Майдани 2004 зібрали людей, що вимагали передусім перемін. Змін у політиці, змін в економіці, змін в соціальній сфері, змін у ставленні держави до людини і у ставленні влади до своєї відповідальності перед народом. Прагнення справедливості й чесних правил взаємовідносин між владою і суспільством змусило подолати звичну апатію та недовіру до політики. Люди вирішили спробувати чогось домогтись своєю позицією.

Проте від часів Майдану минуло два роки, а якість української державної системи і досі викликає дискусії. Початкового імпульсу до трансформації й розвитку суспільства виявилось недостатньо. Не вистачило ефективної щоденної роботи влади, не вистачило готовності політиків працювати й відмовитись від власних інтересів заради суспільних. Не стало упевненості у власних силах. І головне – бракує чіткого бачення мети всіх цих дій, заради чого готуються всі реформи, куди слід рухатись, на що спрямовувати ухвалення рішень.

Головне сьогодні, що оновлена тоді команда визнає це. Наші колеги вже визнають власні помилки. Готові зізнатися у бездарно витрачених місяцях, ресурсах, довірі людей. Отже, вони готові до налагодження конструктивної роботи, до прийняття політики національного прагматизму як спільного принципу дій. Нарешті приступити до справді масштабної реформації ключових засад діяльності суспільства.

Ми ж до цього прагнемо вже давно. Щоразу протягом всього часу після виникнення чергових труднощів ми простягали руку допомоги для реалізації основних завдань глибинних змін у державі. І щоразу зустрічали порожнечу. Зараз є шанс все змінити.

Тепер, за нашої допомоги, спільними зусиллями ми візьмемось за здійснення мрій людей, котрі вони принесли на Майдани. Антикризова коаліція, яку на вимогу виборців ми створили, програмно обрала ідеологію національної єдності, суспільної стабільності як єдину можливість розбудови сильної держави Україна. Але досягти суспільної злагоди без спільних зусиль з іншими політичними силами буде надзвичайно важко. Ми й досі прагнемо створення значно ширшого об’єднання парламентаріїв в коаліцію реальних патріотів. Сподіваюсь, тепер це вдасться реалізувати – передусім заради громадян України, яким потрібна злагоджена робота всіх гілок влади, на всіх рівнях. Досить палити солом’яну стріху, бо згорить й сама хата.

Я вважаю, головне, що дав Україні Майдан, – це вміння кожного громадянина свідомо й відкрито висловлювати свою думку щодо майбутнього держави, щодо принципів її існування. Цей досвід не можна втрачати.

Зокрема, ми згодні, що політреформа у нинішньому її вигляді ще недосконала, потребує доопрацювання й уточнення, узгодження між собою багатьох позицій. Особливо в реформі самоврядування, зміцнення влади територіальних громад. Цю ж думку висловлює і Президент України Віктор Ющенко, і Прем’єр-міністр України Віктор Янукович. На відміну від деструктивних сил, ми, хто взяли на себе відповідальність за Україну, переконані, що не скасування прогресивних змін зі зміцнення свободи і демократії в країні, а національно відповідальна і конструктивна робота над вдосконаленням законодавчих механізмів захисту прав і свобод громадян, гарантування їм високої якості життя і є нашим спільним завданням. І до цього процесу, гадаю, ми всі хотіли б залучити широкі кола громадян. Їхня активна участь у визначенні шляху розвитку держави знов потрібна. Треба зрозуміти, разом з тим, що стабільна Конституція – це стабільна держава. Заклики до постійного переписування Конституції неминуче несуть загрозу самому Конституційному ладу в Україні.

Саме тому ми з величезною повагою ставимось до народного Майдану, на якому народ шукає свою одвічну правду. Особливо тоді, коли це Майдан єднання українців.