Приймальна комісія
- Головна сторінка
- Про приймальну комісію
- Документи
- Календар
- Про університет
- Довузiвська пiдготовка
- Іспити
- Карта сайта
- Пошук сторінок
- Новини
ПРОГРАМИ З ІНОЗЕМНИХ MOB (2005 p.)
- Вимоги щодо практичного володіння
видами мовленнєвої діяльності - Мовний матеріал.
Вимоги щодо практичного володіння видами мовленнєвої діяльності
Вступник повинен мати такий рівень мовленнєвої компетенції:
Аудіювання і усне мовлення. Абітурієнт повинен розуміти іноземну мову
в обсязі тематики,
визначеної програмою середньої загальноосвітньої школи, сприймати
мовлення іншої особи при безпосередньому спілкуванні, а також
у грамзапису, усвідомлюючи як зміст аудитивного матеріалу,
так і його функціонально-стилістичні осо6ливості.
Тривалість звучання аудитивного матеріалу — до 2 хвилин, довжина фраз — до
10 слів.
Аудитивні тексти повинні складатися на базі мовного матеріалу,
визначеного програмою,
і містити в собі до 5% незнайомих слів, про значення яких можна
здогадатися.
Розуміння прослуханого перевіряється за допомогою відповіді на запитання до тексту або викладу змісту рідною мовою.
Вступник повинен адекватно реагувати на почуте під час спілкування, брати участь у бесіді та вести діалог у межах програмної тематики, реалізуючи необхідні комунікативні функції.
Бесіда-діалог повинна носити характер мовленнєвої взаємодії в межах заданої
ситуаціі. Абітуріент повинен вміти як реагувати на репліки співрозмовника,
так і стимулювати його до продовження розмови. Діалог-обмін інформацією
повинен складатись із запитань і відповідей, реплік-реакцій
і реплік-спонукань, загальна кількість яких не менша 5. Окремі
з реплік (1-2) повинні складатись
не менш як з 2-3 фраз.
Вступник повинен вміти логічно і послідовно викласти свої думки іноземною мовою
відповідно
до запропонованої ситуації в межах передбаченої програмою тематики.
Монологічне висловлювання повинне включати різноманітні мовленнєві структури,
відповідати темі
і мовним нормам, бути логічним і послідовним та складатися з лексико-граматичного
матеріалу в межах тематики, визначеної програмою середньої школи.
Обсяг висловлювання — не менше 10 фраз.
Читання і переклад. Вступник повинен вміти читати мовчки з повним розумінням змісту текст суспільно-політичного, науково-популярного або загальнотехнічного характеру, що містить до 7% незнайомої лексики, про значення якої можна здогадатися або визначити за допомогою словника. Швидкість читання — до 1 700 друк знаків за одну академічну годину.
Розуміння прочитаного перевіряється шляхом письмового викладу повного змісту
рідною мовою,
а також шляхом відповіді на запитання до тексту.
Абітурієнт повинен вміти читати без словника мовчки з розумінням основного
змісту адаптовані
та скорочені тексти з художньої, науково-популярної або суспільно-політичної
літератури,
що містять до 9% незнайомих слів , про значення яких можна здогадатись
на основі знання словотворчих елементів, подібності між лексичними
явищами у рідній та іноземній мовах,
а також контексту. Швидкість читання - 300 друк. знаків за хвилину.
Розуміння прочитаного перевіряється за допомогою відповіді на запитання до
основних фактів,
а також письмового викладу основного змісту рідною або усного
переказу тексту іноземною мовою.
Вступник повинен також вміти читати вголос адаптовані тексти художнього, науково-популярного
і суспільно-політичного характеру при швидкості 250-300 друк.
знаків за хвилину.
Розуміння прочитаного перевіряється шляхом вибіркового усного
перекладу.
Абітурієнт повинен знати основи граматики і сполучуваності слів іноземної мови,
мати запас слів, достатній для розуміння текстів середньої складності,
і вміти усно і письмово перекладати їх
на рідну мову з розрахунку 1000 друк. знаків за академічну годину.
При перекладі вступнику дозволяється користуватись двомовним словником.
На початок сторінки.
Мовний матеріал
Вступник повинен мати такий рівень мовної компетенції:
Англійська мова
Фонетика. Вимова і розпізнавання на слух усіх звуків англійської мови.
Наголос. Фразовий наголос. Поділ речень на смислові групи. Інтонація простих, складних, розповідних (стверджувальних і заперечних), питальних та спонукальних речень.
Лексика: 1000 л.о., у тому числі 850 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені за допомогою афіксів: суфіксів іменників -er, -or, -dom, -аnсe, -ence, -ing, -ment, -ness, -ity, -tion(-sion); прикмeтників -less, -full, -al, -ous, -ive, -able, -y; числівників -teen, -ty, -th; прислівників -ly; префіксiв дієслів -re; прикметників un-, dis-, а також конверсії (work — to work, rain — to rain).
Граматика:
Синтаксис. Вживання простого (поширеного, непоширеного) речення з дієслівним,
іменним і складеним присудком, простого розповідного (стверджувального
й заперечного), питального та спонукального, складносурядного
із сполучниками and, but і складнопідрядного
із сполучниками
часу та умови, а також сполучниками that, because.
Речення із зворотом There is (are).
Вживання безособових речень типу It is warm. It is late. It snows.
Складний додаток I told him to do.
Умовні речення, що виражають нереальні, неможливі дії.
Морфологія. Іменник. Вживання іменників у множині, присвійному відмінку.
Артикль. Основні випадки вживання неозначеного, означеного, нульового артиклів.
Прикметник. Вживання прикметників у вищому і найвищому ступенях, утворених за допомогою суфіксів і допоміжних слів.
Дієслово. Вживання дієслів to be, to have, a також модальних
дієслів can, may, must (have to). Безособові форми дієслова
на – ing (герундій, дієприкметник І), дієприкметник
ІІ. Вживання Present Indefinite (Simple)
для вираження звичайних дій, що відбуваються постійно, регулярно,
а також для вираження дій, що відбуваються одна за одною. Вживання
Past Indefinite (Simple)
для вираження
дій, які відбувалися у закінчений період часу в минулому; Future
Indefinite (Simple) — для вираження
майбутніх дій; Present Continuous (Progressive)
— для вираження дій, що відбуваються у момент мовлення; Past
Continuons (Progressive) –
для вираження дій, що відбувалися у конкретний момент минулого;
Present Perfect — для вираження дій, завершених
у минулому, результат яких пов'язаний
з теперішнім; Past Perfect - для вираження
минулих дій, що закінчилися до початку другої минулої дії; Present
Perfect Continuous – для вираження
дій, що почалися у минулому й тривають у теперішній момент мовлення;
Past Perfect Continuous
– для вираження дій, що почалися до другої минулої дії
та ще тривали в момент цієї другої минулої дії. Вживання Present
Indefinite — для позначення майбутньої дії у підрядних
реченнях умови і часу. Вживання Present, Past, Future Indefinite,
Present, Past Perfect (Simple) Passive.
Узгодження часів.
Прислівник.Вживання прислівників у вищому і найвищому ступенях порівняння, утворення за допомогою суфіксів і допоміжних слів.
Займенник.
Німецька мова
Фонетика. Вимова і розпізнавання на слух усіх звуків німецької мови.
Наголос. Фразовий наголос. Поділ речень на смислові групи. Інтонація різних речень.
Лексика: 1000 л.о., у тому числі 850 одиниць продуктивної лексики. Слова,
утворені від окремих
коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -eг,
-lег, -chen, -lein, -ung, -heit, -keit;
прикметників -ig, -isch, -los, -lich,
-haft, -bar; порядкових числівників -te,
-ste;
префіксів прикметників un-, префіксів дієслів zurük-,
auf-, mit-.
Дієслова з невідокремлюваними префіксами be-, ег-,
іменники, утворені шляхом словосполучення.
Граматика:
а) для усного мовлення
Синтаксис. Вживання стверджувальних речень, заперечних речень з nicht
i kein, наказових (спонукальних), питальних
речень з питальними словами та без них. Вживання речень з прямим
і зворотним порядком слів. Вживання речень з присудком, вираженим
зв'язкою з іменником чи прикметником у короткій формі (складний
іменний присудок), з простим дієслівним присудком, з простим присудком,
вираженим дієсловами з відокремлюваним префіксом у простих і складних
часових формах (Perfekt, Futurum I).
Вживання речень із складним дієслівним присудком, вираженим модальним дієсловом
з інфінітивом, дієсловом, дієсловом з zu.
Вступники повинні розпізнавати та розуміти при читанні інфінітивні групи, основні випадки вживання інфінітива з часткою zu.
Вживання складнопідрядних речень з підрядним додатковим із сполучником dab,
з порядним часу
із сполучником wenn, з підрядним причини із сполучниками weil,
da, із сполучником als для позначення одночасності
дії в головному і підрядному реченнях. Вживання складносурядних
речень
із сполучниками und, aber, denn, deshalb.
Вживання речень з підметом, вираженим займенниками mаn,
es.
Морфологія. Відмінювання і вживання іменників у різних відмінках.
Артикль. Вживання означеного артикля. Вживання неозначеного артикля. Вживання нульового артикля.
Дієслово. Утворення і вживання часових форм сильних та слабких дієслів у Präsens, Futurum, Perfekt, Imperfekt.
Вживання Präsens у значенні теперішньогоі майбутнього часу.
Вживання Perfekt у беседі і короткому повідомленні про те, що відбулося. Вживання Imperfekt у розповіді.
Прикметник. Вживання короткої форми прикметників. Утворення і вживання ступенів порівняння прикметників у різних відмінках.
Прислівник. Вживання прислівників у різних ступенях порівняння.
3айменник. Вживання особових займенників у називному, давальному і знахідному відмінках. Відмінювання і вживання вказівних займенників jеnеr, dieser, присвійних займенників, займенників wer і was.
Прийменник. Вживання прийменників з подвійним керуванням, прийменників, що
вимагають давального відмінка: aus, bei, nach,
mit, von, zu; прийменників з родовим
відмінком während;
із знахідним відмінком für, durch, ohne,
um, gegen.
б) для читання
Вступники повинні розпізнавати та розуміти при читанні інфінітивні групи, основні випадки вживання інфінітива з часткою zu.
Складнопідрядні речення з підрядним часу і сполучниками als, nachdem, в яких попередня дія виражена дієсловом в Plusquamperfekt, а наступна — дієсловом в Imperfekt.
Складнопідрядні реченння з підрядним означальним, що вводиться слолучними словами
der, die, das в усіх відмінках. Речення з пасивною
конструкцією Präsens Imperfekt Passiv.
Речення з конструкцією: habеn або sein
+ zu + Infinitiv. Речення з конструкцією:
модальне дієслово + Infinitiv Passiv.
Partizip I, Partizip II у ролі означення.
Поширене речення, виражене Partizip I, Partizip II.
Французька мова
Фонетика. Вимова і розпізнавання на слух усіх звуків французької мови.
Наголос. Поділ фраз на ритмічні групи з дотриманням liaisоn, enchainement.
Інтонація різних типів речень.
Лексика: 1000 л.о., у тому числі 850 одиниць продуктивної лексики. Слова,
утворені від відомих
коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -ment, -eur
(-euse), -ieг(-ieгe),-te, -isme, -tion, -esse; суфіксів
прикмeтників -euх (-euse), -а1,-аble, префіксів дієслова
rе-, суфіксів числівників -iеmе.
Слова з префіксом іn-.
Граматика:
Синтаксис. Вживання простого речення з дієсловом та іменним присудком.
Вживання дієслова etrе
як зв'язки (Nous sommes dans la cour). Вживання питального
речення est-ce que з питальними словами (Ou va-t-il?).
Вживання заперечної фopми peчeння з ne...pas, ne...rien, ne...jamais.
Складно-підрядні речення з підрядним умови Si…
Морфологія. Іменник. Вживання іменників у множині.
Артикль. Вживання означеного і неозначеного артиклів у їх основному значенні.
Вживання скороченої форми означеного артикля, злитих форм артикля
du, des, au, aux.
Вживання партитивного артикля з іменниками, які означають речовини
та якість (du pain, du courage).
Найбільш поширені випадки вживання нульового артикля.
Вживання вказівних та присвійних займенникових прикметників з іменниками.
Прикметник. Вживання жіночого роду, форми множини, вживання ступенів порівняння.
Дієслово. Вживання часових форм Present de L'Indicatif, Passė composė,
Futur simple,
Futur immediat, lmparfait, Passė simple, Passė immediat,
дiєслів I, II та III груп, що вивчаються
відповідно до потреб письмового/усного мовлення та читання. Вживання
зворотних дієслів
у пройдених часових формах, вживання неозначених дієслівних конструкцій.
Вживання Іmperatif (2 особа однини і множини та 1 особа множини).
Займенник. Вживання особових займенників у функції підмета і додатка (me, te, le, les, lui, vous, leur), вживання неозначено-особового займенника on, вживання займенника у, en.
Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників.
б) для читання
Морфологія. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні 3-ю
особу однини і множини
Plus-que-parfait, Forme passive,
Conditionnel Present. Безособові форми дієслова.
Займенники та частки. Відносні займенники qui, que, обмежувальна частка ne...que.
Синтаксис. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні інфінітивний
зворот з підсилювальними частками c'est...qui, c'est...que,
складнопідрядні речення, в тому числі
з підрядними умови (Si j'ai / j'avais 1e temps, j'irai / irais
au cinema).
На початок сторінки.