Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка 2006 року
ТОП-"net"
Літературний журнал
Перемога "Дня" в Євросуді
Гості "Дня"
Бібліотека "Дня"
Віртуальний музей
Фотоконкурси "Дня"
Головні теми
Пошук
Розширений пошук
Архів "Дня" з 1.06.1997 р.
вересень 1999
Пн
6
13
20
27
Вт
7
14
21
28
Ср
1
8
15
22
29
Чт
2
9
16
23
30
Пт
3
10
17
24
Сб
4
11
18
25
Нд
5
12
19
26
Попередні місяці
Опитування
Російською
English
1-а сторінка
версія для друку
Комітет захисту преси спростовує звинувачення в необ'єктивності
Діана КЛОЧКО, Наталя ЛІГАЧОВА, «День»
Логіка цього висловлювання доволі дивна, адже гарантом Конституції нашої країни не було названо ані «цю силу», ані зафіксований факт підкупу незалежної організації в іншій країні. До того ж після оприлюднення рейтингу в травні цього року прес-секретар Президента Олександр Мартиненко повідомляв громадськість, що Леонід Кучма має намір подати судовий позов на цю організацію, але досі цього не зроблено. Симптоматичним видається також і словосполучення «купила це місце», бо так може висловитися лише той, хто вважає нормальною й прийнятною практику купівлі- продажу взагалі будь-яких «місць». Врешті Кучма фактично визнав, що в Україні все «продається й купується».
У Комітет захисту преси (ця незалежна, недержавна організація міститься в США) ми звернулися з проханням прокоментувати ці слова Президента Леоніда Кучми, а також відповісти на запитання, яке цікавило багатьох українських журналістів: чому в рейтингу «ворогів преси» немає президента Білорусі Олександра Лукашенка?
Пані Христина Лапичак, координатор європейської програми комітету, надіслала «Дню» електронною поштою відповідь, яку ми наводимо дослівно:
— Справді, українським громадянам наша організація не відома, хоча ми за останній рік намагалися розширити нашу роботу й співпрацю з журналістами в Україні. Ми, звичайно, зосереджуємо свою увагу на державах, де найбільше погіршуються умови роботи журналістів. А в Україні, «завдяки» передовсім пану Президенту, умови праці журналістів та існування недержавних засобів масової інформації погіршились найбільше з усіх держав колишнього Радянського Союзу. В сусідній Білорусі, попри всі старання президента Лукашенка придушити всі критичні голоси, існують дійсно професійні незалежні ЗМІ, й значна кількість професіоналів-журналістів відома багатьом людям за кордонами Білорусі. В Україні умови утворили сполітизовану пресу, котра не має змоги виконати свою особливо важливу роль у суспільстві. Це просто об'єктивний факт. Будь-які відрікання й наклепи не прикриють, ані зможуть заперечити це.
Ми тішимося нашою хорошою репутацією серед громадян Сполучених Штатів та в інших державах світу. Їм відомо, що ми об'єктивно, професійно та етично виконуємо свою роботу, захищаючи права журналістів і свободу преси в усьому світі. А врешті, громадяни України, хоча їхній доступ до об'єктивної або альтернативної інформації зменшується з кожним днем, самі вирішать, кому довіряти.
№160,
четвер,
2 вересня 1999
версія для друку
Інші матеріали цієї шпальти:
ДНД повертається
Кримінальну справу проти Вадима Рабиновича
У жовтні можливий новий шахтарський страйк
Наш вибір... банкрутство?
Євген МАРЧУК: «Президент опустив Україну до свого рівня»