Павла і Наталії з батьками, опис шлюбних справ, зроблений архіваріусом Бауром та кабінет-бібліотекарем В.Бірлігендом, та деякі інші документи 1725-1783 рр. (Д.4 № 601/1). Під сигнатурою (Д.4 № 600/4) зберігаються донесення з Петербурга 1773-1776 рр. полковника князя фон Гідевеля. Завершує цей комплекс документів справа (Д.4 № 601/3), де вміщуються колдоленції (співчуття) Павлу з приводу передчасної смерті його дружини 1776 р.
З джерел XVIII ст. можна також вирізнити мемуари гессенського капітана Бервольфа під заголовком "Подорож до Росії. 1772 р." (Д.12 № 2/7).
Великий комплекс документів стосується наполеонівських війн. Це насамперед "Записки про Росію" 1812 р., які написав офіцер Галл Батеніц Шафф (Д.12 № 12/5), списки гессенської лейб-гвардії бригади та інших учасників походу в Росію 1812 р. гессенських солдатів, офіцерів, які залишилися 13 грудня 1812 р. на тодішньому російському кордоні під Каунасом (Ковно) (Д.4 № 741/11-12).
У фонді "Графство Ербах-Шенберг"24 під сигнатурою 37/5 зберігаєт щоденник графа Людвига III, що починається з опису відвідин автором Дармштадта 1807 р. Далі автор розповідає про наполеонівські війни, похід у Росію 1812 р., московську пожежу, відступ через Березину (37/6), похідсоюзників на Париж 1815 р. (37/7). Завершується щоденник описом подорожі автора по Рейну 1833 р. (38/1).
Можна назвати й записки принца Філіпа про його подорож до Полі, й Росії 1818 р. (Д.11 № 164/3) та 1826-1829 рр. (Д.11 № 165/2-3). У справі міститься фото малюнка турецької шаблі, яку цар Микола І подарував автору записок 1828 р. Зазначимо також, що архів має цікаву колекцію портретів, серед яких є портрети осіб, що мали пряме відношення до історії Російської імперії. Серед стародруків є "летючий листок", присвячений герою Віденської битви 1683 р. українцю-галичанину Юрію Кульчицькому із його зображенням.
Ця установа є однією з 37 загальних бібліотек землі Гессен. Вона була заснована 1776 р. князем-біскупом Генрі-хом VIII фон Бібра. Основу бібліотеки склали рукописи та стародруки, що походять з відомого зібраних монастиря у Фульді. Нині тут налічується 1558 томів латинських та німецьких рукописів, 234 старовинних документи, 670 актів, 428 інкунабул, не кажучи вже про пізніші видання, 12300 дисертацій і т.д. Для дослідників історії України бібліотека цікава насамперед зібрання стародруків ХV-ХVІІІ ст., серед яких бачимо хроніки Г. Шеделя, Дж. Ботеро, "Театр Європи" та ін. У міському архіві26 Фульди нам попрацювати не вдалося. За інформацією працівників архіву, там немає якихось значних документів з історії східнослов'янських народів. Але є тут велике зібрання стародруків, які, без сумніву, мають бути цікавими для україністів. Крім вищезгаданих, у Фульді є важлива бібліотека духовної семінарії та її філія бібліотека теологічного факультету, засновані у 1985 р. У першій налічується 125 тис. томів, у другій - близько 17 тис., в тому числі невелика кількість рукописів, 56 інкунабул, кілька тисяч друків XVІ-XVIII ст., головним чином з історії церкви і теологічних. Ці раритети потрапили до бібліотеки із зібрань єзуїтського колегіуму, заснованого 1571 р., папської семінарії, започаткованої 1584 р. Подібне зібрання зберігається у бібліотеці монастиря Франенберг під Фульдою (засновано 1620 р.)27.
У цьому старовинному місті єдиним архівосховищем, що має значення для дослідника історії України, є історичний архів. Його багатющі фонди містять у собі різноманітні джерела з історії Західної та Центральної Європи. Значно менше тут матеріалів з історії Східної Європи, однак серед останніх вирізняються джерела з історії наполеонівських війн29. Є в архіві велике картографічне зібрання. Для нашої теми першорядне значення має фонд "Ганза", в якому зберігаються матеріали про торгівельно-дипломатичні відносини Кельна з членами союзу Ганза. У відділі "Ганза III", матеріали якого охоплюють 1552-1606 рр., міститься справа 136, у якій зберігаються рахунки штральзундських послів до Москви 1606 р. Можна вказати і на справи 3/369 У 1/161, 294, 359, 362, де відклалися матеріали з сторії торгівлі з Ригою (1499, Дерптом і Ревелем (1653). У фонді "Köln und das Reich-Briefe" налічується 809 листів 1357-1474 рр., що містять дані шодо Польщі, боротьби проти агресії Османської імперії, наприклад лист від 6 березня 1470 р. (737).
На жаль, у 16 найголовніших кельнських бібліотеках30, з науковою бібліотекою славістичного семінару Кельнського університету включно31, дуже мало рукописних матеріалів або стародруків, які могли б бути важливими джерелами з історії України.
У цьому старовинному університетському місті є два архівосховища: міський архів32 та університетська бібліотека. У першому джерел з історії України немає, у другому зберігається велика колекція стародруків та рукописів, що стосуються насамперед історії країн Західної та Центральної Європи у XIV-XVIII ст. Частина стародруків з університетської бібліотеки, передусім хроніки, мають певне значення як джерела з історії східнослов'янських країн.
У західній зоні ФРН знаходиться ще ряд архівосховищ, у яких відклалися джерела з історії України переважно ХІХ-ХХ ст. Чи не найбільші за обсягом державні архіви є у містах Кобленц33 та Бонн34, Дортмунд і Саарбрюкен, а також Марбург, де зібрані джерела з історії педагогіки та педагогічної думки.
Головна сторінка | Nota Bene | Генеалогія | Новини | Публікації | Архіви в Україні | Архіви в світі | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2007 - Державний комітет архівів України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@archives.gov.ua