This version of the page http://kut.org.ua/discuss_a0008.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-06. The original page over time could change.
ДеяКІ японські слова. Ірина Петриченко / Культурный тренажер. Интернет-журнал о культуре






ЧЕТЫРЕ СТИХИИ, ЧЕТЫРЕ ОСНОВЫ.
ВОДА

Вода традиционно означает вселенское стечение потенциальных возможностей, предшествующее всем формам и всему творению. Согласно древнейшим мифологическим представлениям, изначально не было ни неба, ни земли, а только «синее-синее море».

полный текст здесь

МЕСТО ВСТРЕЧИ ИЗМЕНИТЬ НЕЛЬЗЯ

Международная Ассамблея Фантастики «Портал» традиционно проходит в рамках Фантастической недели, которая также включает Фестиваль компьютерных игр «Игроград» и ярмарку «Мой компьютер». Благодаря такому сочетанию стало возможно увидеть и обозначить многочисленные связи между литературой, играми и компьютерными технологиями.

полный текст здесь

"ДЛЯ ВАС ПО БЛАТУ..."

Етимологічно корінь "кол-", виокремлений зі слова "наколка", пов’язаний зі значеннями "вбивати, приносити в жертву", з війною та ковальською справою. Це повертає нас до думки про жертовний ритуал, а також пояснює особливу роль у злочинних текстах фігури так званого "кольщика" (людина, яка створює татуювання).

полный текст здесь

ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО ДУШУ
Споріднені поняття в давніх культурах.

Останнім часом у нас яскраво помітна тенденція, говорячи про Схід, неодмінно зазначати його несхожість із так званою індо-європейською цивілізацією. Стосується це як Близького Сходу, так і Сходу Далекого. Але чи так це насправді?

полный текст здесь

«КУЛЬТУРНЫЙ ОСКАР» ХАРЬКОВА

В Харькове состоялась торжественная церемония награждения лауреатов премии «Народное признание». Ими стали деятели искусств, чьи творческие достижения по итогам конкурса на соискание премии получили наибольшее признание харьковчан.

полный текст здесь

О ВКУСНОЙ И ЗДОРОВОЙ КНИГЕ

Книга и еда идут рука об руку на протяжении всей истории человечества. В наше время стало привычным представлять книгу в качестве источника знаний, но, по замечанию культуролога С.С.Аверинцева, «книга — это книга», это нечто вполне вещное и даже съедобное!

полный текст здесь

ЯПОНСЬКИЙ ФЕНОМЕН

Суть японського феномену полягає у тому, що існує певна "шкала-ковзанка" в оцінці себе та оточуючих. Це проявляється в тому, що особистість не є і не може бути постійною і сталою одиницею.

полный текст здесь

Культурный тренажер. Интернет-журнал о культуре / Надо обсудить / Оксана ПЕТРИЧЕНКО. Пещерное искусство ХХI века ПЕЩЕРНОЕ ИСКУССТВО ХХI ВЕКА

Современная реклама интерпретирует мир через образы или представления, источниками которых часто выступают мифологические смыслы и ритуальные действия.

полный текст здесь

архив статей


можно посмотреть здесь



ДеяКІ японські слова

Ірина Петриченко, Японія.
Травень 02, 2005 р., понеділок.

Японське слово "кі": національні особливості світоглядної універсалії

Слово "кі", невід’ємна частина світовідчуття японців та представників інших культур далекосхідного регіону, уживається на позначення всього, що обертається в людському тілі та формує його (так зване "внутрішнє кі" або "мікрокосм" у звичній нам термінології) та, з іншого боку, для називання того, що надає форму і сповнює всесвіт ("зовнішнє кі" або "макрокосм"). Але зберігаючи певні універсальні далекосхідні риси, поняття "кі" в Японіі має свої специфічні національні риси.


Ієрогліф "кі".
Починаючи вивчати японську мову, майже з перших тижнів стикаєшся зі значною кількістю виразів, які стосуються сфери вираження почуттів і містять слово "кі". Як і багато інших термінів матеріальної та духовної культури, це поняття свого часу потрапило до японських островів з території давнього Китаю, але зжилося з новим ґрунтом і почало мати свої власні національні особливості. Для їхнього виявлення коротко окреслимо спочатку риси материкового понятійного "першоджерела".

Для давніх китайців термін "кі" (китайська вимова "ци", {Qi}) перш за все позначав "життєдайну силу". Архаїчний варіант ієрогліфічного написання цього слова виник із складання двох компонентів: "туман, пара, подих" та "зерно рису", тобто "плід рослини". Створений із цих двох складників даний ієрогліф "позначав те, що надає форму та сповнює Всесвіт. Таким чином, саме той факт, що це поняття об’єднує в собі два пласти значень — субстанцію, яка обертається в людському тілі та формує, створює його, з одного боку, та життя на просторі між небом та землею, з іншого, — наочно демонструє глибинну сутність терміну "кі" у давньому Китаї" (1; 24 — тут і далі переклади першоджерел виконані автором статті). Тобто, використовуючи більш звичну нам термінологію, можна сказати, що китайський погляд на поняття "кі" мав у собі одночасово і значення "мікрокосму", і "макрокосму". Доречним буде відмітити, що давні китайці самі також часто поділяли "кі" на "зовнішнє" і "внутрішнє", але і "зовнішнє", і "внутрішнє кі" не становило для них окремих субстанцій — все в природі, вважала давньокитайська філософія, вдихає та видихає "кі", взаємовпливаючи між собою.

Поняття "кі" з’явилося в Китаї близько сьомого століття до нашої ери, коли виник шлях з Індії через Гімалаї і до Чан’аню, тодішньої столиці китайської імперії. Завдяки цьому шляхові в ту епоху до Китаю "разом із буддизмом прийшла індійська медицина йогів та Аюрведи з її поняттям "прана" ["душа"], яке спочатку переклали як "вітер", а потім, створивши новий ієрогліф, стали перекладати як "кі"" (2; 2). Таким чином, до часу виникнення сполучення з давньою Індією основою китайської філософії та медицини були концепція двох доповнень-оппозицій Інь та Ян, а також вчення про Дао — ""шлях" природи та її законів" (3; 107). Після сьомого століття до нашої ери, завдяки взаємопроникненню давньоіндійської та давньокитайської культур, у Китаї виникла ідея протистояння двох вище згаданих оппозицій у вигляді антагоністичної пари понять "інівської енергетики кі" та "янської енергетики кі". У Менцзи (3 ст. до н. е.) "кі" — це сутність, яка сповнює фізичне тіло та за допомогою волі має управляти ним. Згідно класичній гадальній науці — "кі" становить субстанцію, що пов’язана з інь-ян та п’ятьма першоелементами та яка завдяки саморухові породжує буття. Чжу Сі (12 ст. н. е.) вважав ідеальний початок "лі" витоком усього живого, а "кі" — матеріальним компонентом, що творить життя (див. 4; 482).

В Японії, продовжуючи материкові традиції, слово "кі" також уживалось на позначення "макрокосму" та невід’ємного від нього "мікрокосму". Але існують і певні розбіжності з китайською філософською парадигмою. У цій статті саме хотілося б спробувати систематизувати японські національні особливості у трактуванні семантичного поля "кі" та проілюструвати їх прикладами з монографій відомих японських дослідників.

"Кі" як квінтесенція вияву почуттів

Один із дослідників — Дої Такео (5; 109-110) — вважає, що ""кі" в основному позначає чуттєву роботу людського організму", але в таких висловах, як, наприклад, "кі га кіку" (="кі діє, функціонує", тобто — піклуватись про найдрібніші деталі), "кі га цуку" (="причепити, приклеїти кі", тобто — звернути увагу), "кі о ушінау" (="втратити, загубити кі", тобто — знепритомніти) або "кі га сусуму" (="кі просувається", тобто — активно вирішуватись), слово "кі" "позначає не стільки сферу почуттів, але здатність до прийняття рішень, волю". В інших словосполученнях, таких, наприклад, як "кі га тогамеру" (="кі допікає за власні помилки", тобто — гризе совість), "можна казати і про сферу почуттів, але то є особлива сфера, на межі між почуттями та совістю". Таким чином, автор робить висновок: "такі слова, як логіка, почуття, воля, свідомість, совість і т. п., — це переклади на нашу [японську] мову термінів європейської культури. Якщо всі ці поняття змішати докупи, ми отримаємо те, що японською мовою називається "кі"".

"Кі" як витоки світосприйняття

Але існує і майже протилежна точка зору. Так, Кімура Бін (6; 168) вважає, що "не можна погодитись сприймати "кі" як суміш усіх понять… [на зразок] логіка, почуття, воля, свідомість, совість і т. п. Усе як раз навпаки — поняття "кі" масштабніше за всі конкретні вияви сфери почуттів чи усвідомлень, адже "кі" — то джерело, звідки бере свій початок вся гамма різноманітних понять сфери людського сприйняття".

Порівнюючи дві викладені вище позиції японських дослідників слова "кі", ми схиляємося на позиції останньої, оскільки, виходячи із сфери свого вживання, поняття "кі" постає радше певним універсальним першоджерелом для конкретних проявів психічної діяльності людини.

"Кі" та "серце"/"воля"

Існує ще декілька додаткових поглядів на феномен слова "кі" в японській культурі. Так, наприклад, вчений Акацука Юкіо (7; 9) розглядає взаємозв’язки поняття "кі" з іншими близькими до нього за значенням термінами, такими, як, наприклад, "серце" чи "воля". ""Кі" — це щось подібне до невидимих для ока щупальців чи радіохвиль, які виходять з області "серця". Отже, не доторкнувшись до таких "щупальців" чи не настроївшись на відповідні "радіохвилі", неможливо зазирнути у "серце" свого співбесідника".


Изначально иероглиф Ки состоял из трех коротких восходящих линий (рис. А), обозначающих тонкое вещество, выдох и пар. Позже была добавлена линия коме (рис. В), означающая «рис». Веками иероглиф Ки имел разные значения: воздух, атмосфера, энергия, сердцевина и, применительно к человеку, — настроение, вкус, характер, намерение, душа, ум, сердце, сознание. В соответствии с этимологическим анализом иероглиф (канжи) Ки (рис. С) может быть разделен на две группы линий: первая (рис. D), кигамае, — изначальное Ки, состоящее из четырех линий, является символом пара. Вторая, коме (рис. В), символизирует концепцию кормления, жизни, самовозрождения. http://kempo.ru/cgi-bin/
lib/view.cgi?id=181&
cat_id=13&page=1
В іншій праці той самий дослідник (8; 11-14) на власне запитання, чи можна вважати, що всьому в світі передує "кі", автор запевняє — "кі" дійсно випереджує щось у тих випадках, коли "людина сильно про те думає, змальовуючи в голові образ успішного втілення свого бажання, тобто коли найкращим для неї є стан постійного сповнення роздумами про своє конткретне бажання, іншими словами стан сповнення "кі того задуманого". …Перетворюючись на "кі того бажання", "кі" власне являє собою "волю", але було б помилкою постійно звужувати рамки слова "кі" лише до рівня такого поняття, як "воля"".

Реалізація "кі" у повсякденному житті

Про шляхи реалізації "кі" йдеться також у колективному англомовному лінгвістичному дослідженні словосполучень японської мови з уживанням слова "кі" під назвою "Спілкуючись із КІ" ("Communicating with KI"; 9; 8). Так, зокрема, в цій праці "кі" тлумачиться як "певна субстанція, якої не бачить око, але щодо якої людина відчуває сповнення нею заданого простору чи предмету". В якості приклада автори дотепно пропонують пригадати пиво, яке довго стояло, налитим у кухель, а тому втратило свій особливий присмак та запах, тобто таке пиво, про яке японською мовою кажуть, що з нього випарилося його "кі".

"Кі" у словниках

Узагальнені способи трактування семантики слова "кі" пропонують у свою чергу і численні японські тлумачні словники. Зупинимо свій вибір на енциклопедичному словнику японської мови "Ніхонґо дайджітен" (10; 482).

"КІ" (див. також "ке")

І. Невидима субстанція, яка сповнює простір. Туман. Газ.
ІІ. Явища природи (на просторі між небом та землею).
ІІІ. Видих. Дихання.
ІV. Специфічна риса, присмак. Запах.
V. Сердечна діяльність. Почуття. Характер.
VІ. Непевне, неясне відчуття. Зміст. Характерна риса, атмосфера.
VІІ. Свідомість.

Тобто, автори даного словнику пояснують "кі" як невидиму субстанцію, адже вона є "видихом, диханням" (ІІІ). З іншого боку, "кі" трактується і як "свідомість" (VII) або "чуттєва діяльність" (V).

Словниковий погляд на поняття "ке"

Звернемо особливу увагу на відсилку до словникової статті на слово "ке", яке почасти записується тим самим ієрогліфом, що і термін "кі", тобто є чимось на зразок графічного синоніма до поняття, яке ми розглядаємо. Подібне співставлення свідчить про той факт, що слово "ке" має виконувати роль певного семантичного близнюка до "кі" саме в рамках японської культури. Для вияснення подробиць ступеня подібності між словами "кі" та "ке" наведемо словникову статтю до слова "ке" із вище згадуваного енциклопедичного словнику японської мови "Ніхонґо дайджітен" (11; 643).

"КЕ"

І. Здогад. Вигляд. Стан речей.
ІІ. Все ж таки, якимось чином, як-небудь.
ІІІ. Суфікс для називання хвороб.

Таким чином, можемо бачити наочну подібність між дефініцією VІ до поняття "кі" ("неясне відчуття; характерна риса, атмосфера") та першими двома тлумаченнями слова "ке", причому сематничне поле "ке" має менше чіткості, але більше конкретики. Цю особливість поняття "ке" підтверджує також наявність третьої його дефініції із суто практичним, словотворчим значенням. Але беручи до уваги той факт, що у давнину хвороби традиційно пов’язувались із впливом негативного, "нездорового" Духу, стає очевидним глибинний зв’язок поняття "ке" із магією.

"Ке" та магія

Саме про магічний бік у сприйнятті слова "ке" пише вже згадуваний нами Акацука Юкіо (12; 14): ""ке" — це порядок керування людиною та природою, воно, як дихання чи вітер, входить у тіло та душу. В той же час, оскільки воно керує також і рослинами, горами, ріками, погодою, "ке" сприймали як непереборну силу і тільки виголошували [проти нього] захисні молитви та виконували магічні обряди". До 14 століття поняття "ке" в магічному контексті було досить уживаним і записувалось багатьма ієрогліфами, але саме той ієрогліф, що є однаковим із розповсюдженим записуванням слова "кі", зустрічався найчастіше. Відповідно до поступового послаблення уявлень про непереборне магічне "ке" згаданий ієрогліф почали частіше використовувати як "кі", змінивши при цьому і семантичну його акцентуацію на властиве для "кі" підкреслення внутрішньої тотожності життєдайної сили природи та людини.

Таким чином, саме японськими національними особливостями поняття "кі" можна вважати наголос на таких значеннях, як "сердечна діяльність", "неясне відчуття" та "присмак, атмосфера" при збереженні загально далекосхідного характеру мікро- та макрокосмічності. Тобто, можна вважати, що попри певні своєрідні національні особливості слово "кі" є світоглядною універсалією, тим поняттям, що використовується представниками різних культурних традицій в процесі пізнання оточуючого світу.

Список використаної літератури

1. Такеда Кенджі. "Кі" но ґенґі то "кі" но шісо но сейріцу // Ніхонґо ґаку. — Токіо, 1996. — №7. — С.24.
2. Мотояма Хіроші. Кі, мейсо, йога но кенко ґаку. — Токіо, 1994. — С.2.
3. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. — М., 1987. — С.107.
4. Ніхонґо дайджітен / Уметаку хока хен. — Токіо, 1989. — С.482.
5. Дої Такео. "Амае" но кодзо. — Токіо: Хіробундо сеншьо, 1971. — С.109-110.
6. Кімура Бін. Хіто то хіто то но айда: Сейшінбьотекі ніхонрон. — Токіо, 1972. — С.168.
7. Акацука Юкіо. Ніхон ні океру "кі" но рекіші: бунґей шякайґаку текіна іккосацу тошіте // Ніхонґо ґаку. — Токіо, 1996. — №7. — С.9.
8. Акацука Юкіо. "Кі" но бунка рон. — Токіо: Сотакушя, 1990. — С.11-14.
9. Jeff Garisson, Kayoko Kimiya. Communicating with KI: the "spirit" in Japanese idioms. — Tokyo: Kodansha, 1994. — Р.8.
10. Ніхонґо дайджітен / Уметаку хока хен. — Токіо, 1989. — С.482.
11. Ніхонґо дайджітен / Уметаку хока хен. — Токіо, 1989. — С.643.
12. Акацука Юкіо. Ніхон ні океру "кі" но рекіші: бунґей шякайґаку текіна іккосацу тошіте // Ніхонґо ґаку. — Токіо, 1996. — №7. — С.14.


это важно!

Ви — фахівець-філолог
і вас турбує мовна ситуація в Україні?
Візьміть участь
у нашому експертному опитуванні!

Анкету можно скачать здесь