|
Примечание. Следом за русской версией в этом же окне находятся описания Львова и области на украинском языке.
ЛЬВОВ (1256, 815 т.ж.)
Welcome! Уважаемое Панство, добро пожаловать в центр Западной Украины "Бандерштадт".
Хотя россиян до сих пор запугивают Львовом, но, как показывает практика, безосновательно, на ваш русский язык никто и внимания не обратит, разве что если Вы будете кричать в центре города "Смерть бандеровцам!", да и то могут подумать, что Вы сошли с ума.
Транспорт. В городе есть трамваи, троллейбусы, автобусы, маршрутные такси (маршрутки). Проезд в трамваях и троллейбусах стоит 50 копеек, для студентов - 30 копеек (правда, только для львовских студентов, коими Вы можете притвориться, поскольку студенческие билеты почти никогда не просят показывать, разве что контролёры). Контролёры встречаются в рабочее время, но довольно редко, в основном они пасутся за несколько остановок до вокзала или автовокзала. Проезд в автобусе - 80 коп., маршрутке 1 грн. (причём столько стоит проезд во всех маршрутках и автобусах в черте города и окраинах Львова: Винники, Брюховичи, Дубляны, Холодная Вода). На маршрутках Вы можете проехать в любую часть города и на трассу.
Трамвайная колея в Львове - узкоколейная, как и в Европе. Львовские трамваи являются одной из визитных карточек Львова, о них составлено множество песен, легенд, в них можно послушать последние сплетни. А в начале улицы Русской посмотрите, как две трамвайные колеи сходятся в одну. Пожалуй, это единственное такое место в Европе.
Если Вы попали во Львов на железнодорожный вокзал, а Вам надо:
- в центр: используйте трамвай 1;
- выезд на Киев (М06): трамвай 6 (но надо немного пройти пешком); маршруткой 66, до конечной остановки ("Галицьке перехрестя" - "Галицкий перекресток" ("ГП")). Там пройдите по дороге около 100 метров и займите позицию. Траффик средний, самое главное - возьмите первую машину до объездной (6 км), или до развилки Львов - Луцк - Киев (9 км). Позицию следует занимать сразу после подъёма на горку.
- выезд на Ужгород (М06): от железнодорожного вокзала в сторону автовокзала (Ужгорода) - на маршрутке 18. Сразу после поворота на автовокзал можно занять позицию, а можно пройти сотню метров в сторону моста (объездной).
- выезд на Тернополь (М12): на маршрутке 68 доехать к Винников, пройти под мостом по трассе, пройти поворот, и сразу можно голосовать.
- на Мостиску, в Польшу (М11): можно на электричках от пригородного вокзала, а можно на маршрутке 5 или 84а за 1 грн. (с ул. Городоцкой, это 350 метров от ж/д вокзала, 30 м от пригородного вокзала), на ней доехать до объездной, а там пройти около полутора километров по селу Холодна Вода к посту ГАИ.
- на Краковец, в Польшу (М10): маршрутки 17а и 47а, обе едут от пригородного вокзала в сторону Густое-2 (ехать до конечной), а там можно застопить машину, или пройти 2 км до объездной.
- выезд на Раву-Русскую, в Польшу (М09): аналогично выезду на Киев ("ГП"), только Вам надо пройти по мосту и голосовать за ним в направлении Жолквы.
Если Вы попали в центр Львова (памятник Шевченко), а Вам надо:
- на железнодорожный вокзал: трамваи 1, 6, 9, 9а (остерегайтесь контролёров).
- выезд на Киев (М06): маршрутки 8а, 14, 37, 39, 45.
- выезд на Ужгород (М06): маршрутки 7, 71 (с Галицкой площади), 37 или любой транспорт, который идет на автовокзал.
- выезд на Тернополь (М12): маршрутки 36 (потом надо немножко пройтись) ли 36а.
- на Мостиску, в Польшу (М11): маршрутки 5, 38.
- на Краковец, в Польшу (М10): маршрутки 20, 65.
- выезд в Раву-Русскую, в Польшу (М09): аналогично выезду на Киев.
Если Вам надо пересечь город транзитом, то при въезде с Киевской трассы садитесь на маршрутку 37, едете через весь город к автовокзалу. Оттуда можно двигаться в сторону Ужгорода.
Если Вам нужно попасть на Тернопольскую трассу с киевского въезда ("ГП"), садитесь на маршрутку 36а до конечной и наоборот. Кстати, она едет через центр.
Во Львове есть 3 железнодорожных вокзала: главный, пригородный, ст. Подзамче (Пидзамче - укр.) и автовокзал. На ст. Подзамче останавливаются только электрички, которые едут в сторону Ровно, Червонограда и Тернополя, на нём можно сесть на электрички без билета, так как нет турникетов. Добраться до Подзамче можно на трамваях 5, 6.
Главный железнодорожный вокзал находится в 20 минутах быстрой ходьбы от центра и является памятником архитектуры. Сейчас он отреставрирован и отмечает своё столетие. Построили его в 1904 году австрийцы, в те годы на него прибывало только 2 поезда в сутки. Проехать к нему можно на трамваях 1, 6, 9, 9а. На вокзале есть платный зал ожидания (стоимость - 3 гривны). Если у Вас есть билет на поезд или дорожная грамота вкупе с длинным языком, то можно и бесплатно. Милиция не очень цепляется, лишь изредка просит показать документы и подтвердить отсутствие запрещенных предметов.
Новый пригородный вокзал (построен в 2000 г.) расположен в 300 метрах от пассажирского, на него можно попасть на том же транспорте, что и на главный, с одним лишь отличием - выходить надо на остановку раньше. Расписание сразу возле касс, есть зал ожидания. Проезд зайцем оттуда затруднён, поскольку есть турникеты. Можете попробовать перед самым отправлением электрички прорваться, говоря, что купите билет в электричке, так как в кассе не успеваете.
Львов - один из старейших и красивейших городов Украины и СНГ. Его центр и Лычаковское кладбище занесены в список всемирного наследия UNESCO. Современный центр города простирается от памятника Мицкевичу, проходит через памятник Шевченко и идет вплоть до оперного театра (то есть через весь проспект Свободы). Вторая по значению улица - проспект Шевченко. Старый центр Львова - площадь Рынок.
Во Львове есть несколько тысяч памятников архитектуры, о нём написано много книг, песен, легенд и путеводителей, которые Вы сможете купить и почитать.
Остановлюсь на основных памятниках. Обязательно посмотрите: площадь Рынок с городской ратушей (ХV-ХIХ в.), кстати, на неё можете подняться за 2 грн.; Доминиканский собор (ХVIII); Армянскую церковь (ХI в.); Католическую катедру (1360−1481); Успенскую церковь (1572); Оперный театр (1901); сходите на Лычаковское кладбище (музей-заповедник); Высокий замок (XIII в.); церковь Святого Юра.
Музеи: исторический музей (пл. Рынок, 6); национальный музей (пр. Свободы, 20); этнографический музей (пр. Свободы, 15); аптека-музей (пл. Рынок); музей Иоанна Пинзеля (пл. Мытная, 2); шевченковская роща (народной архитектуры и быта, ул. Чернечая гора, 1); картинная галерея (вул. В.Стефаника, 3); "Арсенал" (музей оружия, вул. Подвальная, 5). Стоимость билетов в основном в музеях 1 грн. для взрослых и 50 коп. для детей и студентов. Можете выдавать себя за студентов, даже не будучи ими - как правило, студенческие показывать не просят.
Театры в Львове также Вам понравятся: оперный театр (очень красивый как внутри, так и снаружи, находится на пр. Свободы, 28); театр им. Марии Заньковецкой (возле оперного, ул. Леси Украинки, 1); молодёжный театр им. Леся Курбаса (ул. Курбаса, 3); духовный театр "Воскресение" (ул. Генерала Григоренко, 5); филармония (ул. Чайковского, 7). Цены на билеты доступны всем, даже студентам.
Если хотите купить львовские сувениры - сходите на Вернисаж ("Пятачок"). Это львовский аналог Андреевского Спуска в Киеве, находится на площади Низкий Рынок, где пересекаются улицы Леси Украинки и Театральная, напротив театра Марии Заньковецкой.
Если будете в Львове в эти дни - можете считать, что Вам повезло:
- день города: много концертов, конкурсов, гонки на "горбатых" запорожцах, много пива, конкурсы кузнечного искусства. Официально празднуется 6 мая, на день Юрия, покровителя Львова. Тем не менее, если это будни - празднование переносится на ближайшие выходные.
- рождественские праздники: много вертепов, колядовщиков, приподнятое праздничное расположение духа.
- день независимости (24 августа): концерты современной и народной музыки, конкурсы, развлечения, многие люди в украинской национальной одежде.
- фестиваль пива «Гальба». Быть в Львове и не пить пиво - позор, ведь Львов давно славится на весь мир своим пивом (пивной завод "Львовская пивоварня" основан в 1715 году). Сейчас он выпускает много сортов пива, наиболее любим ценителями "1715", хороши также "Львовское премиум", "Портер". Поищите, в городе ещё кое-где сохранились пивные бары, в которых продают пиво на разлив с таранью. Приезжайте во Львов на "Гальбу", которую празднуют в последние выходные мая, пиво льется рекой. Кроме того, сейчас модно пить пиво новой пивоварни "Первая частная пивоварня", попробуйте - понравится!
Львовские балы. Детальнее смотрите на сайте: www.ball.com.ua
Львов ориентирован на туристов, поэтому в нём очень много кафе, баров, ресторанов, правда, в большинстве из них цены несколько выше, чем в среднем по Украине. Уровень сервиса также зависит от цен. Комплексный обед облегчит ваш карман на 5-8 гривен. Почти все забегаловки в городе функционируют с 9 утра и до 11 вечера. Наиболее интересными из них (на мой взгляд) являются:
- элитная кофейня "Под синей бутылкой", так называлась первая кофейня в Европе, которую открыл в Вене уроженец Львовщины Юрий Кульчицкий. Интерьер сделан в стиле ХIХ ст. времен императора Франца Иосифа, которого в Львове любят и уважают. Цены и сервис - хорошие. Замечательная музыка, интерьер и вкусные кушанья, которые Вы еще никогда не пробовали, принесут Вам массу удовльствия. Находится на ул. Русская, 4 (запрятана в глубине двора).
- если Вы чревоугодник или сладкоежка и любите торты, в особенности дешевые и вкусные, то Вас ждет кондитерская "Эколан", которая находится на ул. Джохара Дудаева (это не опечатка!!!), 14 (боковая проспекта Шевченко). За 150 гр. любого торта и кофе (чай) Вы отдадите всего 2-3 гривны. Кроме того, рядом в следующем доме находится наилучший интернет-клуб Львова (1 ч. - 4 гривны (ночью 1 ч. - 2 гривны)).
Вкусно и недорого готовят в "Молочном баре" на ул. Коперника (возле дворца Потоцких).
Львов также славится на весь мир своими кофейнями, коих очень много. Есть замечательный выбор для настоящих кофеманов, большая часть из них дорогие.
Посетите шикарную кофейню в Итальянском дворе, которая находится в каменице Корнякта (пл. Рынок, 6). Замечательный кофе готовят на пл. Катедральной в кофейне "Мир кофе".
Симпатичная кофейня в культурно-художественном центре "Дзига" (ул. Армянская, 35).
Недавно в центре города, на ул. Дорошенко, 6, открылось "Открытое кафе". В нём Вы сможете прийти и почитать книги, попить кофе, пообщаться с друзьями. За короткое время оно обрело популярность, в особенности среди львовских русских. Здесь сейчас собирается много прогрессивной молодежи. Попробуйте с ними подружиться и вписаться у кого-то из них. Время работы - 9:00−23:00.
- Почитателям творчества "The Beatles" следует посетить бар "Yellow Submarine". Находится на пл. Ивана Подковы, через дорогу от памятника Шевченко.
Дам несколько секретов, где можно поесть вкусно и дешево. Первый секрет - комплексный обод в столовой Автодорожного техникума (ул. Лычаковская, 1) - лишь за 2.70 грн. Второй комплексный обед стоит 3 грн., но он более вкусный и питательный. Так вот - выходите на перекрестке улиц Сахарова, Коперника, Витовского. Ищете ул. Гвардейскую, которая поднимается вверх, проходите 20−30 метров и поворачиваете на ул. Братьев Тимошенко, она короткая и идете до её конца, проходите через ворота и видите слева под горой одиноко стоящий дом. Это - столовая для работников трамвайного депо. Обходите дом сверху и спускаетесь в полуподвальное помещение, там столовая, может когда-то встретите там и меня. Приятного аппетита!
Хорошо готовят в кафе кулинарного училища, которое находится на пл. Петрушевича во дворце учащейся молодежи. Входить через главный вход. Дешево можно поесть в "Кормушке", это студенческая столовая Львовской политехники. Обед на втором этаже, а дешевые и вкусные булочки на первом. Как добраться - смотрите ниже.
Рынки. "Привокзальный" - там наиболее дешевые продукты, находится возле пригородного вокзала; наиболее дешевые вещи и некоторые продукты - "Краковский". Крупнейший рынок - "Южный". Вообще говоря, в Львове принято торговаться, поэтому, торгуясь, можете сбить цену на 10−20% от первоначальной.
Из главпочтамта можете позвонить домой (ул. Словацкого, 1). Интернет-клубов также очень много (особенно в центре), цены в них почти одинаковые, с каждым днём их количество возрастает. Телефоны справочных служб: городская - 09; "Наш город" - 089; главного железнодорожного вокзала - 005 или 226−20−68, пригородного железнодорожного вокзала - 226−10−06.
В Львове есть генеральные консульства России и Польши. Консульство Польши находится по адресу ул. Франко, 110, тел. 297−08−61, 297−08−62. Польскую визу в Львове лучше не получать из-за огромных очередей, лучше возьмите ее в Луцке или Киеве. Консульство России находится: ул. Константина Левицкого, 95, тел. 75−24−63, 75−05−77. Его свойства не изучены.
Русский Культурный центр (РКЦ) расположен на ул. Короленко, 12. Там тусуется много молодёжи, много кружков, концертов, выставок, занимаются толкиенисты, возможно, кто-то из них Вас впишет. Рядом находится православная церковь московского патриархата, обратитесь за впиской и туда.
Хипповская тусовка собирается в центре на проспекте Свободы, возле памятника Т.Г.Шевченко, который называется "Жаба", за зеленоватый цвет памятника. Застать кого-либо можно там с обеда до вечера. Также можно пойти на перерыв между парами в Университете имени Франко, напротив главного корпуса возле памятника Ивану Франко тусуется хипповская молодежь.
Толкиенисты собираются возле Политехнического университета. Попасть в Политех можно так: садитесь в центре на трамвай 2 (на вокзале) и едете до одноимённой остановки. Выйдя из трамвая, вы увидите перед собой главный корпус Политеха. Идете к нему и спрашиваете у студентов, где "Кормушка" (пищевой блок Политеха). Толкиенисты и прочее прогрессивное человечество собирается здесь во время большого перерыва - от 13:45 до 14:15, а иногда и дольше, но не позднее 16:00. Их Вы узнаете по длинным волосам, иногда по кольчугам.
Если хотите потанцевать, послушать живой рок - тогда Вас ждет клуб-кафе "Лялька" (рус. - "Кукла") (пл. Данилы Галицкого, 1), являющееся центром общения неформального движения Львова; также посетите дискотеку в клубе "Пикассо". Джаз-кафе находится на пересечении улиц Театральной и Леси Украинки рядом с "Вернисажем". Модные попсовые дискотеки Вам покажут подростки.
Если едете в горы и хотите взять напрокат или купить снаряжение - Вам в "Команчеро", находящееся на ул. Ноябрьская, 16 (все маршрутки в сторону Нового Львова). Известнейший турклуб: туристско-краеведческий центр "Княжеский", расположен на ул. Владимира Великого, 125а, тел.8−0322−63−12−14, руководитель Хархалис Ярослав. Занимается организацией походов в Карпаты, Крым, по Зап. Украине и Кавказу, а также собирает информацию, которой поделится с Вами.
В центре наиболее популярны два магазина туристического снаряжения. Один из них - "Спорттовары" - находится на ул. Коперника, 2 (на перекрестке с проспектом Свободы). Второй магазин находится на ул. Галицкой, 5 (напротив Католической катедры).
Гопы в городе есть, равно как и бомжи, цыгане (очень цепляются) и бандиты.
Есть места для ночевки на открытом воздухе. Лучше всего пройти или проехать трамваем 2 в парк-заповедник "Кайзервальд", названный так в честь приезда во Львов австрийского кесаря Франца Иосифа. В состав Кайзервальда входит музей-заповедник "Шевченковская роща", а всё остальное - парк, в котором в хорошую погоду где-то возле небольшого озерца можно тихонечко разбить палатку. Его преимущество состоит в том, что он находится недалеко от центра, и в отсутствии ментов и гопов. Можете развести костёр.
Попробуйте также разбить палатку в лесной зоне Стрыйского парка, но это желательно делать вечером. Костёр разводить я бы не советовал. Идеальный вариант будет, если поедете на маршрутках 36, 36а в сторону Винников на Чертовы Скалы. Но желательно знать, где это, поэтому поезжайте в дневное время. Ещё один вариант (в особенности для тех, кто едет в сторону Ужгорода и Стрыя). Направляетесь к автовокзалу, затем идете в сторону объездной, не доходя до неё где-то 50 метров, с левой стороны увидите металлический забор ипподрома, тихонько перелезаете через него (а если пройдёте до конца - то просто обойдите), после чего ищите удобное место в лесочке, никто Вас не будет трогать. Можете смело разводить костёр.
Можно воспользоваться общежитием 11 в Политехе ул. Лукаша, 5 (компьютерное общежитие), работающее как гостиница. Стоимость с человека - 25 грн./сутки в 2-х и 3-х месных номерах (апрель 2004). При соответствующем умении можно попробовать вписаться у кого-то из студентов, если есть место.
Часто задают вопрос, где люди купаются, ведь в Львове нет реки. Так как купаться негде, все ездят на озера и пруды, которых множество вокруг Львова. Наиболее популярными являются озеро Навария, карьер в Брюховичах, село Задорожное (с одноименным озером), Винниковское озеро.
За справками, советами и замечаниями обращайтесь ко мне - Игорь Губилит (тел. 8−050−944−35−50), hubilit@mаil.ru.
ДОСТОПРИМЕЧАТЕЛЬНОСТИ ЛЬВОВСКОГО КРАЯ
Общие сведения и возможные маршруты
Львовская область сохранила наибольшее количество памятников культуры и истории в Украине. Их подробное описание заняло бы не одну книгу, поэтому здесь приведена лишь некоторая часть наиболее интересных из них. Возле каждого города звёздочками обозначена их ценность для путешественника, где (*****) - наибольшая ценность, (*) - достойно внимания, если есть время. Разумеется, это субъективный взгляд автора, а у Вас может быть своё мнение по этому поводу.
Учитывая небольшие размеры Львовской области, Вы также можете осуществлять кольцевые туристические экспедиции по упомянутым местам. Приведу несколько интересных маршрутов:
1. Золотая Подкова: Львов - Старое Село - Бобрка - Свирж - Перемышляны - Унев (Межгорье) - Золочев - Плисненск (Подгорцы) - Олеск - Буск - Львов.
2. По Жолковщине: Львов - Куликов (костёл) - Жолква - Крехов - Страдч (пещерный монастырь XI-XII в.).
3. К наскальным крепостям: Львов - Дрогобыч - Трускавец - Дрогобыч - Нагуевичи - Урич(Тустань) - Нижнее Синевидное - Скалы Довбуша - Болехов - Моршин - Стрый (костёл XIV в.) - Львов.
4. По Днестру: можно добраться от истоков аж до Лимана (пешком, на байдарках и моторных лодках). Это сотни памятников, начиная от пещер с языческих времён и заканчивая новейшими системами - замками бастионного типа.
При подготовке материала использовались две замечательные книги:
1. Орест Мацюк "Замки i фортецi Захiдної України. Мандрiвки iсторичнi." - Львов: Издательство "Центр Європи", 1997.−160с.: ил. В ней описаны ещё сотни интересных мест, если будете во Львове - попробуйте найти в книжных магазинах.
2. Юрiй Сiтницький "Мандрiвки по Карпатах. Популярнi туристичнi маршрути по Українських Карпатах (путiвник)" - Львов: Издательство "Бiбльос-Брук", 1993.−96с. Очень дешёвая (около гривны) и полезная книга малого формата. Есть дополнительно карта.
Игорь Губилит, 2004
БЕЛЗ (1030, 2.5 т.ж.) (*)
Город в Сокальском районе, в 6 км от польской границы, добраться можно от Червонограда (11 км). Один их наиболее древних городов Украины, историческая столица одноимённого княжества. Сохранились остатки оборонных валов княжеских времён. Пятницкая церковь (XVII в.), Доминиканский монастырь XVII-XVIII в. (в него входят Николаевский костёл и кельи), башня (1606).
БОЛЬШОЙ ЛЮБИНЬ (нач. ХIII в., 5.3 т.ж.) (**)
Посёлок в Городоцком районе, находится в 40 км от Львова. Известный бальнекардиологический курорт, целительные сероводородные источники которого описаны ещё в 1578 г. В пределах урочища "Гуровщина" было языческое кладбище (место жертв). Хорошо сохранились валы старого замка XV-XVI в., теперь здесь рыбные пруды. Замок XVII в. перестроен на дворец, ныне здесь школа-интернат.
БРОДЫ (1096, 24.8 т.ж.) (***)
Есть объездная, обходящая с юго-востока. На въезде со стороны Львова заброшенный пост ГАИ, ночью не освещается. От него 20 минут ходу до ж/д вокзала. На пригородных поездах можно добраться до обоих соседних областных центров - Львова и Ровно. Вокзал на ночь не закрывается, есть средних размеров зал ожидания, на привокзальной площади - круглосуточные киоски и кафе.
Осмотр города желательно начинать с историко-краеведческого музея, одного из лучших во Львовской области. Затем можно осмотреть земляной вал XVII в., который ограждал город-крепость, построенную в 1630−1635 гг. по образцам нового голландского фортификационного искусства. На ул. Школьной посмотрите остатки замка с дворцом XVI-XVIII в. и казематы 1630−1635 гг. Также здесть есть оборонная церковь пресвятой Богородицы с 1600 г.; Троицкая церковь и колокольня 1726 г.; церковь св. Юрия XVI-XVIII в.; оборонная синагога 1742 г.; оборонный костёл 1662 г.
БУСК (1097, 8.6 т.ж.) (****)
Город на реке Западный Буг. Лежит на трассе М17, обходящей его по объездной с северо-запада. В 5 км на юг от города - ж/д станция Красное (узловая железнодорожная станция, объединяющая три направления пассажирских и пригородных электропоездов из Львова, Ровно и Тернополя).
В Буске имеется древнеславянское городище. Позже он был городом-крепостью с могущественными укреплениями, оборонным замком. Сохранился целый ряд интересных памятников архитектуры с образцами живописи XVII-XVIII в.: Онуфриевская церковь (1680, 1758), церковь св. Параскевы (1708), костёл (1795), парк (XVIII в.) и другие. В 1540-е годы здесь была основана бумажная фабрика, тесные связи с которой поддерживал Иван Фёдоров (Федорович). В городе - первый установленный в Украине (1992) монумент в честь Независимости Украины 24 августа 1991 года. Действует пивзавод.
ДРОГОБЫЧ (ХI ст., 80.4 т.ж.) (****)
Уже во времена Киевской Руси Дрогобыч был мощной крепостью и назывался Быч. У Дрогобыча есть целый ряд памятников оборонного строительства. В XVI в. был одним из крупнейших центров солеварения на Прикарпатье, в XIX-XX в. - крупным нефтедобывающим и нефтеперерабатывающим центром в Европе.
Историки утверждают, что нынешний Вознесенский костёл (начало XV в. с колокольней 1551 г.) построен на месте древнерусского замка, укреплённого валами, рвами, деревянными стенами, из которых одна ещё в XVI в. была кирпичной. Даже во времена позднего средневековья Дрогобыч был сильно укреплённой крепостью. Была здесь и старая оборонная ратуша XVI-XIX в. - на месте нынешней, где находилась также городская сокровищница и арсенал. Внимания заслуживает и бывший оборонный монастырь Кармелитов (костёл переоборудован в греко-католическую церковь св. Троицы). Также достойны осмотра два интересных памятника деревянной архитектуры - церковь Честного Креста нач. XVI в. (ул. Зварицкая, 1) и церковь Юрия конца XV - начала XVI в. Стоит осмотреть и житницы 1778 г. (ул. Грушевского, 16), построенные как склад для хранения зерна и Соляную жупу, действующую беспрерывно на протяжении многих столетий; костёл Св. Варфоломея (1392−1541); Краеведческий музей (ул. Гоголя, 42).
ЖОЛКВА (1368, 13.7 т.ж.) (*****)
В княжеские времена на месте Жолквы существовало село Винники. В 1588 году оно стано собственностью белзкого воеводы С.Жолкевского, в 1603 г. магнат получил королевскую привилегию назвать село городком Жолквой.
Жолква находится в 27 км от Львова, а по количеству архитектурных памятников лишь незначительно ему уступает. В Жолкве следует осмотреть город-крепость, в котором сохранилась "Зверинецкая брама". Достоин внимания замок 1594 г. в стиле ренессанса. В 1676 он был частично переоборудован под резиденцию короля Яна Собезкого. Осмотрите доминиканский монастырь-крепость с кельями 1633 г. и стенами 1655 г.; костёл Лаврентия 1604−1618 гг. с колокольней, входившей в систему оборонных стен города. Благодаря этой колокольне у города есть своя "Пизанская башня", которую с интересом осматривают туристы. В конце XVII в. в Жолкве успешно работал малярский центр, объединявший около 30 мастеров. Также заслуживает внимания Троицкая церковь Василианского монастыря 1612 г. с колокольней, которая до перестройки также была оборонной. И, наконец, памятник оборонного строительства - синагога 1692 г., принадлежащая к редким произведениям архитектуры в стиле ренессанса Львовской школы искусств. Жаль, что после реставрации 1938 г. она утратила свой оборонный характер.
Если у вас есть время, вы можете через железнодорожный вокзал подняться на гору Гарай с её лиственничной аллеей, где когда-то был охотничий королевский оборонный замочек. отсюда открывается прекрасная панорама на Жолкву и её окресности. Кроме того, в городе есть очень много жилых домов XVII-XVIII в.
ЗОЛОЧЕВ (1442, 24.4 т.ж.) (****)
В 1523 г. Золочев получил Магдебургское право. Жемчужиной города является Золочевский замок XVI в., находящийся за километр от трассы, в центре города. Замок, построенный по образцу цитадели бастионного типа, сохранился до времён нынешних практически полностью, имеет вид четырехугольника, окружен высокими валами. Сначала он был замком, в котором жили короли, а потом в нём были казармы для австрийского войска, позже - суд и тюрьма. На территории замка есть китайский дворец, один из немногих в Европе. Если интересуетесь духами, то путешествие в замок как раз для вас, поскольку в замке живёт привидение короля.
Летом здесь постоянно проводятся раскопки, так что если вы хотите - можете вписаться к студентам, пожить в замке или в палатке возле него, даже испытать себя в роли археолога. На выходных всегда проводятся автобусные экскурсии по замкам Золотой Подковы.
В Золочеве стоит осмотреть ещё оборонный двор в городе (арсенал), который специалисты датируют XIV в. Осмотрите Вознесенский костёл (1731−63), Николаевскую церковь (XVI в.), церковь Воскресения (1624−27).
Обязательно попробуйте местное мороженое, оно дешевое и вкусное. В баре "Казанова" продегустируйте фирменное блюдо "Пиво с сиропом".
КРЕХОВ (**)
Село расположено в 12 километрах от Жолквы.
В самом селе стоит осмотреть деревянную церковь (1724 г.) с интересным иконостасом, рядом с ней - деревянная колокольня, сохранившая черты оборонной архитектуры, они составляют прекрасный ансамбль галицкой школы народной архитектуры.
Далее за 2 км на юго-востоке от села - Василианский монастырь, основанный около 1618 г. на горе с пещерой и перенесенный позже на нынешнее место. В нём есть Николаевская церковь (1721−1737 гг.) и келии (1755−1902 гг.), а также оборонная башня-колокольня. Можете попробовать вписаться здесь.
МОРШИН (1482, 9.5 т.ж.) (**)
Расположен в 8 км от Стрыя, можно добраться на электричках, маршрутках и автостопом. Известный на весь СНГ бальнеотерапевтический курорт. Много источников минеральной воды (известная торговая марка "Моршинская").
НАГУЕВИЧИ (1240) (**)
Когда-то это село называлось Сальное, затем Башево, в XIII в. имело свою крепость и василианский монастырь, но все знают его сейчас, как родное село Ивана Франко.
Находится в 10 км от Дрогобыча. Уже при въезде в село следует пройтись по "Тропинке Ивана Франко", здесь вырезан в дереве целый ряд персонажей из произведений Каменяра. В селе есть музей и усадьба Франко. По большим праздникам сюда съезжается много гостей, в том числе и руководство Украины.
НЕМИРОВ (1266, 2,2 т.ж.) (*)
Посёлок в Яворовском районе, курорт с начала XIX в. Источники сероводородных минеральных ванн.
ОЛЕСКО (1366, 1.9 т.ж.) (****)
Посёлок в 23 км от Буска и в 6 км от ж/д станции Ожидов.
Среди болотистой равнины появляется небольшой одинокий холм, на котором - высокое каменное сооружение. Это Олеский замок - наиболее старый на западноукраинских землях, его видно издалека. История замка начинается с XIII в. В 1629 г. в этом замке родился будущий король Ян III Собезкий, победитель турков над Веной.
Сейчас здесь музей-заповедник X-XVIII в. "Олеский замок" - отдел Львовской картинной галереи, экспозиция которого отображает атмосферу культурно-художественной жизни прошлых столетий. Во Львовской картинной галерее - наибольшие в Украине музейные фонды (экспонирует по всем замкам и во Львове лишь 3% своих фондов). В музее собраны произведения живописи, скульптуры, большинство экспонатов выставлено впервые. Также в замке есть прекрасно оформленный ресторан, с прекрасным сервисом.
В Олеске стоит ещё осмотреть интересные надгробия на местном кладбище, готический костёл 1481 г., возле которого стоит круглая колокольня в виде мощной оборонной башни и остатки оборонных валов, когда-то окружавших город. Их остатки частично сохранились за кладбищем возле дороги на Подгорцы. Возле замка расположен монастырь капуцинов. Из замка и вокруг него прекрасный вид, способствующий фотографированию.
ПОДГОРЦЫ (1445) & ПЛИСНЕСК (1188) (*****)
Подгорцы - село в Бродовском районе, в 16 км от ж/д станции Ожидов. Плиснеск сейчас административно принадлежит к Подгорцам. Целый комплекс, в который входят древнерусское городище Плиснеск с монастырскими сооружениями, замок в Подгорцах с церковью, костёлом, харчевней-заездом, парком и пивзаводом с XVIII в. - очевидно, не имеет себе равных в Украине.
Возле Плиснеска обязательно осмотрите Подгорцевский пивзавод (середина XVIII в.). Пройдя ещё несколько сот метров вверх и свернув налево, попадаете в летописное городище Плиснеск, упомянутые в 1188 и 1232 г. в "Слове о полку Игоревом". Здесь сохранились фортификационные валы древнерусского города, занимавшего около 160 гектаров и укреплённого семью рядами валов, которое тогда было одним из крупнейших городов Европы того времени. Прогулка по городищу, где и поныне своими огромными масштабами поражают 700−800-летние валы и глубокие рвы - воодушевляет. Мы чувствуем, что ступаем по местам, когда-то жившим шумной жизнью феодального рыцарского города. В Плиснецке можно осмотреть ещё Василианский монастырь (1180 г.), церковь которого с солнечными часами построена в 1706 году.
В северной части Плиснецка возвышается большой каменный Подгорецкий замок, предполагают, что он построен в 1635−1640 гг. С трех сторон весь дворец замка окружен глубоким рвом, с северной стороны, обращенной к долине, у него была красивая терраса с балюстрадой и скульптурами. Войска Богдана Хмельницкого немного разрушили замок. Впоследствии владелец замка Жевуцкий собрал большую коллекцию ценных картин, книг, оружия, мебели, в нём происходили громкие забавы, длившиеся порой неделями. Были в замке кармазинова комната, а также китайский, золотой, зеркальный, мозаичный и зелёный кабинеты. Кроме того, здесь находился арсенал, крупная библиотека и архив. Для многочисленных гостей и их слуг в XVIII в. возле замка построили харчевню-заезд, которая и поныне полностью сохранилась и является интересным памятником архитектуры тех времён.
Замок был преобразован в музей в полном понимании этого слова, и был одним из красивейших замков Европы. В нем даже была алхимическая лаборатория. Но со временем из-за долгов владельцев его продают и он начинает приходить в упадок. Большой вред ему нанесла советская власть, которая устроила здесь диспансер (!), кроме того, за это время он пережил несколько пожаров. А в прекрасном костёле святого Иосифа (1752−63) у главврача был гараж (!). Сейчас замок реставрируется Львовской картинной галереей.
В Подгорцах следует осмотреть также интересный памятник деревянной архитектуры - церковь XVIII в. и замковый парк с большими старыми липами.
ПОМОРЯНЫ (***)
Находится в 27 км на юге от Золочева. Знаменитый в прошлом город ныне совсем пришёл в упадок. Поморянский замок построен в начале XVI в. на месте деревянной крепости XV в. Замок был окружен с трех сторон водой, поэтому часто выдерживал затяжные осады. Он был любимым местом пребывания короля Яна Собезкого. Сейчас находится в запущенном состоянии, но осматривать его очень интересно, можно разбить палатку на территории замка или заночевать в самом замке.
Кроме того, в Поморянах можно осмотреть ратушу в центре города и костёл рядом с замком.
САМБОР (1241, 40.4 т.ж.) (***)
Старинный Самбор (древнее название "Погоныч") богат памятниками оборонного строительства. Здесь сохранились фрагменты земляного вала позднесредневекового города-крепости; костёл бернардинцев с кельями 1751 г.; хорошо сохранены земляные бастионы и валы нового замка; церковь Рождества Богородицы 1728 г., у которой была оборонительная стена; фарный костёл Иоанна Крестителя XVI-XVII в. с бойницами; ратуша XVII-XIX в. Посетите Иезуитскую коллегию (1756−59) и костёл св. Станислава XVIII ст. (зал органной музыки).
Отсюда в 1604 г. выступал на Москву отряд Лжедмитрия, состоявшего в браке с дочерью самборского старосты Мнишека Марыни.
СВИРЖ (1427) (***)
Село в 40 км от Львова, посредине между Бобркой и Перемышлянами. Ещё на подъезде к Свиржу хорошо виден Свиржский замок - памятник архитектуры XVI-XVII в., современный дворцовый тип архитектуры он обрёл в середине XVII в., а впервые упоминается в 1530 г. У замка замечательное оборонительное расположение - он окружен непроходимыми болотами, прудами, в подножии стен - рвами и сводным мостом.
Этот замок не раз становился объектом киносъёмок и благодаря его замечательному расположению в живописной местности является прекрасным местом отдыха в любую пору года. Вы можете разложить палатку возле водоёма, окружающего замок, и любоваться красотой окружающей среды.
На территории замкового парка сохранился костёл, основанный ещё в XV в. Современное каменное здание костёла, в стиле ренессанса, находится на месте деревянного, и построено в 1541 году.
"СКАЛЫ ДОВБУША" (IХ-ХIII) (****)
Ботанико-геоморфологический заповедник "Скалы Довбуша" основан в 1981 г. как памятник природы республиканского значения. Его площадь 100 га. Основная группа скал имеет высоту до 30 м. Полукругом охватывает с севера и востока внутреннюю площадь, с западной стороны ограниченную рвом и, очевидно, оборонным валом. В щели между скалами находятся кованые ступени, по которым можно выйти на вершины скал, откуда открываются красивые виды, в частности, на хребет Парашки.
Кроме основной группы скал, в окружающем лесу есть немало отдельных скал-башен. Среди них следует отметить на западе высочайший "Тюльпан" (до 40 м высотой), на юго-запад от него - "Куклу", а также на севере, у дороги, по которой мы пришли, уединенную "Ветряную мельницу".
Скалы Довбуша - огромные камни посреди карпатского леса, напоминающие чем-то "Красноярские столбы". Они поднимаются над окружающими деревьями, с их вершин открывается божественная панорама. Можете подняться на некоторые скалы по уже разработанным маршрутам, а если хотите адреналина - попробуйте найти свой путь на них, только стоим помнить, что многие люди поплатились за это жизнью.
Добраться сюда можно двумя путями. Первый из села Бубнище (возле Болехова, Долинский р-н, Ивано-Франковской обл.), оттуда идёт хорошая грунтовая дорога. Второй путь значительно интереснее и по нему можно добраться от трасы М06 между Стрыем и Сколе. Поворачиваем возле Нижнего Синевидного в сторону села Тишевница. Через мост на речке Стрый входим в село с этим же названием. Далее идём вдоль долины речки Тишевница. Пройдя 1 км, минуем справа дорогу к селу Побук, и после следующих 4 км также справа - дорогу к центральной части села Труханов. Переходим через ручеёк, впадающий слева к Тишевнице, идём ещё почти 1 км вдоль правой стороны речки на юго-восток и выходим на хребет. На хребте возвращаемся направо на юг (тропинка ведёт вниз в село Бубнище) и, пройдя приблизительно 1 км, оказываемся возле основной группы скал.
СКОЛЕ (1397, 6.7 т.ж.) (**)
Горный город на трассе М−06 Львов - Ужгород. Осмотрите деревянную церковь святой Параскевы с колокольней (1760), дворец барона Гределя (ХIХ в.), окруженный парком из экзотических деревьев в микрорайоне Демня (прямо возле трассы). Историко-краеведческий музей "Бойковщина". Из Сколе можете подняться на высочайшую вершину Сколевских Бескидов - г. Парашку (1270 м), замечательное настроение и возможность хорошего фотографирования обеспечены.
Если ехать по трассе М06 в сторону Стрыя, то где-то в трёх километрах от Сколе и в 5 км не доезжая до Верхнего Синевидного есть ответвление дороги в сторону села Каменка. Пройдя или проехав 4 км от этого места и не доезжая до Каменки, Вы будете поражены великолепием Каменецкого водопада. В теплый день Вы можете вдоволь покупаться и позагорать.
СЛАВСКОЕ (XIV ст., 6 т.ж.) (**)
Центр горнолыжного туризма Украины, в Сколевских Бескидах. Там немало канатных дорог и лыжных прокатов, но при низком сервисе довольно высокие цены. Добираться удобно железной дорогой от Стрыя и Ужгорода на поездах и электричках. В посёлке много турбаз, отелей, баров и ресторанов.
Находится в 23 км от трассы М06, автостоп хороший. Зимой и летом Вы можете подняться по кресельной дороге на гору Тростян (1235 м), зимой превращающейся в горнолыжную туристическую Мекку. Можно также по туристическим тропам подняться на гору Высокий Верх (1245 м), на гору Ильза (1066 м), на гору Маковка (здесь проходили тяжёлые бои Украинских сечевых стрельцов с царской российской армией, сейчас здесь мемориальный комплекс).
СОКАЛЬ (1411, 22.9 т.ж.) (*)
Николаевская церковь ХVI в. (в доме - историко-краеведческий музей), костёл Богородицы монастыря Бернардинцев (XVII в.).
СТАРОЕ СЕЛО (1454) (***)
Расположено в 22 км от Львова, в направлении Бобрки. С высоты птичьего полёта видим величавые руины замка, одного из крупнейших в Украине, занимающего площадь около 2 га (не считая следов огромных рвов и валов, которые были вокруг оборонительных стен). Но от замка остались лишь полуразрушенные восьмиметровой высоты и двухметровой толщины оборонительные стены.
Замок начали строить в 1642 г., в 1648 г. войска Б.Хмельницкого уничтожили его напрочь, но он потом он был отстроен так, что выдерживал осады казаков и турок. Уже двести лет замок стоит без ухода, но его стены сохранились сравнительно хорошо и имеют форму неправильного пятиугольника (на сегодня в малом количестве украинских замков сохранились оборонительные стены). В середине замка можно разложить палатку.
Можете осмотреть также деревянную Ивановскую церковь (1742 г.).
ТРУСКАВЕЦ (1462, 34.6 т.ж.) (****)
Трускавец, с его многочисленными лечебными минеральными источниками, старыми деревянными виллами (ХIХ в.), которых еще немного осталось, - весь в зелени. Речь идёт в первую очередь о парках. Город расположен в живописной местности в подножии Карпатского хребта, он был окружен в прошлом фортификационными сооружениями, от которых не осталось и следа. Это знаменитый курорт, прославившийся на весь мир своими минеральными водами. Наиболее известная вода - "Нафтуся". На базе целебных вод функционирует много санаториев.
В Трускавце на Липках есть гора Баба, где было когда-то языческое капище, защищённое земляными валами, древнерусское городище, замок в парке Дубина между ул. Суховоля и источником Мария) и монастырь в начале ул. Франко.
УРИЧ "ТУСТАНЬ" (1340) (****)
По мнению ведущих специалистов Украины, наскальная крепость Тустань является уникальным памятником фортификации, нигде более не встречающимся в славянском мире.
Древнерусский город Урич был наскальной деревянной крепостью IХ-ХIII в., хотя впервые упоминается в 1340 г. Высотная структура наскальной застройки, крепостные стены пятнадцатиметровой высоты, пять этажей жилья с ХIII ст., выдолбленный в скалах колодец и две цистерны свидетельствуют о высоком искусстве оборонительного строительства.
Можно добраться туда двумя путями. Первый - через Борислав и Сходницу, второй - от Стрыя по трассе М06, поворот в селе Дубина в сторону села Корчин. Здесь чрезвычайно красивая и живописная местность, местные жители могут рассказать много легенд.
УНЕВ (МЕЖГОРЬЕ) (***)
Село в 6 км от Перемышлян. В нём сохранился широко известный архитектурный комплекс оборонительного монастыря XV в. Высокий вал и глубокий ров вокруг монастыря существовали к началу ХIХ ст. На территории расположены Успенская церковь, кельи, оборонительные стены с воротами и башнями, дом митрополита. Сейчас это известнейший монастырь украинской греко-католической церкви (Уневская лавра). При необходимости Вас накормят, проведут экскурсию и вы сможете переночевать в комнате для гостей.
ЧЕРВОНОГРАД (1692, 75,3 т.ж.) (*)
Шахтёрский город на речке Западный Буг, в которую здесь впадают притоки Солокия и Рата, в нём находится один из крупнейших в Украине терриконов. До 1951 года назывался Христинополь, сейчас в связи с закрытием шахт находится в тяжелом положении и характеризуется повышенной криминогенностью и большим количеством гопов.
В городе есть монастырь бернардинцев с костёлом Святого Духа и кельями XVII-XVIII в., церковь Святого Юрия (1771 г.).
ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ (українська версія)
ЛЬВІВ (1256, 815 т.м.)
Welcome! Шановне Панство, ласкаво просимо Вас в центр Західної України “Бандерштадт”.
Хоча росіян досі дехто страшить Львовом, але як показує практика безпідставно, на вашу російську мову ніхто й не зверне увагу, хіба що будете кричати в центрі міста “Смерть бандерівцям!”, та й то можуть подумати, що Ви зійшли з розуму.
Транспорт. У місті є трамваї, тролейбуси, автобуси, маршрутні таксі (маршрутки). Загальний проїзд у трамваях і тролейбусах коштує 50 копійок, 30 копійок для студентів (правда тільки для львівських студентів, якими Ви можете прикинутися, тому що студентські квитки майже ніколи не просять показувати, хіба що контролери). Контролери зустрічаються у робочий час, але досить рідко, в основному вони пасуться не доїжджаючи декілька зупинок до вокзалу чи автовокзалу. Проїзд у автобусі – 80 коп., маршрутці 1 грн. (причому стільки коштує проїзд у всіх маршрутках і автобусах в межах міста та околицях Львова: Винники, Брюховичі, Дубляни, Зимна Вода). Маршрутками Ви можете проїхати в будь-яку частину міста (також на трасу).
До речі, трамвайна колія у Львові - вузькоколійна, як і в Європі. Львівські трамваї є однією з візиток Львова, про них складено багато пісень, легенд, в них можна почути останні плітки. А на початку вулиці Руської погляньте, як дві трамвайні колії сходяться в одну, це чи не єдине таке місце в Європі.
Якщо Ви потрапили у Львів на залізничний вокзал, а Вам треба:
- у центр: трамвай 1;
- виїзд на Київ (М06): трамвай 6 (але треба трохи пройти пішки); маршруткою 66, до кінцевої зупинки (“Галицьке перехрестя” (“ГП”)). Там потрібно пройти по дорозі не більш 100 метрів і зайняти позицію. Трафік середній, найголовніше - узяти першу машину до об’їзної (6 км), або до розгалуження Львів - Луцьк – Київ (9 км). Позицію варто займати відразу після підйому на гірку.
- виїзд на Ужгород (М06): від залізничного вокзалу в сторону автовокзалу (Ужгорода) - на маршрутці 18. Відразу після повороту на нього, можна зайняти позицію, а можна пройти сотню метрів в сторону моста (об’їзної).
- виїзд на Тернопіль (М12): маршруткою 68 доїхати до Винників, пройти під мостом по трасі, пройти поворот, і відразу можна голосувати.
- на Мостиську, в Польщу (М11): можна електричками з приміського вокзалу, а можна маршруткою 5 чи 84а за 1 грн. (з вул. Городоцької, це 350 метрів від з/ч вокзалу, 30 м від приміського вокзалу), нею доїхати до об’їзної, а там пройти десь півтора кілометра селом Холодновідка до поста ДАІ.
- на Краківець, в Польщу (М10): маршруткою 17а та 47а, обидві їдуть від приміського вокзалу убік Рясне-2 (до кінцевої), а там можна застопити машину, або пройти 2 км до об’їзної.
- виїзд на Рава-Руську, в Польщу (М09): аналогічно, як на виїзд на Київ (“ГП”), тільки Вам треба пройти по мосту і голосувати за ним у напрямку Жовкви.
Якщо Ви потрапили в центр Львова (пам'ятник Шевченку), а Вам треба:
- на залізничний вокзал: трамваї 1, 6, 9, 9а (стережіться контролерів).
- виїзд на Київ (М06): маршрутки 8а, 14, 37, 39, 45.
- виїзд на Ужгород (М06): маршрутки 7, 71 (з Галицької площі), 37 або будь-який транспорт, що йде на автовокзал.
- виїзд на Тернопіль (М12): маршрутки 36 (потім треба трошки пройтися) чи 36а.
- на Мостиську, в Польщу (М11): маршрутками 5, 38.
- на Краківець, в Польщу (М10): маршрутки 20, 65.
- виїзд у Рава-Руську, в Польщу (М09): аналогічно, як виїзд на Київ.
Якщо сталося так, що Вам треба перетнути місто транзитом, то при в'їзді з Київської траси сідаєте на маршрутку 37, їдете нею через ціле місто до автовокзалу. Звідтіля можна рухатися вбік Ужгороду.
Якщо Вам потрібно потрапити на Тернопільську трасу з в'їзду з Києва (“ГП”), сідаєте на маршрутку 36а до кінцевої і навпаки. До речі, вона їде через центр.
У Львові є 3 залізничні вокзали: головний, приміський, “Підзамче” і автовокзал. На “Підзамче” зупиняються тільки електрички, які їдуть в сторону Рівного, Червонограда і Тернополя, на ньому можна сісти на електрички без квитка, бо нема турнікетів. Добираєтеся до “Підзамче” трамваями 5, 6.
Головний залізничний вокзал знаходиться від центру в 20 хвилинах ходьби і є архітектурною пам’яткою. Зараз він відреставрований і святкує своє сторіччя. Побудували його в 1904 році австрійці, тоді на нього приїжджало тільки 2 потяги на добу. Проїхати до нього можна на трамваями 1, 6, 9, 9а. На вокзалі є платний зал очікування (вартість – 3 гривні). Якщо у Вас є квиток на поїзд або Дорожня грамота і довгий язик, то можна безкоштовно. Міліція не особливо чіпляється, просять тільки показати документи і підтвердити відсутність заборонених предметів.
Новий приміський вокзал (збуд. в 2000 р.) розташований за 300 метрів від головного, на який можна потрапити так само, як і на головний, але з особливістю: виходити треба на зупинку раніше. Розклад відразу біля кас, є зал очікування. Проїхати зайцем з нього важко, бо є турнікети. Можете спробувати перед самим відправленням електрички прорватися кажучи, що купите квиток у елекричці, бо в касі не встигаєте.
Львів – одне з найстаріших та найгарніших міст України, а то й СНД. Його центр та Личаківський цвинтар занесені в список UNESCO. Сучасний центр міста простягається від пам’ятника Міцкевичу, проходить через пам'ятник Шевченкові і йде аж до оперного театру (тобто весь проспект Свободи). Друга по значенню вулиця - проспект Шевченка. Старий центр Львова - площа Ринок.
У Львові є декілька тисяч архітектурних пам'яток, про нього написано багато книг, пісень, легенд і путівників, які Ви зможете купити і почитати. Зупинюся на найосновніших пам’ятках. Обов'язково подивіться: площу Ринок з міською ратушею (ХV-ХІХ ст.), до речі, можете піднятися на ратушу (за 2 грн.); Домініканський собор (ХVІІІ); Вірменську церкву (ХІ ст.); Католицьку катедру (1360−1481); Успенську церкву (1572); Оперний театр (1901); сходіть на Личаківський цвинтар (музей-заповідник); Високий замок (XIII ст.); церкву Святого Юра.
Музеї: Історичний музей (пл. Ринок, 6); Національний музей (пр. Свободи, 20); Етнографічний музей (пр. Свободи, 15); музей – аптека (пл. Ринок); музей Іоана Пінзеля (пл. Митна, 2); Шевченківський гай (народної архітектури та побуту, вул. Чернеча гора, 1); Картинна галерея (вул. В.Стефаника, 3); “Арсенал” (музей зброї, вул. Підвальна, 5). Вартість квитків в основному в музеях 1 грн. для дорослих і 50 коп. для дітей та студентів. Можете видавати себе за студентів, навіть не будучи ними, як правило, студентвські не просять показувати.
Театри у Львові також Вам сподобаються: Оперний театр (дуже гарний всередині і зовні, знаходиться на пр. Свободи, 28); театр ім. Марії Заньковецької (біля оперного, вул. Лесі Українки, 1); молодіжний театр ім. Леся Курбаса (вул. Курбаса, 3); духовний театр “Воскресіння” (вул. Генерала Григоренка, 5); філармонія (вул. Чайковського, 7). Ціни на квитки доступні всім, навіть студентам.
Якщо хочете купити львівські сувеніри, сходіть на Вернісаж (“П'ятачок”). Це - львівський аналог Андріївського Узвозу в Києві - знаходиться на площі Низький Ринок, де перехрещуються вулиці Лесі Українки та Театральна, навпроти театру Марії Заньковецької.
Якщо будете у Львові в ці дні можете вважати, що Вам повезло:
- День міста: багато концертів, конкурсів, перегони на “горбатих” запорожцях, багато пива, конкурси “Ковальського мистецтва”. Офіційно святкується 6 травня, на день Юрія, покровителя Львова. Проте, якщо це будень, то святкування переноситься на наступні вихідні.
- Різдвяні свята: багато вертепів, колядників, піднесений святковий настрій.
- День незалежності (24 серпня): концерти сучасної та народної музики, конкурси, забави, багато людей в українському національному одязі.
- Фестиваль пива “Гальба”. Бути у Львові і не пити пиво - ганьба, адже Львів давно славиться на весь світ своїм пивом (пивний завод “Львівська броварня” заснований у 1715 році). Зараз він випускає багато сортів пива, серед пивоманів найулюбленішим є “1715”, добрі також “Львівське преміум”, ”Портер”. Пошукайте, по місту ще де-не-де збереглися пивні бари, в яких продають пиво на розлив з таранею. Приїжджайте до Львова на “Гальбу”, яку святкують в останні вихідні травня, пиво ллється річкою. Крім того, зараз модно пити пиво нової пивоварні “Перша приватна броварня”, спробуйте сподабається!
- Львівські бали. Детальніше дивіться на сайті: www.ball.com.ua
Львів зорієнтований на туристів, тому дуже багато кафе, барів, ресторанів, правда в більшості з них ціни дещо вищі, ніж по Україні. Рівень сервісу також залежить від цін. Комплексний обід винесе з вашої кишені близько 5-8 гривень. Майже всі забігайлівки в місті функціонують з 9 ранку і до 11 вечора. Найцікавішими з них (на мій погляд) є:
- Елітна кав'ярня “Під синьою пляшкою”, так називалася перша кав'ярня в Європі, яку відкрив у Відні уродженець Львівщини Юрій Кульчицький. Інтер'єр зроблений у стилі ХІХ ст. часів імператора Франца Йосипа, якого у Львові люблять і шанують. Ціни і сервіс - добрі. Чудова музика, інтер'єр і смачні страви, які Ви ще ніколи не пробували принесуть Вам масу задоволення. Знаходиться на вул. Руська, 4 (захована в глибині подвір'я).
- Якщо Ви ласун чи ласунка і любите торти, особливо дешеві і смачні, те Вас чекає кондитерська “Еколан”, яка знаходиться на вул. Джохара Дудаєва (це не опечатка!!!), 14 (бічна проспекту Шевченка). За 150 грамів будь-якого торту і каву (чай) Ви дасте всього 2-3 гривні. Крім того, поруч у наступному будинку знаходиться найкращий Internet-клуб Львова (1 год. – 4 гривні (вночі 1 год. – 2 гривні)).
- Смачно і недорого готують у “Молочному барі” на вул. Коперніка (біля палацу Потоцьких).
Львів також славиться на весь світ своїми кав'ярнями, їх дуже багато. Є чудовий вибір для справжніх кавоманів, більшість з них дорогі. Відвідайте шикарну кав'ярню в Італійському подвір'ї, яка знаходиться в кам'яниці Корнякта (пл. Ринок, 6). Чудову каву готують на пл. Катедральній в кав’ярній “Світ кави”.
Симпатична кав'ярня в культурно-мистецькому центрі “Дзига” (вул. Вірменська, 35).
Недавно в центрі міста, на вул. Дорошенка, 6, відкрилося “Відкрите кафе” в ньому Ви зможете прийти і почитати книги, попити кави, поспілкуватися з друзями. За короткий час воно набуло популярності, особливо серед львівських росіян. Тут зараз збирається багато прогресивної молоді. Спробуйте з ними подружитися і вписатися в когось з них. Працює 9:00−23:00.
Шанувальникам творчості “The Beatles” варто відвідати бар “Yellow Submarine”. Знаходиться на пл. Івана Підкови, через дорогу від пам'ятника Шевченкові.
Розкажу декілька секретів, де можна поїсти смачно і дешево. Перший секрет - комплексний обід у їдальні Автодорожнього технікуму (вул. Личаківська, 1) лише за 2,70 грн.
Другий комплексний обід коштує 3 грн., але він смачніший і поживніший. Отож виходите на перехресті вулиць Сахарова, Коперніка, Вітовського. Шукаєте вул. Гвардійську, яка піднімається вгору, проходите 20−30 метрів і звертаєте на вул. Братів Тимошенків, вона коротка і йдете до її кінця, проходите через браму і бачите зліва під горою самотньо стоячий будинок. Це - їдальня для працівників трамвайного Депо. Обходите будинок зверху і спускаєтесь у напівпідвальне приміщення, там їдальня, може колись зустрінете там і мене. Смачного!
Добре готують в кафе кулінарного училища, що знаходиться на пл. Петрушевича в палаці учнівської молоді. Заходити з головного входу.
Дешево можна поїсти в “Кормушці”, це студентська їдальня Львівської політехніки. Обід на другому поверсі, а дешеві і смачні булочки на першому. Як добратися дивіться нище.
Ринки: “Привокзальний”: там найдешевші продукти, знаходиться біля приміського вокзалу; найдешевші речі й деякі продукти – “Краківський”. Найбільший ринок - “Південний”. Взагалі, у Львові прийнято торгуватися, тому торгуючись можете збити ціну на 10−20% від початкової.
З головної пошти можете подзвонити додому (вул. Словацького, 1). Інтернет - клубів теж дуже багато (особливо в центрі), ціни в них майже однакові, з кожним днем їхня кількість зростає. Телефони довідкових служб: міська – 09; “Наше місто” –089; головного залізничного вокзалу – 005 або 226−20−68, приміского залізничного вокзалу – 226−10−06.
У Львові є генеральні консульства Росії та Польщі. Консульство Польщі знаходиться за адресою вул. Франка, 110, тел. 297−08−61, 297−08−62. Польську візу у Львові бажано не брати в зв'язку з величезною чергою, краще візьміть у Луцьку чи Києві. Консульство Росії знаходиться: вул. Костя Левицького, 95, тел. 75−24−63, 75−05−77. Його властивості не вивчені.
Російський Культурний центр (РКЦ) розташований на вул. Короленка, 12. Там тусується багато молоді, багато гуртків, концертів, виставок, займаються толкієністи, можливо хтось з них Вас впише. Поруч знаходиться православна церква московського патріархату, зверніться за впискою й туди.
Хіпова тусовка збирається в центрі на проспекті Свободи, біля пам'ятнику Т.Г.Шевченка, який називається “Жаба”, за зеленуватий колір пам’ятника. Час, коли можна там когось застати: від обіду до вечора. Також можна піти на перерву між парами в Університеті імені Франка, навпроти головного корпуса біля пам'ятника Івану Франку, тусується хіпова молодь.
Толкієністи збираються біля Політехнічного університету. Потрапити в Політех можна в такий спосіб, сідаєте в центрі на трамвай 2 (на вокзалі 1) і їдете до однойменної зупинки. Вийшовши з трамвая, ви побачите перед собою головний корпус Політеху. Йдете до нього і питаєте в студентів де “Кормушка” (харчовий блок Політеху). Толкієністи та інше прогресивне людство збираються тут під час великої перерви - від 13:45 до 14:15, а іноді і довше, але не пізніше 16:00. Їх Ви впізнаєте за довгим волоссям, іноді за кольчугами.
Якщо маєте бажання потанцювати, послухати живий рок, тоді Вас чекає клуб-кафе “Лялька” (пл. Данила Галицького, 1), який є центром спілкування неформального рухові Львова; також відвідайте дискотеку в клубі “Пікасо”. Джаз – кафе знаходиться на перетині вулиць Театральної та Лесі Українки поруч з “Вернісажом”. Модні попсові дискотеки Вам покажуть підлітки.
Якщо їдете в гори, хочете взяти на прокат або купити спорядження, то Вам треба в “Команчеро”, яке знаходиться на вул. Листопадна, 16 (усі маршрутки в сторону Нового Львова). Найвідоміший турклуб: Туристично – Краєзнавчий центр “Княжий” розташований на вул. Володимира Великого, 125а, тел.8−0322−63−12−14, керівник Хархаліс Ярослав. Займається організацією походів в Карпати, Крим, по Зах. Україні та Кавказ, а також збирає інформацію, якою поділиться з Вами.
В центрі є такі два найпопулярніші магазини туристичного спорядження. Один з них “Спорттовари” знаходиться на вул. Коперніка, 2 (на перехресті з проспектом Свободи). Інший магазин знаходиться на вул. Галицькій, 5 (навпроти Католицької катедри).
Гопи в місті є, так само, як і бомжі, цигани (дуже чіпляються) і бандити.
Є місця для ночівлі на відкритому повітрі.
Найкраще пройти або проїхати трамваєм 2 в парк-заповідник “Кайзервальд” названий так вчесть приїзду до Львова австрійського цісаря Франца Йосипа. До складу Кайзервальду входить заповідник музей-заповідник “Шевченківський гай”, а все решта парк в якому в хорошу погоду десь біля невеличкого озерця можна тихенько розбити намет. Його перевагою є те, що він знаходиться недалеко від центру, та відсутність мєнтів і гопів. Можете розвести вогнище.
Спробуйте також розбити намет в лісовій зоні Стрийського парку, це бажано робити ввечері, вогнище я б не радив робити.
Ідеальний варіант буде, якщо поїдете маршрутками 36, 36а в сторону Винників на Чортові Скелі. Але бажано знати де це, тому їдьте коли ще день на вулиці.
Ще один варіант (особливо для тих, хто їде в сторону Ужгорода і Стрия). Ідете до автовокзалу, а тоді йдете в сторону об’їздної, не дохотите до неї десь 50 метрів, ліворуч побачите металевий паркан іподрому, тихенько перелазите через нього (а якщо пройтете до кінця то просто обійдете), тоді шукайте зручне місце в лісочку, ніхто Вас не чіпатиме. Можете сміло розкладати вогнище.
В центрі міста вул. Городоцька, 15 є дешевий готель “Київ”, вартість з людини на добу 16 грн. в 3-х та 4-х місних номерах (тел. 8−0322−72−85−71). Можна скористатися гуртожитком N11 у Політеху вул. Лукаша, 5 (комп'ютерний гуртожиток), що працює як готель. Вартість з людини - 25 грн./доба в 2-х і 3-х місних номерах (квітень 2004). При умінні можна спробувати вписатися до когось зі студентів, якщо є місце.
Часто задають питання, де люди купаються, адже у Львові нема ріки і всі ходять чисті. Так як купатися нема де, всі їздять на озера і ставки, яких багато навколо Львова. Найпопулярнішими є озеро Наварія, кар’єр в Брюховичах, село Задорожнє (і озеро), Винниківське озеро.
За довідками, порадами і зауваженнями звертайтеся до мене Ігор Губіліт (тел. 8−050−944−35−50), hubilit@mаil.ru.
КРАЄВИДИ ЛЬВІВСЬКОГО РЕГІОНУ
Загальні відомості та можливі маршрути
Львівська область має найбільше збережених пам’яток культури та історії в Україні. Їхнє детальне описання зайняло б не одну книгу, тому тут наведено деяку частину найцікавіших з них. Біля кожного міста зірочками позначена їхня цінність для мандрівника, де (*****) – найвища цінність, (*) – варто уваги, якщо є час. Цей погляд є суб’єктивним поглядом автора, Ви можете мати свої думки з цього приводу.
Враховуючи, що Львівська область має невеликі розміри, то Ви також можете робити кільцеві туристичні експедиції по згаданих місцях. Наведу кілька цікавих маршрутів:
1. Золота Підкова: Львів - Старе Село - Бібрка - Свірж - Перемишляни - Унів (Міжгір’я) - Золочів - Поморяни - Золочів - Пліснеськ (Підгірці) - Олеськ - Буськ - Львів.
2. По Жовківщині: Львів - Куликів (костел) - Жовква - Крехів - Страдч (печерний монастир ХІ-ХІІ ст.).
3. До наскельних фортець: Львів - Дрогобич - Трускавець - Дрогобич - Нагуєвичі - Урич (Тустань) - Нижнє Синевидне - Скелі Довбуша - Болехів - Моршин - Стрий (костел ХІV ст.) - Львів.
4. По Дністрі: можна дістатися від джерела аж до лиману (пішки, на байдарках і моторних човнах). Це сотні пам’яток, починаючи від печер з поганських часів і закінчуючи найновішими системами – замками бастіонного типу.
Для підготовки матеріалу використовувалися дві чудові книги:
1. Орест Мацюк “Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні.” – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 1997.−160с.: іл. В ній описано ще сотні цікавих місць, якщо будете в Львові спробуйте попитати по книгарнях особливо на проспекті Шевченка.
2. Юрій Сітницький “Мандрівки по Карпатах. Популярні туристичні маршрути по Українських Карпатах (путівник)” – Львів: Видавництво “Бібльос-Брук”, 1993.−96с. Дуже дешева (біля гривні) і корисна книга малого формату. Має додатково карту.
БЕЛЗ (1030, 2.5 т.м.) (*)
Місто в Сокальському районі, за 6 км до польського кордону, добратися можна з Червонограду 11 км. Одне з найдавніших міст України, історична столиця однойменного князівства. Збереглися залишки оборонних валів князівських часів, П’ятницька церква (XVII ст.), Домініканський монастир XVII-XVIII ст. (у його склад входять Миколаївський костел і келії), вежа (1606).
ВЕЛИКИЙ ЛЮБІНЬ (поч. ХІІІ ст., 5.3 т.м.) (**)
Селище в Городоцькому районі, знаходиться в 40 км від Львова. Відомий бальнекардіологічний курорт, цілющі сірководневі джерела якого описані ще в 1578 р. В межах урочища “Гурівщина” було поганське кладовище (жертовне місце). Добре збереглися вали старого замку XV-XVI ст., де тепер рибні стави. Замок ХVII ст. перебудований на палац, тепер тут школа-інтернат.
БРОДИ (1096, 24.8 т.м.) (***)
Має об'їзну, що обходить місто з південного-сходу. На виїзді убік Львова закинута будівля ДАІ, уночі не освітлюється. Від нього двадцять хвилин ходи до з/ч вокзалу. На приміських потягах можна досягти обох сусідніх обласних центрів - Львова і Рівного. Вокзал на ніч не закривається, є середніх розмірів зал очікування, на привокзальній площі - цілодобові кіоски і кафе.
Огляд міста бажано починати з історико-краєзнавчого музею, одного з кращих в Львівській області. Потім можна оглянути земляний вал ХVІІ ст., який оточував місто-фортецю, що була збудована в 1630−1635 рр. за зразками нового голландського фортифікаційного мистецтва. На вул. Шкільній подивіться рештки замку з палацом ХVI-XVIII ст. і каземати 1630−1635 рр. Є тут ще оборонна церква пресвятої Богородиці з 1600р.; Троїцька церква і дзвіниця 1726 р.; церква св. Юрія ХVI-XVIII cт.; оборонна синагога 1742 р.; оборонний костел 1662р.
БУСЬК (1097, 8.6 т.м.) (****)
Місто на ріці Західний Буг. Лежить на трасі М17, що обходить його по об'їзний з північно-заходу. У 5 км на південь від міста - з/ч станція Красне (вузлова залізнична станція, яка з’єднує три напрямки пасажирських та приміських електропоїздів зі Львова, Рівного та Тернополя).
У Буську є давньослов’янське городище. Пізніше він був містом – фортецею з могутніми укріпленнями, оборонним замком. Зберігся цілий ряд цікавих пам’яток архітектури із зразками живопису ХVII-XVIII ст.: Онуфріївська церква (1680, 1758), церква св. Параскеви (1708), костел (1795), парк (XVIII ст.) та інші. У 1540-х роках тут була заснована паперова фабрика, тісні зв’язки з якою підтримував Іван Федоров (Федорович). У місті - перший встановлений в Україні (1992) монумент на честь проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Діє пивзавод.
ДРОГОБИЧ (ХІ ст., 80.4 т.м.) (****)
Вже за Київської Русі Дрогобич був міцною фортецею і мав назву Бич. Дрогобич має цілий ряд пам’яток оборонного будівництва. У XIV ст. був одним з найбільших центрів солеваріння на Прикарпатті, а ХІХ-ХХ ст. великим нафтодобувним і нафтопереробним у Європі.
Історики стверджують, що теперішній Вознесенський костел (початок ХV ст. з дзвіницею 1551 р.) - збудований на місці давньоруського замку, укріпленого валами, ровами, дерев’яними стінами, з яких одна ще в середині XVІ ст. була цегляною. Навіть в часи пізнього середньовіччя Дрогобич був сильно укріпленою фортецею. Була тут і стара оборонна ратуша XVI-XIX ст. – на місці теперішньої, де містилась також міська скарбниця і арсенал. На увагу заслуговує і колишній оборонний монастир Кармелітів (костел переобладнано на греко-католицьку церкву св. Трійці). Слід ще оглянути дві цікаві пам’ятки дерев’яної архітектури – церкву Чесного Хреста поч. XVI ст. (вул. Зварицька, 1) і церкву Юрія кінця XV – поч. XVI ст. Варто б побачити житниці 1778 р. (вул. Грушевського, 16), збудовані як склад для зберігання зерна і Соляну жупу, що діє безперервно тут протягом багатьох століть; костел Св. Варфоломія (1392−1541); Краєзнавчий музей (Гоголя, 42).
ЖОВКВА (1368, 13.7 т.м.) (*****)
У князівський час на місці Жовкви існувало село Винники. У 1588 р. воно стало власністю белзьского воєводи С.Жолкевского, у 1603 р. магнат одержав королівський привілей називати село містечком Жовквою.
Жовква лежить за 27 км від Львова, а за кількістю архітектурних пам’яток незначно поступається Львову. В Жовкві слід оглянути місто-фортецю, де збереглася “Звіринецька брама”. Вартий уваги замок 1594 р. у стилі ренесансу. У 1676 він був частково перебудований під резиденцію короля Яна Собезького. Огляньте домініканський монастир–фортецю з келіями 1633 р. і стінами 1655р.; костел Лаврентія 1604−1618 рр. з дзвіницею, яка входила до системи оборонних стін міста. Завдяки цій дзвіниці місто має свою “Пізанську вежу”, яку з цікавістю оглядають туристи. Наприкінці XVII ст. в Жовкві успішно працював малярський центр, що поєднував близько 30 майстрів. Заслуговує на увагу також Троїцька церква Василіанського монастиря 1612 р. з дзвіницею, яка до перебудови також була оборонною. І нарешті пам’ятка оборонного будівництва – синагога 1692 р., що належить до рідкісних творів архітектури в стилі ренесансу Львівської мистецької школи. Шкода, що після реставрації 1938 р. вона втратила свій оборонний характер.
Якщо маєте час, то можете через залізничний вокзал піднятися на гору Гарай з її модриновою алеєю, де колись був мисливський королівський оборонний замочок. Звідси відкривається чудова панорама на Жовкву та її околиці. Крім того в місті є дуже багато житлових будинків XVII-XVIII ст.
|
|
ЗОЛОЧІВ (1442, 24.4 т.м.) (****)
В 1523 р. Золочів одержав Магдебурзьке право. Перлиною міста є Золочівський замок XVI ст., який знаходиться за кілометр від траси, в центрі міста. Замок, збудований на зразок цитаделі бастіонного типу, зберігся до сьогодні майже повністю, має вигляд чотирикутника, оточений високими валами. Спочатку він був замком в якому жили королі, а потім в ньому були казарми для австрійського війська, згодом суд і в’язниця. На території замку є китайський палац, один з не багатьох в Європі. Якщо цікавитеся духами, то мандрівка до замку якраз для Вас, бо в замку живе привид короля.
Влітку тут постійно проводяться розкопки і якщо Ви забажаєте, то можете вписатися до студентів, пожити в замку або в палатці біля нього, навіть випробувати себе в ролі археологів. На вихідні завжди проводяться автобусні екскурсії по замках Золотої Підкови.
В Золочеві варто оглянути ще оборонний двір у місті (арсенал), який спеціалісти датують XIV ст. Огляньте Вознесенський костел (1731−63), Миколаївську церкву (XVI ст.), церкву Воскресіння (1624−27).
Обов’язково спробуйте місцеве морозиво, воно дешеве і смачне. В барі “Казанова” спробуйте фірмову страву “Пиво з сиропом”.
КРЕХІВ (**)
Село розташоване в 12 км від Жовкви.
В самому селі слід оглянути дерев’яну церкву (1724 р.) з цікавим іконостасом, поруч неї – дерев’яна дзвіниця, яка зберегла риси оборонної архітектури, вони складають чудовий ансамбль галицької школи народної архітектури.
Далі за 2 км на південний схід від села – Василіанський монастир, заснований близько 1618 р. на горі з печерою і перенесений пізніше на сьогоднішнє місце. В ньому є Миколаївська церква (1721−1737 рр.) і келії (1755−1902 рр.), а також оборонна вежа-дзвіниця. Можете спробувати вписатися тут.
МОРШИН (1482, 9.5 т.м.) (**)
Розташоване за 8 км від Стрия, можна добратися електричками, маршрутками
та автостопом. Відомий на весь СНД бальнеотерапевтичний курорт. Багато джерел мінеральної води (відома торгова марка “Моршинська”).
НАГУЄВИЧІ (1240) (**)
Колись це село називалося Сальне, а потім Башево, в ХІІІ ст. мало свою фортецю та василіанський монастир, та всі знають його тепер, як рідне село Івана Франка.
Знаходиться за 10 км від Дрогобича. Уже при в’їзді в село слід пройтися “Стежкою Івана Франка”, тут вирізьблено у дереві цілий ряд персонажів з творів Каменяра. В селі є музей і садиба Франка. На великі свята сюди з’їжджається багато гостей, керівництво України.
НЕМИРІВ (1266, 2,2 т.м.) (*)
Селище в Яворівському районі, курорт з початку ХІХ ст. Джерела сірководневих мінеральних вод.
ОЛЕСЬКО (1366, 1.9 т.м.) (****)
Селище у 23 км від Буська й у 6 км від з/ч станції Ожидів.
Серед болотистої рівнини з’являється невеличкий самотній пагорб, на якому – висока кам’яна споруда. Це Олеський замок – найстаріший на західноукраїнських землях, його видно здалека. Початки замку сягають у ХІІІ ст. У 1629 р. в цьому замку народився майбутній король Ян ІІІ Собезький, переможець турків під Віднем.
Зараз тут музей–заповідник Х-ХVIII ст. “Олеський замок” – відділ Львівської картинної галереї, експозиція якого відтворює атмосферу культурно-мистецького життя минулих століть. Львівська картинна галерея має найбільші музейні фонди в Україні (експонує по всіх замках і у Львові лише 3% своїх фондів). У музеї зібрано твори живопису, скульптури, ужиткового мистецтва, більшість експонатів виставлено вперше. Також у замку є чудово оформлений ресторан, з прекрасним сервісом.
В Олеську варто ще оглянути цікаві надгробки на місцевому кладовищі, готичний костел 1481 р., біля якого стоїть кругла дзвіниця у вигляді потужної оборонної вежі та рештки оборонних валів, що колись оточували місто. Їх залишки частково збереглися за кладовищем при дорозі до Підгірців. Біля замку розташований монастир капуцинів. З замку і довкола нього чудові краєвиди, що сприяє фотографуванню.
ПІДГІРЦІ (1445) & ПЛІСНЕСЬК (1188) (*****)
Підгірці село у Бродівському районі, в 16 км від з/ч станції Ожидів. Пліснеськ зараз належить адміністративно до Підгірців. Цілий комплекс, куди входять давньоруське городище Пліснеськ разом з монастирськими будівлями, замок у Підгірцях з церквою, костелом, корчмою – заїздом, парком і пивзаводом з XVIII ст. – певно, не мають собі рівних в Україні.
Біля Пліснеська обов’язково огляньте Підгірцівський пивзавод (середина ХVIII ст.). Пройшовши ще кількасот метрів вгору і звернувши вліво потрапляєте в літописне городище Пліснеськ (згадка 1188 р. та 1232 р. “Слово о полку Ігоровім”). Тут збереглися фортифікаційні вали давньоруського міста, яке займало близько 160 гектарів (!) і було укріплене сімома рядами валів, і було одним з найбільших тогочасних міст Європи. Прогулянка городищем, де ще й сьогодні своїми величезними масштабами вражають 700−800 - літні вали і глибокі рови, - викликає піднесення. Ми відчуваємо, що ступаємо місцем, яке колись жило гомінким життям феодального лицарського міста. В Пліснецьку можна оглянути є Василіанський монастир (1180 р.), церква якого з сонячним годинником побудована в 1706 році.
В північній частині Пліснеська височить великий мурований Підгорецький замок, припускають, що він побудований в 1635−1640 рр. З трьох боків весь палац замку оточений глибоким ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами. Війська Богдана Хмельницького трохи поруйнували замок. Згодом власник замку Жевуцький зібрав велику колекцію цінних картин, книг, зброї, меблів, у ньому відбувалися гучні забави, що тривали тижнями. Були в замку кармазинова кімната, а також китайський, золотий, дзеркальний, мозаїчний і зелений кабінети. Крім цього, в замку був арсенал, величезна бібліотека та архів. Для численних гостей та їхніх слуг у XVIIІ ст. біля замку збудували корчму–заїзд, яка сьогодні повністю збереглася і є цікавою пам’яткою архітектури того часу. Замок був перетворений на музей в повному розумінні цього слова, і був одним з найгарніших замків Європи. В замку навіть була алхімічна лабораторія. Але з часом через борги власників його продають і він починає занепадати. Великої шкоди йому завдала радянська влада, яка влаштувала тут диспансер (!), крім того в той час він пережив декілька пожеж. А в чудовому костелі святого Йосипа (1752−63) головний лікар мав гараж (!). Зараз замок реставрується Львівською картинною галереєю.
У Підгірцях слід оглянути також цікаву пам’ятку дерев’яної архітектури – церкву XVIII ст. та замковий парк з велетенськими старезними липами.
ПОМОРЯНИ (***)
Знаходиться в 27 км на південь від Золочева. Славне в минулому місто зараз зовсім занепало. Поморянський замок збудований на початку XVI ст. на місці дерев’яної фортеці XV ст. Замок був оточений з трьох боків водою, тому часто витримував затяжні облоги. Він був улюбленим місцем перебування короля Яна Собеського. Зараз знаходиться в запущеному стані, але дуже цікаво його оглядати, можна розбити палатку на території замку або заночувати в самому замку.
Крім того в Поморянах можна оглянути ратушу в центрі міста та давній костел поруч з замком.
САМБІР (1241, 40.4 т.м.) (***)
Старовинний Самбір (давня назва “Погонич”) багатий на пам’ятки оборонного будівництва. Тут збереглися фрагменти земляного валу пізньосередньовічного міста – фортеці; костел бернардинців з келіями 1751 р.; добре збережені земляні бастіони і вали нового замку; церква Різдва Богородиці 1728 р., яка мала оборонний мур; фарний костел Іонна Хрестителя XVI-XVII ст. з бійницями; ратуша XVII-XIX cт. Відвідайте Єзуїтську колегію (1756−59) та костел св. Станіслава XVIII ст. (зал органної музики).
Звідси у 1604 р. виступав на Москву загін Лжедмитрія, що був одружений на дочці симбірського старости Мнішека Марині.
СВІРЖ (1427) (***)
Село в 40 км від Львова, посередині між Бібркою і Перемишлянами.
Ще на під’їзді до Свіржа добре видно Свіржський замок – пам’ятку архітектури XVI-XVII ст., сучасного палацового типу архітектури він набрав з середини XVII ст., а вперше він згадується в 1530 р. Замок має чудове оборонне розташування, оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів – ровами і звідним мостом.
Цей замок не раз ставав об’єктом кінозйомок і завдяки його чудовому розташуванню в живописній місцевості, він буде прекрасним місцем відпочинку в будь-яку пору року. Ви можете розкласти палатку біля водойми, що оточує замок і милуватися красою довкілля.
На території замкового парку зберігся костел заснований ще в XV ст. Сучасна мурована будівля костелу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев’яного, походить з 1541 року.
“CКЕЛІ ДОВБУША” (ІХ-ХІІІ) (****)
Ботаніко-геоморфологічний резерват “Скелі Довбуша” затверджений в 1981 р., як пам’ятник природи республіканського значення. Його площа 100 га. Основна група скель, висотою до 30 м. Півколом охоплює з півночі і сходу внутрішню площу, з західної сторони обмежену ровом і, очевидно, оборонним валом. В щілині між скелями є ковані східці, якими можна вийти на верх скель, де гарні краєвиди, зокрема, на захід, на хребет Парашки.
Крім основної групи скель, якими оточена стародавня оселя, в навколишньому лісі є чимало окремих скель-веж. Серед них слід відзначити на заході найвищий “Тюльпан” (до 40 м висоти), на південний захід від нього – “Ляльку”, а також на півночі, при дорозі, якою ми прийшли, самітній “Вітряк”.
Скелі Довбуша – величезні каміння посеред карпатського лісу, які чимось нагадують “Красноярські стовпи”. Вони піднімаються над навколишнім лісом, відкривається божественна панорама. Можете піднятися на деякі скелі вже зробленими маршрутами, якщо хочете адреналіну, то спробуйте знайти свій шлях на них, тільки, слід пам’ятати, що багато людей поплатилося за це життям.
Добратися сюди можна двома шляхами. Перший з села Бубнище (біля Болехова, Долинський р-н, Ів.-Франківської обл.), звідти туди йде добра ґрунтова дорога.
Другий шлях значно цікавіший і по ньому можна добратися з траси М06 між Стриєм і Сколем. Звертаємо біля Нижнього Синевидного в сторону села Тишівниця. І через міст на річці Стрий входимо в село з цією ж назвою. Далі йдемо долиною річки Тишівниця. Пройшовши 1 км, минаємо справа дорогу до села Побук, і після наступних 4 км. теж справа – дорогу до центральної частини села Труханів. Переходимо через потік, який впадає зліва до Тишівниці, йдемо ще майже 1 км правим боком річки на південний схід, і виходить на хребет. На хребті повертаємо направо на південь (доріжка веде вниз в село Бубнище) і, пройшовши приблизно 1 км, опиняємось біля основної групи скель.
СКОЛЕ (1397, 6.7 т.м.) (**)
Гірське місто на трасі М06 Львів - Ужгород. Огляньте дерев’яну церкву святої Параскеви з дзвіницею (1760), палац барона Ґределя (ХІХ ст.), оточений парком з екзотичних дерев в мікрорайоні Демня (прямо біля траси). Історико-краєзнавчий музей “Бойківщина”. Зі Сколього Ви можете піднятися на найвищу вершину Сколівських Бескидів – г. Парашку (1270 м), чудовий настрій і можливість доброго фотографування забезпечені.
Якщо їхати трасою М06 в сторону Стрия, то десь за три кілометри за Сколем і за 5 км не доїжджаючи до Верхнього Синевидного є відгалуження дороги в бік села Кам’янка. Пройшовши або проїхавши 4 км від цього місця не доїжджаючи до села Кам’янка Ви будете вражені Кам’янецьким водоспадом. В теплий день Ви можете вдосталь покупатися і позасмагати.
СЛАВСЬКО (XIV ст., 6 т.м.) (**)
Центр гірськолижного туризму України , Сколівських Бескидах. Має багато канатних доріг та лижних прокатів, але доволі високі ціни, при низькому сервісі. Добиратися зручно залізницею з Стрия та Ужгорода поїздами та електричками. В селищі багато турбаз, готелів, барів і ресторанів.
Знаходиться в 23 км від траси М06, автостоп добрий. Взимку і влітку Ви можете піднятися крісельною дорогою на гору Тростян (1235 м), який взимку перетворюється на гірськолижну туристичну Мекку. Можна також туристичними стежками піднятися на гору Високий Верх (1245 м), на гору Ільза (1066 м), на гору Маківка (тут були важкі бої Українських січових стрільців з царською російською армією, зараз тут меморіальний комплекс).
СОКАЛЬ (1411, 22.9 т.м.) (*)
Миколаївська церква ХVI ст. (у будинку - історико-краєзнавчий музей), костел Богородиці монастиря Бернардинців (XVII ст.).
СТАРЕ СЕЛО (1454) (***)
Розташоване в 22 км від Львова, в напрямі Бібрки. З висоти пташиного польоту бачимо величаві руїни замку, який є одним з найбільших в Україні, займає площу 2 гектари (не враховуючи слідів величезних ровів і валів, які були навколо оборонних мурів). Але від замку залишилися лише напівзруйновані восьмиметрової висоти і двометрової товщини оборонні мури.
Замок почали будувати в 1642 р., але у 1848 р. війська Б.Хмельницького знищили його дощенту, але він потім він відбудувався так, що витримував облоги козаків і турків. Уже двісті років замок стоїть без догляду, але його стіни збереглися порівняно добре і мають форму неправильного п’ятикутника (на сьогодні майже в жодному з українських замків не збереглися оборонні стіни). В середині замку можна розкласти палатку. Можете оглянути ще дерев’яну Іванівську церкву (1742 р.).
ТРУСКАВЕЦЬ (1462, 34.6 т.м.) (****)
Трускавець, з його численними лікувальними мінеральними джерелами, старими дерев’яними віллами (ХІХ ст.), яких ще трохи залишилося, - весь у зелені. Йдеться, в першу чергу, про парки. Розташоване місто в мальовничій місцевості у підніжжі Карпатського хребта, воно було оточене в минулому фортифікаційними спорудами, від яких не залишилося й сліду. Це знаменитий курорт, що прославився на весь світ своїми мінеральними водами. Найвідоміша вода - “Нафтуся”. На базі цілющих вод функціонує багато санаторіїв.
В Трускавці на Липках є гора Баба, де було колись поганське капище, захищене земляними валами, давньоруське городище, замок у парку Дубина (між вул. Суховоля і джерелом Марія) та монастир на початку вул. Франка.
УРИЧ “ТУСТАНЬ” (1340) (****)
На думку провідних спеціалістів України, наскельна фортеця Тустань є унікальною пам’яткою фортифікації, яка більше ніде не зустрічається в слов’янському світі.
Давньоруське місто Урич було наскельною дерев’яною фортецею ІХ-ХІІІ ст., хоч вперше згадується в 1340 р. Висотна структура наскельної забудови, фортечні стіни п’ятнадцятиметрової висоти, п’ять поверхів житла з ХІІІ ст., криниця видовбана в скелі і дві цистерни свідчать про високе мистецтво оборонного будівництва.
Можна добратися туди двома шляхами. Перший через Борислав і Східницю, а другий зі Стрия по трасі М06, поворот в селі Дубина в сторону села Корчин.
Тут надзвичайно красива і мальовнича місцевість, місцеві жителі можуть розповісти багато легенд.
УНІВ (МІЖГІР’Я) (***)
Село за 6 км від Перемишлян. В ньому зберігся прекрасний широковідомий архітектурний комплекс оборонного монастиря XV ст. Високий вал і глибокий рів навколо монастиря існували до початку ХІХ ст. На території розташовані Успенська церква, келії, оборонні стіни з воротами і вежами, будинок митрополита. Зараз це найвідоміший монастир української греко-католицької церкви (Унівська лавра). При необхідності Вас нагодують, проведуть екскурсію і зможете переночувати в кімнатах для гостей.
ЧЕРВОНОГРАД (1692, 75,3 т.м.) (*)
Шахтарське місто на річці Західний Буг, в який тут впадають притоки Солокія і Рата, в ньому знаходиться найбільший в Україні терикон. До 1951 року називався Христинопіль, зараз в зв’язку з закриттям шахт перебуває в важкому становищі, і характеризується підвищеною криміногенністю та великою кількістю гопів.
В місті є монастир бернардинців з костелом Святого Духа та келіями XVII-XVIII ст., церква Святого Юрія (1771 р.).
|
